Справа № 757/34019/24-п
№ апеляційного провадження: 33/824/4572/2025
18 вересня 2025 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду Слюсар Т.А., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Рвачова Олексія Олександровича в інтересах ОСОБА_1 на постанову Печерського районного суду м. Києва від 15 квітня 2025 року під головуванням судді Шапутько С.В., якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності, за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
Постановою Печерського районного суду м. Києва від 15 квітня 2025 року ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 грн 60 коп.
Судом встановлено, що 20 липня 2024 о 02 год. 25 хв., в м. Києві, по бульв. М. Міхновського, 42, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Volkswagen, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння (1,50‰). Огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку проходив у лікаря нарколога. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив п.2.9.а Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погодившись з указаною постановою 25 квітня 2025 року адвокат Рвачов О.О. в інтересах ОСОБА_1 подав до суду апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, або вирішити питання щодо можливості застосування більш м'якого стягнення, ніж передбачено законом, відповідно до ст. 69 КК України, в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу без позбавлення права керування транспортним засобом.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що під час проходження медичного огляду, лікар лише надав ОСОБА_1 «продути» прилад Драгер, при цьому не запропонувавши здати жодні зразки його біологічного середовища, як того вимагають приписи чинного законодавства.
Звертає увагу, що внаслідок грубого порушення лікарем-наркологом порядку проведення огляду ОСОБА_1 на перебування в стані алкогольного сп'яніння, що полягало в не відібранні жодних зразків біологічного середовища, сторона захисту є фактично позбавленою процесуальної можливості заявити клопотання про призначення судово-психологічної експертизи через об'єктивну неможливість її здійснення.
Вказано, що з наявних в матеріалах справи відеозаписів вбачається, що працівниками поліції не було роз'яснено скаржнику його прав передбачених ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України.
Посилається на те, що протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №824763 від 20 липня 2024 року, не може бути визнаний судом, як доказ винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Окрім цього, ОСОБА_1 перебуває на військовій службі в лавах ЗСУ, а тому право керування транспортним засобом необхідне для проходження військової служби.
Під час апеляційного розгляду суд заслухав пояснення ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Рвачова О.О., які підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі й просили її задовольнити.
Вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суддя апеляційного суду доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з положеннями ст. ст. 278, 280 КУпАП, суд першої інстанції при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи, чи є необхідність у витребуванні додаткових матеріалів, а при розгляді справи зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Судом першої інстанції дотримано вказаних вимог закону.
Суд першої інстанції, визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, вказав, що вина останнього в інкримінованому адміністративному правопорушенні підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 824763 від 20 липня 2024 року (а.с. 1);
- висновком лікаря № 003805 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с. 2);
- відеозаписом з портативного відеореєстратора № 477769, 473409 працівників патрульної поліції (а.с 6).
З таким висновком місцевого суду погоджується й суд апеляційної інстанції.
Так, відповідно до п. 1.3 Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Згідно з п. 1.9 ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до положень ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» (із змінами та доповненнями) водій, серед іншого, зобов'язаний:
- виконувати розпорядження поліцейського, а водії військових транспортних засобів - посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами;
- не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
Згідно з п. 2.9 а) ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За керування транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Встановлені правила допустимості і відповідності доказів є гарантом їх достовірності та істинності.
При цьому, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Перевіркою матеріалів провадження встановлено наступне.
Так, матеріали справи містять DVD-R-диск, на якому наявний відеофайл, з якого вбачається, що ОСОБА_1 пройшов огляд на стан сп'яніння у лікаря нарколога.
Вивченням матеріалів справи встановлено, що відносно ОСОБА_1 складений протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 824763 від 20 липня 2024 року, відповідно до змісту якого 20 липня 2024 о 02 год. 25 хв., в м. Києві, по бульв. М. Міхновського, 42, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Volkswagen, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку проходив у лікаря нарколога. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив п.2.9.а Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 1).
Працівниками поліції було зупинено автомобіль Volkswagen, д.н.з. НОМЕР_1 , за кермом якого перебував ОСОБА_1 . В ході розмови із водієм у патрульних виникли підозри, що він перебуває у стані алкогольного сп'яніння, через що йому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки.
В подальшому патрульний надав можливість ОСОБА_1 самостійно обрати мундштук, перевірити цілісність упаковки, надалі було зроблено контрольний забір повітря (вміст алкоголю відсутній) та ОСОБА_1 намагався продути «Драгер», проте через недостатній об'єм повітря в легенях, останній не зміг пройти тест на стан сп'яніння на місці зупинки, через що йому було запропоновано проїхати до лікаря-нарколога.
Згідно долученого до справи висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебувають під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу на швидкість реакції, складеного КНП «КМНКЛ «Соціотерапія» 20 липня 2024 року, ОСОБА_1 20 липня 2024 року о 02 год 50 хв перебував у стані алкогольного (1,50‰) сп'яніння (час на відеозаписі 03 год 00 хв 00 с - 03 год 00 хв 40 с).
Через деякий час лікар дав ОСОБА_1 , можливість повторно пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння. Так, лікар взяв новий запакований мундштук, показав ОСОБА_1 , що вміст алкоголю в пристрої відсутній та дав йому продути «Драгер», результат - 1,68‰. ОСОБА_1 з результатами тесту не погодився, проте не висловив жодного бажання здати аналіз сечі для підтвердження чи спростування стану сп'яніння (час на відеозаписі 03 год 17 хв 10 с - 03 год 18 хв 25 с).
Доводи апеляційної скарги про те, що лікарем-наркологом порушено порядок проведення огляду ОСОБА_1 на перебування в стані алкогольного сп'яніння, а саме не відібрання в нього жодних зразків біологічного середовища, не заслуговують на увагу суду з наступних підстав.
Статтею 266 КУпАП передбачено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Відповідно до положень пункту 2 розділу І Інструкції № 1452/73 огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння згідно з пунктом 3 розділу І Інструкції № 1452/73 є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Згідно з пунктом 6 розділу І Інструкції № 1452/73 огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі -спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Відповідно до пункту 7 розділу І Інструкції № 1452/73, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Пунктом 10 Порядку № 1103 передбачено, що огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я проводиться в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність), тестів на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в організмі особи. У разі позитивного результату тесту обов'язковим є підтвердження наявності наркотичного засобу або психотропної речовини лабораторним дослідженням.
Правовий аналіз положень розділу III Інструкції № 1452/73 та пункту 10 Порядку № 1103 дає підстави для висновку, що проведення лабораторних досліджень біологічного середовища або крові є обов'язковим: з метою визначення наркотичного засобу або психотропних речовин (пункт 7 Інструкції N 1452/73); якщо водій - учасник дорожнього руху внаслідок ДТП перебуває у несвідомому стані або з тяжкими травмами (пункт 14 Інструкції № 1452/73).
Наведені норми закону та підзаконних актів свідчать про те, що, у разі проведення медичного огляду в закладі охорони здоров'я на стан алкогольного сп'яніння не передбачено проведення лабораторних досліджень біологічного середовища або крові. Такий огляд проводиться лікарем із застосуванням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність).
Згідно встановлених у справі обставин, у закладі охорони здоров'я ОСОБА_1 лікарем-наркологом було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу - газоаналізатора «Drager», який є законодавчо регульованим засобом вимірювальної техніки.
Отже, доводи захисника про порушення відносно ОСОБА_1 порядку проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння не ґрунтуються на вимогах релевантних нормативних актів
Посилання захисника, що ОСОБА_1 не роз'яснено його прав, що передбачені ст. 268 КУпАП, спростовуються підписом ОСОБА_1 у протоколі про адміністративне правопорушення, в якому він засвідчив, що йому було роз'яснено права і обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП.
Інших переконливих доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, скаржником не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.
Отже, наявні у справі докази узгоджуються між собою та у своїй сукупності свідчать про порушення ОСОБА_1 положень п. 2.9 (а) ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому їх правильно покладено судом першої інстанції в обґрунтування висновків про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за встановлених обставин.
Сукупністю наявних у справі доказів, які містяться у матеріалах справи та об'єктивно узгоджуються між собою, підтверджуються обставини вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обставин, встановлених судом першої інстанції, а відтак суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про порушення ОСОБА_1 п. 2.9 «а» ПДР України, та прийняв законне рішення про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
З огляду на викладене, зважаючи на те, що апеляційна скарга не містить доводів на спростування висновку місцевого суду, апеляційний суд не знаходить підстав для скасування постанови місцевого суду, яка є законною, вмотивовано, такою, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи, у зв'язку з чим апеляційна скарга захисника ОСОБА_1 - адвоката Рвачова О.О. до задоволення не підлягає.
Керуючись ст. 294 КУпАП,-
Апеляційну скаргу адвоката Рвачова Олексія Олександровича в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Печерського районного суду м. Києва від 15 квітня 2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності, за ч. 1 ст. 130 КУпАП та піддано стягненню - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Т.А. Слюсар