ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про залишення позовної заяви без руху
"26" вересня 2025 р. Справа №300/6548/25
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Бобров Ю.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до Управління соціального захисту населення Надвірнянської районної державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , яка діє також в інтересах ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління соціального захисту населення Надвірнянської районної державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Приписами пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Як встановлено судом, до позовної заяви позивачем по справі додано квитанцію про сплату судового збору за номером №6170-9653-5543-1599 від 29.06.2025 в сумі 3180,00 грн. Проте, відповідно довідки Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.09.2025 року вищевказана квитанція про сплату судового збору за аналогічними номером, датою та розміром судового збору було додано по справі №300/6548/25.
За таких обставин, суд вважає, що долучені до матеріалів даного адміністративного позову платіжне доручення не є належним доказом сплати судового збору, оскільки такий документ є доказом сплати судового збору при поданні іншого адміністративного позову.
Відтак, позовна заява не відповідає вимогам, визначеним статтею 161 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки позивачем не долучено належних доказів про сплату судового збору у даній адміністративній справі.
З урахуванням вимог частини 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.
За змістом вимог частини 1 і 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 3 вказаного Закону судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно із частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
При цьому, частиною 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Частиною 2 статті 4 зазначеного Закону встановлюються ставки судового збору, зокрема, відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду позову фізичною особою майнового характеру ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.
Статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік", який вступив в дію з 01.01.2025, встановлено, що прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2025 року складає 3028 грн.
Зі змісту прохальної частини позовної заяви судом встановлено, що позивачем заявлено позовну вимогу майнового характеру, а саме позивач просить визнати дії незаконними щодо значної невиплати компенсації, соціальних виплат за період з 24.02.2022 по сьогоднішній день, зобов'язати виплатити компенсацію за період з лютого 2022 по червень 2024 на загальну суму 321 000 грн.
В даному випадку 1 відсоток розміру майнових вимог 3 210 грн. (321 000 грн. х 0,010 = 3 210 грн.).
Згідно положень частини 1 статті 9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Суд зазначає, що інформація щодо платіжних реквізитів для перерахування судового збору міститься на офіційному веб-порталі "Судова влада" в розділі "Івано-Франківський окружний адміністративний суд".
Окрім цього відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно статті 5 КАС України Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до пунктів 4, 5 та 9 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Отже, під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло, а тому, особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, що порушили її право, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права у відповідності до частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України.
Як вбачається із змісту позовної заяви, у прохальній частині даної заяви позивачі просять визнати дії відповідача незаконними щодо значної невиплати компенсації, соціальних виплат за період з 24.02.2022 по сьогоднішній день, зобов'язати виплатити компенсацію за період з лютого 2022 по червень 2024 на загальну суму 321 000 грн.; визнати порушення прав позивачів на власність та належний рівень соціального захисту; визначити пеню за невиплату за 3 роки; не вимагати жодних додаткових документів для отримання щомісячної компенсації з боку державних органів; припинити створювати перепони в отриманні допомоги, зробивши ці платежі безумовними та автоматичними.
Проте, позивачами у позовній заяві не зазначено, які саме органи (суб'єкт владних повноважень) допустили своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю вказане, зокрема: порушення прав позивачів на власність та належний рівень соціального захисту; вимагання додаткових документів для отримання щомісячної компенсації; створення перепон в отриманні допомоги, та не обргунтовані порушення, яких саме норм чинного законодавства було допущено, в тому числі і щодо визначення пені за 3 роки.
При цьому, позивачами не обґрунтовано позовні вимоги, а саме не зазначено приписи яких саме норм порушено при незаконності дій щодо невиплати компенсації, соціальних виплат за період з 24.02.2022 по сьогоднішній день і зобов'язання виплатити таку компенсацію, а до позовної заяви не додано доказів, що підтверджують вказані обставини, а також звернення за виплатою, факт відмови відповідача у виплаті, факт отримання допомоги, компенсації, виплати.
Таким чином, позивачу необхідно привести зміст позовної заяви відповідно до викладених обставин та заявлених позовних вимог, зазначити обґрунтування порушення суб'єкта владних повноважень прав, свобод, інтересів позивача; надати докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (частина 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України).
На підставі наведеного, керуючись статтями 161, 169, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-
позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до Управління соціального захисту населення Надвірнянської районної державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Надати позивачу десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліку шляхом:
- подання до суду документа про сплату судового збору у розмірі 3 210 грн.;
- привести зміст позовної заяви відповідно до викладених обставин та заявлених позовних вимог, зазначити обґрунтування порушення суб'єкта владних повноважень прав, свобод, інтересів позивача;
- надати докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Роз'яснити, що в разі неусунення недоліку у визначений строк позовна заява буде повернена.
Копію цієї ухвали надіслати позивачу, в тому числі через підсистему "Електронний суд".
Перебіг процесуальних строків, початок яких пов'язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ "Мої справи".
Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Суддя Бобров Ю.О.