Ухвала від 22.09.2025 по справі 755/10342/25

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа №755/10342/25 Головуючий у І інстанції - ОСОБА_1 апеляційне провадження №11-сс/824/4920/2025 Доповідач у ІІ інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2025 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:

Головуючий суддя: ОСОБА_2 ,

судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_5

прокурора: ОСОБА_6

захисника: ОСОБА_7

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 17 червня 2025 року щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Каменникі Рибінського району Ярославської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною п'ятою статті 111-1 КК України, у кримінальному провадженні №22024011000000214 від 19 вересня 2024 року,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 17 червня 2025 року клопотання слідчого в ОВС 2 відділу слідчого управління ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_9 , погоджене начальником відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки та процесуального керівництва і публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях щодо злочинів вчинених в умовах збройного конфлікту прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя ОСОБА_10 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задоволено.

Обрано підозрюваному ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення суми застави, в порядку частини шостої статті 193 КПК України.

Роз'яснено, що після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу його доставки до місця кримінального провадження, слідчий суддя за участю підозрюваного розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Не погоджуючись з указаною ухвалою, захисник ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 звернувся до суду запеляційною скаргою, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу про відмову у задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_8 .

Уважає, що ухвала слідчого судді винесена без дотримання норм КПК України та є такою, що підлягає скасуванню.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що у клопотанні слідчого та в оскаржуваній ухвалі зазначено, що ОСОБА_8 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , тобто факт проживання за місцем реєстрації не може бути переховуванням від органів досудового розслідування.

При цьому вказує, що жодних інших матеріалів чи доказів, які б свідчили про те, що ОСОБА_8 перебуває на тимчасово окупованій території АР Крим, чи відомостей стосовно перетину ним державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованими територіями України немає.

Зауважує, що доказів отримання ОСОБА_8 відповідних повідомлень чи викликів ані клопотання, ані оскаржувана ухвала не містять.

Зазначає, що ні в клопотанні, ні в ухвалі слідчого судді не зазначається про те, чи міг ОСОБА_8 отримувати вказані стороною обвинувачення повістки (виклики), чи хоча б потенційно знати про їх існування та про необхідність прибути до слідчого чи прокурора.

Посилається на те, що оскільки відсутня інформація щодо можливості доступу на тимчасово окупованій території до електронної версії газети «Урядовий кур'єр» чи до офіційного веб-сайту Офісу Генерального прокурора, тому стверджувати про потенційну обізнаність підозрюваного ОСОБА_8 про існування кримінального провадження відносно нього неможливо.

Наголошує, що підстави вважати, що ОСОБА_8 був належним чином повідомлений про існування відносно нього кримінального провадження та висунутої підозри відсутні.

На переконання сторони захисту, беручи до уваги те, що підозрюваний ОСОБА_8 раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягався, вина не доводилася, а пред'явлена підозра не обґрунтована та не підтверджена належними та допустимими доказами, клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 не обґрунтоване, також жоден ризик, передбачений статтею 177 КПК України, не доведений.

Заслухавши доповідь судді, доводи захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , який підтримав подану апеляційну скаргу, думку прокурора ОСОБА_6 , яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, уважаючи ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, вивчивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як убачається з матеріалів судового провадження, слідчим управлінням ІНФОРМАЦІЯ_2, за процесуального керівництва прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22024011000000214 від 19 вересня 2024 року, за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною п'ятою статті 111-1 КК України.

Досудовим розслідуванням установлено, що у громадянина України ОСОБА_8 , при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, виник та сформувався умисел, спрямований на зайняття посад, пов'язаних з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території АР Крим, а також на забезпечення його функціювання на території АР Крим.

Так, ОСОБА_8 , реалізовуючи свій умисел, спрямований на зайняття посади, пов'язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території, у 2024 році, однак не пізніше 28 серпня 2024 року (точна дата досудовим розслідуванням не встановлена), усвідомлюючи протиправний характер свого діяння, всупереч врегульованим чинним законодавством України суспільним відносинам у сфері національної безпеки України, перебуваючи на тимчасово окупованій території АР Крим - в м. Сімферополь, прийняв добровільне рішення працевлаштуватись до незаконно створеного окупаційною владою РФ органу -«Міністерства палива та енергетики Республіки Крим», що знаходиться за адресою: вул. Набережна 60-річя СССР, буд. 69, м. Сімферополь, АР Крим, на посаду «міністра палива та енергетики Республіки Крим».

Так, досудовим розслідуванням установлено, що у відповідності до указу т.зв. «Голови Республіки Крим» від 28 серпня 2024 року №231-У, ОСОБА_8 призначений на посаду т.зв. «міністра палива та енергетики Республіки Крим» на строк повноважень т.зв. «голови Республіки Крим».

Крім того, встановлено, що до повноважень т.зв. «міністра палива та енергетики Республіки Крим» входить здійснення загального керівництва діяльністю міністерства, а саме: контроль за виконанням міністерством завдань та функцій, призначення та звільнення з посад керівників підприємств, забезпечення підвищення кваліфікацій та проведення атестацій державних службовців, затвердження планів та звітів роботи міністерства, прийняття рішення щодо розподілу та розпорядження бюджетними коштами міністерства та інші повноваження, що свідчить про реалізацію тз.в «міністром палива та енергетики Республіки Крим» організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій.

Тобто, вказані обставини означають те, що ОСОБА_8 добровільно прийняв на себе обов'язки, пов'язані з діяльністю незаконних органів влади на ТОТУ АР Крим, всупереч законодавству України, та на нього було покладено ряд функцій по реалізації політики незаконно створених на ТОТ АР Крим органів влади, що спрямована на виконання спеціальних функцій та завдань органів виконавчої влади.

28 березня 2025 року складено повідомлення про підозру ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною п'ятою статті 111-1 КК України.

На виконання вимог статті 135 КПК України у зв'язку з тим, що підозрюваний перебуває на ТОТ АР Крим, 28 березня 2025 року повідомлення про підозру ОСОБА_8 та повістки про його виклик на 01 квітня 2025 року, 02 квітня 2025 року, 03 квітня 2025 року опубліковано в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - газеті «Урядовий кур'єр», випуск №65 (7990) та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора. Крім того, повідомлення про підозру з повісткою про виклик ОСОБА_8 надіслано йому на номер мобільного телефону НОМЕР_1 , що відповідно до протоколу огляду речей та документів належить ОСОБА_8 .

Захиснику підозрюваного - адвокату ОСОБА_7 повідомлення про підозру було вручено 04 квітня 2025 року.

Однак, ОСОБА_8 на виклики не з'явився та не повідомив про причини свого неприбуття, при цьому жодних заяв чи клопотань про перенесення часу проведення процесуальних дій до органу досудового розслідування не надав.

Під час проведення досудового розслідування отримані дані, що ОСОБА_8 дотепер знаходиться на тимчасово окупованій території АР Крим.

Постановою від 07 квітня 2025 року ОСОБА_8 оголошено у розшук. Здійснення розшукових заходів доручено співробітникам УЗНД ГУ СБ України в АР Крим.

06 червня 2025 року до Дніпровського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого в ОВС 2 відділу слідчого управління ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_9 , погоджене начальником відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки та процесуального керівництва і публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях щодо злочинів вчинених в умовах збройного конфлікту прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя ОСОБА_10 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Каменникі Рибінського району Ярославської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною п'ятою статті 111-1 КК України, у кримінальному провадженні №22024011000000214 від 19 вересня 2024 року.

Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 17 червня 2025 року клопотання слідчого в ОВС 2 відділу слідчого управління ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_9 , погоджене начальником відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки та процесуального керівництва і публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях щодо злочинів вчинених в умовах збройного конфлікту прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя ОСОБА_10 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задоволено.

Обрано підозрюваному ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення суми застави, в порядку частини шостої статті 193 КПК України.

Роз'яснено, що після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу його доставки до місця кримінального провадження, слідчий суддя за участю підозрюваного розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

З такими висновками погоджується і колегія суддів.

Відповідно до статті 29 Конституції України ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як на підставах та у порядку, встановлених законом.

Згідно пункту 9 частини другої статті 131 КПК України застосування запобіжного заходу є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до частини третьої статті 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.

Статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до положень частини першої статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

За змістом частин першої, шостої статті 193 КПК України, розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті.

Слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Згідно частини першої статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, що свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Положеннями частини першої статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97 ВР (далі - Конвенція) визначено, що нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Відповідно до пункту «с» частини першої статті 5 Конвенції законними є арешт або затримання особи, здійснені з метою допровадження особи до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Обираючи підозрюваному ОСОБА_8 у порядку частини шостої статті 193 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею встановлено, що матеріали провадження містять достатні дані, які підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого частиною п'ятою статті 111-1 КК України.

На підставі наданих органом досудового розслідування матеріалів, які обґрунтовують клопотання, колегія суддів установила, що зазначені у клопотанні обставини підозри підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, зокрема: повідомленням про вчинення кримінального правопорушення (вих. №76/5/177-1201 від 09 вересня 2023 року), відповідно до т.зв. «Указом Голови Республіки Крим ОСОБА_11 №231-У від 28 серпня 2024 року» ОСОБА_8 був призначений на посаду т.зв. «міністра палива та енергетики Республіки Крим на термін повноважень Голови Республіки Крим»; протоколом огляду речей та документів від 08 жовтня 2024 року, а саме сайту Государственный совет Республики Крым» (мовою оригіналу), за посиланням «http://rk.gov.ru», у якому зафіксовані відомості щодо призначення ОСОБА_8 на посаду т.зв. «Міністра палива та енергетики Республіки Крим»; протоколом огляду речей та документів від 20.03.2025, а саме сайту Міністерства палива та енергетики Республіки Крим», за посиланням «http://mtop.rk.gov.ru», у якому зафіксовані відомості щодо призначення ОСОБА_8 на посаду т.зв. «Міністра палива та енергетики Республіки Крим»; висновком експерта судової портретної експертизи від 19 листопада 2024 року №679/1; листом з Офісу Президента України від 08 жовтня 2024 року №48-01/1661, а також іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Крім того, слідчим суддею визнано доведеними вказані у клопотанні слідчого ризики, передбачені частиною першою статті 177 КПК України.

Зокрема, врахувавши тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_8 , та суворість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватості, дані про особу підозрюваного, а також те, що підозрюваний перебуває на тимчасово окупованій території України АР Крим, слідчий суддя дійшов вірного висновку про наявність у кримінальному провадженні ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а саме, можливості ОСОБА_8 переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

З урахуванням указаного, на думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність обрання виняткового запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_8 , оскільки встановлені судом обставини свідчать про те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

З наведеного убачається, що слідчим суддею враховано обставини справи у сукупності з даними про особу підозрюваного, які вказують на можливість останньої вчиняти дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України, у зв'язку з чим відносно ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який, на думку колегії суддів, у сукупності з існуючими ризиками, особою підозрюваного, тяжкістю інкримінованого йому кримінального правопорушення, є обґрунтованим та підстав для відмови у задоволенні клопотання колегія суддів не вбачає.

Викладені в апеляційній скарзі доводи про необґрунтованість повідомленої ОСОБА_8 підозри у вчиненні інкримінованого йому злочину є безпідставними.

Сукупність матеріалів судового провадження, на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі, є достатньою для обрання щодо підозрюваного запобіжного заходу, оскільки обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.

Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на вищенаведені дані у слідчого судді наявні підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Доводи апеляційної скарги про недоведеність наявності ризиків, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, колегія суддів уважає безпідставними.

У контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).

Зважаючи на викладене, а також, враховуючи дані про особу підозрюваного ОСОБА_8 в їх сукупності та його процесуальну поведінку, який перебуває у розшуку, колегія суддів доходить висновку про доведеність слідчим у клопотанні ризику можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне, у матеріалах справи відсутні.

Посилання захисника підозрюваного в апеляційній скарзі на відсутність підстав вважати, що ОСОБА_8 був належним чином повідомлений про існування відносно нього кримінального провадження та висунутої підозри є надуманими.

Згідно частини першої статті 42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 КПК України, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок не встановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.

Письмове повідомлення про підозру згідно вимог частини першої статті 278 КПК України вручається особі в день його складання слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Порядок вручення повідомлення, передбачено статтею 135 КПК України, згідно частини першої якої, особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.

Як убачається з матеріалів судового провадження, у зв'язку з тим, що підозрюваний перебуває на ТОТ АР Крим, 28 березня 2025 року повідомлення про підозру ОСОБА_8 та повістки про його виклик на 01 квітня 2025 року, 02 квітня 2025 року, 03 квітня 2025 року опубліковано в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - газеті «Урядовий кур'єр», випуск №65 (7990) та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора. Крім того, повідомлення про підозру з повісткою про виклик ОСОБА_8 надіслано йому на номер мобільного телефону НОМЕР_1 , що відповідно до протоколу огляду речей та документів належить ОСОБА_8 .

Захиснику підозрюваного - адвокату ОСОБА_7 повідомлення про підозру було вручено 04 квітня 2025 року.

Однак, ОСОБА_8 на виклики не з'явився та не повідомив про причини свого неприбуття, при цьому жодних заяв чи клопотань про перенесення часу проведення процесуальних дій до органу досудового розслідування не надав.

Під час проведення досудового розслідування отримані дані, що ОСОБА_8 дотепер знаходиться на тимчасово окупованій території АР Крим.

Таким чином, органом досудового розслідування були вчинені всі можливі та необхідні дії щодо повідомлення про підозру ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого шляхом направлення повідомлення про підозру, повісток про виклик ОСОБА_8 для допиту в якості підозрюваного всіма можливими способами, у зв'язку з чим ОСОБА_8 у повній відповідності до частини першої статті 42 КПК України набув статусу підозрюваного у цьому кримінальному провадженні.

З урахуванням наведеного, на переконання колегії суддів, органом досудового розслідування дотримано вимоги статей 135, 278 КПК України та вжито відповідних заходів для повідомлення ОСОБА_8 про підозру у кримінальному провадженні №22024011000000214 від 19 вересня 2024 рокуу спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень, а тому посилання апелянта у цій частині є необґрунтованими.

Порушень органом досудового розслідування встановленого законом порядку оголошення ОСОБА_8 у розшук колегією суддів не встановлено.

Істотних порушень слідчим суддею вимог кримінального процесуального закону під час розгляду клопотання, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.

Інші доводи апеляційної скарги висновків слідчого судді не спростовують та не є самостійною підставою для скасування оскаржуваної ухвали та відмови у задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_8 .

За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали слідчого судді.

Керуючись статтями 176-178, 183, 193, 376, 407, 418, 422 КПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 17 червня 2025 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий ОСОБА_2

Судді ОСОБА_3

ОСОБА_4

Попередній документ
130543061
Наступний документ
130543063
Інформація про рішення:
№ рішення: 130543062
№ справи: 755/10342/25
Дата рішення: 22.09.2025
Дата публікації: 29.09.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Київський апеляційний суд
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (22.09.2025)
Результат розгляду: залишено без змін
Дата надходження: 06.06.2025
Предмет позову: -
Розклад засідань:
17.06.2025 13:15 Дніпровський районний суд міста Києва
17.06.2025 13:30 Дніпровський районний суд міста Києва
Учасники справи:
головуючий суддя:
МЕЛЬНИЧЕНКО ЛЮДМИЛА АНАТОЛІЇВНА
суддя-доповідач:
МЕЛЬНИЧЕНКО ЛЮДМИЛА АНАТОЛІЇВНА