25 вересня 2025 року місто Київ
Справа № 756/3761/25
Апеляційне провадження № 22-ц/824/15171/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Желепи О. В. (суддя-доповідач), суддів: Поліщук Н.В., Соколової В.В.,
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 03 червня 2025 року про відмову в прийнятті зустрічної позовної заяви (у складі судді Шролик І.С.)
у справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , Приватного акціонерного товариства «Трест Київміськбуд-1», треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Затишна оселя», Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Михайленко Сергій Анатолійович, про визнання недійсними договорів та скасування державної реєстрації права власності
У березні 2025 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до суду з указаним позовом, у якому просять:
1) визнати недійсними:
а) договір інвестування у нерухомість № 133-5-ВПП (2) від 06 лютого 2008 року, укладений між ОСОБА_1 та ЗАТ «Трест Київміськбуд-1»;
б) договір інвестування у нерухомість № 133-4-ВПП (2) від 22 липня 2008 року, укладений між ОСОБА_1 та ЗАТ «Трест Київміськбуд-1»;
2) скасувати рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Михайленка С.А. про реєстрацію права власності за ОСОБА_1 :
а) № 62104211 від 17 грудня 2021 року про державну реєстрацію прав на приміщення 74, площею 90,33 кв. м., яке знаходиться за адресою; АДРЕСА_1 ;
б) № 62104980 від 07 грудня 2021 року про державну реєстрацію прав на приміщення 75, площею 42,48 кв. м., яке знаходиться за адресою; АДРЕСА_1 .
Оболонський районний суд м. Києва ухвалою від 24 березня 2025 року відкрив загальне позовне провадження у справі за вказаним позовом.
28 квітня 2025 року від відповідача ОСОБА_1 надійшла зустрічна позовна заява, у якій він просить суд:
1) визнати недійсними:
а) договір про участь у фонді фінансування будівництва «Столиця-1» виду НОМЕР_1 від 03 листопада 2006 року, укладеного між ТОВ КБ «Столиця» та ОСОБА_2 ;
б) договір про участь у фонді фінансування будівництва «Столиця-1» виду НОМЕР_2 від 23 листопада 2006 року, укладеного між ТОВ КБ «Столиця» та ОСОБА_2 ;
в) договір про участь у фонді фінансування будівництва «Столиця-1» виду НОМЕР_3 від 23 листопада 2006 року, укладеного між ТОВ КБ «Столиця» та ОСОБА_4 ;
г) договір купівлі-продажу квартири від 15 жовтня 2009 року, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом КМНО Голій Л.І.
2) скасувати державну реєстрацію права власності з одночасним припиненням речових прав на нерухоме майно квартир АДРЕСА_2 , що належать ОСОБА_2 та АДРЕСА_3 , що належать ОСОБА_3 , та які розташовані в будинку АДРЕСА_4 .
3) скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень прийняті 01 грудня 2020 року державним реєстратором - приватним нотаріусом Щелковим Д.М. та здійснені на його підставі державні реєстрації права власності за ОСОБА_2 на об'єкт нерухомого майна, квартир АДРЕСА_5 та АДРЕСА_6 (індексні номери 55448591 та 55449277 відповідно).
Оболонський районний суд міста Києва ухвалою від 03 червня 2025 року відмовив ОСОБА_1 у прийнятті зустрічної позовної заяви.
Не погодившись з такою ухвалою, 06 червня 2025 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
Київський апеляційний суд ухвалою від 18 липня 2025 року вказану апеляційну скаргу повернув скаржнику.
30 липня 2025 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку повторно подав апеляційну скаргу, у якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та ухвалити нове судове рішення про прийняття зустрічної позовної заяви до розгляду та об'єднати її з первісною позовною заявою.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що при вирішенні питання щодо прийняття зустрічного позову суд не дотримався норм матеріального права та порушив норми процесуального права.
Скаржник вважає, що обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, оскільки вони виникають з одних правовідносин та задоволення зустрічного позову може виключити повністю задоволення первісного позову.
Київський апеляційний суд ухвалою від 01 вересня 2025 року відкрив апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою, встановив учасникам справи 5-ти денний строк з моменту отримання ухвали для подання відзиву на апеляційну скаргу. Іншою ухвалою від 01 вересня 2025 року Київський апеляційний суд призначив справу до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Учасники справи правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу не скористалися.
15 вересня 2025 року ОСОБА_5 (третя особа визначена в зустрічному позові) подав відзив на апеляційну скаргу, який колегія суддів не бере до уваги, оскільки ОСОБА_5 не набув прав учасника справи через неприйняття зустрічного позову, а Оболонський районний суд м. Києва ухвалою від 03 червня 2025 року відмовив у задоволенні його клопотання про вступ у справу за первісним позовом як третьої особи.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши в межах доводів та вимог апеляційної скарги законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, а також матеріали справи у необхідних межах, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала суду першої інстанції не підлягає зміні або скасуванню з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Указаним вимогам закону оскаржувана ухвала відповідає.
Постановляючи ухвали про відмову в прийнятті зустрічної позовної заяви суд першої інстанції виходив із того, що об'єднання первісного й зустрічного позову в одне провадження та їх спільний розгляд є недоцільним, оскільки позови містять різний предмет заявлених вимог та виклад обставин, які підлягають доказуванню. Зокрема, предметом розгляду первісних позовних вимог є визнання недійсними: договорів інвестування у нерухомість № 133-5-ВПП (2) від 06 лютого 2008 року, № 133-4-ВПП (2) від 22 липня 2008 року, які укладені між ОСОБА_1 та ЗАТ «Трест Київміськбуд-1» та скасування подальшої державної реєстрації прав на приміщення 74, 75, які розташовані за адресою АДРЕСА_1 . Проте, предметом розгляду зустрічних позовних вимог є визнання недійсними договорів про участь у фонді фінансування будівництва «Столиця-1» виду НОМЕР_1 від 03 листопада 2006 року,№ 1331029 від 23 листопада 2006 року, №1332005 від 23 листопада 2006 року, договір купівлі -продажу квартири від 15 жовтня 2009 року та скасування державної реєстрації права власності на квартири АДРЕСА_7 .
Окрім того, суд звернув увагу, що в провадженні Оболонського районного суду міста Києва перебувають справи 756/11601/23, 756/11103/24, 756/11104/24, 756/2750/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_7, ОСОБА_6 про визнання недійсними та скасування наказів, скасування свідоцтва про право власності, визнання недійсними актів приймання-передачі, скасування державної реєстрації з одночасним припиненням речових прав на нерухоме майно, відновлення становища, що існувало до порушення.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що предмети первісного та зустрічного позовів є різними, вимоги не є взаємовиключними, їх спільний розгляд може ускладнити судовий розгляд й вирішення справи, а тому недоцільним є їх спільний розгляд.
Колегія суддів погоджується із такими висновками суду першої інстанції та вказує на таке.
За приписами ч. 1, 2 ст. 193 ЦПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.03.2019 у справі №916/3245/17 вказала, що ознаками зустрічного позову є його взаємопов'язаність із первісним позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позовом, зокрема, коли позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом можуть різнитися з вимогами первісного позову, але вони об'єднуються в одне провадження з первісним позовом ухвалою суду.
У постанові від 20.03.2019 у справі № 910/2987/18 Велика Палата Верховного Суду також зазначила, що взаємопов'язаність зустрічного та первісного позовів може виражатися у підставах цих позовів або поданих доказах, а також у тому, що вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватися. Подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність матеріально-правової підстави для задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб'єктивне право позивача за первісним позовом.
У постанові Верховного Суду від 27.01.2021 у справі № 908/1688/20 вказано, що зустрічний позов може подаватися не лише для захисту проти первісного позову, а й бути самостійним засобом захисту проти відповідача, іноді зустрічний позов може бути спрямовано тільки до заліку первісної вимоги. Подання зустрічного позову надає можливість через спільний розгляд первісної і зустрічної вимоги повніше врахувати правові відносини сторін. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним. Взаємна пов'язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятися у такому: а) обидва позови взаємно пов'язані, і їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору; взаємна пов'язаність первісного і зустрічного позову може виражатися у підставах цих позовів або поданих доказах; б) вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватися; в) задоволення зустрічного позову може виключати повністю або частково задоволення первісного позову; подання такого зустрічного позову має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб'єктивне право позивача за первісним позовом.
Верховний Суд у постанові від 28.09.2021 у справі №910/6070/21 вказав, що взаємна пов'язаність зустрічного та первісного позовів та доцільність їх спільного розгляду може виявлятися у такому:
- повністю чи частково співпадають підстави обох позовів (фактичні обставини); при цьому правові підстави цих позовів можуть бути різними;
- для підтвердження підстав позову сторонами (позивачем за первісним позовом і відповідачем за зустрічним) надані переважно або частково одні й ті ж самі докази;
- вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватися (при цьому предмети та підстави таких позовів можуть бути не пов'язаними, доцільність розгляду в одному провадженні спрямована на процесуальну економію, уникнення процедури примусового виконання одночасно двох судових рішень);
- задоволення зустрічного позову виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову;
- спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору / спорів між сторонами.
Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом за умови не лише їх взаємопов'язаності, а й доцільності їх спільного розгляду. Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 910/2987/18 та постановах Верховного Суду від 18.11.2021 у справі № 910/3310/21, від 12.05.2022 у справі № 910/7951/21, від 17.05.2021 у справі № 910/18778/20.
Водночас право відповідача подати до позивача зустрічний позов для його спільного розгляду з первісним позовом не є абсолютним. Таке право може бути реалізоване за умови дотримання загальних правил подання позовів, а також правил пред'явлення зустрічних позовів, установлених процесуальним законодавством.
Суд першої інстанції правильно встановив, що предметом розгляду первісних позовних вимог є визнання недійсними договорів інвестування у нерухомість № 133-5-ВПП (2) від 06 лютого 2008 року, № 133-4-ВПП (2) від 22 липня 2008 року, які укладені між ОСОБА_1 та ЗАТ «Трест Київміськбуд-1» та скасування подальшої державної реєстрації прав на приміщення 74, 75, які розташовані за адресою АДРЕСА_1 .
Водночас предметом розгляду зустрічних позовних вимог є визнання недійсними договорів про участь у фонді фінансування будівництва «Столиця-1» виду НОМЕР_1 від 03 листопада 2006 року,№ 1331029 від 23 листопада 2006 року, №1332005 від 23 листопада 2006 року, договір купівлі-продажу квартири від 15 жовтня 2009 року та скасування державної реєстрації права власності на квартири АДРЕСА_7 .
Таким чином законним та обґрунтованими є висновок суду першої інстанції про те, що об'єднання первісного й зустрічного позову в одне провадження та їх спільний розгляд є недоцільним, оскільки позови містять різний предмет заявлених вимог та виклад обставин, які підлягають доказуванню.
Ознайомившись з обома позовами, колегія суду встановила, що кожен з позовів може розглядатись окремо і задоволення зустрічного позову не може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Суд вірно виснував, що таке об'єднання лише призведе до затягування розгляду справи та не сприятиме виконанню завдань цивільного судочинства.
В апеляційній скарзі не наведено змістовних доводів щодо незаконності чи необґрунтованості такого висновку суду першої інстанції, доводи зводяться до незгоди із постановленою ухвалою та намаганням скаржника довести свою позицію до суду в непроцесуальний спосіб (подання непов'язаного із первісним зустрічного позову на противагу запереченню проти первісного позову).
Ухвала про повернення зустрічного позову постановлена з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому керуючись ст. 375 ЦПК України колегія залишає без задоволення апеляційну скаргу.
Керуючись статтями 193, 367, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 03 червня 2025 року про відмову в прийнятті зустрічної позовної заяви - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів.
Суддя-доповідач О.В. Желепа
Судді: Н.В. Поліщук
В.В. Соколова