17 вересня 2025 рокум. Ужгород№ 260/3961/23
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої - судді Маєцької Н.Д.
при секретарі судового засідання - Колушкіна Ю.В.
за участю:
позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - Ленько А.Ю.,
третя особа - не з'явилася,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Ужгородської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення,
У відповідності до ч.3 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 17 вересня 2025 року проголошено вступну та резолютивну частини Рішення. Рішення в повному обсязі складено 26 вересня 2025 року.
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Ужгородської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якому просить: стягнути з Ужгородської міської ради середній заробіток за час затримки виконання рішення суду у справі № 260/192/21 про поновлення на роботі ОСОБА_1 за період з 09 червня 2021 року по 13 березня 2023 року з урахуванням сум обов'язкових до сплати податків та внесків.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2024 року рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2023 року змінено в частині мотивів відмови в задоволенні позову. У задоволенні позову ОСОБА_1 до Ужгородської міської ради, третя особа - Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення відмовлено з мотивів, які наведені в постанові.
Постановою Верховного Суду від 19 червня 2025 року рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2024 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Закарпатського окружного адміністративного суду.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 червня 2025 року, справу передано на розгляд судді Маєцькій Н.Д.
Ухвалою судді Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 липня 2025 року прийнято справу до провадження та постановлено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 20 серпня 2025 року закрито підготовче провадження в адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що розпорядженням Ужгородського міського голови від 28.09.2020 року № 148-р «Про звільнення ОСОБА_1 » позивача звільнено з посади першого заступника міського голови у зв'язку із скороченням чисельності і штату працівників відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 червня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 у справі № 260/192/21 задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано розпорядження Ужгородського міського голови від 28 вересня 2020 року № 148-р про звільнення позивача та поновлено його на посаді, з якої його звільнено, рішення в частині поновлення на посаді допущено до негайного виконання. 23 вересня 2021 року постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду залишено без змін рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 червня 2021 року. Постановою Верховного Суду від 13 березня 2023 року рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 червня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2021 року у справі скасовано, позов залишено без розгляду. В той же час, позивач зазначає, що допущене до негайного виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 червня 2021 року про поновлення на посаді Ужгородською міською радою не виконувалось в період з 09 червня 2021 року по 13 березня 2023 року. Позивач зазначає, що тривале та свідоме невиконання рішення суду відповідачем про поновлення позивача на роботі призвело до грубого порушення конституційного права позивача на працю та отримання заробітної плати.
Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову в зв'язку з тим, що у спірних правовідносинах право на працю позивача було поновлено із прийняттям Ужгородською міською радою рішення від 29 листопада 2021 року за № 532 «Про виконання рішення суду», яким ОСОБА_1 поновлено з 29.09.2020 року на посаді першого заступника міського голови. Відповідні записи внесені до трудової книжки позивача. З цієї дати позивач втратив статус звільненого працівника, у зв'язку з чим відсутні підстави для покладення на роботодавця відповідальності, передбаченої статтями 235 і 236 КЗпП України у вигляді компенсації позивачу середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на посаді.
Позивач надав до суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що фактичного поновлення позивача на посаді не відбулося. В той же час, виконання рішення про поновлення на роботі вважається закінченим з моменту фактичного допуску працівника, поновленого на роботі рішенням суду, до виконання попередніх обов'язків на підставі відповідного акта органу, який раніше прийняв незаконне рішення про звільнення або переведення працівника.
Відповідач надав до суду пояснення на відповідь на відзив, в яких зазначив, що рішенням Ужгородської міської ради від 29 листопада 2021 року № 532 «Про виконання рішення суду», позивача поновлено на посаді першого заступника міського голови з 29 вересня 2020 року. Відтак, на переконання відповідача, саме з цієї дати позивач втратив статус звільненого працівника, у зв'язку з чим, відсутні підстави покладання на роботодавця відповідальності, передбаченої ст. ст. 235 і 236 КЗпП у вигляді компенсації позивачеві середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на посаді.
Позивач надав до суду пояснення щодо суті спору, в яких зазначив, що невиконання відповідачем рішення суду про поновлення на посаді встановлено судовими рішеннями, які набрали законної сили, зокрема в адміністративних справах № 260/8142/21, № 260/7673/22, № 260/2264/22.
Третя особа пояснення щодо позову не надала.
Позивач в судовому засіданні підтримав вимоги позовної заяви, просив їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив, з підстав наведених у відзиві на позовну заяву та поясненнях на відповідь на відзив.
Третя особа, в судове не з'явилася, хоча належним чином повідомлена про дату, час та місце його проведення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить наступних висновків.
Судом встановлено, що розпорядженням Ужгородського міського голови № 148-р “Про звільнення ОСОБА_1 » від 28 вересня 2020 року позивач звільнений з посади першого заступника міського голови, у зв'язку зі скороченням чисельності і штату працівників, на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 09.06.2021 року у справі № 260/192/21 визнано протиправним та скасовано розпорядження Ужгородського міського голови № 148-р від 28.09.2020 року “Про звільнення ОСОБА_1 » з посади першого заступника міського голови, у зв'язку із скороченням чисельності і штату працівників. Поновлено ОСОБА_1 на займаній до звільнення посаді першого заступника міського голови Ужгородської міської ради з 29.09.2020 року. Рішення набрало законної сили 23.09.21 року.
Ухвалою суду від 25 червня 2021 року звернуто до негайного виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 09.06.2021 у справі №260/192/21 в частині поновлення ОСОБА_1 на займаній до звільнення посаді першого заступника міського голови Ужгородської міської ради.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2021 року рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 9 червня 2021 року змінено, доповнивши його в частині мотивів поновлення строку звернення до суду.
В решті рішення суду залишено без змін.
Крім того, постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2021 року залишено без змін ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 червня 2021 року про звернення до негайного виконання рішення суду.
Постановою Верховного Суду від 13 березня 2023 року рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 червня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2021 року у справі № 260/192/21 скасовано. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Ужгородської міської ради про визнання протиправним та скасування розпорядження, поновлення на роботі залишено без розгляду.
При цьому, судом встановлено, що Ужгородською міською радою 29 листопада 2021 року, з метою виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду справі № 260/192/91 прийняте рішення № 532 «Про виконання рішення суду», яким поновлено ОСОБА_1 з 29 вересня 2020 року на посаді першого заступника міського голови та включено його в порядку частини 3 ст. 51 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до складу виконавчого комітету Ужгородської міської ради VII скликання (за посадою).
Рішенням Ужгородської міської ради від 29 листопада 2021 року № 533 «Про звільнення ОСОБА_1 » звільнено позивача з 08 грудня 2020 року з посади першого заступника міського голови у зв'язку з формуванням нового складу виконавчого комітету Ужгородської міської ради VIII скликання.
Судом встановлено, що позивач звертався до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовною заявою про визнання протиправним та скасування рішення ХІІІ сесії VІІІ скликання Ужгородської міської ради № 532 від 29.11.2021 року “Про виконання рішення суду» в частині включення ОСОБА_1 до складу виконавчого комітету Ужгородської міської ради VІІ скликання; визнання протиправним та скасування рішення ХІІІ сесії VІІІ скликання Ужгородської міської ради № 533 від 29.11.2021 року “Про звільнення ОСОБА_1 »; поновлення ОСОБА_1 на посаді першого заступника міського голови Ужгородської міської ради та стягнення з Ужгородської міської ради середнього заробітку за час вимушеного прогулу в сумі 459476,64 грн.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 08 червня 2022 року у справі № 260/8142/21 визнано протиправним та скасовано рішення ХІІІ сесії VІІІ скликання Ужгородської міської ради № 532 від 29 листопада 2021 року “Про виконання рішення суду» частково - в частині включення ОСОБА_1 до складу виконавчого комітету Ужгородської міської ради VІІ скликання (за посадою); визнано протиправним та скасовано рішення ХІІІ сесії VІІІ скликання Ужгородської міської ради № 533 від 29 листопада 2021 року “Про звільнення ОСОБА_1 »; поновити ОСОБА_1 на займаній на час звільнення посаді першого заступника міського голови Ужгородської міської ради, з 8 грудня 2020 року; стягнуто із Ужгородської міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 10 червня 2021 року по 08 червня 2022 року, в розмірі 455191,92 грн. з відрахуванням установлених законом податків та інших обов'язкових платежів.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2022 року рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 08 червня 2022 року у справі № 260/8142/21 скасовано та прийнято постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково: 1) Визнано протиправним та скасовано Рішення ХІІІ сесії VІІІ скликання Ужгородської міської ради № 533 від 29 листопада 2021 року “Про звільнення ОСОБА_1 ». У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 11 жовтня 2024 року постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2022 року в частині визнання протиправним та скасування рішення XIII сесії VIII скликання?Ужгородської міської ради № 533 від 29 листопада 2021 року “Про звільнення ОСОБА_1 » скасовано і ухвалено у цій частині нову постанову, якою відмовлено у задоволенні позовних вимог в цій частині. В решті постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2022 року залишено без змін.
Таким чином, рішення Ужгородської міської ради № 532 від 29 листопада 2021 року «Про виконання рішення суду» є чинним.
Позивач, вважаючи, що Ужгородською міською радою рішення про поновлення його на посаді першого заступника міського голови Ужгородською міською радою не виконувалось в період з 09 червня 2021 року по 13 березня 2023 року, звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
За правилами, встановленими ст.370 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Частиною 2 ст.372 КАС України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
При цьому п.3 ч.1 ст.371 КАС України передбачено, що рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби виконуються негайно.
Відповідно до ч.1 ст.235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
Частиною 2 ст.235 КЗпП України передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Згідно з ч.8 ст.235 КЗпП України, рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.
Відповідно до ст.236 КЗпП України, у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.
За змістом норм статті 236 КЗпП України, затримкою виконання рішення суду про поновлення працівника на роботі необхідно вважати невидання власником (уповноваженим органом) наказу про поновлення працівника на роботі без поважних причин, негайно, після проголошення судового рішення.
Аналогічні висновки щодо застосування норм права Верховний Суд викладав також у постановах від 17.09.2020 (справа №130/2249/15-ц), від 23.06.2019 (справа № 802/1184/16-а), від 17.06.2020 (справа №521/1892/18), від 26.02.2020 (справа №702/725/17), від 06.12.2018 (справа №465/4679/16).
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, для вирішення питання про наявність підстав для стягнення середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі на підставі статті 236 КЗпП України, суду потрібно встановити чи мала місце затримка виконання такого рішення, у разі наявності затримки виконання рішення установити період затримки, який необхідно рахувати від наступного дня після постановлення рішення про поновлення на роботі до дати видання роботодавцем наказу про поновлення на роботі, та, відповідно, провести розрахунок належних до стягнення сум за встановлений період.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі № 640/19103/19.
Приписи статті 236 КЗпП України не містить застережень, що власник або уповноважений ним орган не відповідає за затримку виконання рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, якщо працівник не вчинив додаткові дії, що вказують на його бажання поновитися на роботі. Добровільне виконання рішення суду боржником - це його законодавчо встановлений обов'язок. Зазначений обов'язок не є похідним від дій особи (подання заяви чи виконавчого листа для відкриття виконавчого провадження), яку поновлено на роботі.
В постанові від 10 квітня 2025 року в справі №280/5280/23 Верховний Суд, з урахуванням раніше висловленої правової позиції, зазначив, що передумови застосування статті 236 КЗпП України першочергово ґрунтуються на визначеному Законом обов'язку роботодавця негайно виконати рішення суду про поновлення працівника на роботі (частина восьма статті 235 КЗпП України, пункт 3 частини першої статті 371 КАС України), де рішення, яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання на рівні з рішенням, яке набрало законної сили (частина друга статті 372 КАС України), тобто йдеться про конституційний принцип обов'язковості судового рішення (пункт 9 частини другої статті 129 Конституції України). Тим більше, у справах з приводу проходження публічної служби, де роботодавець зазвичай є суб'єктом владних повноважень і зобов'язаний у своїх діях та рішеннях керуватися частиною другою статті 19 Конституції України.
Також, Верховний Суд неодноразово повторював, що приписи частини восьмої статті 235 КЗпП України і приписи пункту 3 частини першої статті 371 КАС України достатньо чітко і однозначно встановлюють, що рішення про поновлення на роботі/посаді підлягають негайному виконанню й цей імператив адресований передовсім роботодавцю (постанова від 09 листопада 2022 року у справі №460/600/22). Стаття ж 236 КЗпП України за своєю суттю як раз установлює відповідальність за невиконання цих вимог у виді стягнення з роботодавця середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі працівника.
Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що допущене до негайного виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду в справі № 260/192/21 не виконувалося відповідачем в період з 09 червня 2021 року по 13 березня 2023 року.
Як вже встановлено судом, рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 09.06.2021 року у справі № 260/192/21 визнано протиправним та скасовано розпорядження Ужгородського міського голови № 148-р від 28.09.2020 року “Про звільнення ОСОБА_1 » з посади першого заступника міського голови, у зв'язку із скороченням чисельності і штату працівників. Поновлено ОСОБА_1 на займаній до звільнення посаді першого заступника міського голови Ужгородської міської ради з 29.09.2020 року. Рішення набрало законної сили 23.09.21 року.
Ухвалою суду від 25 червня 2021 року звернуто до негайного виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 09.06.2021 у справі №260/192/21 в частині поновлення ОСОБА_1 на займаній до звільнення посаді першого заступника міського голови Ужгородської міської ради.
Матеріалами справи підтверджено, що на виконання вищевказаного рішення про поновлення позивача на посаді, Ужгородською міською радою прийнято рішення від 29 листопада 2021 року № 532 «Про виконання рішення суду», яким поновлено ОСОБА_1 з 29 вересня 2020 року на посаді першого заступника міського голови.
Крім того, факт поновлення позивача з 29 вересня 2020 року на посаді першого заступника міського голови підтверджується записом № 40 у трудовій книжці ОСОБА_1 , який здійснений на підставі рішення Ужгородської міської ради від 29 листопада 2021 року № 532.
Відтак, період затримки виконання рішення про поновлення позивача на роботі становить період з 09 червня 2021 року по 29 листопада 2021 року та становить 125 робочих днів.
В той же час, позовні вимоги позивачем заявлені в межах періоду з 09 червня 2021 року по 13 березня 2023 року (дата постанови Верховного Суду у справі № 260/192/21, якою позовні вимоги позивача залишені без розгляду).
При цьому, позивач зазначає, що фактичного поновлення його на посаді відповідно до рішення Ужгородської міської ради від 29 листопада 2021 року № 532 не відбулося, оскільки рішенням Ужгородської міської ради від 29 листопада 2021 року № 533 його було звільнено з 08 грудня 2020 року з посади першого заступника міського голови, у зв'язку з формуванням нового складу виконавчого комітету Ужгородської міської ради.
Як вже встановлено судом, рішення Ужгородської міської ради від 29 листопада 2021 року № 532 «Про виконання рішення суду» та від 29 листопада 2021 року «Про звільнення ОСОБА_1 » були предметом розгляду в адміністративній справі № 260/8142/21, за результатами розгляду якої відмовлено у визнанні протиправними та скасуванні вищевказаних рішень.
Верховний Суд у справі № 260/8142/21 зазначив, що зі змісту статті 51 Закону № 280/97-ВР висновується, що виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради є виконавчий комітет ради, який утворюється відповідною радою на строк її повноважень. Після закінчення повноважень ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті ради її виконавчий комітет здійснює свої повноваження до сформування нового складу виконавчого комітету.
Відповідно до частини 3 цієї статті виконавчий комітет ради утворюється у складі відповідно сільського, селищного, міського голови, районної у місті ради - голови відповідної ради, заступника (заступників) сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті ради, керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету, а також керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, інших осіб. Сільська, селищна, міська рада утворює у складі виконавчого комітету ради орган з питань містобудування та архітектури.
Аналіз норми частини 3 статті 51 Закону №280/97-ВР дає підстави для висновку, що законодавець встановлює чіткий обов'язок щодо включення до складу виконавчого комітету посади заступника міського голови.
З підстав наведеного вбачається, що особа, яка займає посаду заступника міського голови, має входити до складу виконавчого комітету міської ради за законом в силу займаної посади.
Оскільки позивач Рішенням І сесії VII скликання Ужгородської міської ради від 26 листопада 2015 року №4 затверджений на посаду першого заступника міського голови, то на нього поширюються вимоги статті 51 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні».
Законодавством, чинним на час затвердження позивача на утворену посаду першого заступника міського голови (листопад 2015 року), посади заступників міського голови були віднесені Законом України “Про місцеве самоврядування в Україні» до складу виконавчого комітету ради, що передбачало собою і особливий, визначений Законом України “Про службу в органах місцевого самоврядування» (в редакції, що діяла станом на листопад 2015 року ), порядок зайняття такої посади - шляхом обрання/затвердження відповідною радою (ч. 1 ст. 10 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні»).
Відповідно до ст. 20 Закону України “Про службу в органах місцевого самоврядування», крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, служба в органах місцевого самоврядування припиняється на підставі і в порядку, визначених Законом України “Про місцеве самоврядування в Україні», цим та іншим законами України.
Як зазначено вище, відповідно до норм статті 51 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні» після закінчення повноважень ради, міського голови, її виконавчий комітет здійснює свої повноваження до сформування нового складу виконавчого комітету.
Враховуючи те, що посада заступника міського голови, який входить до складу виконавчого комітету міської ради, за своєю суттю є виборною, то строк перебування на ній обмежується строком повноважень виконавчого комітету. Тому, звільнення заступника міського голови, як посадової особи органів місцевого самоврядування, який обіймає виборну посаду, має здійснюватися відповідно до положень статті 51 Закону N 280/97-ВР, який у даному випадку є спеціальним.
Тобто повноваження заступника міського голови закінчуються після сформування нового складу виконавчого комітету, і тому рішення про утворення нового виконавчого комітету Ужгородської міської ради є самостійною та достатньою підставою для звільнення позивача із займаної ним посади.
Відтак, Верховний Суд відмовив у задоволенні позовної заяви про визнання протиправним та скасування рішення Ужгородської міської ради від 29 листопада 2021 року № 533 про звільнення позивача.
З огляду на вищенаведене, враховуючи той факт, що рішенням Ужгородської міської ради від 29 листопада 2021 року № 532 позивача поновлено на посаді першого заступника міського голови, а також, враховуючи встановлену судом під час розгляду справи № 260/8142/24 правомірність рішення Ужгородської міської від 29 листопада 2021 року № 533 про звільнення позивача, у зв'язку з формуванням нового складу виконавчого комітету Ужгородської міської ради, суд вважає необґрунтованими доводи позивача про те, що фактичного поновлення на посаді не відбулося та про те, що період затримки виконання рішення становить з 09 червня 2021 року по 13 березня 2023 року.
Суд наголошує, що враховуючи те, що позивача на виконання рішення суду від 09 червня 2021 року поновлено на посаді рішенням Ужгородської міської ради від 29 листопада 2021 року № 532, то період затримки складає з 09 червня 2021 року по 29 листопада 2021 року.
Відтак, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
При цьому, визначаюсь, щодо розміру середнього заробітку за час затримки виконання рішення з 09 червня 2021 року по 29 листопада 2021 року, суд зазначає наступне.
Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 (далі - Порядок № 100).
Так, за положеннями абзацу «з» пункту першого Розділу 1, пунктів 2, 5, 8 Порядку № 100, нарахування виплат за час вимушеного прогулу слід проводити виходячи з розміру розрахованої за останні два місяці роботи, середньоденної заробітної плати працівника на час звільнення з роботи.
Відповідно до пункту 5 Порядку № 100, нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.
Як вказано у пункті 8 Порядку № 100, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.
Відповідно до довідки Ужгородської міської ради від 10 лютого 2023 року № 06-12/57 середньомісячний заробіток позивача, розрахований згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 100, складав 38389,70 грн.
З огляду на вищенаведене, середньоденна заробітна плата позивача становить 1785,57 грн. Період затримки виконання рішення за період з 09 червня 2021 року по 29 листопада 2021 року становить 125 робочих днів.
Таким чином, середній заробіток за час затримки виконання судового рішення складає 223196,25 грн. (1785,57 грн. х 125 днів).
Враховуючи вищенаведене, суд приходить висновку про стягнення на користь позивача з Ужгородської міської ради середнього заробітку за час затримки виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду у справі № 260/192/21 за період з 09 червня 2021 року по 29 листопада 2021 року у розмірі у розмірі 223196,25 грн.
Щодо негайного виконання рішення суду, то згідно з п.2 ч.1 ст.371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць.
З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що необхідно допустити до негайного виконання рішення суду, у частині стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду, у межах суми стягнення за один місяць, а саме у розмірі 38389,70 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищенаведені обставини справи та норми чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, шляхом стягнення з Ужгородської міської ради середнього заробітку за час затримки виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 червня 2021 року у справі № 260/192/21, за період з 09 червня 2021 року по 29 листопада 2021 року у розмірі 223196,25 грн. В той же час, відсутні підстави для задоволення позовних вимог що виходять за межі вищевказаного періоду.
Питання про розподіл судових витрат зі сплати судового збору, судом не вирішується, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.
Керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 139, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Ужгородської міської ради (Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Поштова, буд. 3, код ЄДРПОУ 33868924), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ, вул. Грюнвальдська, буд.11, код ЄДРПОУ 43316386) про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення- задовольнити частково.
2. Стягнути з Ужгородської міської ради (Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Поштова, буд. 3, код ЄДРПОУ 33868924) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час затримки виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 червня 2021 року у справі № 260/192/21, за період з 09 червня 2021 року по 29 листопада 2021 року у розмірі 223196,25 (двісті двадцять три тисячі сто дев'яносто шість гривень двадцять п'ять копійок).
3. Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення з Ужгородської міської ради (Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Поштова, буд. 3, код ЄДРПОУ 33868924) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) середнього заробітку у межах суми стягнення за один місяць в розмірі 38389,70 грн. (тридцять вісім тисяч триста вісімдесят дев'ять гривень сімдесят копійок).
4. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
СуддяН.Д. Маєцька