Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про залишення позовної заяви без розгляду частини позовних вимог
26 вересня 2025 р. справа №520/7240/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Лариси Мар'єнко, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін у судове засідання питання про залишення без розгляду частини позовних вимог в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач - ОСОБА_1 , звернулась через ЄСІТС "Електронний суд" до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 , в якій просить суд:
1) визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року включно;
2) зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року у сумі 84723 гривні 58 копійок із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 "Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44;
3) визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 28.03.2023 року включно;
4) зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення 4082 гривні 51 копійка в місяць за період з 01.03.2018 року по 28.03.2023 року включно у загальній сумі 248638 гривень 03 копійки відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 "Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44.
Ухвалою суду від 03.04.2025 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу час для усунення недоліків позову.
Від представника позивача до суду надійшла заява від 14.04.2025 про усунення недоліків позову разом з заявою про поновлення строку звернення до суду.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 16.04.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику (повідомлення) сторін у судове засідання, питання щодо строку звернення до суду відкладено до розгляду справи по суті.
Представник позивача у заяві про поновлення строку звернення до суду посилався на те, що про суми індексації, нараховані під час служби позивача у Військовій частині НОМЕР_2 дізнався лише з листа від 20.03.2025 №225/56/698/фс, до суду звернувся 30.03.2025 в межах тримісячного строку звернення до суду. Крім того зазначив, що на теперішній час продовжує проходити військову службу в іншій військовій частині, відтак, наявні підстави для поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Представник відповідача у відзиві на позовну заяву просив суд залишити позовну заяву без розгляду на підставі частини 4 статті 123 КАС України. Обґрунтовуючи доводи заяви тим, що на момент виключення зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 позивач погодився з проведеним розрахунком всіх виплат, які були виплачені військовою частиною НОМЕР_1 , жодних зауважень щодо проведених з нею розрахунків не зазначав. В свою чергу, за вирішенням спірного питання позивач звернулась до суду більше ніж через 2 роки після виключення з особового складу військової частини НОМЕР_1 , що свідчить про пропуск строку звернення до суду.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, доводи заяви представника позивача та заяви представника відповідача, суд виходить з наступних підстав та мотивів.
Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Приписами частин третьої і п'ятої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Приписами ч.ч.1 та 2 ст.233 КЗпП України у редакції, чинній до 19.07.2022, передбачалося, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до місцевого загального суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України №2352-IX від 01.07.2022 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" (далі Закон №2352-IX), який набрав чинності 19.07.2022, внесено зміни до деяких законодавчих актів України, у тому числі до КЗпП України, і відповідно до ч.ч.1 та 2 ст.233 КЗпП України.
Відповідно до частин першої та другої статті 233 Кодексу законів про працю України (в редакції, чинній на момент подання позовної заяви), працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Суд зазначає, що положення статті 233 КЗпП України у частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п'ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві.
Судом встановлено, що позивач оскаржує дії відповідача щодо обчислення та виплати йому індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.03.2023 року, тобто в період дії статті 233 КЗпП України, в редакції, що була чинною до 19.07.2022 та припинені на момент чинності дії статті 233 КЗпП України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" (тривалі правові відносини).
Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав у постанові від 21.03.2025 року по справі №460/21394/23 відступив від висновків, викладених у постановах Верховного Суду у складі колегій адміністративного суду: від 29.01.2025 у справі №500/6880/23, від 28.08.2024 у справі №580/9690/23, від 23.01.2025 у справі №400/4829/24, від 20.11.2023 року у справі №160/5468/23, від 12.09.2024 у справі №200/5637/23 та сформував такий висновок щодо застосування строків звернення до суду в даній категорії справ:
"Якщо мають місце тривалі правові відносини, які виникли під час дії статті 233 КЗпП України, у редакції, що була чинною до 19 липня 2022 року, та були припинені на момент чинності дії статті 233 КЗпП України, в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин", то у такому випадку правове регулювання здійснюється таким чином: правовідносини, які мають місце у період до 19 липня 2022 року, підлягають правовому регулюванню згідно з положенням статті 233 КЗпП України (у попередній редакції); у період з 19 липня 2022 року підлягають застосуванню норми статті 233 КЗпП України (у редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин")".
Таким чином, в даному випадку, період з 01 грудня 2015 року до 19 липня 2022 року регулюється положеннями статті 233 КЗпП України, у редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин", яка визначає право особи на звернення до суду із позовом про стягнення належної їй заробітної плати "грошового забезпечення" без обмеження будь-яким строком.
Проте період з 19 липня 2022 року по 28 березня 2023 року регулюється вже нині чинною редакцією статті 233 КЗпП України, яка передбачає тримісячний строк звернення до суду з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
При цьому подією, з якої слід обраховувати початок перебігу строку звернення до суду слід вважати дату вручення військовослужбовця грошового атестата (тобто, письмового документа, у якому детально зазначено суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні) (постанова Верховного Суду від 21.03.2025 року по справі №460/21394/23).
Підпунктом 11.1 пункту 11 Правил організації фінансового забезпечення військових частин, установ, організацій Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту, затверджених наказом Міністра оборони України від 22.05.2017 №280 (далі - Правила №280 в редакції наказу Міністра оборони України від 22.04.2021 №104) визначено, що грошовий атестат видається військовослужбовцю військовою частиною, в якій він перебуває на грошовому забезпеченні, у таких випадках:
- вибуття до нового місця служби (навчання) з виключенням зі списків особового складу військової частини;
- зарахування військової частини, що не включена до мережі розпорядників бюджетних коштів, на фінансове забезпечення від однієї військової частини до іншої;
- звільнення військовослужбовців з військової служби (крім військовослужбовців строкової військової служби);
- відрядження військовослужбовців до органів виконавчої влади та інших цивільних установ із залишенням на військовій службі.
Водночас слід наголосити, що визначення моменту вручення грошового атестата як початку перебігу строку у цій справі відповідає вимогам частини другої статті 233 КЗпП України та не суперечить принципу юридичної визначеності.
Отже, зважаючи на зміст спірних правовідносин, позивачу, в даному випадку, встановлено тримісячний строк для звернення до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів.
Так, позивач оскаржує дії відповідача щодо обчислення та виплати йому індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.03.2023.
Отже, спірні правовідносини, з приводу яких позивач звернувся до суду з вказаними позовними вимогами, виникли у період з 01.12.2015 по 28.03.2023. Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач проходив службу у Військовій частині НОМЕР_1 до 28.03.2023, що підтверджується витягом із наказу від 28.03.2023 №76, який міститься в матеріалах позовної заяви.
Суд звертає увагу на те, що спірні правовідносини у період з 01.12.2015 року по 18.07.2022 виникли до набрання чинності нової редакції положень статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до 19.07.2022), тому до них не підлягає застосуванню тримісячний строк звернення, а є необмежений.
Між тим, спірні правовідносини у період з 19.07.2022 по 28.03.2023 виникли в період дії нової редакції положень статті 233 КЗпП України, а тому до них підлягає застосуванню тримісячний строк звернення, який з урахуванням пункту 1 глави XIX "Прикінцеві положення" КЗпП України, сплинув 30 вересня 2023 року.
З копії грошового атестату від 28.03.2023 № 225/56/142 фс вбачається, що позивач обізнаний про структуру та розмір грошового забезпечення, про що свідчить його особистий підпис про отримання грошового атестату від 28.03.2023 року.
Таким чином, з 28.03.2023 року позивачу було достеменно відомо про ненарахування та невиплату індексації грошового забезпечення.
Разом з тим, як свідчать матеріали справи позивач звернувся до суду з позовом 31.03.2025 та просив, зокрема, зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення 4082 гривні 51 копійка в місяць за період з 01.03.2018 року по 28.03.2023 року включно.
Зважаючи на наведені правові висновки Верховного Суду, суд доходить висновку, що позивачем пропущено строк звернення з цим позовом до суду в частині вимог за період з 19.07.2022 по 28.03.2023 року.
Суд зазначає, що саме лише посилання представника позивача на військовий стан та проходження військової служби, без документального підтвердження об'єктивної неможливості звернення до суду (безперервне виконання бойових завдань в місцевості без поштового зв'язку чи відсутності доступу до мережі Інтернет, не перебування за вказаний період у відпустці тощо) не є достатньою підставою для поновлення строку звернення до суду, враховуючи його тривалість в два роки. Відтак, суд не визнає зазначені представником позивача причини пропуску строку звернення до суду поважними.
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Частиною третьої статті 123 КАС України визначено, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
З огляду на те, що будучи обізнаним про суми грошового забезпечення, позивка звернулась до суду з пропуском строку звернення до суду і цей строк є значним,
Таким чином, суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 в частині визнання протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 19.07.2022 року по 28.03.2023 року та зобов'язання військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення за період з 19.07.2022 року по 28.03.2023 підлягають залишенню без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись положеннями ст.ст.123, 240, 241, 243, 248, 256, 264, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву представника відповідача про залишення без розгляду позовної заяви у справі №520/7240/25 - задовольнити частково.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 в частині визнання протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 19.07.2022 року по 28.03.2023 року та зобов'язання військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення за період з19.07.2022 року по 28.03.2023 - залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Лариса МАР'ЄНКО