про залишення позовної заяви без руху
25 вересня 2025 року м. Рівне№460/17299/25
Рівненський окружний адміністративний суд в особі судді С.М. Дуляницька, перевіривши виконання вимог статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України за позовною заявою
ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1
про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій,-
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , у якому позивач просить суд:
1. Визнати протиправною бездіяльність командира військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 усіх сум призначених до виплати при звільненні з Збройних Сил України та зобов'язати вчинити певні дії;
2. Зобов'язати військову частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 : - одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби за період проходження служби з 10.07.2013 року у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за повні календарні роки служби з урахуванням нарахованої одноразової грошової допомоги за 2022, 2023 роки; - додаткову винагороду за період безпосередньої участі у бойових діях в період з 27.01.2023 по 31.01.2023, з 24.02.2023 по 15.03.2023, з 04.06.2023 по 12.07.2023, з 11.10.2023 по 05.11.2023 в розмірі 100000 грн 00 коп. пропорційно часу участі у таких діях та заходах відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168; - додаткову винагороду за виконання бойових або спеціальних завдань, згідно з бойовими (логістичними) розпорядженнями в період з 27.01.2023 по 31.01.2023, з 24.02.2023 по 15.03.2023, з 04.06.2023 по 12.07.2023, з 11.10.2023 по 05.11.2023 в розмірі 30000 грн 00 коп. пропорційно часу участі у таких діях та заходах відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 та наказу Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260; - підйомну допомогу, яка не була нарахована на членів сім'ї при переїзді з урахуванням нарахованої суми 18423,88 грн., - матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за друге тяжке поранення, за яке матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань не нараховувалась та не виплачувалась; - додаткову винагороду в розмірі 100 000 гривень пропорційно часу перебування з 27.05.2024 по 09.06.2024 на санаторному лікуванні в санаторії « ІНФОРМАЦІЯ_1 », АДРЕСА_1 у зв'язку з пораненням;
3. Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 виплатити ОСОБА_1 : - нараховану вартість речового майна в сумі 98 341,24 грн.; - грошову компенсацію за додаткову відпустку як учаснику бойових дій за 2020, 2021, 2022 роки;
4. Стягнути з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 100 000,00 (сто тисяч) грн 00 коп. моральної шкоди.
Одночасно з позовною заявою представник позивача подала заяву про поновлення строку звернення до суду, в обґрунтування якої зазначила, що неодноразово зверталася з адвокатськими запитами до Військової частини НОМЕР_2 та лише з отриманих копій наказів встановила про нараховані та невиплачені суми та взагалі про відсутність нарахування по виплатах для позивача.
Вирішуючи заяву про поновлення строку звернення до суду, суд зазначає про таке.
Згідно зі статтею 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами (ч. 1).
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 2).
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 3).
Строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів визначені статтею 233 КЗпП України.
Згідно з ч. 1 ст. 233 КЗпП України в редакції, чинній з 19.07.2022, працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Відповідно до ч. 2 ст. 233 КЗпП України в редакції, чинній з 19.07.2022, із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Згідно зі статтею 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.
У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.
Суд враховує, що відповідно до пункту 1 глави XIX "Прикінцеві положення" КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Таким чином, строк, визначений частиною другою статті 233 КЗпП України, в редакції, чинній з 19.07.2022, з урахуванням пункту 1 глави XIX "Прикінцеві положення" КЗпП України та постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", розпочав свій перебіг з 01.07.2023 та закінчив такий перебіг - 30.09.2023.
Аналогічний правовий підхід застосовано Верховним Судом у складі cудової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду в постанові від 21.03.2025 у справі № 460/21394/23.
В зазначеній постанові Верховний Суд, вирішуючи питання щодо застосування статті 233 КЗпП України, в частині строку звернення до суду з вимогами про стягнення заробітної плати, дійшов таких висновків: Якщо мають місце тривалі правові відносини, які виникли під час дії статті 233 КЗпП України, у редакції, що була чинною до 19 липня 2022 року, та були припинені на момент чинності дії статті 233 КЗпП України, в редакції Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин, то у такому випадку правове регулювання здійснюється таким чином: правовідносини, які мають місце у період до 19 липня 2022 року, підлягають правовому регулюванню згідно з положенням статті 233 КЗпП України (у попередній редакції); у період з 19 липня 2022 року підлягають застосуванню норми статті 233 КЗпП України (у редакції Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин). З урахуванням пункту 1 глави XIX Прикінцеві положення КЗпП України та постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року №651, відлік тримісячного строку звернення до суду зі спорами, визначеними статтею 233 КЗпП України, почався 01 липня 2023 року (пп. 65.1 - 65.2 п. 65 постанови).
Як установлено судом, позивач виключений зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 з 16.06.2024.
Враховуючи правову позицію, сформовану Верховним Судом у постанові від 21.03.2025 у справі № 460/21394/23, суд доходить висновку, що позовні вимоги щодо не нарахування та невиплати всіх сум призначених до виплати при звільнення зі служби (одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби за період проходження служби з 10.07.2013 року у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за повні календарні роки служби з урахуванням нарахованої одноразової грошової допомоги за 2022, 2023 роки; - додаткову винагороду за період безпосередньої участі у бойових діях в період з 27.01.2023 по 31.01.2023, з 24.02.2023 по 15.03.2023, з 04.06.2023 по 12.07.2023, з 11.10.2023 по 05.11.2023 в розмірі 100000 грн 00 коп. пропорційно часу участі у таких діях та заходах відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168;- додаткову винагороду за виконання бойових або спеціальних завдань, згідно з бойовими (логістичними) розпорядженнями в період з 27.01.2023 по 31.01.2023, з 24.02.2023 по 15.03.2023, з 04.06.2023 по 12.07.2023, з 11.10.2023 по 05.11.2023 в розмірі 30000 грн 00 коп. пропорційно часу участі у таких діях та заходах відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 та наказу Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260; - підйомну допомогу, яка не була нарахована на членів сім'ї при переїзді з урахуванням нарахованої суми 18423,88 грн., - матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за друге тяжке поранення, за яке матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань не нараховувалась та не виплачувалась; - додаткову винагороду в розмірі 100 000 гривень пропорційно часу перебування з 27.05.2024 по 09.06.2024 на санаторному лікуванні в санаторії « ІНФОРМАЦІЯ_1 », АДРЕСА_1 у зв'язку з пораненням; нараховану вартість речового майна в сумі 98 341,24 грн.; - грошову компенсацію за додаткову відпустку як учаснику бойових дій за 2020, 2021, 2022 роки), з яким ОСОБА_1 звернувся до суду 23.09.2025, пред'явлено з пропуском тримісячного строку звернення до суду.
Доводів, які б свідчили про наявність об'єктивно непереборних обставин, пов'язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення дій щодо звернення до суду з позовом за захистом порушеного права протягом установленого законом строку, позивачем не наведено та доказами не підтверджено. Отже наведені позивачем доводи не дають суду підстав для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду та поновлення такого строку.
Частиною першою статті 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, позов слід залишити без руху та запропонувати позивачу у встановлений судом строк усунути недоліки позовної заяви у спосіб подання суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду в частині позовних вимог за період з 19.07.2022 по 20.05.2023, вказавши інші підстави для поновлення такого строку, та належних доказів в обґрунтування поважності причин пропуску такого строку.
Керуючись статтею 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю не більше 10 днів з дня вручення даної ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується.
Суддя С.М. Дуляницька