про залишення позовної заяви без руху
26 вересня 2025 рокум. Ужгород№ 260/7371/25
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Маєцька Н.Д., вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС України в Закарпатській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС України в Закарпатській області, якою просить: скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС України в Закарпатській області від 08.04.2024 року № 0006477/07-16-07-04/30104729, № 0006479/07-16-07-04/30104729, № 0006480/07-16-07-04/30104729.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Розглянувши зміст позовної заяви та доданих до неї матеріалів, суддя встановив наявність підстав для залишення позову без руху, з огляду на наступне.
Відповідно до п. 5, 8 ч. 1 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначається, зокрема, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини, а також перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Згідно з ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до заявлених позовних вимог позивач оскаржує податкові повідомлення-рішення від 08.04.2024 року № 0006477/07-16-07-04/30104729, № 0006479/07-16-07-04/30104729, № 0006480/07-16-07-04/30104729.
Однак податкове повідомлення-рішення від 08.04.2024 року № 0006480/07-16-07-04/30104729 не долучено до позовної заяви.
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 161 КАС України у разі подання позовної заяви та доданих до неї документів в електронній формі через електронний кабінет до позовної заяви додаються докази надсилання її копії та копій доданих документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 7 ст. 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 9 ст. 44 КАС України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати до суду доказ надсилання цих матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення.
Позовну заяву представник позивач подав через систему "Електронний суд", однак не надав суду докази надсилання її копії та копій поданих документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 КАС України.
До позовної заяви додано квитанцію № 4544476 про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету користувача ЄСІТС за кодом ЄДРПОУ 02909967 (Закарпатська обласна прокуратура).
Доказів надіслання копії позовної заяви та копій поданих документів відповідачу - ГУ ДПС в Закарпатській області до суду не надано.
Відтак, позивачу необхідно надати до суду докази надсилання відповідачу копії позовної заяви з доданими до неї документами іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 КАС України.
Крім того, відповідно до частини 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Дослідженням позовної заяви та доданих до неї документів встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам КАС України, оскільки до додатків позовної заяви позивачем не долучено документ, що підтверджує сплату судового збору в належному розмірі.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону № 3674-VI за подання до суду позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою-підприємцем, сплачується судовий збір у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Згідно із статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 01.01.2025 року установлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб 3028 гривні.
Відповідно до заявлених позовних вимог позивач просить скасувати податкові повідомлення-рішення від 08.04.2024 року № 0006477/07-16-07-04/30104729, № 0006479/07-16-07-04/30104729, № 0006480/07-16-07-04/30104729.
Відтак, позивачем заявлена вимога майнового характеру.
До позовної заяви представник позивача додав квитанції про сплату судового збору № 0668-6807-2926 -2604 від 07.02.2025 року, № 6239-4463-4557-5558 від 06.02.2025 року, № L3D6-6KBL-SM6E від 17.09.2024 року.
В той же час, відповідно до відомостей з КП “Діловодство спеціалізованого суду» встановлено, що вказані квитанції долучені до матеріалів позовних заяв в інших адміністративних справах.
Так, квитанція № 0668-6807-2926 -2604 від 07.02.2025 року врахована в адміністративній справі № 26/878/25, квитанція № 6239-4463-4557-5558 від 06.02.2025 року врахована в адміністративній справі № 260/1595/25, квитанція № L3D6-6KBL-SM6E від 17.09.2024 року врахована в адміністративній справі № 260/6534/24.
Відтак, вищевказані квитанції не можуть бути враховані у даній справі та не можуть вважатися належним доказом на підтвердження сплати позивачем судового збору за подання даної позовної заяви.
При цьому, позивачем до позовної заяви додано копії оскаржених податкових повідомлень-рішень від 08.04.2024 року № 0006477/07-16-07-04/30104729, № 0006479/07-16-07-04/30104729.
Однак, як вже вище зазначалося до позовної заяви не надано податкове повідомлення-рішення від 08 квітня 2024 року № 0006480/07-16-07-04/30104729.
Вищевказана обставина унеможливлює визначення розміру судового збору, який підлягає сплаті за подання даної позовної заяви майнового характеру.
Таким чином позивачу необхідно сплатити судовий збір, у розмірі визначеному згідно п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України для вимоги майнового характеру та надати докази на підтвердження такої сплати.
Вказаний судовий збір слід перераховувати на наступні платіжні реквізити: отримувач коштів - ГУК у Зак. обл/Ужгородська тг/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37975895; банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA988999980313141206084007493; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу *; 101; _____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ____(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Закарпатський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 56 Податкового кодексу України.
Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Згідно з пунктом 56.19 статті 56 Податкового кодексу України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Верховний Суд у постанові від 27 січня 2022 що ухвалена у справі 160/11673/20, зазначив, що у випадку відсутності правового регулювання у спеціальному законодавстві, застосуванню підлягають загальні норми процедури судового оскарження в рамках розгляду публічно-правових спорів, які встановлені КАС України.
Процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається статті 122 частиною 2 КАС України становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Судова палата вважає, що такий висновок не суперечить статті 56 пункту 56.18 ПК України, який закріплює право на звернення до суду з позовом у будь-який момент після отримання такого рішення, але при реалізації цього права має враховуватися строк давності.
Таким чином, строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування податкових повідомлень-рішень, зокрема, у випадку судового оскарження податкових повідомлень-рішень без використання досудового порядку вирішення спору, визначається статтею 122 частиною 1 КАС України і становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як вбачається зі змісту позовних вимог, позивач просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення від 08.04.2024 року № 0006477/07-16-07-04/30104729, № 0006479/07-16-07-04/30104729, № 0006480/07-16-07-04/30104729.
В той же час, до суду вищевказана позовна заява надійшла 22 вересня 2025 року (сформована в системі Електронний суд 21 вересня 2025 року), тобто з пропуском строку звернення до адміністративного суду.
До позовної заяви представник позивача надав клопотання про поновлення строку звернення до суду, обґрунтоване тим, що ГУ ДПС в Закарпатській області не повідомляло позивача про проведення перевірки та не ознайомило його з її результатами. В подальшому, ГУ ДПС в Закарпатській області не надіслало позивачеві оскаржені податкові повідомлення-рішення. Позивач звертався до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовною заявою про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, однак ухвалою судді від 24 вересня 2024 року № 260/6027/24 позовну заяву повернуто позивачу. В подальшому, позивач дізнався, що ГУ ДПС в Закарпатській області зверталося до суду із позовом про стягнення з Ужанського національного природного парку податкового боргу (адміністративна справа № 260/6520/24). В той же час, ухвалою суду від 28 січня 2025 року в адміністративній справі № 260/6520/24 відмовлено у залученні до розгляду справи в.о. директора Ужанського національного природного парку (2020-2021) Приймичу О.В. та директору Ужанського національного природного парку (2015-2019 роки) Бирковичу В.І. У зв'язку з тим, що позивач не був залучений до адміністративної справи № 260/6520/24 позивач змушений звернутись з позовною заявою до ГУ ДПС в Закарпатській області про скасування податкових повідомлень- рішень.
Дослідивши наведені представником позивача обставини щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду із даним позовом та наявність підстав для його поновлення, суд зазначає наступне.
В обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду представник позивача посилається, зокрема на те, що звертався до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовною заявою про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, однак така була повернута ухвалою від 24 вересня 2024 року у справі № 260/6027/24.
При цьому, як посилається сам позивач, в ухвалі Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року у справі № 260/6027/24 було роз'яснено позивачу право на повторне звернення до суду, в порядку встановленому законом.
В той же час, дана позовна заява надійшла до суду 22 вересня 2025 року, тобто через рік після повернення позовної заяви в адміністративній справі № 260/6027/24.
При цьому, суддя вважає необґрунтованими посилання представника позивача на розгляд адміністративної справи № 260/6520/24 про стягнення податкового боргу з Ужанського національного природного парку та про відмову у залученні позивача до участі в цій справі, оскільки такі доводи не можуть вважатися обставиною, що перешкоджала своєчасному зверненню до суду, оскільки позивач в силу вимог ст. 5 КАС України мав право звернутися до суду із самостійним позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Враховуючи вищенаведене, суддя приходить висновку про відсутність підстав для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом та його поновлення за обставин, викладених представником позивача у заяві про поновлення строку звернення до суду, у зв'язку з чим, позивачу необхідно вказати інші обґрунтовані причини пропуску строку звернення до суду, із наданням відповідних доказів в обґрунтування такого пропуску.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до ч. 2 ст. 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно з ст. 166 КАС України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.
Вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення викладені в ст.167 КАС України.
Враховуючи вищенаведене, позивачу необхідно подати заяву про поновлення строку звернення до суду, оформлену відповідно до вимог ст.ст. 161, 167 КАС України із зазначенням інших поважних підстав пропуску строку звернення до суду та доказів на підтвердження таких підстав.
Відповідно до статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160,161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвала вважається виконаною у встановлений строк, якщо до вказаної дати необхідні документи були подані до канцелярії суду або відправлені поштою.
Таким чином, для усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати суду:
- належним чином завірену копію податкового повідомлення-рішення від 08.04.2024 року № 0006480/07-16-07-04/30104729;
- докази надсилання відповідачу копії позовної заяви з доданими до неї документами іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 КАС України;
- докази сплати судового збору у розмірі визначеному згідно п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України для вимоги майнового характеру;
- належним чином завірену копію свідоцтва та заяву про поновлення строку звернення до суду, оформлену відповідно до вимог ст.ст. 161, 167 КАС України із зазначенням інших поважних підстав пропуску строку звернення до суду та доказів на підтвердження таких підстав.
На підставі наведеного та керуючись статтями 160, 169, 171, 248 КАС України, суддя, -
В задоволенні заяви представника позивача про поновлення строку звернення до суду - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС України в Закарпатській області про скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без руху.
Надати позивачу строк десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення вищезазначених недоліків.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Попередити позивача, що у випадку не виправлення недоліків, вказаних в ухвалі про залишення позовної заяви без руху у встановлені судом строки, позовна заява буде повернута позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н.Д. Маєцька