про залишення заяви без руху
25 вересня 2025 року м. Київ № 320/47928/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення доказів до подачі позовної заяви шляхом витребування доказів судом в межах адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
До Київського окружного адміністративного суду через свого представника - адвоката Пулинець Богдана Анатолійовича звернувся ОСОБА_1 із заявою про забезпечення доказів до подання позовної заяви.
Вказана заява мотивована тим, що 02 червня 2025 року уповноваженими особами ІНФОРМАЦІЯ_1 затримано громадянина ОСОБА_1 та доставлено до будівлі ІНФОРМАЦІЯ_1 , а у подальшому відправлено до збірного пункту призовників.
Представник заявника зазначає, з метою досудового з'ясування обставин затримання та оформлення мобілізаційного розпорядження адвокатом Клименком А.В. було надіслано адвокатські запити: до Святошинського УП ГУНП у м. Києві, ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також до ІНФОРМАЦІЯ_3 , Управління патрульної поліції у місті Києві. Проте відповіді на ці адвокатські запити не було надано у передбачений законом строк, що є порушенням статті 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та унеможливлює отримання необхідних доказів у досудовому порядку. Таким чином, інші законні способи отримання доказів були вичерпані, а зволікання з їх витребуванням несе ризик втрати або знищення інформації.
Суд розглянувши клопотання та додані до нього матеріали встановив, що клопотання про забезпечення доказів до подання позову необхідно залишити без руху, з огляду на наступне.
Нормами статті 116 КАС України передбачені вимоги до заяви про забезпечення доказів. Так, відповідно до частини першої зазначеної статті у заяві про забезпечення доказів зазначаються:
1) найменування суду, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) іншої сторони (сторін), якщо вона відома заявнику, а також якщо відомо відомості, що її ідентифікують: її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта (для фізичних осіб - громадян України), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти;
4) докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні;
5) обґрунтування необхідності забезпечення доказів;
6) спосіб, у який заявник просить суд забезпечити докази, у разі необхідності - особу, у якої знаходяться докази;
7) перелік документів, що додаються до заяви.
Відповідно до частини 1 статті 114 КАС України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.
Згідно статті 115 КАС України суд забезпечує докази допитом свідків, призначенням експертизи, витребуванням та оглядом доказів, у тому числі за місцем їх знаходження, забороною вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язанням вчинити певні дії щодо доказів.
Як вбачається з поданої заяви про забезпечення доказів, представник заявника - Пулинець Богдан Анатолійович, в порушення вимог статей 114, 116 Кодексу адміністративного судочинства України не зазначив обставин, що дають підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.
Обставини, які, на думку заявника, вказують на необхідність застосування механізму забезпечення доказів полягають у тому, що представник заявника не отримав відповідь на адвокатський запит та копії окремих документів, які можуть містити інформацію, що стосується предмета спору в цій справі, а не того, що такі документи у майбутньому не вдасться отримати взагалі.
Суд зазначає, що процесуальний механізм забезпечення доказів, це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх ймовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об'єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 9901/845/18.
Таким чином, подана заява про забезпечення доказів не містить жодних посилань на ризики чи загрози того, що докази про забезпечення яких порушує питання заявник, можуть бути утрачені чи їх подання стане згодом неможливим або утрудненим.
Тобто зазначена заява про забезпечення доказів не відповідає вимогам, визначеним статтею 116 КАС України.
Також, згідно з частиною другою статті 116 Кодексу адміністративного судочинства України за подання до суду заяви про забезпечення доказів сплачується судовий збір у розмірі, встановленому законом. Документ, що підтверджує сплату судового збору, додається до заяви.
Частиною 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Розміри ставок судового збору визначені статтею 4 Закону України «Про судовий збір».
Так, згідно з приписами частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною другою вказаної статті передбачено, що за подання до адміністративного суду заяви про забезпечення доказів ставка судового збору становить 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Положеннями статті 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2025 рік» установлено у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2025 року 3028 грн.
Таким чином, необхідно зазначити, що при зверненні до суду із заявою про забезпечення доказів позивачу треба було сплатити судовий збір у розмірі 908,40 грн.
Квитанція від 23.07.2025 року №5855-9634-4198-1005 на суму 908,40 грн судом не враховується, оскільки аналогічна квитанція долучена до справи № 320/37577/25, яка перебувала на розгляді у судді Колеснікової І.С.
Відповідно до частини 3 статті 116 КАС України до заяви про забезпечення доказів, яка не відповідає вимогам цієї статті, застосовуються наслідки, встановлені статтею 169 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, зважаючи на невідповідність заяви встановленим законом вимогам щодо не зазначення у заяві про забезпечення доказів обґрунтування необхідності їх забезпечення, у суду наявні підстави для висновку про не відповідність такої заяви вимогам статті 116 КАС України, що має наслідком залишення її без руху.
Невиконання вимог ухвали про залишення заяви про забезпечення доказів без руху у встановлений судом строк за визначенням, наведеним у пункті 1 частини 4 стаття 169 КАС України є підставою для повернення такої заяви.
На підставі викладеного, керуючись статтями 114, 116, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення доказів до подачі позовної заяви шляхом витребування доказів судом в межах адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
Надати заявнику 2 - денний строк для усунення недоліків заяви про забезпечення доказів з дня вручення йому копії ухвали про залишення заяви без руху.
Роз'яснити, що відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо заявник не усунув недоліки заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, заява буде повернута.
Копію ухвали направити особі, що звернулася із заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Панченко Н.Д.