ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"25" вересня 2025 р. справа № 300/1825/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі судді Боршовського Т.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій, -
Стислий виклад позицій сторін. Процесуальні дії суду:
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - відповідач, ГУ ПФ України в Івано-Франківській області), в якому просить суд: визнати протиправною бездіяльність відповідача у відмові здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу (з урахуванням раніше виплачених сум пенсії) з 01.02.2023 згідно оновленої довідки № 10/1/5981 від 30.08.2024 наданої ІНФОРМАЦІЯ_1 без обмеження максимальним розміром відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 з врахуванням індексацій базового ОСНП, передбаченого ст. 64 Закону України № 2262, постановою КМУ від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», постановою КМУ від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», постановою КМУ від 23.02.2024 № 185 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», постановою КМУ від 25.02.2025 № 209 «Про індексацію пенсійних та страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» та доплати в повному розмірі як особі з інвалідністю внаслідок війни, передбачену Законом України «Про статус ветеранів війни та гарантії соціального захисту» з 01.03.2025 - без обмеження її максимального розміру; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу (з урахуванням раніше виплачених сум пенсії) з 01.02.2023 згідно оновленої довідки № 10/1/5981 від 30.08.2024 наданої ІНФОРМАЦІЯ_1 без обмеження максимальним розміром відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 з врахуванням індексацій базового ОСНП, передбаченого ст. 64 Закону України № 2262, постановою КМУ від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», постановою КМУ від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», постановою КМУ від 23.02.2024 № 185 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», постановою КМУ від 25.02.2025 № 209 «Про індексацію пенсійних та страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» та доплати в повному розмірі як особі з інвалідністю внаслідок війни, передбачену Законом України «Про статус ветеранів війни та гарантії соціального захисту» з 01.03.2025 - без обмеження її максимального розміру.
Позовні вимоги мотивовано тим, що є пенсіонером, пенсія призначена за вислугу років на підставі Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII (далі - Закон № 2262-XII). Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови № 103, таким відновлено дію пункту 4 Постанови № 704 в редакції, що діяла до 21.02.2018 та передбачала, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14. Постановою № 704 закладений механізм щорічного збільшення розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням у залежності від зміни розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. На виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.07.2024 в справі № 300/4804/24 ІНФОРМАЦІЯ_2 виготовило довідку від 30.08.2024 № 10/1/5981 про розмір грошового забезпечення за відповідною посадою заявника, за нормами, чинними станом на 01.01.2023. Позивач звернувся до ГУ ПФ України в Івано-Франківській області із заявою про перерахунок пенсії за вислугу років на підставі зазначеної довідки та отримав відмову. Позивач не погоджується з відмовою ГУ ПФ України в Івано-Франківській області, вважає, що має право на перерахунок пенсії на підставі вказаної довідки.
Ухвалою від 24.03.2025 суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
11.04.2025 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти задоволення позову. У відзиві представник відповідача зазначив, що перерахунок пенсії особам, яким пенсія призначена на підставі Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», здійснюється тоді, коли буде прийнято Кабінетом Міністрів України відповідну постанову, яка в подальшому і буде слугувати підставою для перерахунку пенсії. Так, на виконання Постанови № 103 Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснило з 01.01.2018 перерахунок пенсії позивача відповідно до довідки, виданої ІНФОРМАЦІЯ_2 про розмір грошового забезпечення станом на 01.03.2018. Після скасування пунктів 1-2 Постанови № 103, урядом України не приймалися рішення щодо умов та порядку проведення перерахунку пенсій колишнім військовослужбовцям. Також відповідач звернув увагу на те, що постанова Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 внесла зміни до пункту 4 постанови № 704 від 30.08.2017. Відповідач просить в задоволенні позову відмовити.
Встановлені судом обставини справи та відповідні правовідносини:
ОСОБА_1 виплачується пенсія за вислугу років згідно із Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII, що підтверджується протоколами про перерахунок пенсії та витягами з матеріалів вказаної пенсійної справи № ХД17823 - Міноборони (розрахунок вислуги років військовослужбовця на пенсію, заява про призначення і поновлення пенсії, довідками про розмір грошового забезпечення, атестат про зняття з обліку, розрахунків та протоколів), долученими до відзиву на позов (а.с. 34-55). Вказана обставина визнається обома сторонами.
На виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.07.2024 у справі № 300/4804/24, ІНФОРМАЦІЯ_2 видав довідку від 30.08.2024 № 10/1/5981 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 відповідно до постанови КМУ № 704, встановленого за відповідною (аналогічною) посадою (на день звільнення із служби) заступник командира батальйону аеродромно-технічного забезпечення з озброєння авіаційної бригади, згідно із Постановою КМУ № 704, у яких визначено наступні види грошового забезпечення: посадовий оклад - 7520,00 грн.; оклад за військовим званням (майор) - 2040,00 грн.; надбавка за вислугу років (50%) - 4780,500 грн.; таємність (10%) - 493,00 грн.; класність (3%) - 147,90 грн.; НВОВЗ (65%) - 6113,25 грн.; премія (140%) - 6902,00 грн. (а.с. 26).
Позивач звернувся до ГУ ПФ України в Івано-Франківській області із заявою від 11.02.2025 про перерахунок пенсії за вислугу років з 01.02.2023 на підставі зазначеної довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 від 30.08.2024 № 10/1/5981.
Листом від 20.02.2025 ГУ ПФ України в Івано-Франківській області надало відповідь, відповідно до якої відмовило у перерахунку пенсії заявника на підставі довідки від 30.08.2024 № 10/1/5981. Відповідач вказав у такій відмові, що незважаючи на скасування рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва № 826/3858/18 від 12.12.2018 пунктів 1, 2 Постанови №103, Кабінет Міністрів України не прийняв будь-якого рішення щодо умов та розмірів перерахунку пенсій. Відповідач вказав, що відсутні підстави для перерахунку пенсії заявника згідно відомостей довідки від 30.08.2024 № 10/1/5981.
Також ГУ ПФ України в Івано-Франківській області провело перерахунок пенсії позивача з 01.03.2025, вказавши в розпорядженні про перерахунок пенсії, зокрема, таке:
«Базовий розмір пенсії (17884,65*80%) - 14307,72 грн.
Індексація базового ОСНП 2022 (14307,72 *0,1400) - 2003,72
Індексація базового ОСНП 2023 (16310,8*0,1970) - 1500,00
Індексація базового ОСНП 2024 (17810,8*0,0796) - 1417,74
Індексація базового ОСНП 2025 (19228,54*0,1150) - 1500,00 […]
Підсумок пенсії (з надбавками): 26905,08 грн.
З урахуванням максимального розміру пенсії: 23610 грн.
Підстава перерахунку: ДБУ 2025 РОКУ + ІНДЕКСАЦІЯ З 03.25.
З 01.03.2025 - 23610 грн. (а.с. 55).
Вважаючи протиправною відмову відповідача здійснити позивачу перерахунок пенсії з 01.02.2023 на підставі довідки від 30.08.2024 № 10/1/5981, виданої ІНФОРМАЦІЯ_2 , та вважаючи протиправним обмеження розміру пенсії позивача при її індексуванні з 01.03.2025, ОСОБА_1 звернувся з цим позовом до суду.
При прийнятті рішення суд керується такими правовими нормами. Висновки суду:
Щодо строку звернення з цим позовом, то суд виходить із такого.
Суд встановив, що позивач 30.08.2024 отримав довідку № 10/1/5981 про розмір грошового забезпечення за прирівняною посадою станом на 01.01.2023 року та 11.02.2025 звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії на підставі даних згаданої довідки. Позивач вважає, що такий перерахунок повинен бути проведений з 01.02.2023. Листом від 20.02.2025 відповідач відмовив у перерахунку пенсії на підставі вказаної довідки. З позовом щодо оскарження дій відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії позивач звернувся до суду 18.03.2025. Отже, позивач не порушив строку звернення до суду. Таким чином суд вважає, що немає підстав для залишення його позову без розгляду.
Щодо позовної вимоги про протиправність відмови в перерахунку пенсії з 01.02.2023 на підставі довідки від 30.08.2024 № 10/1/5981, то суд зазначає таке.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом визначає Закон України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII (далі - Закон № 2262-XII).
Відповідно до частини третьої статті 43 Закону № 2262-XII пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Положення статті 51 Закону № 2262-XII визначають:
- при настанні обставин, які тягнуть за собою зміну розміру пенсій, призначених військовослужбовцям строкової служби та їх сім'ям, перерахунок цих пенсій провадиться відповідно до строків, встановлених частиною четвертою статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (частина перша);
- перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців (частина друга);
- перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком (частина третя).
Статтею 63 Закону № 2262-XII призначено підстави для перерахунку раніше призначених пенсій. Так, відповідно до частини 4 цієї статті усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Порядок проведення перерахунку пенсій встановлений постановою Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393» від 13.02.2008 №45 (далі - Порядок № 45 у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Пунктом 1, 2 Порядку № 45 визначено, що пенсії, призначені відповідно до Закону України “ Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб » (далі - Закон), у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін'юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС (далі - державні органи).
Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України (пункт третій Порядку № 45).
Відповідно до пункту 4 Порядку № 45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Частиною четвертою статті 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII визначено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі Постанова №704), відповідно до якої, серед іншого, затвердив тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років.
Пунктом 2 цієї постанови установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Ця постанова набрала чинності з 01.03.2018.
Відповідно до пункту 4 Постанови №704, в первинній редакцій від 30.08.2017, установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Примітки додатків №№ 1, 12, 13, 14 містили положення, відповідно до яких посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли посадовий оклад визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.
21.02.2018 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова № 103). Цією постановою відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Пунктом 6 Постанови № 103 внесені зміни до постанов Кабінету Міністрів України, зокрема, у пункт 4 Постанови № 704, який викладений в такій редакції: 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб".
Закон України від 05.10.2000 № 2017-III “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі - Закон № 2017-III) визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, згідно із положеннями статті 1 якого державні соціальні стандарти - це встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій. Базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров'я та освіти (стаття 6 Закону № 2017-III). Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 30.01.2007 №3-1 (далі - Порядок № 3-1). Відповідно до пункту 23 Порядку № 3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону № 2262-ХІІ. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії. Пунктом 24 Порядку № 3-1 визначено, що про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону №2262-ХІІ уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові від 02.08.2022 у справі № 440/6017/21 (в подальшому також в постановах від 08.11.2023 у справі № 420/26141/21, від 07.12.2023 у справі № 300/1947/22, від 09.05.2023 у справі № 380/5158/22, від 08.05.2023 у справі № 520/12159/21,від 11.04.2023 у справі № 240/21362/21, 11.04.2023 у справі № 520/14820/21, від 06.04.2023 у справі № 380/10075/21, від 05.04.2023 у справі № 340/3604/22, від 04.04.2023 у справі № 120/5264/22, від 30.03.2023 у справі № 320/9431/21, від 29.03.2023 у справі № 640/8668/21, від 27.03.2023 у справі № 640/24075/20, від 27.03.2023 у справі № 280/11480/21, від 22.03.2023 у справі № 340/10333/21, від 16.03.2023 у справі № 500/8486/21, від 15.03.2023 у справі № 420/6572/22, від 28.02.2023 у справі № 380/18850/21, від 27.02.2023 у справі № 640/11131/21, від 15.02.2023 у справі № 120/6288/21-а, від 06.02.2023 у справі № 160/2775/22, від 16.11.2022 у справі № 160/648/22-а, від 22.09.2022 у справі № 500/3840/21, від 15.02.2023 у справі № 120/6288/21-а, від 31.01.2023 у справі № 160/14866/21, від 24.01.2023 у справі № 500/1433/21, від 10.01.2023 у справі № 120/8682/21-а, від 10.01.2023 у справі №440/1185/21, від 04.01.2023 у справі № 640/17686/21, від 13.12.2022 у справі №240/12647/21, від 14.09.2022 у справі №500/1886/21, від 12.09.2022 у справі № 500/1813/21, від 31.08.2022 у справі № 120/8603/21-а) Верховний Суд сформулював таку правову позицію:
“(1) з 01.01.2020 положення пункту 4 постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою №704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів;
(2) через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно із Законом № 1082-IX, у осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку № 45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 постанови № 704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
(3) встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1774-VІІІ обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) звання».
ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 та на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.07.2024 у справі № 300/4804/24 видало позивачу довідку від 30.08.2024 № 10/1/5981 про розмір грошового забезпечення із зазначенням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення за відповідною посадою станом на 01.01.2023. У вказаній довідці ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснило розрахунок посадового окладу та окладу за військове звання з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017.
ГУ ПФУ в Івано-Франківській області відмовило позивачу в перерахунку пенсії на підставі даних довідки від 30.08.2024 № 10/1/5981 з мотивів того, що після 01.01.2018 Кабінет Міністрів України не приймав рішень про умови та порядок перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ.
Оцінюючи аргументи відповідача (щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії позивача на підставі довідки від 30.08.2024 № 10/1/5981), викладені у листі від 20.02.2025, суд враховує як наведені вище правові висновки Верховного Суду щодо наявності підстав для проведення перерахунку основного розміру пенсії в зв'язку зі збільшенням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня відповідного календарного року як розрахункової величини для обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням, так і висловлений в рішенні від 17.12.2019 у зразковій справі № 160/8324/19 підхід щодо того, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган ПФУ.
В подальшому такий підхід до вирішення спору в подібних правовідносинах застосовано Верховним судом в постановах від 24.05.2023 у справі № 160/19847/21, від 22.06.2023 у справі № 500/1995/21, від 05.06.2024 у справі № 160/19847/21.
Відповідно до частини шостої статті 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів», частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд повинен враховувати висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Застосовуючи наведені висновки та підходи Верховного Суду при розгляді цієї адміністративної справи, з огляду на вимоги частини шостої статті 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів», частини п'ятої статті 242 КАС України, суд визнає, що ГУ ПФ України в Івано-Франківській області протиправно відмовило ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії на підставі відомостей довідки від 30.08.2024 за № 10/1/5981.
Відповідачем в листі від 20.02.2025 не наведено інших підстав для відмови в перерахунку пенсії позивача.
Так, Головне управління Пенсійного Фонду України в Івано-Франківській області не повідомило суд про наявність порушень в частині відомостей, зафіксованих у згаданій вище довідці, встановлених за наслідками перевірки правильності її складення, проведеної на виконання пункту 9 Порядку № 45. Також, отримавши спірну довідку, відповідач не звертався до ІНФОРМАЦІЯ_3 із будь-якими запереченнями чи зауваженнями, зміст яких би свідчив про невідповідність такої довідки вимогам чинного законодавства. Суд переконаний, що в спірному випадку, в силу вимог пункту 9 Порядку № 45, саме Пенсійний фонд України та його головні управління уповноважені перевіряти правильність складення довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії. Також суд звертає увагу, що такі заперечення відповідача не були підставою для відмови в перерахунку пенсії позивача на підставі вказаної довідки. Зрештою, відповідачем не подано і суду заперечень щодо складових та відповідних вартісних показників грошового забезпечення (як основних, так і додаткових видів грошового забезпечення, премії), викладених у вказаній довідці. Як наслідок, суд самостійно не дає оцінку належності та достовірності відомостей вказаної довідки, оскільки такі обставини (щодо складових грошового забезпечення, їх розміру) не були предметом відмови відповідача в перерахунку пенсії позивача на підставі довідки від 30.08.2024 № 10/1/5981. При перерахунку пенсії позивача за його заявою від 11.02.2025 на підставі відомостей довідки від 30.08.2024 № 10/1/5981, відповідач не позбавлений можливості надати їм оцінку.
Щодо посилання відповідача у відзиві на позовну заяву на постанову Кабінету Міністрів України від 17.05.2023 № 481, то суд вказує таке.
Так, 17.05.2023 на веб-сторінці "Урядовий портал" (Єдиний веб-портал органів виконавчої влади України) розміщено повідомлення про прийняття Кабінетом Міністрів України постанови "Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704" від 12.05.2023 за № 481 (далі - Постанова № 481, постанова Уряду України № 481).
Даною постановою Уряду України вирішено:
1. Скасувати підпункт 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (Офіційний вісник України, 2018 р., № 20, ст. 662).
2. Внести зміну до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (Офіційний вісник України, 2017 р., № 77, ст. 2374), виклавши абзац перший в такій редакції:
"4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.".
3. Установити, що видатки, пов'язані з виконанням пункту 2 цієї постанови, здійснюються в межах асигнувань на грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб, передбачених у державному бюджеті на відповідний рік для утримання відповідних державних органів.
Щодо можливості застосування до спірних правовідносин норм Постанови № 481, то суд зазначає таке.
По перше, як слідує із офіційного веб-порталу Верховної Ради України коментована Постанова № 481 набрала чинності 20.05.2023 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/card/481-2023-%D0%BF).
По друге, жодним із положень Постанови № 481 не надано зворотної дії в часі застосування її приписів, зокрема й у період з 29.01.2020 - дня ухвалення Шостим апеляційним адміністративним судом постанови у справі №826/6453/18, якою залишено в силі рішення суду першої інстанції про визнання протиправним та скасування пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 за № 103, яким внесено зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України №704.
За загальними правилами застосування норм права в часі, відповідний нормативно-правовий акт врегульовує правовідносини із дати набрання ним чинності (в залежності від обставин опублікування тощо), із дати значно пізніше від дати прийняття і набрання чинності, вказівку про що містить такий акт, або із дати, яка в календарному застосуванні передує даті прийняття акту, відомості у зв'язку із чим повинні зазначатися в останньому.
Так, згідно частини першої статті 52 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" № 794-VІІ від 27.02.2014 постанови Кабінету Міністрів України набирають чинності з дня їх офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самими постановами, але не раніше дня їх опублікування.
По третє, Кабінетом Міністрів України в постанові № 481 не розкрито зміст, яким чином врегульовувати спірні правовідносини щодо врахування сталої величини (1762 гривень) для розрахунку розмірів посадового окладу і окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб, за період з 29.01.2020 (дня ухвалення Шостим апеляційним адміністративним судом постанови у справі № 826/6453/18) до 12.05.2023 (дня прийняття Постанови № 481).
По четверте, незважаючи на прийняття Кабінетом Міністрів України Постанови № 481 Верховний Суд не змінив (не відступив) від своїх попередніх висновків щодо застосування норм права в аналогічних спірних правовідносинах.
Для суду першої інстанції положення частини п'ятої статті 242 КАС України є імперативними нормами процесуального закону.
Зважаючи на відсутність в Постанові № 481 приписів про її застосування з іншої дати, ніж дати набрання чинності, станом на час вирішення цього спору, нема підстав для висновку, відмінного від вищевикладеного, згідно усталеної практики Верховного Суду.
По п'яте, судом встановлено з Єдиного державного реєстру судових рішень, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2024 у справі №320/29450/24, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025, визнано протиправним та нечинним пункт 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 стосовно внесення змін до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб». Вказана постанова набрала законної сили з дати її прийняття.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 у справі № 160/1088/19).
В постанові від 09.06.2022 у справі № 520/2098/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила що, з урахуванням вимог статті 7 КАС, а також того, що Верховний Суд постановою від 12 листопада 2019 року у справі № 826/3858/18 встановив, що пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку № 45 є протиправними й такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили, суди у період чинності цих норм постанови Кабінету Міністрів України повинні застосовувати Закон № 2262-ХІІ (безвідносно до того, чи скасовані ці норми судом), хоч ці норми й не були скасовані на момент спірних правовідносин.
Отже, застосовуючи наведені вище висновки та підходи Верховного Суду при розгляді та вирішенні цієї адміністративної справи, з огляду на вимоги частини шостої статті 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів», частини п'ятої статті 242 КАС України, суд визнає, що ГУ ПФ України в Івано-Франківській області протиправно відмовило ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії за заявою від 11.02.2025 згідно поданої довідки від 30.08.2024 № 10/1/5981.
За обставин цієї справи підстави для перерахунку пенсії позивача виникли 01.01.2023 у зв'язку із підвищенням грошового забезпечення через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2023 року. Відповідно до норм частини другої статті 51 Закону № 2262-XII перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.
На підставі статей 9, 245 КАС України при формулюванні резолютивної частини рішення суд обирає спосіб захисту прав, свобод, інтересів особи, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Суд вважає, що ефективним способом відновлення порушених протиправними діями ГУ ПФ України в Івано-Франківській області прав позивача буде зобов'язання відповідача здійснити ОСОБА_1 з 01.02.2023 (з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини) перерахунок та виплату пенсії на підставі відомостей довідки від 30.08.2024 № 10/1/5981, з урахуванням раніше проведених виплат.
Щодо позову в частині вимоги про зобов'язання ГУ ПФ України в Івано-Франківській області здійснити перерахунок пенсії з 01.03.2025, без обмеження максимальним розміром, то суд вказує на таке.
З огляду на зміст позовної заяви, відзиву на позов, та розпорядження про перерахунок пенсії з 01.03.2025, суть спору зводиться до такого.
Позивач отримує пенсію за вислугу років на підставі Закону № 2262-ХІІ. Станом на 01.03.2025 її розмір проіндексований (сума індексації на підставі Постанови № 209 становить 1500 грн.), та визначено розмір пенсії в сумі 26905,08 грн. У подальшому, в процесі перерахунку у зв'язку з індексацією, її розмір зменшено «з урахуванням максимального розміру пенсії» - до 23610 грн.
Суд, при наданні оцінки аргументам сторін, врахував такі норми права.
Статтею 46 Закону України від 19.11.2024 № 4059-IX Про Державний бюджет України на 2025 рік (далі - Закон № 4059-IX) установлено, що у 2025 році у період дії воєнного стану пенсії, призначені (перераховані) відповідно до законів України […] "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану, прийнятої відповідно до статті 46 Закону України Про Державний бюджет України на 2025 рік», постановлено, що у період воєнного стану у 2025 році:
1) пенсії (пенсійні виплати), призначені (перераховані) відповідно до Законів України […] Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням коефіцієнтів (0,5, 0,4, 0,3, 0,2, 0,1) до відповідних сум перевищення;
2) коефіцієнти, визначені пунктом 1 цієї постанови, не застосовуються до пенсій (пенсійних виплат) певних категорій осіб, визначених пунктом 2 Постанови № 1, а також до пенсій в разі втрати годувальника, призначених членам сім загиблих (померлих, зниклих безвісти) таких осіб.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» постановлено, що:
3. […]
пенсії, перераховані відповідно до цієї постанови, виплачуються з урахуванням положень статті 46 Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік» і постанови Кабінету Міністрів України від 3 січня 2025 р. № 1 “Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану»(Офіційний вісник України, 2025 р., № 9, ст. 769).
Проте судом також враховано, що статтею 1-1 Закону № 2262-ХІІ передбачено таке:
- законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів;
- зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Вирішуючи питання щодо обрання норми права, що регулює спірні правовідносини, суд застосовує підхід, наведений в рішенні Конституційного Суду України 18 червня 2020 року № 5-р(II)/2020, справа № 3-189/2018(1819/18), який поділяє та вважає за доцільне в цьому рішенні навести такі цитати (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/va05p710-20#Text):
«Особливу роль у системі інституційного забезпечення верховенства права (правовладдя) відведено судовій владі загалом, а зокрема - конституційному й адміністративному видам судочинства. Саме ці два види судочинства покликані забезпечувати узгоджений характер усієї юридичної системи в умовах співіснування суперечливих норм, завдяки чому досягається дієвість верховенства права (правовладдя), тобто його ефективність.
Принцип верховенства права (правовладдя) вимагає суддівської дії у ситуаціях, коли співіснують суперечливі норми одного ієрархічного рівня. У таких ситуаціях до судів різних видів юрисдикції висунуто вимогу застосовувати класичні для юридичної практики формули (принципи): закон пізніший має перевагу над давнішим (lex posterior derogat priori) закон спеціальний має перевагу над загальним (lex specialis derogat generali) закон загальний пізніший не має переваги над спеціальним давнішим (lex posterior generalis non derogat priori speciali).
Якщо суд не застосовує цих формул (принципів) за обставин, що вимагають від нього їх застосування, то принцип верховенства права (правовладдя) втрачає свою дієвість…»
Досліджуючи спірні правовідносини, що виникли між сторонами, суд дійшов таких висновків:
- спеціальним законом, що визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим законом, є Закон № 2262-ХІІ;
- спеціальним законом чітко та недвозначно визначено, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, та деяких інших осіб, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього закону, тобто до Закону № 2262-ХІІ;
- запровадження статтею 46 Закону № 4059-IX можливості застосування до обчислення пенсій коефіцієнтів, а також запровадження на цій підставі Урядом понижуючих коефіцієнтів шляхом прийняття Постанови № 1 для зменшення в 2025 році пенсій, призначених на підставі Закону № 2262-ХІІ, застосування яких територіальними органами ПФ України призводить до істотно зменшення розміру цих пенсій, безсумнівно охоплюється поняттям «зміна умов і норм пенсійного забезпечення» в розумінні частини четвертої статті 1-1 Закону № 2262-ХІІ;
- Закон № 4059-IX не є законом про внесення змін до Закону № 2262-ХІІ;
- ні Законом № 4059-IX, ні будь-яким іншим законом у Закон № 2262-ХІІ не вносилися зміни щодо запровадження в 2025 році понижуючих коефіцієнтів для зменшення розміру пенсій, призначених на підставі Закону № 2262-ХІІ.
З огляду на наведені мотиви, суд дійшов висновку, що стаття 46 Закону № 4059-ІХ («загальний закон») не регулює спірні правовідносини в силу прямої вказівки ст.1-1 Закону № 2262-ХІІ («спеціальний закон»).
Таким чином, Постанова № 1 (ні Постанова № 209, яка відсилає до першої), як підзаконний нормативно правовий акт, що прийнятий урядом на реалізацію статті 46 Закону № 4059-ІХ, за своїм змістом (запровадження та визначення розміру понижуючих коефіцієнтів до пенсії) змінює умови і норми пенсійного забезпечення осіб, що отримують пенсію на підставі Закону № 2262-ХІІ, без внесення змін до цього закону, що прямо суперечить нормі спеціального закону: статті 1-1 Закону № 2262-ХІІ.
Суд при вирішенні цього спору керується частиною третьою статті 7 КАС України, відповідно до якої у разі невідповідності правового акта закону України суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, зменшення відповідачем з 01.03.2025 розміру пенсії позивача внаслідок обмеження максимального розміру її виплати згідно постанов Уряду № 1 та № 209, суперечить статті 1-1 Закону № 2262-ХІІ, є протиправним та порушує право позивача на отримання пенсії в порядку та розмірах, що визначені Законом № 2262-ХІІ.
Оцінюючи аргумент відповідача про те, що застосування коефіцієнтів, передбачених Постановою № 1, не обмежує максимальний розмір пенсії позивача, суд керується такими мотивами:
- Оскаржені дії відповідача за своєю суттю/змістом є нічим іншим, як обмеженням максимального розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-ХІІ. Порівняно з минулими календарними періодами (2016-2024 роки) змінився тільки спосіб запровадження такого обмеження: якщо раніше органи ПФУ обмежували визначений відповідно до Закону № 2262 розмір пенсії шляхом припинення виплати суми, що перевищувала розмір десяти розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, то з 01.01.2025 ця сума перевищення (залежно від її розміру) виплачується із застосуванням коефіцієнтів (0,5, 0,4, 0,3, 0,2, 0,1), тобто 50%, 40%, 30%, 20%, 10% відповідних сум перевищення. Проте, попри очевидну доцільність його запровадження в умовах воєнного стану та обмежених ресурсів Держави, такий механізм мав бути запроваджений законодавцем шляхом внесення відповідних змін до спеціального Закону № 2262-ХІІ, а не у спосіб прийняття загального закону, що не регулює спірних правовідносин.
- Цей спір належить до категорії типових та масових (в провадженні головуючого судді є десятки подібних спорів), а окружні адміністративні суди тричі зверталися до Верховного Суду із поданнями про вирішення аналогічних спорів в порядку ст.ст. 290, 291 КАС України та постановлення рішення у зразковій справі. Верховний Суд у складі різних колегій суддів Судової палати з розгляд справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду тричі відмовив у відкритті провадження зразковій справі (ухвали № 520/909/25 від 06.02.2025, № 440/532/25 від 26.02.2025, № 200/116/25 від 25.02.2025) та, серед іншого, мотивував ці судові рішення такими висновками щодо (1) доцільності вирішення зразкової справи та (2) можливості застосування до спірних правовідносин Постанови № 1:
1) доцільність ухвалення зразкового рішення у певній категорії типових спорів має виводитися передусім через призму завдання Верховного Суду як найвищого суду у системі судоустрою забезпечувати сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом (частина перша статті 36 Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02 червня 2016 року № 1402-VIII). Тобто доцільність є дещо ширшою категорією, аніж кількість однотипних спорів, які потребують однакового підходу до їх вирішення, тож не може визначатися виключно кількісним показником справ, які у розумінні пункту 21 частини першої статті 4 КАС України мають ознаки типових, тому механізм ухвалення зразкового рішення не потрібно використовувати лише як спосіб зменшити навантаження на суди першої інстанції. Основним орієнтиром для застосування цього механізму має бути необхідність усунення (вирішення) проблеми неоднакового чи суперечливого застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права у справах, спори у яких виникли за аналогічних обставин справи та однакового правового регулювання спірних відносин. Тобто має існувати чітко окреслена проблема чи складність у правозастосуванні (зумовлена, зокрема, невизначеністю чи суперечливістю законодавчого регулювання певних суспільних відносин) на прикладі типових справ, кількість яких у поєднанні з необхідністю узгодження підходів до їх вирішення і визначатиме доцільність ухвалення зразкового рішення в певній категорії спорів;
2) наголосив, що Верховний Суд неодноразово висловлював позицію щодо застосування норм Закону № 2262-XII у спорах, що стосуються обмеження максимального розміру пенсій, призначених на підставі цього закону. Зокрема, у постановах від 16 грудня 2021 року (справа № 400/2085/19), 20 липня 2022 року (справа № 340/2476/21), 25 липня 2022 року (справа № 580/3451/21), 30 серпня 2022 року (справа № 440/994/20), 17 березня 2023 року (справа № 340/3144/21) та інших Верховний Суд наголошував, що норми Закону № 2262-XII щодо призначення та перерахунку пенсій повинні тлумачитись із врахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016, таким чином, будь-яке обмеження максимального розміру пенсій, призначених на підставі Закону № 2262, є протиправним.
Отже, суд встановив, що Верховний Суд не бачить в цій категорії спорів ані чітко окресленої проблеми, ані складності у правозастосуванні (зумовленої, зокрема, невизначеністю чи суперечливістю законодавчого регулювання певних суспільних відносин), а також наголошує, що касаційний суд займає чітку та недвозначну позицію щодо застосування частини сьомої статті 43 Закону № 2262-ХІІ та Постанови № 1 як таку, що суперечить висновкам та рішенням Конституційного Суду України та Верховного суду щодо неконституційності та протиправності будь-якого обмеження розміру пенсій, призначених на підставі Закону № 2262-ХІІ. Оскільки описані судові рішення підтримали (без окремих думок) дев'ять суддів Судової палати з розгляд справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду з тринадцяти, цей підхід до правозастосування слід визнати домінуючим, а його дотримання - таким, що відповідає завданню забезпечення сталості та єдності судової практики. Відповідно до частини шостої статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів, частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд повинен враховувати висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Тому суд, керуючись наведеними нормами процесуального закону, дійшов висновку про протиправність обмеження розміру пенсії позивача, призначеної на підставі Закону № 2262-ХІІ, «максимальним», а також зменшення її розміру на підставі Постанов № 1 та № 209.
Підсумовуючи наведені мотиви, суд дійшов висновку, що відповідач протиправно з 01.03.2025 обмежив розмір пенсії позивача, зменшивши суму виплати з 26905,08 грн. до 23610 грн.
Суд на підставі статей 9, 245 КАС України при формулюванні резолютивної частини рішення виходить за межі позовних вимог та обирає спосіб захисту прав, свобод, інтересів особи, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Підсумовуючи, суд дійшов висновку задовольнити позов в цій частині у спосіб зобов'язання ГУ ПФ України в Івано-Франківській області здійснити перерахунок розміру пенсії ОСОБА_1 , проіндексованої на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 209 від 25.02.2025, з 01.03.2025 без обмеження розміру пенсійної виплати в сумі 26905,08 грн. шляхом застосування «максимального розміру пенсії» та понижуючих коефіцієнтів, та виплатити перераховану пенсію (з врахуванням раніше виплачених сум).
Підсумовуючи свої висновки, суд задовольняє позовні вимоги повністю.
Щодо розподілу судових витрат у справі:
Сторони не понесли судових витрат у справі.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 255, 263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії на підставі довідки виданої ІНФОРМАЦІЯ_2 від 30.08.2024 № 10/1/5981.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ - 20551088, вулиця Січових Стрільців, 15, місто Івано-Франківськ, 76018) здійснити з 01.02.2023 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на підставі відомостей довідки виданої ІНФОРМАЦІЯ_2 від 30.08.2024 № 10/1/5981 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, з урахуванням фактично виплачених сум.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо обмеження розміру пенсії ОСОБА_1 , проіндексованої з 01.03.2025, шляхом застосування «максимального розміру пенсії» та понижуючих коефіцієнтів, передбачених постановами Кабінету Міністрів України № 1 від 03.01.2025 та № 209 від 25.02.2025.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківської області (код ЄДРПОУ - 20551088, вулиця Січових Стрільців, 15, місто Івано-Франківськ, 76018) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) пенсії за вислугу років без обмеження розміру пенсійної виплати в сумі 26905,08 грн. шляхом застосування «максимального розміру пенсії» та понижуючих коефіцієнтів на підставі постанов Кабінету Міністрів України № 1 від 03.01.2025 та № 209 від 25.02.2025, та виплатити перераховану пенсію (з врахуванням раніше виплачених сум).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя /підпис/ Боршовський Т.І.