Справа № 420/24982/25
26 вересня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83 м. Одеса 65012) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
В провадженні суду знаходиться справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі ГУ ПФУ), в якому позивач просить суд визнати протиправними дії ГУ ПФУ, які виразились в обмеженні максимального розміру пенсії ОСОБА_1 при її перерахунку з 01.08.2021 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.03.2025 року по справі №420/20981/24 на підставі довідки Служби зовнішньої розвідки України від 09.01.2024 року № 1039 про розмір грошового забезпечення станом на 17.07.2021 року та щодо виплати ОСОБА_1 пенсії з обмеженням її максимального розміру, а саме:
визнати протиправними дії ГУ ПФУ щодо виплати йому з 01.08.2021 року пенсії з обмеженням її максимального розміру у сумі 18540 грн замість нарахованої суми у розмірі 28173,75 грн та обов'язати провести з 01.08.2021 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сумм;
визнати протиправними дії ГУ ПФУ щодо виплати йому з 01.12.2021 року пенсії з обмеженням її максимального розміру у сумі 19340 грн замість нарахованої суми у розмірі 28173,75 грн та зобов'язати провести з 01.12.2021 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум;
визнати протиправними дії ГУ ПФУ щодо виплати йому з 01.03.2022 року пенсії з обмеженням її максимального розміру у сумі 19340 грн замість нарахованої суми у розмірі 32118,08 грн та зобов'язати провести з 01.03.2022 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням індексації пенсії, передбаченою постановою Кабінету Міністрів України № 118 від 16.02.2022 р. "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум;
визнати протиправними дії ГУ ПФУ щодо виплати йому з 01.07.2022 року пенсії з обмеженням її максимального розміру у сумі 20270 грн замість нарахованої суми у розмірі 32118,08 грн та зобов'язати провести з 01.07.2022 року перерахунок та виплату пенсії без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум;
визнати протиправними дії ГУ ПФУ щодо виплати йому з 01.12.2022 року пенсії з обмеженням її максимального розміру у сумі 20930 грн замість нарахованої суми у розмірі 32118,08 грн та зобов'язати провести з 01.12.2022 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум;
визнати протиправними дії ГУ ПФУ щодо виплати йому з 01.03.2023 року пенсії з обмеженням її максимального розміру у сумі 20930 грн замість нарахованої суми у розмірі 33618,08 грн та зобов'язати провести з 01.03.2023 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 р. № 168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум;
визнати протиправними дії ГУ ПФУ щодо виплати йому з 01.03.2024 року пенсії з обмеженням її максимального розміру у сумі 23610 грн замість нарахованої суми у розмірі 35118.08 грн та зобов'язати провести з 01.03.2024 року перерахунок та виплату пенсії з урахуванням індексації, передбаченою постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 р. № 185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум;
визнати протиправними дії ГУ ПФУ щодо виплати йому з 01.03.2025 року пенсії з обмеженням її максимального розміру у сумі 23610 грн замість нарахованої суми у розмірі 36618,08 грн та зобов'язати ГУ ПФУ провести з 01.03.2025 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 року №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
Позивач зазначив, що він перебуває на обліку в ГУ ПФУ та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262).
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30.11.2023 року по справі № 420/26090/ задоволений його позов, визнані протиправними дії Служби зовнішньої розвідки України та зобов'язано Службу зовнішньої розвідки України підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 17.07.2021 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №729 для здійснення перерахунку з 01.08.2021 основного розміру пенсії позивача.
На виконання рішення суду виготовлена довідка про розмір його грошового забезпечення станом на 17.07.2021 року №1039 від 09.01.2024 року, виданої станом на 17.07.2021 року.
Проте ГУ ПФУ не здійснило перерахунок пенсії, що стало підставою для звернення до суду.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21.03.2025 року по справі 420/20981/24 визнані протиправною бездіяльність ГУ ПФУ та зобов'язано здійснити ОСОБА_1 з 01 серпня 2021 року перерахунок пенсії на підставі довідки Служби зовнішньої розвідки України №1039 від 09.01.2024 року, виданої станом на 17.07.2021 року у відповідності до вимог ст. 43 1 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" зі змінами, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №729 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704».
Позивач вказує, що 12.06.2025 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області на виконання рішення суду по справі 420/20981/24 проведено перерахунок його пенсії та визначено з 01.08.2021 року розмір пенсії 28173,5 грн, проте починаючи з 01.08.2021 року та при наступних перерахунках з 01.12.2021 року, з 01.03.2022, з 01.07.2022 року, з 01.12.2022 року, з 01.03.2023 року, з 01.03.2024 року та з 01.03.2025 максимальний розмір його пенсії обмежений десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, на даний час йому до виплати визначено - 23610грн.
Позивач вважає протиправним обмеження його пенсії максимальним розміром, посилаючись на рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016року № 7-рп/2016 та практику Верховного Суду .
Ухвалою суду від 29.07.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у порядку ст.262 КАС України.
Представник відповідача у відзиві на позов просив відмовити у задоволенні позову та зазначив, що відповідно до ст. 2 Закону України від 08.07.2011 № 3668 “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» максимальний розмір пенсій (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Закону України № 2262-ХІІ, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Зазначений Закон є чинним з 1 жовтня 2011 року та неконституційним не визнавався. За таких обставин, передбачені ст. 2 Закону № 3668 обмеження застосовані до позивача правомірно.
Також на думку представника відповідача позивачем пропущений строк звернення до суду.
Крім того, представник відповідача у відзиві вказував про правомірність застосування положень п.1 постанови КМУ №1.
Позивач надав до суду відповідь на відзив та зазначив, що у відзиві визначені обставини, які не стосуються предмету позову, а також наявні посилання на рішення суду, які не стосуються його, а стосуються іншої особи. Також представник відповідача посилається на застосування положень постанови КМУ №1, що також не має значення для розгляду цієї справи.
На думку позивача вказані помилки свідчать про неповагу до суду. Позивач просить задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі з підстав вказаних у позові.
Справу розглянуто у письмовому провадженні.
Судом встановлено, що позивач отримує пенсію відповідно до Закону України №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Він є пенсіонером Служби зовнішньої розвідки України.
01.01.2021 набули чинності положення ч. 3 ст. 42 вказаного Закону, якою передбачено, що посадові оклади співробітників розвідувальних органів встановлюються відповідно до розмірів посадових окладів, встановлених Кабінетом Міністрів України для відповідних посад державної служби та посад інших категорій працівників у центральних органах виконавчої влади зі спеціальним статусом, посад військовослужбовців Збройних Сил України із коефіцієнтом:для співробітників кадрового складу 1,8; для співробітників, які не належать до кадрового складу, 1,4.
Постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 729 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704", яка набрала чинності 17.07.2021 (далі Постанова № 729), внесено зміни до Постанови № 704 щодо змін посадових окладів військовослужбовців розвідувальних органів: із коефіцієнтами: для військовослужбовців кадрового складу 1,8; для військовослужбовців, які не належать до кадрового складу, 1,4".
23 лютого 2022 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 144 «Про перерахунок пенсій особам, звільненим із розвідувальних органів», пунктом 1 якої постановлено перерахувати з 1 серпня 2021 р. пенсії, призначені за нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», особам із числа військовослужбовців розвідувальних органів (крім військовослужбовців строкової служби) виходячи з визначеного постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» розміру грошового забезпечення за відповідними (прирівняними) посадами військовослужбовців.
Проте положення постанови КМУ не виконувались у зв'язку з чим він звернувся до суду з позовом до СВР та рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30.11.2023 року по справі № 420/26090/ задоволений його позов, визнані протиправними дії Служби зовнішньої розвідки України та зобов'язано Службу зовнішньої розвідки України підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 17.07.2021 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №729 для здійснення перерахунку з 01.08.2021 основного розміру пенсії позивача.
На виконання рішення суду виготовлена довідка про розмір його грошового забезпечення станом на 17.07.2021 року №1039 від 09.01.2024 року, виданої станом на 17.07.2021 року.
Проте ГУ ПФУ не здійснило перерахунок пенсії, що стало підставою для звернення до суду.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21.03.2025 року по справі 420/20981/24 визнані протиправною бездіяльність ГУ ПФУ та зобов'язано здійснити ОСОБА_1 з 01 серпня 2021 року перерахунок пенсії на підставі довідки Служби зовнішньої розвідки України №1039 від 09.01.2024 року, виданої станом на 17.07.2021 року у відповідності до вимог ст. 43 1 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" зі змінами, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №729 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704».
Відповідачем 12.06.2025 року на виконання рішення суду по справі 420/20981/24 проведено перерахунок його пенсії та визначено з 01.08.2021 року розмір пенсії 28173,5 грн, проте до виплати визначено 18540 грн, тобто розмір пенсії позивача обмежений десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
Судом також встановлено, що у подальшому при перерахунках пенсії позивача її розмір був обмежений десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, зокрема: з 01.12.2021 року сумою 19340 грн при нарахуванні пенсії у розмірі 28173,75 грн; з 01.03.2022 року сумою 19340 грн при нарахуванні пенсії у розмірі 32118,08 грн; з 01.07.2022 року сумою 20270 грн при нарахованні пенсії у розмірі 32118,08 грн; з 01.12.2022 року сумою 20930 грн при нарахованні пенсії у розмірі 32118,08 грн; з 01.03.2023 року сумою 20930 грн при нарахуванні пенсії у розмірі 33618,08 грн; з 01.03.2024 року сумою 23610 грн при нарахуванні пенсії у розмірі 35118.08 грн та з 01.03.2025 року по теперішній час сумою 23610 грн при нарахуванні пенсії у розмірі 36618.08 грн.
Дослідивши заяви по суті та надані учасниками справи докази суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача.
Частиною 1 статті 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема. Закон України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Частинами 1,2 ст. 63 Закону №2262-ХІІ встановлено, що перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Згідно з ч. 4 ст. 63 Закону №2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
При цьому відповідно до ст.64 Закону №2262-ХІІ у разі якщо пенсії, призначені військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, та членам їх сімей у попередньому календарному році та до дати індексації пенсії включно у році, в якому проводиться індексація пенсій, не перераховувалися відповідно до ч.4 ст.63 цього Закону, для забезпечення їх індексації проводиться перерахунок пенсій у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до ч.2 ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Між тим, є обґрунтованими вимоги позивача про протиправність дій відповідача щодо застосування обмеження максимального розміру його пенсії при здійсненні її перерахунку на підставі рішення суду.
Пенсії військовослужбовців при будь-якому перерахунку не підлягають обмеженню, оскільки обмеження пенсій військовослужбовців встановлювались ч.7 ст.43 Закону України №2262-ХІІ, проте вказані рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 року №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), тобто з 20.12.2016 року положення ч.7 ст.43 Закону є такими, що втратили чинність.
Вказаний висновок суду зроблений на підставі висновків Верховного Суду щодо застосування норм права, які відповідно до ч.5 ст.242 КАС України повинні бути враховані при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Вказані висновки сформовані в постановах Верховного Суду від 16.04.2020 року у справі №620/1285/19, від 09.11.2020 року у справі №813/678/18, від 09.02.2021 року у справі №640/2500/18 та полягають у наступному.
Закон України №2262-ХІІ визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом .
Згідно із Законом України від 24.12.2015 №848-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» ст.43 Закону №2262-XII доповнено частиною 7 про те що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Проте, зазначене положення в цілому визнано неконституційним відповідно до Рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20.12.2016року.
Згідно із пунктом другим резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016№ 7-рп/2016, зокрема, частина 7 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Таким чином, з 20.12.2016 не чинною є ч.7 ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Відповідно до Закону України від 06.12.2016 №1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який відповідно до Прикінцевих положень цього Закону, набрав чинності з 01.01.2017 року, у ч.7 ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» слова і цифри «у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року» замінено словами і цифрами «по 31 грудня 2017 року».
Таким чином, буквальне розуміння змін, внесених Законом України від 06.12.2016 №1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» з урахуванням Рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20.12.2016 дозволяє стверджувати, що у Законі №2262-XII відсутня ч.7 ст.43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр, є нереалізованими. Це означає, що протягом 2017 року стаття 43 Закону №2262-XII не передбачала положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.
Внесені Законом України від 06.12.2016 №1774 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» до частини 7 зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Відповідно до ст.1-1 Закону України №2262-XII законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.
Зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Закон України №2262-XII є спеціальним до спірних правовідносин та саме його норми слід першочергово застосовувати для їх врегулювання.
Суттєвою є обставина, що обмеження пенсії військовослужбовців максимальним розміром вже регулювалося ч.7 ст.43 Закону України №2262-XII, яка визнана неконституційною з 20.12.2016, а тому неможливо стверджувати, що з вказаної дати виникла ситуація, за якої дане питання попадає під регулювання положень Закону України №3668-VI в частині, що не вирішується нормами Закону України №2262-XII.
Застосування положень Закону України №3668-VI по відношенні до військовослужбовців фактично зводить нінащо наслідки прийняття рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, яким фактично встановлено, що обмеження пенсії військовослужбовців максимальним розміром не відповідає ст.17 Конституції України.
Висновки Верховного Суду з цього питання є сталою судовою практикою та підтверджені у постанові від 25.01.2024 року у справі №300/2754/23.
Згідно приписів частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч.2,3 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтями 72-76 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Враховуючи викладене, оцінивши достовірність та достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, відповідно до свого внутрішнього переконання, враховуючи зміст позову та на підставі ч.2 ст.9 КАС України з метою ефективного захисту прав позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо обмеження максимального розміру пенсії позивача на підставі Закону України від 08.07.2011 № 3668 - VI зобов'язання здійснити перерахунок та виплату з 01.08.2021, 01.12.2021, 01.03.2022, 01.07.2022, 01.12.2022, 01.03.2023, 01.03.2024 року та з 01.03.2025 року пенсії позивача без обмеження її максимального розміру на підставі Закону України від 08.07.2011 № 3668 - VI.
Відповідно до ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Суд вважає, що з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань підлягають стягненню на користь позивача судові витрати у сумі 1211,20грн.
Керуючись ст.2, 3, 6, 7, 8, 9, 12, 139, 241-246 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження з 01.08.2021, 01.12.2021, 01.03.2022, 01.07.2022, 01.12.2022, 01.03.2023, 01.03.2024 року та з 01.03.2025 року 01.02.2023 та з 01.03.2025 року максимального розміру пенсії ОСОБА_1 десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність на підставі Закону України від 08.07.2011 № 3668 - VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату з 01.08.2021, 01.12.2021, 01.03.2022, 01.07.2022, 01.12.2022, 01.03.2023, 01.03.2024 року та з 01.03.2025 року 01.02.2023 та з 01.03.2025 року пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимального розміру десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність на підставі Закону України від 08.07.2011 № 3668 - VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи».
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20грн.
Рішення набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.
Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.295-297 КАС України.
Суддя Е.В. Катаєва