про залишення позовної заяви без руху
26 вересня 2025 року Справа № 480/7409/25
Суддя Сумського окружного адміністративного суду Кравченко Є.Д., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ), Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування індивідуального акту, зобов'язання вчинити дії,
До Сумського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ), Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт (наказ/розпорядження) ІНФОРМАЦІЯ_2 , виданий у липні 2025 року про мобілізацію (призов на військову службу) ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт (наказ) командира військової частини НОМЕР_1 виданий у липні 2025 року про зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу цієї військової частини;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 видати індивідуальний акт щодо виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу (звільнити з військової служби) на підставі п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону «Про військовий обов'язок і військову службу» у зв'язку з необхідністю здійснення догляду за матір'ю ОСОБА_2 - особою з інвалідністю II групи.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі- КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, суд встановив, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки її подано з порушенням вимог ст. ст. 160, 161 КАС України, враховуючи наступне.
Так, відповідно до положень п.п. 5 та 8 ч. 5 ст. 160 КАС України позивачем в позовній заяві повинен бути зазначений виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).
Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (ч. 4 ст. 161 КАС України).
Згідно із ст. 77 КАС України суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Судом встановлено, що позивач у межах даної справи оскаржує правомірність прийняття ІНФОРМАЦІЯ_2 наказу щодо призову ОСОБА_1 на військову службу, а також наказ командира військової частини НОМЕР_1 про зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу цієї військової частини.
Водночас, копії оскаржуваних наказів до позовної заяви позивач не надає, причини неможливості надання таких доказів до суду не зазначає.
Таким чином, позивачу необхідно виправити зазначений недолік шляхом подання до суду доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.
Разом з тим, щодо клопотання представника позивача про витребування доказів, суд зазначає наступне.
Згідно із ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 80 Кодексу адміністративного судочинства України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено:
1) який доказ витребовується;
2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;
3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;
4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Всупереч вимогам ст. 80 КАС України представник позивача не зазначив, які обставини, може підтвердити витребувані докази, або аргументи, які він може спростувати; яких заходів ним було вжито для отримання доказів, про витребування яких заявлено клопотання.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що клопотання представника позивача про витребування доказів не відповідає вимогам ст. 80 Кодексу адміністративного судочинства України, відтак у задоволенні клопотання належить відмовити.
Також, згідно із ч. 1 ст. 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частина 3 статті 122 КАС України передбачає, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З аналізу зазначених положень процесуального закону вбачається, що законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про такі факти.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (ч. 5 ст.122 КАС України).
У такій категорії справ законодавець визначив строк в один місяць достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.
Так, як вже зазначалося судом предметом позову є зокрема правомірність прийняття ІНФОРМАЦІЯ_2 наказу щодо призову ОСОБА_1 на військову службу, а також наказ командира військової частини НОМЕР_1 про зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу цієї військової частини.
Таким чином, за характером спірних правовідносин і їх суб'єктним складом спір у даній справі є публічно-правовим спором з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення. За наведених обставин, до спірних правовідносин має бути застосовано місячний строк звернення до суду, передбачений частиною 5 статті 122 КАС України.
Водночас, зі змісту позовної заяви судом встановлено, що, призов позивача на військову службу ІНФОРМАЦІЯ_2 відбувся в липні 2025 року, наказ про зарахування його до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 прийнято також у липні 2025 року.
Зазначене свідчить про те, що позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав ще у липні 2024 року, тобто на момент його призову на військову службу та прийняття спірного наказу.
Однак, представник позивача через підсистему "Електронний суд" звернувся до суду лише 23.09.2025, тобто з пропуском строку визначеного частиною 5 статті 122 КАС України.
Згідно із частиною шостою статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Разом з тим, позивач/ представник позивача не подав до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням поважності причин такого пропуску.
Відповідно до вимог частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Вказаний недолік позовної заяви має бути усунуто шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даною позовною заявою, у якій зазначити поважні причини пропуску такого строку та надати докази поважності причин пропуску такого строку.
Також, за приписами ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України “Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Тобто, необхідною умовою розгляду судом позовної заяви є сплата особою, яка звертається з цією заявою, судового збору у визначеному розмірі.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з п. п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (з 01.01.2025 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028,00 грн.).
Документ сформований в системі “Електронний суд». Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України “Про судовий збір». При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже при поданні позовної заяви до суду позивач має сплатити судовий збір в розмірі 1937,92 грн. (за дві позовні вимоги немайнового характеру).
Однак, позивачем не надано доказів сплати судового збору в належному розмірі або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Враховуючи викладене, позивачу необхідно подати докази сплати судового збору на суму 1937,92 грн. за наступними реквізитами:
- Рахунок - UA878999980313151206084018540
- Отримувач - ГУК Сум.обл/Сумська МТГ/22030101
- Банк отримувача - Казначейство України(ел. адм. подат.)
- Код отримувача (ЄДРПОУ) - 37970404
- Найменування коду класифікації доходів бюджету - Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)
- Наявність відомчої ознаки - "84" Окружні адміністративні суди.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ), Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування індивідуального акту, зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали.
У разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений строк, позовна заява буде повернута позивачу.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Є.Д. Кравченко