про відмову в забезпеченні позову
25 вересня 2025 року м. Київ № 320/47686/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши в електронній формі у порядку письмового провадження заяву про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій ,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій , у якому просить суд :
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , код ЄДРПОУ : НОМЕР_1 , місцезнаходження : АДРЕСА_1 , які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про наявність порушення у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , військового обліку;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 , код ЄДРПОУ : НОМЕР_1 , місцезнаходження : АДРЕСА_1 , виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів дані про порушення у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , військового обліку, а саме причина не прибув за повісткою до ТЦК та СП.
Ухвалою суду від 25.09.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі.
25.09.2025 позивач подав заяву про забезпечення позову, у якій просить суд :
- заборонити органам ТЦК та СП, органам Нацполіції до розгляду справи по суті та прийняття відповідного судового рішення у справі, набранням ним законної сили, затримувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , з метою доставки його до органів ІНФОРМАЦІЯ_4 з метою складання адміністративного протоколу;
- заборонити ІНФОРМАЦІЯ_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 , вчиняти дії, пов?язані з мобілізацією та призовом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на військову службу під час мобілізації, до моменту набрання законної сили рішенням суду у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 «про визнання протиправними дій та зобов?язання вчинити певні дії».
В обґрунтування заяви зазначено, що позивачем під час огляду відомостей після оновлення військово-облікового документу які містяться в додатку РЕЗЕРВ +, було виявлено наступну інформацію: «Розшук ТЦК та СП: порушення військового обліку», яка, на думку позивача є недостовірною. Як стверджує позивач, 03.04.2025року було протиправно внесено відомості про нього до бази «Оберіг», як особи, що перебуває в розшуку. Причина розшуку: не прибули за повісткою до ТЦК та СП. Про вказані порушення позивачу стало відомо під час формування електронного військово-облікового документу через застосунок РЕЗЕРВ+ у серпні 2025року. Військово-облікові дані позивачем уточнено вчасно - 10.07.2024року. Стосовно позивача відсутня інформація про притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку, зокрема за ст.ст. 210,210-1 КУпАП. 3 метою встановлення законних обставин внесення інформації про порушення військового обліку та виправлення протиправно внесених відомостей у законний спосіб, позивачем було направлено відповідачу заяву від 01.09.2025року про виключення про ОСОБА_1 даних про порушення військового обліку. На день звернення з позовом до суду відповідь від відповідача не надійшла. Вказані дії відповідача, на переконання позивача, свідчать про явно упереджене відношення до нього, як до військовозобов?язаного, який не порушує мобілізаційного законодавства та носять характер можливого незаконного затримання в громадських місцях (тимчасового обмеження волі), вулицях, транспорті з подальшим доставлення його працівниками ТЦК та СП, поліцією до місця можливої незаконної мобілізації, оскільки він не вчиняв адміністративного правопорушення.
Розглянувши вищевказану заяву про забезпечення позову, вивчивши надані докази на підтвердження поданої заяви, суд виходить з наступного.
За змістом частини першої статті 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
За приписами частини першої-другої статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Таким чином, будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об'єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.
Тобто, при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову перш за все необхідно перевірити наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.
При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21.11.2018 у справі № 826/8556/17, від 29.11.2022 у справі № 640/17821/21, від 06.12.2022 у справі № 140/8745/21.
У постанові Верховного Суду від 03.05.2023 у справі № 640/15534/22 суд звернув увагу, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Проаналізувавши мотиви, якими заявник обґрунтовує подану заяву, суд дійшов висновку, що доводи й аргументи сторони позивача не є достатніми та переконливими для висновку про наявність підстав для застосування заходів забезпечення позову за правилами, встановленими статтями 150-151 КАС України, адже мотиви заяви про забезпечення позову ґрунтується виключно на припущеннях, що відповідачем чи іншими компетентними органами можуть вчинятися дії щодо призову позивача на військову службу під час мобілізації.
Водночас, суд здійснює захист реально порушених прав, а не тих, що ймовірно можуть бути порушені у майбутньому, а можливе настання негативних наслідків не є беззаперечним доказом для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову. Сама ж лише незгода позивача із діями суб'єкта владних повноважень та звернення до суду з позовом про визнання їх протиправними ще не є достатньою підставою для застосування судом заходів забезпечення позову.
Таким чином, наведені заявником обставини, не є обґрунтованими для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову визначеним заявником шляхом, оскільки матеріали заяви про забезпечення позову не містять об'єктивних доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника до ухвалення рішення в адміністративній справі, неможливості захисту цих прав, свобод та інтересів без вжиття таких заходів.
З огляду на викладене, зважаючи на фактичні обставини справи, виходячи із пов'язаності заходів до забезпечення позову з його предметом, суд вважає, що позивачем не наведено обґрунтованих підстав, що вказували б на існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справ, у зв'язку з чим заява про забезпечення позову є передчасною та такою, що не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 150-154, 241, 243, 248, 256, 293-297 КАС України, суд,
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя Лисенко В.І.