25 вересня 2025 р. м. Чернівці Справа № 600/4284/24-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнір В.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АФ-Транс" до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу Державного нагляду (контролю) на транспорті в Чернівецькій області про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу,-
Товариство з обмеженою відповідальністю "АФ-Транс" звернулось з позовом до суду, в якому просить:
- визнати протиправною та скасувати постанову Державної служби України з безпеки на транспорті відділу Державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області про застосування адміністративно-господарського штрафу до Товариства з обмеженою відповідальністю «АФ-ТРАНС» від 23.07.2024 року №073495.
1. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
Ухвалою суду від 30.09.2024 позовну заяву залишено без руху та надано строк позивачу для усунення недоліків позовної заяви.
04.10.2024 позивач подав заяву про усунення недоліків позову.
Ухвалою суду від 23.10.2024 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
11.02.2025 ухвалою суду задоволено заяву позивача та вжито заходи забезпечення позову ТОВ "АФ-Транс" до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу Державного нагляду (контролю) на транспорті в Чернівецькій області про визнання протиправною та скасування постанови - шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа - постанови Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Державної служби України з безпеки на транспорті від 23.07.2024 №073495 про стягнення з ТОВ "АФ-Транс" адміністративно-господарського штрафу у сумі 17000грн. у виконавчому провадженні ВП №76775726, до набрання законної сили рішенням у адміністративній справі №600/4284/24-а.
2.АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
2.1. ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що уповноваженими особами відповідача під час здійснення перевірки протиправно не було взято до уваги пояснення надані водієм щодо здійснення ним в період з 17.05.2024 по 14.06.2024 перевезення іншим транспортним засобом, який обладнано цифровим тахографом і повідомлено про неможливість зчитування картки водія, у зв'язку із відсутністю в уповноважених осіб відповідача зчитуючого пристрою для цифрової смарт-картки. Також, відповідачем не взято до уваги пояснення подані на акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, внаслідок чого відповідачем винесено оскаржувану постанову.
2.2 ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА.
Представник відповідача у встановлений законом строк подав відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позову відмовити. Вказує, що чинним законодавством саме на автомобільного перевізника покладено обов'язок забезпечення належної експлуатації тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами. У свою чергу, непред'явлення під час проведення перевірки, зазначених у статті 48 Закону №2344-ІІІ документів, свідчить про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що має наслідком для застосування санкцій, визначених статтею 60 Закону №2344-III. 20.12.2010 набула чинності Поправка №6 до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, підписаної в Женеві 01.07.70, у частині надання до контролю реєстраційних листків (тахограм) за поточний день та попередні 28 календарних дні, а в разі відсутності тахокарт надання Бланку підтвердження діяльності, який заповнюється транспортним підприємством та водієм перед рейсом. Водночас, під час рейдової перевірки у водія транспортного засобу були наявні тільки тахокарти за 14.06.2024 та бланк підтвердження діяльності, згідно якого водій перебував у відпустці чи на відпочинку з 11 год. 48хв. 10.05.2024 по 06год. 00хв. 14.05.2024. За таких обставин уповноваженими особами відповідача неможливо було перевірити дотримання режиму праці та відпочинку водія за останні 28 днів. Додатково представник відповідача зазначив, що формування та збір документів для перевезення завершується на початку руху та всі документи щодо перевезення мають бути у водія під час здійснення перевезення. Саме на місці зупинки (події) мають бути надані первинні документи, інші документи на підставі яких здійснюється перевезення та саме на підставі цих, а не складених в інший час документів та наявних поза місцем події, встановлюються фактичні обставини справи. Наведене у своїй сукупності свідчить про законність постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 23.07.2024 № 073495.
2.3. ВІДПОВІДЬ НА ВІДЗИВ ПОЗИВАЧА.
Представником позивача подано відповідь на відзив, в якому останній підтримав доводи викладені у позовній заяві. Додатково зазначив, що згідно вимог пунктів 3.3 та 3.6 Наказу №385 "Про затвердження Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті" передбачено наявність у водіїв транспортних засобів при собі або картки водія або роздруківки роботи тахографа. Відтак, оскільки у водія на момент проведення перевірки була належним чином оформлена карта водія, а уповноваженими особами відповідача не здійснено її зчитування по причині відсутності у них пристрою для зчитування цифрової смарт-карти, підстав для притягнення позивача до відповідальності про порушення вимог ст.34,48 Закону України "Про автомобільний транспорт" не було.
2.4. ЗАПЕРЕЧЕННЯ НА ВІДПОВІДЬ НА ВІДЗИВ.
Представник відповідача подав до суду заперечення на відповідь на відзив, у якому зазначив, що норми на які посилається представник позивача стосуються водіїв транспортних засобів обладнаних цифровим тахографом. У даному ж випадку, водій здійснював перевезення транспортним засобом, який обладнаний аналоговим тахографом, відповідно перевізник мав вжити заходів для того, щоб необхідна для перевезення документація була наявна у водія до початку руху.
3. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ, ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН.
На підставі направлення на рейдову перевірку від 07.06.2024 №003526 та щотижневого графіка проведення рейдових перевірок старшим державним інспектором Відділу державного нагляду (контролю) у Волинській області Державної служби України з безпеки на транспорті Лущинським М.А. на ділянці дороги с.Магала М-19 14.06.2024 року проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезення вантажу транспортного засобу марки Renault Magnum, днз НОМЕР_1 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 , яким керував водій ОСОБА_1 .
Автомобіль обладнаний аналоговим тахографом. Перевізником вантажу згідно товарно-транспортної накладної є ТОВ «АФ-Транс» (а.с.66 зворот).
Водієм на вимогу уповноважених осіб Укртрансбезпеки були надані такі документи: товарно-транспортна накладна від 14.06.2024 №2; тахокарта за 14.06.2024; посвідчення водія ОСОБА_1 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 ; бланк підтвердження діяльності від 14.06.2024 (а.с.66-67).
У ході проведення перевірки вищевказаних документів, встановлено порушення статей 34, 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: під час здійснення перевезень вантажів у водія відсутні тахокарти за попередні 28 днів чи бланк підтвердження діяльності.
За результатами проведеної перевірки складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 14.06.2024 №АР055974. Зі змістом акту водій ОСОБА_1 ознайомився та отримав його копію, що засвідчив особистим підписом (а.с.69).
22.07.2024 позивачем на адресу відповідача направлено пояснення на акт №АР 055974 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом (а.с.18).
За результатами розгляду акту від 14.06.2024 №АР055974 в.о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області винесено постанову №073495 від 23.07.2024 року про застосування адміністративно-господарського штрафу за порушення вимог ст.34, 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» у зв'язку з тим, що відсутні на момент перевірки щоденні реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водія, бланк підтвердження водія, відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» (а.с.70).
Вважаючи дану постанову незаконною і такою, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.
4. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
Відповідно до частин сьомої, чотирнадцятої статті 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 №2344-ІІІ (далі - Закон №2344-ІІІ) центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті. Державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
За змістом статті 1 Закону №2344-ІII рейдова перевірка (перевірка на дорозі) - перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об'єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо дотримання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт; автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Відповідно до п.1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи (п. 8 вказаного Положення).
Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі - Порядок №1567), визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами.
Відповідно до п.3 вказаного Порядку органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.
За змістом п.4 Порядку №1567 державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Згідно з пунктами 2, 12 Порядку №1567 рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України. Рейдова перевірка (перевірка на дорозі) здійснюється на підставі щотижневого графіка.
Пунктом 15 Порядку №1567 передбачено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода); відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.
Пунктом 20 Порядку №1567 визначено, що виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.
Згідно з п.21 Порядку №1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
Статтею 1 Закону №2344-ІІІ визначено, що рейдова перевірка (перевірка на дорозі) - перевірка транспортних засобів суб'єкта господарювання на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, контрольно-вагові комплекси та інші об'єкти, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту).
Відповідно до ч.12 ст.6 Закону №2344-ІІІ та п.2 Порядку №1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
Відповідно до п. 15 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода); відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; виконання приписів щодо усунення порушень вимог законодавства про автомобільний транспорт, винесених за результатами розгляду справ про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, які можливо перевірити під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі); виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.
Відповідно до положень ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Тобто, вказаний перелік не є вичерпним, і при необхідності під час перевірки можуть бути витребувані інші документи, передбачені чинним законодавством.
Порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів, визначає Інструкція з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затверджена наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 24.06.2010 №385 (Інструкція №385).
Згідно з п.1.3 Інструкції №385 ця Інструкція поширюється на суб'єктів господарювання, які проводять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).
Відповідно до п. 1.4 Інструкції №385, картка - картка контрольного пристрою (тахографа) з вбудованою мікросхемою, призначена для використання в цифровому тахографі; контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв; перевізники - суб'єкти господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільним транспортом.
Згідно з п. 3.3 Інструкції №385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом:
- забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа;
- своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання;
- використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом;
- має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом;
- у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв);
- у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.
Відповідно до п. 3.5 Інструкції №385 перевізники: забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий); зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії; аналізують інформацію щодо дотримання режимів праці та відпочинку водіїв, отриману за допомогою тахографа, а в разі виявлення порушень вживають заходів щодо недопущення та запобігання виникненню їх в подальшому.
За змістом вказаних положень Інструкції № 385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом, у разі використання цифрового тахографа використовує особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом, має при собі картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.
Тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР.
Пунктом 6.4 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №340 від 07.06.2010, передбачено, що у разі тимчасової непрацездатності водія чи перебування його у відпустці, а також якщо водій не здійснював перевезення пасажирів чи/та вантажів, перевізник може заповнювати бланк підтвердження діяльності (додаток 4). Водії зберігають бланк підтвердження діяльності протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення. Перевізники зберігають бланк підтвердження діяльності протягом 12 місяців.
Згідно з абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарський штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як встановлено матеріалами справи автомобільним перевізником у даному випадку є саме ТОВ "Аф-Транс", що підтверджується товарно-транспортною накладною №2 від 14.06.2024 року, яка була надана водієм під час перевірки.
На момент проведення відповідачем перевірки належного позивачу транспортного засобу водієм було надано заповнену тахокарту лише за 14.06.2024 та бланк підтвердження діяльності за період з 10.05.2024 по 14.05.2024, який не охоплює період за 28 днів до моменту проведення перевірки.
Як встановлено судом, до матеріалів позову позивачем надано бланк підтвердження діяльності водія, згідно якого ОСОБА_2 перебував у відпустці чи на відпочинку у період з 22 год.58 хв. 12.06.2024 по 06 год.00хв. 14.06.2024 та роздруківки про роботу водія ОСОБА_3 за період з 17.05.2024 по 14.06.2024 року.
Однак суд критично оцінює такі документи, оскільки вказаний бланк та роздруківки не були в наявності у водія транспортного засобу під час проведення перевірки, що свідчить про порушення вимог ст.34, 38 Закону № 2344-ІІІ.
Бланки підтвердження встановленої форми мають бути заповнені перед рейсом, підписані перевізником та водієм, та надані уповноваженій особі під час перевірки.
Таких бланків підтвердження діяльності, як вбачається зі встановлених у даній справі обставин, на момент проведення перевірки водієм транспортного засобу, який перебуває у користуванні позивача як перевізника, відповідачу не було пред'явлено.
Доводи позивача щодо можливості водія надавати при перевірці або карту водія або роздруківку роботи тахографа суд оцінює критично з огляду на те, що дане право вибору є лише у випадку, якщо транспортний засіб обладнаний цифровим тахографом, оскільки у разі необхідності водій зможе в будь-який час зробити роздруківку. У спірному ж випадку, транспортний засіб був обладнаний аналоговим тахографом, відповідно водій таку роздруківку, в момент здійснення перевірки, зробити фізично не міг. Відтак, перевізник та водій мали б вжити заходів для того, щоб необхідна для перевезення документація була наявна до початку руху.
Непред'явлення позивачем (його уповноваженою особою) під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) тахокарт або бланку (бланків) підтвердження діяльності за 28 попередніх календарних дні свідчить про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що має наслідком застосування адміністративно-господарського штрафу, визначеного статтею 60 Закону №2344-ІІІ.
Відповідальність за абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» у вигляді застосування адміністративно-господарського штрафу настає за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності саме на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону.
Відповідно до пункту 3.3 Інструкції №385 саме своєчасне заповнення тахокарт та забезпечення їх належного зберігання є безпосереднім обов'язком водія транспортного засобу, а автомобільний перевізник в свою чергу зобов'язаний здійснювати контроль за роботою водіїв транспортних засобів.
Наведені вище висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 01.02.2024 у справі №600/3906/22-а.
Положеннями частини першої статті 60 Закону №2344-ІІІ чітко визначено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 Закону №2344-ІІІ, застосовується саме до автомобільних перевізників.
Зважаючи на зафіксовані в акті перевірки порушення, за наслідками розгляду справи суд висновує, що відповідачем правомірно прийнято оскаржувану постанову №073495 від 23.07.2024.
Доводи позивача про те, що уповноваженою особою відповідача при складанні акту перевірки було вказано номер свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, який не належить ТОВ "Аф-Транс" суд оцінює критично, оскільки згідно повідомлення Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Чернівецькій області від 31.10.2024, наданого на запит відповідача, автомобіль марки Renault Magnum 2002 року випуску, днз НОМЕР_4 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_2 з 23.02.2017 зареєстрований за ТОВ «АФ-ТРАНС», код ЄДРПОУ 37767220 (а.с.71).
5.ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.
Відповідно до частини першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно частин першої - третьої статі 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
6. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
Оскільки у задоволенні позову відмовлено, розподіл судових витрат з підстав, передбачених ст.139 КАС України, не здійснюється.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
У відповідності до статей 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "АФ-Транс" (провулок Складський, 11/15, м.Чернівці, 58018 ЄДРПОУ 37767220);
Відповідач - Державна служба України з безпеки на транспорті в особі Відділу Державного нагляду (контролю) на транспорті в Чернівецькій області (вул. Руська, 248 "У", м.Чернівці, 58023 ЄДРПОУ 39816845).
Суддя В.О. Кушнір