Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про повернення позовної заяви в частині позовних вимог
26 вересня 2025 р. № 520/22360/25
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Мельников Р.В., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про скасування податкового повідомлення-рішення, -
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення: від 13.02.2023 № 0013868-2405-2037 про визначення податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на загальну суму 57 469, 00 грн. за 2021 рік, від 18.06.2024 № 0998385-2405-2017-UA63100050000079487 про визначення податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на загальну суму 62 253,75 грн. за 2022 рік, від 31.05.2024 №0894161-2405-2037-UA63100050000079487 про визначення податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на загальну суму 64169,25 грн. за 2023 рік, від 04.06.2025 № 0264617-2405-2030-UA63100050000079487 про визначення податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на загальну суму 68 000,25 грн. за 2024 рік.
Ухвалою суду позовну заяву - залишено без руху. Надано позивачу термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання до суду оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 3875,84 грн; докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги: копії оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з належним обґрунтуванням поважності причин пропуску процесуального строку.
На виконання ухвали суду позивачем подано клопотання про усунення недоліків до якого позивач долучив копії оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та платіжний документ зі сплати судового збору на суму 3875,84 грн, а також клопотання про поновлення пропущеного строку на оскарження податкових повідомлень-рішень:
- від 13.02.2023 № 0013868-2405-2037;
- від 18.06.2024 № 0998385-2405-2017-UA63100050000079487;
- від 31.05.2024 №0894161-2405-2037-UA63100050000079487.
Суд бере до уваги долучені на виконання ухвали документи, разом з тим, щодо клопотання про поновлення процесуальних строків суд зазначає таке.
Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно частини 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Верховний Суд у постанові від 27.01.2022 у справі №160/11673/20 дійшов висновку, що процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною другою статті 122 КАС України становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відтак, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Суд наголошує на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 року №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття "дізнався" та "повинен був дізнатись". Так, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів. Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Суд зазначає, що позивач звернувся до суду 20.08.2025, тобто із пропуском строку оскарження податкових повідомлень-рішень: - від 13.02.2023 № 0013868-2405-2037; - від 18.06.2024 № 0998385-2405-2017-UA63100050000079487; - від 31.05.2024 №0894161-2405-2037-UA63100050000079487.
Відповідно до ч.6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
В заяві про поновлення строку звернення до суду представником позивача зазначено, що строк звернення до суду щодо оскарження податкових повідомлень - рішень складає 1095 днів.
Положеннями п. 56.18 ст.56 ПК України передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Пунктом 102.1 ст. 102 ПК України передбачено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.
З системного аналізу наведених правових норм вбачається, що останніми врегульовано питання застосування спеціальних строків давності визначення податкових зобов'язань. Такі строки можуть застосовуватись у випадку, коли суб'єктом звернення є платник податку і стосується воно оскарження рішення контролюючого органу про нарахування/визначення грошового зобов'язання.
При цьому, ПК України не встановлює спеціального строку звернення до суду з позовом про оскарження податкових повідомлень - рішень, тому в даному випадку застосуванню підлягає загальний строк звернення до суду, встановлений КАС України, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 27.01.2022 у справі №160/11673/20.
Відповідні висновки суду також узгоджуються з правовим висновком викладеним у пункті 103 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2023 у справі №140/1770/19:
"103. Ураховуючи наведене, стаття 102 ПК України, у тому числі й пункт 102.5 цієї статті, не є тим «іншим законом», яким установлені спеціальні строки звернення до суду з вимогами, спрямованими на захист та відновлення порушених прав платників податків у відносинах, що виникають у зв'язку з несвоєчасним відшкодуванням бюджетної заборгованості ПДВ та/або пені, нарахованої на таку заборгованість, а тому до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення частини другої статті 122 КАС України, у якій передбачено загальний шестимісячний строк звернення до адміністративного суду."
Відтак наведені позивачем доводи щодо своєчасності звернення до суду є помилковими.
Також позивач посилався на бойові дії на території м. Харкова та введення воєнного стану в Україні з 24 лютого 2022 року, що також є об'єктивною та непереборною обставиною, які перешкоджали своєчасно звернутися до суду з даним позовом.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває на даний час.
В постанові від 29 вересня 2022 року у справі №500/1912/22 Верховний Суд зазначив, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв'язку зі збройною агресією російської федерації, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків щодо звернення до суду з позовними заявами, апеляційними й касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого ст. ст. 55, 124, 129 Конституції України, ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
При застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зазначений підхід неодноразово був застосований Верховним Судом, зокрема у постановах від 21 травня 2021 року у справі № 1.380.2019.006107, від 22 липня 2021 року у справі № 340/141/21, від 16 вересня 2021 року у справі № 240/10995/20 та від 12 вересня 2022 року у справі №120/16601/21-а.
В той час, Верховний Суд в постанові від 29 вересня 2022 року у справі №500/1912/22 зробив висновок, що сам факт запровадження воєнного стану в Україні, без обґрунтування неможливості звернення до суду саме позивачем у встановлені строки, у зв'язку із запровадження такого, не може безумовно вважатись поважною причиною для безумовного поновлення цих строків.
Також в ухвалі від 06.09.2022 у справі №420/16598/21 з приводу оцінки доводів щодо поважності причин пропущення процесуального строку для звернення до адміністративного суду з підстав запровадженого воєнного стану зазначено, що сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку у всіх абсолютно випадках.
Крім того, обставини введення воєнного стану дійсно можуть бути визнані судом поважними причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв'язку з такими обставинами.
Проте, сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є безумовною підставою для поновлення процесуального строку, а тому це питання має вирішуватися в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві та обставин, які існували та об'єктивно перешкоджали вчиненню процесуальних дій. Такий підхід відповідає усталеній і послідовній практиці Верховного Суду.
Водночас, позивач не вказує, яким саме чином введення воєнного стану, повітряні тривоги в місті Харкові, планові та аварійні відключення світла через пошкодження обстрілами електромереж спричинило пропуск ним строку звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Вищевказані посилання позивача не доводять того, що внаслідок введення в Україні воєнного стану він об'єктивно був позбавлений можливості звернутися до суду з даним позовом у встановлені КАС України строки.
Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 30 липня 2024 року по справі №420/6964/24 щодо вирішення питання строку звернення до суду, що враховуються судом відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України.
З приводу посилання позивача на лист Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1, суд звертає увагу, що указаний лист має загальний інформаційний характер та не може безумовно застосовуватися в кожному конкретному випадку без доведення причинно-наслідкового зв'язку, тоді як наявність форс-мажорних обставин у конкретному випадку має підтверджуватися відповідним сертифікатом, який має іншу юридичну силу в контексті підтвердження обставин непереборної сили.
Такі висновки сформовано Верховним Судом у постановах від 22 травня 2024 року у справі № 620/14203/23, від 15 серпня 2024 року у справі № 580/4079/23.
Суд також не приймає посилання позивача на те, що 04.03.2022 року видано наказ Голови Верховного Суду, згідно з яким встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи, оскільки такий наказ стосується виключно внутрішньої організації роботи Верхового Суду та жодним чином не може впливати на порядок та строки звернення до Харківського окружного адміністративного суду.
Таким чином, наведені позивачем в заяві причини пропуску строку звернення до суду з цим позовом не можуть вважатися поважними, оскільки не підтверджені жодними доказами.
Згідно положень частини 2 статті 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до п.9 ч.4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 КАС України.
Оскільки з позовними вимогами позивач звернувся до суду поза межами встановленого статтею 122 КАС України, зазначені позивачем в заяві підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду визнані неповажними та необґрунтованими, суд вважає за необхідне повернути адміністративний позов в частині позовних вимог позивачеві.
Керуючись ст. ст. 169, 248, 256, 294, 295, 297 КАС України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про скасування податкового повідомлення-рішення в частині позовних вимог, щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень: від 13.02.2023 № 0013868-2405-2037 про визначення податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на загальну суму 57 469, 00 грн. за 2021 рік, від 18.06.2024 № 0998385-2405-2017-UA63100050000079487 про визначення податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на загальну суму 62 253,75 грн. за 2022 рік, від 31.05.2024 №0894161-2405-2037-UA63100050000079487 про визначення податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на загальну суму 64169,25 грн. за 2023 рік - повернути позивачу.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Р.В. Мельников