25 вересня 2025 року Справа № 280/4897/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МОТОТЕХІМПОРТ" (69000, Запорізька обл., місто Запоріжжя, вул. Штабна, будинок 13, приміщення 19, ЄДРПОУ 44830259) до Тернопільської митниці (46400, м.Тернопіль, вул.Текстильна, буд.38; код ЄДРПОУ 43985576) про визнання протиправними та скасування рішень, -
11 червня 2025 року через підсистему «Електронний суд» до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "МОТОТЕХІМПОРТ" (далі - позивач) до Тернопільської митниці (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати Рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товару №UA403070/2025/000160/2 від 23 квітня 2025 року;
- визнати протиправним та скасувати Рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товару №UA403070/2025/000164/2 від 29 квітня 2025 року.
Позовні вимоги обґрунтовані з посиланням на порушення відповідачем вимог статей 53, 54, 55, 57, 58 Митного кодексу України при винесенні оскаржуваних рішень. Позивач вважає, що ТОВ “Мототехімпорт» під час митного оформлення надало усі необхідні документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів за ціною договору, водночас відповідач не довів наявність у митниці обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого товариством товару та протиправність оскаржуваних рішень. На підставі викладеного, просить суд задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою суду від 16 червня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
30 червня 2025 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від представника Тернопільської митниці надійшов письмовий відзив на позов, в якому він заперечує проти доводів, викладених у позовній заяві, вважає позовну заяву необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Під час здійснення митного контролю за ЕМД № 25UA403070003480U0 від 18 квітня 2025 року та № 25UA403070003667U0 від 25 квітня 2025 року митницею опрацьовано інформацію, яка міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, за результатами опрацювання якої встановлено розбіжності. Так, за результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів посадовою особою митниці прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA403070/2025/000160/2 від 23 квітня 2025 року та №UA403070/2025/000164/2 від 29 квітня 2025 року у графі 33 яких зазначено, що мита вартість імпортованого товару не може бути визнана за основним методом визначення митної вартості та за рівнем, визначеним декларантом, оскільки декларантом не подано усіх додаткових документів, витребуваних митним органом згідно з статтею 53 МКУ. Як вбачається із вищенаведеного, за основу для обрахунку митної вартості товару взято інформацію щодо раніше визнаної митним органом митної вартості. Таким чином, вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів прийняті митницею відповідно до норм чинного законодавства, тому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Окрім того, 30 червня 2025 року прохальна частина відзиву на позов містила клопотання про призначення справи до розгляду в порядку загального позовного провадження. Також, 30 червня 2025 року представником відповідача до суду подано клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалами суду від 01 липня 2025 року відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, а також у задоволенні клопотання про призначення справи до розгляду в порядку загального позовного провадження.
У період з 06 серпня 2025 року по 07 вересня 2025 року суддя перебував у щорічній оплачуваній відпустці.
На підставі матеріалів справи, судом встановлено такі обставини.
10 жовтня 2024 року ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» (м. Дніпро) (далі - Покупець) уклало з компанією HEBEI BICYSTAR GROUP CO., LTD. (Китай) (далі - Продавець) зовнішньоекономічний контракт № HBGC/1 (далі - Договір, Контракт) на поставку в Україну товарів в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у Специфікаціях (Додатках), які є невід'ємною частиною даного контракту.
Відповідно до умов даного Контракту, з урахуванням наявних в матеріалах справи копій Специфікації від 13 грудня 2024 року №2024-1, рахунку-фактури від 25 квітня 2025 року за №HBGC2024-1В Продавцем здійснено поставку товарів (велосипеди).
Для здійснення митного оформлення товару, 18 квітня 2025 року позивачем до митного оформлення подано митну декларацію № 25UA403070003480U0, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення товари: «Велосипеди двоколісні дорожні для дорослих та дітей, без двигуна, нові, з шарикопідшипниками, у частково розібраному стані: - Велосипед SPARK DELIGHT 24" ал12 ам лок-аут диск - 19шт. - Велосипед SPARK DELIGHT 26" ал15 ам лок-аут диск - 11шт. - Велосипед SPARK DELIGHT 26" ал17 ам лок-аут диск - 1шт. - Велосипед SPARK DELIGHT 27,5" ал15 ам лок-аут диск - 5шт. - Велосипед SPARK DELIGHT 27,5" ал17 ам лок-аут диск - 1шт. - Велосипед SPARK DELIGHT 29" ал19 ам лок-аут диск - 83шт. - Велосипед SPARK SANDSTORM 29" ст19 ам диск - 148шт. - Велосипед SPARK SANDSTORM 27,5" ст17 ам диск - 164шт. - Велосипед SPARK SANDSTORM 26" ст17 ам диск - 205шт. - Велосипед SPARK SANDSTORM 26" ст15 ам диск - 119шт. - Велосипед SPARK JOY 24" ст13 ам диск - 27шт. - Велосипед SPARK MOUNT 26" ал17 ам лок-аут диск - 212шт».
Митна вартість зазначеного товару, підприємством заявлена відповідно до вимог пункту 1 частини 1 статті 57 Митного кодексу України - за основним методом, який встановлений у статті 58 Митного кодексу України.
Разом із митною декларацією № 25UA403070003480U0 позивачем надано документи на підтвердження заявленої митної вартості товару та транспортних витрат (графа 44 МД): декларація митної вартості; зовнішньоекономічний контракт №HBGC/1 від 10 жовтня 2024 року.; додаток (специфікація) до нього від 13 грудня 2024 року №2024-1; додаткові угоди від 20 лютого 2025 року №1 та №2; рахунок - фактура від 25 квітня 2025 року за №HBGC2024-1В;додаток №1 до інвойсу від 25 квітня 2025 року за №HBGC2024-1В ; пакувальний лист-1А; платіжна інструкція №1273 від 19 лютого 2025 року договір фрахту №2712/917/2022 від 27 грудня 2022 року; заявка на перевезення №214 від 23 січня 2025 року; коносамент №UTRUST25011640 від 30 січня 2025 року; рахунок №L80655 від 13 квітня 2025 року; акт виконаних робіт від 16 квітня 2025 року; довідка про транспортні витрати від 13 квітня 2025 року; накладні від 11 квітня 2025 року №573923, №574053, №574210.
Автоматизованою системою митного оформлення “Інспектор» згенеровано форми митного контролю та необхідні до виконання митні процедури:
««000 Інформаційне повідомлення»; «105-2 Здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів підрозділом митного оформлення»; «106-2 Витребування документів, необхідних для підтвердження заявленої митної вартості товарів»; «115-7 Перевірка товарів на предмет порушення прав інтелектуальної власності»; «202-1 Проведення часткового огляду - з розкриттям до 20 відсотків пакувальних місць і вибірковим обстеженням транспортного засобу, з метою перевірки відповідності кількості та опису товарів і транспортних засобів даним, зазначеним у митній декларації та інших документах, поданих до митного оформлення»; «911-1 Здійснення фото- та/або відеофіксації виконання митних формальностей».
Митниця направила уповноваженій особі повідомлення з вимогою надання додаткових документів а саме: - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару. У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до частини 3 статті 53 МКУ необхідно надати (за наявності) такі додаткові документи: - копію митної декларації країни відправлення; - висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією. - каталоги, специфікації, прайс-лист виробника товару..
На вимогу митного органу позивачем 22 квітня 2025 року направлено лист № 220404, в якому звернуто увагу на те, що повідомлення від митниці декларанту не містить будь яких обґрунтувань підстав витребування додаткових документів. До листа додатково долучено: комерційну пропозицію та прайс лист. Також, вказаним листом митницю повідомлено, що усі наявні у підприємства, документи, які підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, вони повною мірою підтверджують розрахунок митної вартості, здійснений декларантом, у зв'язку з чим будь-які інші додаткові документи у ході митного оформлення задекларованого товару, надаватись не будуть та висловлено прохання здійснити митне оформлення за наявними документами.
За результатами розгляду поданих позивачем документів, митницею винесено рішення про коригування митної вартості товарів № UA403070/2025/000160/2 від 23 квітня 2025 року, відповідно до якого зазначено, що митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за основним методом визначення митної вартості товару, у зв'язку з тим, що , у документах наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов'язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару: - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару. Вказано, що у митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару, враховуючи також те, що митна вартість згідно бази даних Держмитслужби щодо оформлених раніше митними органами товарів є вищою. За результатами опрацювання документів встановлено наступне: Оцінюваний товар постачається на підставі зовнішньоекономічного договору від 10 жовтня 2024 року № HBGC/1. За результатами опрацювання поданих до митного оформлення документів встановлено розбіжності, а саме: в договорі про транспортно-експедиторське обслуговування від 27 грудня 2022 року №2712/917/2022 перевізником зазначено «GLOBAL CONTAINER LINES LATVIJA SIA», хоча в накладних УМВС від 11 квітня 2025 року №573923, 574053, 574210 перевізником зазначено «PKP CARGO CONNECT SP.Z.O.O.». Інформація, яка б підтверджувала причетність «PKP CARGO CONNECT SP.Z.O.O.» до перевезення вантажу залізничним транспортом окрім УМВС накладних відсутня, а саме відсутні рахунки про перевезення, банківські платіжні документи та договори між «GLOBAL CONTAINER LINES LATVIJA SIA» та «PKP CARGO». Зазначене вище може свідчити про не повноту включення витрат пов'язаних з наданням транспортно-експедиційних послуг за межами митної території України. Окрім цього, не подано митну декларацію країни відправлення, що не дозволяє впевнитися в достовірності заявлених відомостей щодо умов поставки та вартості товару, які впливають на формування митної вартості товару. Митним брокером до митної декларації додатково додано: Прайс-лист від 03 грудня 2024 року № б/н не є достатнім підтвердженням ціни товарів, оскільки містить інформацію щодо цін на частину товарів та виключно на умовах поставки FOB XINGANG , що обмежує конкурентність. Окрім того, зазначено, що декларантом 22 квітня 2025 року надіслано лист підприємства № 220404 та повідомлено митний орган про відсутність можливості надати додаткові документи. З огляду на вказане, позивача повідомлено, що митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно статті 64 Митного кодексу України.
З урахуванням положень пункту 2 частини 3 статті 52 МК України позивачем подано ЕМД № № 25UA403070003665U1 від 25 квітня 2025 року при цьому сплачено вартість донарахованих митних платежів відповідно до спірного рішення про коригування митної вартості товарів, товар випущено у вільний обіг.
Окрім того, для здійснення митного оформлення товару, 25 квітня 2025 року позивачем до митного оформлення подано митну декларацію № 25UA403070003667U0, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення товари: «Велосипеди двоколісні дорожні для дорослих та дітей, без двигуна, нові, з шарикопідшипниками, у частково розібраному стані: - Велосипед SPARK SANDSTORM 26" ст17 ам диск - 123шт. - Велосипед SPARK SANDSTORM 26" ст15 ам диск - 208шт. - Велосипед SPARK JOY 24" ст11 ам диск - 14шт. - Велосипед SPARK JOY 24" ст13 ам диск - 282шт. - Велосипед SPARK JOY 24" ст12 ам диск - 128шт. - Велосипед SPARK JOY 26" ст15 ам диск - 34шт. - Велосипед SPARK MOUNT 27,5" ал15 ам лок-аут диск - 161шт. - Велосипед SPARK MOUNT 27,5" ал17 ам лок-аут диск - 160шт. - Велосипед SPARK MOUNT 26" ал17 ам лок-аут диск - 114шт. - Велосипед SPARK MOUNT 26" ал15 ам лок-аут диск - 328шт. - Велосипед SPARK MOUNT 29" ал19 ам лок-аут диск - 165шт.».
Митна вартість зазначеного товару, підприємством заявлена відповідно до вимог пункту 1 частини 1 статті 57 Митного кодексу України - за основним методом, який встановлений у статті 58 Митного кодексу України.
Разом із митною декларацією № № 25UA403070003667U0 позивачем надано документи на підтвердження заявленої митної вартості товару та транспортних витрат (графа 44 МД): декларація митної вартості; зовнішньоекономічний контракт №HBGC/1 від 10 жовтня 2024 року.; додаток (специфікація) до нього від 13 грудня 2024 року №2024-1; додаткові угоди від 20 лютого 2025 року №1 та №2; рахунок - фактура від 16 січня 2025 року за №HBGC2024- 1В;додаток №2 до інвойсу від 16 січня 2025 року за №HBGC2024-1В; пакувальний лист-1В; платіжна інструкція №1273 від 19 лютого 2025 року, договір фрахту №2712/917/2022 від 27 грудня 2022 року; заявка на перевезення №214 від 23 січня 2025 року; коносамент №UTRUST25011640 від 30 січня 2025 року; рахунок №L80655 від 13 квітня 2025 року; акт виконаних робіт від 24 квітня 2025 року; довідка про транспортні витрати від 13 квітня 2025 року; накладна від 14 квітня 2025 року №00000597 та відомість контейнерів.
Автоматизованою системою митного оформлення “Інспектор» згенеровано форми митного контролю та необхідні до виконання митні процедури:
«000 Інформаційне повідомлення»; «105-2 Здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів підрозділом митного оформлення»; «106-2 Витребування документів, необхідних для підтвердження заявленої митної вартості товарів».
Митниця направила уповноваженій особі повідомлення з вимогою надання додаткових документів, таких як: транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару. - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. - виписку з бухгалтерської документації; - ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - копію митної декларації країни відправлення; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
На вимогу митного органу позивачем 28 квітня 2025 року направлено лист № 280401, в якому звернуто увагу на те, що повідомлення від митниці декларанту не містить будь яких обґрунтувань підстав витребування додаткових документів. До листа додатково долучено: виписку з банківського рахунку за лютий 2025 року, комерційну пропозицію та прайс лист. Також, вказаним листом митницю повідомлено, що усі наявні у підприємства, документи, які підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, вони повною мірою підтверджують розрахунок митної вартості, здійснений декларантом, у зв'язку з чим будь-які інші додаткові документи у ході митного оформлення задекларованого товару, надаватись не будуть та висловлено прохання здійснити митне оформлення за наявними документами.
За результатами розгляду поданих позивачем документів, митницею винесено рішення про коригування митної вартості товарів № UA403070/2025/000164/2 від 29 квітня 2025 року, відповідно до якого зазначено, що митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за основним методом визначення митної вартості товару, у зв'язку з тим, що позивачем заявлено неповні відомості про митну вартість товару, в документах поданих до митного оформлення наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов'язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару: - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; - копію митної декларації країни відправлення; - висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією. У рішенні вказано, що за результатами опрацювання документів встановлено наступне: Оцінюваний товар постачається на підставі зовнішньоекономічного договору від 10 жовтня 2024 року № HBGC/1. В поданих до митного оформлення документах встановлено розбіжності, а саме: -до митного оформлення надано договір про транспортно-експедиторське обслуговування від 27 грудня 2022 року №2712/917/2022, де перевізником зазначено «GLOBAL CONTAINER LINES LATVIJA SIA», хоча в накладній УМВС від 14 квітня 2025 року №00000597 перевізником зазначено «ZIK Sandomierz SP.z.o.o.». Інформація, яка б підтверджувала причетність «ZIK Sandomierz SP.Z.O.O.» до перевезення вантажу залізничним транспортом окрім УМВС накладної відсутня, а саме відсутні рахунки про перевезення, банківські платіжні документи та договори між «GLOBAL CONTAINER LINES LATVIJA SIA» та «ZIK Sandomierz SP.z.o.o.»; - поданий до митного оформлення коносамент від 30 січня 2025 року №UTRUST25011640 жодним чином не завірений, відсутні будь-які підписи, штампи, печатки; Зазначене вище може свідчити про не повноту включення витрат пов'язаних з наданням транспортно-експедиційних послуг за межами митної території України. - в пункті 6 Специфікації від 13 грудня 2024 року № 2024-1 до контракту від 10 жовтня 2024 року № HBGC/1, відповідно до якої здійснюється поставка товару зазначено 100% передоплату за товар. Однак, інвойс на оплату товару № HBGC2024-1B, додаток №2 до інвойсу № HBGC2024-1B виставлений 16 січня 2025 року, коносамент №UTRUST25011640 відповідно якого здійснюється морське перевезення датований від 30 січня 2025 року. Платіжна інструкції в іноземній валюті, щодо оплати за товар №1273 на суму 209 499,19 дол. США датована 19.02.2025. Пункт 6 додаткової угода від 20 лютого 2025 року №1 до договору від 10 жовтня 2024 року № HBGC/1 також передбачає 100% передоплату за товар на загальну суму 235 590,08 дол. США. Додаткова угода №2, що вносить зміни в пункт 6 специфікації від 13 грудня 2024 року №2024-1, а саме: передоплата 209 499,19 дол. США, оплата 26 090,89 дол. США протягом 180 днів з моменту фактичної доставки товару укладена між сторонами контракту 20.02.2025. Тобто додаткова угода із змінами умов оплати за товар була укладена пізніше ніж товар був відправлений покупцю, а відповідно до специфікації за товар покупець мав здійснити 100% передоплату. Проте, платіжні документи відповідно до визначених у специфікації від 13 грудня 2024 року № 2024-1 умов оплати до митного оформлення не надано; -копія платіжної інструкції від 19 лютого 2025 року №1273 не є достатнім підтвердженням оплати за оцінюваний товар, оскільки не містить обов'язкових реквізитів, а саме підпис(и) [власноручний(і)/електронний(і)] відповідальної(их) особи(іб) платника, яка(і) відповідно до законодавства України має (ють) право розпоряджатися рахунком (п.1 Порядку оформлення платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28 липня 2008 року №216); Окрім цього, не подано митну декларацію країни відправлення, що не дозволяє впевнитися в достовірності заявлених відомостей щодо умов поставки та вартості товару, які впливають на формування митної вартості товару. Митним брокером до митної декларації додатково додано: -прайс-лист, комерційну пропозицію від 03 грудня 2024 року № б/н, щодо цін на товари виключно на умовах поставки FOB XINGANG, що обмежує конкурентність; - виписку банку від 10 березня 2025 року. Враховуючи дану інформацію заявлена до митного оформлення митна вартість не може бути визнана. З огляду на вказане, позивача повідомлено, що митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно статті 64 Митного кодексу України.
З урахуванням положень пункту 2 частини 3 статті 52 МК України позивачем подано ЕМД № 25UA403070003803U0 від 30 квітня 2025 року при цьому сплачено вартість донарахованих митних платежів відповідно до спірного рішення про коригування митної вартості товарів, товар випущено у вільний обіг.
Не погодившись з рішеннями про коригування митної вартості товарів №UA403070/2025/000160/2 від 23 квітня 2025 року, №UA403070/2025/000164/2 від 29 квітня 2025 року позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування (частина 2 статті 1 МК України).
Згідно з частиною 1 статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Відповідно до частини 1 статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Згідно з частиною 1 статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним підписом декларанта або уповноваженої ним особи.
Відповідно до статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно частини 1 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Частиною 1 статті 52 МК України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Відповідно до частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:
1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;
2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;
3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Згідно з частиною 1 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина 2 статті 53 МК України).
Відповідно до частини 3 статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина 5 статті 53 МК України).
За правилами частини 6 статті 53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Частиною 1 статті 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Відповідно до частини 2 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Згідно з частини 3 статті 54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Частиною 6 статті 54 МК України визначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
За положеннями частини 1 статті 55 МК України рішення про коригування митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
При цьому, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого:
1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;
4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування (частина 2 статті 55 Митного кодексу України).
За визначенням, наведеним у частині 1 статті 256 МК України, відмова у митному оформленні це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини 12 статті 264 МК України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів.
Аналіз вказаних норм дозволяє дійти висновку, що до виключної компетенції митних органів відноситься вирішення питання перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, а також самостійного її визначення у встановлених законом випадках. Даний висновок узгоджується з основним принципом оцінки товарів для митних цілей, закріпленим у статті VII Генеральної асамблеї з тарифів і торгівлі “Оцінка товарів для митних цілей», згідно з яким оцінка імпортованого товару для митних цілей має базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на якій розраховується мито, або аналогічного товару.
При цьому митний орган перевіряє правильність визначення саме числового значення і складових митної вартості товару, заявленого декларантом до митного оформлення, достовірність та точність заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, та відсутність обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у вищезазначених нормах.
Сумніви у достовірності поданих декларантом відомостей можуть бути зумовлені, зокрема, неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.
З огляду на наведені норми, суд також зазначає, що основним методом визначення митної вартості товарів є метод за ціною договору, а обов'язок доведення митної вартості товару покладається саме на декларанта.
При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.
Разом з тим, повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх передбачених статтею 53 МК документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості лише у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об'єктивних сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації про митну вартість товару.
Аналогічна правова позиція неодноразово висловлена Верховним Судом у подібних правовідносинах, зокрема, але не виключно, у постановах від 27 березня 2020 року (справа №540/2605/18), від 06 травня 2020 року (справа №140/1713/19), від 02 липня 2019 року (справа №804/1416/16), від 30 липня 2018 року (справа №804/16582/14), від 05 червня 2018 року (справа №804/475/16), від 02 червня 2022 року -(справа № 460/2674/20) тощо.
Необхідно також зауважити, що Законом України №227-V від 05 жовтня 2006 року "Про приєднання України до Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур у зміненій редакції згідно з Додатком I до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур" Верховна Рада України постановила: Приєднатися до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, вчиненого 26 червня 1999 року в м.Брюсселі, в тому числі Додатку I та Додатку II до нього, прийнявши Спеціальні додатки (додаток III до Протоколу).
Відповідно до Стандартного правила 8 Розділу 1 Спеціального додатку А "Додатку III до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур (Спеціальні додатки)" у випадках, коли митна служба вимагає документи в зв'язку з представленням їй товарів, інформація, що міститься у цих документах, обмежується лише даними, необхідними для ідентифікації товарів та транспортного засобу.
Рекомендації Європейської економічної комісії ООН №18 "Заходи щодо спрощення процедур міжнародної торгівлі" 26-29 березня 2001 року вимагають, щоб документарні вимоги були зведені до мінімуму.
Відповідно до Стандартного правила 3.16. Розділу 3 Загального додатку Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур (Кіотська конвенція) від 18 травня 1973 року: "На підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства".
Отже, митний орган може додатково вимагати лише ті документи, які можуть усунути обґрунтовані сумніви щодо достовірності заявленої митної вартості товару.
Вирішуючи даний спір, суд зазначає, що відповідно до встановлених обставин справи, за результатами розгляду поданих позивачем документів Митниця направляла декларанту повідомлення про необхідність подання додаткових документів, водночас вказане повідомлення не містило жодної інформації про виявлені розбіжності у поданих документах, у тому числі, що стосуються складових митної вартості.
Крім того, суд вважає, що вказані митним органом в оскаржуваних рішеннях розбіжності в поданих документах не могли бути підставою для витребування додаткових документів та коригування заявленої позивачем митної вартості товару, оскільки подані позивачем для митного оформлення товару документи були достатніми для підтвердження задекларованої митної вартості і у своїй сукупності не викликали сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації про ціну товару та інші складові митної вартості.
Стосовно доводів відповідача щодо ненадання позивачем висновку про вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією суд зазначає, що з урахуванням частин 2, 3 статті 53 МК України такий документ є додатковим та надається до митного органу у разі його наявності у декларанта. В той же час, у позові, позивач вказує про відсутність у нього висновку про вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією, відтак позивач не мав можливості надати витребуваний митним органом документ.
Також, суд не погоджується із доводами відповідача, що позивачем не надано транспортних (перевізних) документів на спірні партії товарів, оскільки з матеріалів справи вбачається, що під час здійснення митного оформлення товарів позивачем до митного оформлення були надані транспортні (перевізні) наступні документи: договір фрахту №2712/917/2022 від 27 грудня 2022 року; заявка на перевезення №214 від 23 січня 2025 року; коносамент №UTRUST25011640 від 30 січня 2025 року; рахунок №L80655 від 13 квітня 2025 року; акти виконаних робіт від 16 квітня 2025 року та від 24 квітня 2025 року; довідка про транспортні витрати від 13 квітня 2025 року; накладні від 11 квітня 2025 року №573923, №574053, №574210 та від 14 квітня 2025 року №00000597.
Окрім того, суд вказує про необґрунтованість доводів відповідача з приводу не ненадання позивачем каталогів, специфікацій, прайс-листа виробника товару, оскільки з матеріалів справи вбачається, що позивачем під час здійснення митного оформлення спірної товарної партії і специфікації №2024-1 від 13 грудня 2024 року надано і прайс-лист з комерційною пропозицією, які по своїй суті і є каталогами виробника товару.
Що ж стосується доводів відповідача щодо ненадання позивачем інших платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, то суд зазначає, що до митного оформлення позивачем надано в якості іншого платіжного/ бухгалтерського документу виписку з банківського рахунку за лютий 2025 року, що, зокрема, підтверджується листом товариства №280401 від 28 квітня 2025 року, копія якого міститься в матеріалах справ.
Окрім того, у оскаржуваних рішеннях відповідач вказує про ненадання копії митної декларації країни відправлення є необґрунтованим, виходячи з того, що копія митної декларації країни відправлення не надавалась товариством митниці під час здійснення митного оформлення спірної товарної партії, оскільки вона передбачена як додатковий документ, що надається (за його наявності) на запит митниці, якщо надані документи, передбачені частиною 2 статті 53 МКУ містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Суд звертає увагу митного органу на те, що Контрактом № HBGC/1 (пункт 3.5. та пункт 3.6) сторонами узгоджені документи, які повинні надаватись для підтвердження поставки товару, серед яких митна декларація відсутня.
Таким чином, позивач, відповідно до умов рамках контракту, не має права вимагати від іншої сторони документи, не передбачені контрактом. Здійснення митного оформлення в країні відправлення є обов'язком китайського підприємства-постачальника відповідно до законодавства КНР. Діючим митним законодавством ні України, ні КНР не передбачено зобов'язання надавати підтвердження митного оформлення в країні відправлення іншій стороні контракту. Відтак, позивач був позбавлений можливості надати копії витребуваних документів відповідачу.
З приводу доводів відповідача, що коносамент №UTRUST25011640 від 30 січня 2025 року жодним чином не завірений також на думку суду є помилковим, оскільки митницею не враховано, що наданий коносамент є телекс-релізом оригіналу коносаменту, оформленого компанією «Global Container Lines Latvija SIA» як перевізником (фрахтувальником) за договором №2712/917/2022 від 27 грудня 2022 року. Телекс-реліз - це електронне повідомлення, яке відправляється цією лінією або її агентом в порту навантаження в їх офіс в порту вивантаження електронною поштою або по операційній програмі судохідної компанії, інформуючи тим самим про те, що вантажовідправник або експортер здав один або всі оригінали коносамента, які були видані лінією в порту відвантаження і що товар може бути виданий конкретному вантажоотримувачу без надання ним оригіналу коносамента. Суд звертає увагу відповідача на те, що Телекс-реліз жодним чином не впливає на вартість товару, адже не містить вартісних показників.
Також, у оскаржуваному рішенні №UA403070/2025/000164/2 від 29 квітня 2025 року відповідач вказує, що у поданих до митного оформлення документах встановлено розбіжності, а саме:-до митного оформлення надано договір про транспортно-експедиторське обслуговування від 27 грудня 2022 року №2712/917/2022, де перевізником зазначено «GLOBAL CONTAINER LINES LATVIJA SIA», хоча в накладній УМВС від 14 квітня 2025 року №00000597 перевізником зазначено «ZIK Sandomierz SP.z.o.o.». Інформація, яка б підтверджувала причетність «ZIK Sandomierz SP.Z.O.O.» до перевезення вантажу залізничним транспортом окрім УМВС накладної відсутня, а саме відсутні рахунки про перевезення, банківські платіжні документи та договори між «GLOBAL CONTAINER LINES LATVIJA SIA» та «ZIK Sandomierz SP.z.o.o.». Також, відповідач вказує, що поданий до митного оформлення коносамент від 30 січня 2025 року №UTRUST25011640 жодним чином не завірений, відсутні будь-які підписи, штампи, печатки. Вказане, на думку митного органу, може свідчити про не повноту включення витрат пов'язаних з наданням транспортно-експедиційних послуг за межами митної території України. Із вказаного приводу суд вважає за необхідне зазначити наступне.
З наданих до суду документів та із мотивувальної частини позову вбачається, що перевезення спірної товарної партії здійснювалось відповідно до укладеного договору фрахту №2712/917/2022 від 27 грудня 2022 року, за яким перевізником виступала компанія «Global Container Lines Latvija SIA». З рахунку на оплату транспортних послуг №L80655 від 13 квітня 2025 року та довідки про транспортні витрати від 13 квітня 2025 року вбачається, що здійснювалось мультимодальне перевезення вантажу - морським транспортом (для підтвердження факту здійснення морського перевезення видавався морський коносамент №UTRUST25011640 від 30 січня 2025 року) та наземним залізничним транспортом (накладні від 11 квітня 2025 року №573923, №574053, №574210 та від 14 квітня 2025 року №00000597).
Вищезазначене свідчить про безпідставність припущень відповідача стосовно неповноти включення позивачем витрат пов'язаних з наданням транспортно-експедиційних послуг за межами митної території України.
Окрім того, суд зазначає, що відповідачем в рамках розгляду даної адміністративної справи належним чином не обґрунтовано чому документи, надані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.
За таких обставин суд дійшов висновку, що позивач надав митному органу усі необхідні документи, які надають можливість перевірити та підтвердити заявлену митну вартість товару, проте, митним органом необґрунтовано витребувано додаткові документи, а вказані в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості недоліки у поданих позивачем документах спростовані в ході судового розгляду справи.
Стаття 57 МК України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні:
а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
в) на основі віднімання вартості;
г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
Разом з тим суд встановив, що надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а також заявлену митну вартість, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.
Натомість митний орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, як не довів і правових підстав для застосування другорядного методу.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем для оформлення товару за першим методом надано всі передбачені чинним законодавством документи на підтвердження митної вартості товару за ціною договору, а митним органом безпідставно витребувано у позивача додаткові документи та необґрунтовано застосовано другорядний метод визначення митної вартості товару, а тому оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням з'ясованих обставин та досліджених письмових доказів суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 статі 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду з даним позовом позивач сплатив судовий збір в розмірі 27 796,17 грн. згідно платіжної інструкції № 2907707802 від 10 червня 2025 рок, інших судових витрат не заявив.
Отже, у зв'язку із задоволенням позову, судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 27 796,17 грн. підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 5, 9, 77, 132, 139, 143, 243-246 КАС України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати Рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товару №UA403070/2025/000160/2 від 23 квітня 2025 року.
Визнати протиправним та скасувати Рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товару №UA403070/2025/000164/2 від 29 квітня 2025 року.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “МОТОТЕХІМПОРТ» за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 27 796,17 грн. (двадцять сім тисяч сімсот дев'яносто шість гривень 17 копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в порядок та строки, передбачені статтею 295, 297 КАС України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено та підписано 25 вересня 2025 року.
Суддя Д.В. Татаринов