про відмову в забезпечені адміністративного позову
26 вересня 2025 р. м. Чернівці Справа № 600/4527/25-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду у складі головуючого судді Левицького В.К., розглянув у порядку письмового провадження заяву про забезпечення позову за позовною заявою ОСОБА_1 до Департаменту інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради, Чернівецької міської ради, Чернівецького комунального центру соціального обслуговування "Турбота" про визнання протиправними дії, рішення та зобов'язання вчинити певні дії.
ОСОБА_1 (далі - заявник) звернулася до суду із позовною заявою до Департаменту інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради, Чернівецької міської ради, Чернівецького комунального центру соціального обслуговування "Турбота", в якій просить:
визнати протиправними та скасувати акт обстеження зелених насаджень від 28.08.2024 та ордер на видалення дерев № 366 від 29.08.2024;
визнати протиправними дії Департаменту інфраструктури та благоустрою м. Чернівці та Чернівецької міської ради щодо будівництва об'єктів та видалення зелених насаджень на прибудинковій території за адресою: вул. Садовського 8;
визнати протиправними дії комунального центру "Турбота" щодо встановлення спортивного обладнання, будівництва та встановлення інших об'єктів на прибудинковій території за адресою: вул. Садовського 8, а також утриматись від подальшого використання цієї території для своєї діяльності без відповідних дозвільних документів;
визнати протиправним та скасувати “Робочий проєкт» та проектні рішення щодо території за адресою вул. Садовського 8, що прийняті після виключення її з переліку дитячих майданчиків;
скасувати рішення Департаменту інфраструктури та благоустрою м. Чернівці, на підставі яких проводилися незаконні роботи;
зобов'язати Департамент інфраструктури та благоустрою м. Чернівці та комунальний центр "Турбота" власними силами та за свій рахунок демонтувати незаконні споруди на прибудинковій території за адресою: вул. Садовського 8;
зобов'язати Департамент інфраструктури та благоустрою м. Чернівці та Чернівецьку міську раду здійснити заходи для повного відновлення первісного стану території, включаючи висадку нових зелених насаджень замість незаконно видалених;
стягнути з відповідачів та третіх осіб відшкодування завданих збитків у повному обсязі за шкоду, спричинену незаконною діяльністю.
До вирішення питання про відкриття провадження у справі, заявник звернулася до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просить:
заборонити відповідачам, а також будь-яким іншим фізичним та юридичним особам, здійснювати видалення зелених насаджень (дерев) за адресою: м. Чернівці, вул. Садовського, 8, (територія колишнього дитячого майданчика) до набрання рішенням у справі законної сили;
заборонити відповідачам, а також будь-яким іншим фізичним та юридичним особам, будь-яке використання спортивних споруд та елементів благоустрою, за адресою: м. Чернівці, вул. Садовського, 8, (територія колишнього дитячого майданчика) до набрання рішенням у справі законної сили.
В обґрунтування заяви заявник, серед іншого, зазначав, що існує реальна загроза видалення цього дерева, а також подальшого використання незаконно збудованих споруд та елементів благоустрою, що може унеможливити виконання рішення суду та завдати непоправної шкоди його правам, правам громади, навколишньому середовищу та пам'ятці архітектури.
На думку заявника, негайна заборона використання вищевказаних спортивних споруд та елементів благоустрою є критично важливою, оскільки потенційна шкода для здоров'я і життя є непоправною, і її неможливо буде відшкодувати. Цей захід є співмірним та необхідним для ефективного захисту прав та інтересів громади, а також захисту від знищення пам'ятки архітектури.
Порядок розгляду заяви про забезпечення позову врегульовано ст. 154 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Пунктом 10 ч. 1 ст. 4 КАС України надано визначення письмовому провадженню. Так, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом
Враховуючи положення п. 10. ч. 1 ст. 4 та ст. 154 КАС України, суд вважає за можливе розглянути заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, дослідивши матеріали адміністративного позову, суд зазначає наступне.
Частинами 1, 4 ст. 150 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
Згідно з ч. 2 цієї статті Кодексу забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Таким чином, ст. 150 КАС України визначено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити її.
У розумінні наведених норм закону, при вирішенні питання про забезпечення позову, суд має надати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наступних критеріїв: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності ускладнення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушення у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є у часниками даного судового процесу.
Перелік видів забезпечення позову встановлено ч. 1 ст. 151 КАС України, а саме:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Необхідно зазначити, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Тобто інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Отже, обов'язковою умовою для застосування судом заходів забезпечення позову є наявність хоча б однієї з таких обставин: очевидність небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; доведення позивачем того, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
За своєю суттю інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.
Тобто, забезпечення позову це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Суд звертає увагу, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність, зокрема, полягає в тому, щоб засіб забезпечення відповідав предмету позову.
Як видно із заяви про забезпечення позову, заявник просить заборонити відповідачам, а також будь-яким іншим фізичним та юридичним особам, здійснювати видалення зелених насаджень (дерев) за адресою: м. Чернівці, вул. Садовського, 8, (територія колишнього дитячого майданчика) до набрання рішенням у справі законної сили; заборонити відповідачам, а також будь-яким іншим фізичним та юридичним особам, будь-яке використання спортивних споруд та елементів благоустрою, за адресою: м. Чернівці, вул. Садовського, 8, (територія колишнього дитячого майданчика) до набрання рішенням у справі законної сили.
Таким чином, підставою для вжиття заходів для забезпечення позову є незгода заявника з оскаржуваними діями спрямованими на будівництво об'єктів та видалення зелених насаджень на прибудинковій території за адресою: вул. Садовського, 8.
Разом з цим, обґрунтування вимог заявника щодо невідповідності оскаржуваних дій вимогам чинного законодавства становить предмет доказування і має досліджуватись під час розгляду справи по суті.
Суд відзначає, що забезпечуючи такий позов до вирішення справи по суті, і якому ще не надано офіційну правову оцінку в межах оскарження та без застосування принципів адміністративного судочинства, зокрема, таких як гласності і відкритості, змагальності тощо, суд фактично ухвалює рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.
Суд зауважує, що доведення необхідності вжиття заходів забезпечення позову з наданням відповідних доказів покладається саме на заявника, який ініціює таке клопотання.
Отже, доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходiв до забезпечення позову.
Водночас в заяві про забезпечення позову заявником жодним чином не обґрунтовано наявність хоча б однієї з таких обставин: очевидність небезпеки заподіяння шкоди його правам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі; доведення того, що захист його прав та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Суд звертає увагу, що в заяві про забезпечення позову заявник не обґрунтував та не надав доказів загрози завдання йому шкоди.
Заявником не надано до суду доказів на підтвердження існування загрози або імовірності реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.
Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Заявником також не надано жодних доказів та не наведено жодних обставин, які б свідчили про наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам та інтересам до ухвалення рішення по суті спору та неможливості в подальшому виконання рішення суду.
Таким чином, зміст заяви про забезпечення адміністративного позову не дозволяє дійти переконливого висновку про існування обставин, які згідно положень ст. 150 КАС України є підставою для забезпечення позову, оскільки заявником не наведено жодних належних та достатніх доводів в підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду.
Судом встановлено, що фактично заявник аргументуючи підстави для вжиття заходів забезпечення позову посилається на протиправність дій щодо будівництва об'єктів та видалення зелених насаджень на прибудинковій території за адресою: АДРЕСА_1 .
В даному випадку суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 10.04.2019 у справі № 826/16509/18, а саме, щодо "очевидності" ознак протиправності рішення та порушення прав позивача, та попри те, що такі ознаки не мають окреслених меж, йдеться насамперед про їх "якість": вони повинні свідчити про протиправність оскаржуваного рішення поза обґрунтованим сумнівом. Суд, який застосовує заходи забезпечення позову з підстав очевидності ознак протиправності оскарженого рішення, на основі наявних у справі доказів повинен бути переконаний, що рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, передбаченими ч. 2 ст. 2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивача і вжиття заходів забезпечення позову є способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам цього порушення. Твердження про "очевидність" порушення до розгляду справи по суті є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед. Тому, застосування заходів забезпечення позову з цієї підстави допускається у виключних випадках.
Безумовно, рішення чи дії суб'єктів владних повноважень справляють певний вплив на осіб, на яких поширюються. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте, відповідно до ст. 150 КАС України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.
Суд зауважує, що підстави вважати, що дії, які оскаржуються заявником мають очевидні ознаки протиправності, на даний час відсутні, оскільки такі обставини підлягають з'ясуванню саме в ході розгляду адміністративної справи з урахуванням усіх належних та допустимих доказів, які учасники справи надають суду.
Інших підстав для забезпечення позову в заяві не наведено.
Згідно з ч. 5 ст. 154 КАС України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Відповідно до ч. 8 ст. 154 КАС України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Виходячи з викладених заявником обставин та вищенаведених положень чинного законодавства, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 150, 154, 248, 293, 294, 295, 297 КАС України, суд, -
У задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.
Згідно ст. 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту підписання.
У відповідності до ст. ст. 293, 295 КАС України ухвала суду першої інстанції може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Суддя В.К. Левицький