Справа № 940/458/25 Головуючий в суді І інстанції - Косович Т.П.
Провадження № 33/824/3518/2025 Доповідач в суді II інстанції - Рудніченко О.М.
25 липня 2025 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Рудніченко О.М.,
секретар: Сіваєва Ю.В.,
за участю:
захисника особи, яка притягається до відповідальності - адвоката Порхун О.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Порхун Олесі Павлівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову Тетіївського районного суду Київської області від 27 травня 2025 року, якою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
Як встановлено судом першої інстанції, 09.03.2025 о 07 годині 53 хвилини в с. П'ятигори, по вул. Київська, 23 Білоцерківського району Київської області ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen Tiguan, реєстраційний номер НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, результат тесту на алкоголь склав 0,35 проміле, чим порушив п. 2.9 а Правил дорожнього руху України.
Постановою Тетіївського районного суду Київської області від 27 травня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок судового збору на користь держави.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції адвокат Порхун О.П., яка діє в інтересах ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову Тетіївського районного суду Київської області скасувати та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування апеляційної скарги захисник зазначає, що оскаржувана постанова є незаконною, необґрунтованою та такою, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Звертає увагу, що в матеріалах справи наявний відеозапис із нагрудних камер поліцейських, з якого видно що ОСОБА_1 з результатом тесту не погоджувався, виявивши свою незгоду з результатами приладу Драгер.
Разом з тим, позиція суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 після виписування працівниками поліції направлення на огляд до медичного закладу не було туди доставлено у зв'язку з тим, що останній погодився з результатами тесту, суперечить матеріалам справи. Натомість, в наявному в справі відео відсутній запис, де б водій погоджувався з результатами тесту, а навпаки видно, що він був не згодний.
В матеріалах справи є направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння до КНП Тетіївська ЦРЛ. В направленні вказано, що на огляд не доставлявся, огляд не проводився.
Таким чином, поліцейські знаючи, що повинні були направити особу до медичного закладу, формально виписали направлення, при цьому навіть не повідомили водія про можливість пройти огляд в медичному закладі, не направили його, і не доставили. Про що також свідчить відеозапис.
Заслухавши доповідь судді,
пояснення захисника Порхун О.П., яка підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити,
перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного.
Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Водночас, положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
З провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 вбачається, що суддя місцевого суду при її розгляді вислухав пояснення захисника порушника, дослідив письмові докази у справі, та, за відсутності жодних клопотань щодо дослідження додаткових доказів або виклику і допиту в суді свідків, постановив рішення на підставі наявних у провадженні доказів.
Так, частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
На противагу доводам апеляційного прохання, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується письмовими доказами, які правильно були враховані судом на обґрунтування свої висновків, а саме даними, які містяться:
- в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 266550 від 09 березня 2025 року, який складений уповноваженою на те особою, а його зміст у повній мірі відповідає вимогам ст. 256 КУпАП. При цьому протокол був підписаний особою, яка його склала та безпосередньо ОСОБА_1 , якому були роз'яснені права, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП та який будь-яких заперечень чи незгоди зі змістом протоколу не зазначив, незгоди з діями працівників поліції не вказав (а.с. 1);
- в результаті тесту приладу «Драгер» від 09.03.2025 відповідно до якого результат тесту складає 0,35 %о (а.с. 4);
- в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого результат огляду на стан сп'яніння - проба позитивна 0,35 %о. В даному акті також зазначено, що ОСОБА_1 згоден з його результатом, про що свідчить його підпис (а.с. 5);
- розпискою ОСОБА_2 про прийняття від працівників поліції автомобіля Volkswagen, реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с. 6);
- відеозаписом з нагрудної камери поліцейських, на якому зафіксований огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння (а.с. 8);
Таким чином, суддя місцевого суду, проаналізувавши усі докази по справі, правильно встановив фактичні обставини правопорушення, визнавши доведеним невиконання водієм п. 2.9 а Правил дорожнього руху України, отже дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги про те, що під час керування транспортним засобом ОСОБА_1 не вживав алкоголь, є безпідставними та спростовуються висновком щодо результатів огляду на стан сп'яніння.
Крім того, як вбачається із відеозапису з нагрудної камери поліцейських, ОСОБА_1 не заперечував факт перебування в стані алкогольного сп'яніння і на пропозицію поліцейського про проведення огляду на місці зупинки погодився.
Відтак, на переконання апеляційного суду, в матеріалах справи є достатні та належні докази, які за своїм змістом є логічними й послідовними, та такими стверджується факт перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння та керування у такому стані транспортним засобом.
Щодо доводів апелянта про те, що суд не повно з'ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам, то такі на думку суду є безпідставними, так як згідно постанови суду першої інстанції вбачається, що суд врахував докази, яка містяться в матеріалах справи та інші обставини, які мали місце в даній справі.
Наведеними письмовими доказами, достовірність яких в судді апеляційного суду не викликає сумнівів, в повній мірі стверджується вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, на підставі яких суддею відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП всебічно і повно з'ясовано всі обставини справи.
Доводи апелянта про незаконність, необґрунтованість постанови судді, неналежність та недопустимість доказів у справі апеляційний суд вважає безпідставними й до уваги не бере.
Адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік накладене на ОСОБА_1 відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП і є безальтернативним.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді, апеляційним переглядом не встановлено.
Враховуючи вищенаведене, на переконання апеляційного суду, оскаржувана постанова судді першої інстанції є законною й обґрунтованою, прийнятою у відповідності до вимог процесуального закону, відтак підстав для задоволення апеляційних вимог не вбачається.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу адвоката Порхун Олесі Павлівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Тетіївського районного суду Київської області від 27 травня 2025 року щодо ОСОБА_1 - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О. М. Рудніченко