25 вересня 2025 року м. Житомир справа № 240/10779/25
категорія 113080000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Шуляк Л.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_2 , оформлене довідкою №2/546 від 24 лютого 2025 року.
- зобов'язати комісію ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_2 провести повторний медичний огляд та визначити стан здоров'я ОСОБА_1 , у відповідності до вимог Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що має хворобу туберкульоз відкритої форми. До листопада 2024 року за рішенням попередніх комісій ВЛК, він визначався як тимчасово непридатний та йому визначалась потреба у лікуванні.
Вважає, що оспорюване рішення ВЛК прийнято з порушенням наказу Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402 "Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України", оскільки не відображає реальний стан його здоров'я, йому не визначено необхідність та потребу у лікуванні, додаткових методів дослідження та визначення придатності до військової служби, а також у вказаному рішенні не зазначені встановлені інші діагнози.
Ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_3 у встановлений строк відзиву на позов не подав.
Ухвалою суду від 26.05.2025 витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_1 усі документи (медичну картку позивача, результати огляду лікарів, проведених лабораторних досліджень тощо), на підставі яких була складена довідка №2/546 від 24.02.2025 ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідачем на адресу суду надіслано лист №3963 від 06.06.2025, до якого додано копію картки обстеження та медичного огляду №9/2, копію довідки ВЛК №2/546 від 24.02.2025.
Ухвалою суду від 15.07.2025 повторно витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_1 медичну картку позивача, результати оглядів вузькопрофільних лікарів, результати лабораторних та інструментальних досліджень (аналізів, рентген-знімків тощо), на підставі яких була складена довідка №2/546 від 24.02.2025 ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_4 надати докази на спростування тверджень позивача щодо наявності у нього хвороби - туберкульоз відкритої форми, чи відповідні пояснення.
Відповідачем на адресу суду надіслано лист №ю/3583 від 31.07.2025, де вказано що ОСОБА_1 перебуває на обліку у 2-му відділенні ІНФОРМАЦІЯ_5 (Олевськ). Запропоновано щодо надання копій матеріалів звернутись до голови ВЛК при КНП "Коростенська центральна районна лікарня" Ушомирської сільської ради та відповідного ТЦК та СП, де особа перебуває на обліку.
У судовому засіданні 08.08.2025 представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити у повному обсязі. Вважає, що саме на відповідача покладено обов'язок доводити правомірність прийнятого рішення, а тому така бездіяльність відповідача щодо надання відзиву на позов, виконання вимог ухвал суду про надання витребуваних документів є протиправною, а тому справа має бути вирішена за наявними матеріалами.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився.
Відповідно до ч.6 ст.162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку про можливість продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, про що ухвалено рішення, яке відображено у протоколі судового засідання від 08.08.2025.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України №2102-IX, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який наразі триває. Враховуючи викладене, суд розглядає справу за наявності безпечних умов для життя та здоров'я учасників процесу, суддів та працівників суду.
Відповідно до наказів Житомирського окружного адміністративного суду головуючий суддя Шуляк Л.А. перебувала у щорічній відпустці в періоди з 02.06.2025 по 18.06.2025, з 15.08.2025 по 04.09.2025 включно.
Суд, враховуючи пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності та взаємозв'язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.
Військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_6 було проведено медичний огляд позивача 26.02.2025 та за довідкою ВЛК №2/546 від 24.02.2025 встановлено, що позивача визнано придатним до військової служби.
Позивач не погоджуючись із вказаною довідкою ВЛК, звернувся до суду із цим позовом за захистом своїх порушених прав.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 року № 2232-XII (далі - Закон № 2232-ХІІ).
Згідно із статтею першою Закону №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Відповідно до частини п'ятої, дев'ятої статті 1 Закону №2232-XII від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 "Про загальну мобілізацію", у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію, яка проводиться на всій території України.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлює Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (далі Закон №3543-XII).
Статтею 1 Закону №3543-XII визначено, що мобілізація - це комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу.
Відповідно до пункту 8 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 р. №154 (далі - Положення №154) виконання завдання з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, призову громадян на військову службу покладені саме на районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Підставою подання позову позивачем вказано неналежне проведення медичного обстеження під час проходження військово-лікарської комісії та визнання його придатним до військової служби.
Суд враховує, що розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише у межах дотримання процедури прийняття цього висновку. При цьому суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суди вправі перевіряти законність висновку щодо стану здоров'я лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку.
Тобто, в межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідженні медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 12 червня 2020 року у справі № 810/5009/18.
Відповідно до п.74 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 (далі - Порядок №560) резервістам та військовозобов'язаним, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, за рішенням керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки видається направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою згідно з додатком 11.
Придатність резервістів та військовозобов'язаних до військової служби за станом здоров'я кожним лікарем визначається індивідуально. Висновки про придатність або непридатність резервістів та військовозобов'язаних до військової служби, подані ними скарги та об'єктивні дані, виявлені у процесі медичного огляду, а також установлений діагноз вносяться кожним лікарем до картки обстеження та медичного огляду та до інших документів, що засвідчується особистим підписом лікаря та скріплюється його особистою печаткою, із зазначенням дати проведення медичного огляду відповідно до вимог, визначених Міноборони (п.75 Порядку №560).
Питання медичного огляду регулюється розділом ІІ Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402 (далі - Положення № 402).
Відповідно до пункту 1.2 розділу 1 Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Розділом II Положення №402 (в редакції, чинній на час проведення медичного огляду) визначено загальні положення щодо медичного огляду.
Зокрема, відповідно до п.1.1 цього розділу медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови).
Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров'я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов'язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону (далі - інші військові формування), у мирний час та під час дії особливого періоду.
При встановленні діагнозу насамперед враховуються результати фізикального обстеження та спеціальних досліджень. Якщо дані попередньої медичної документації не співпадають з результатами актуального обстеження, проводиться спільний огляд (консиліум) за участі провідних (головних) медичних фахівців, під час якого може прийматись рішення про неврахування контраверсійних результатів попередніх досліджень (документів, виписок, заключень тощо) та госпіталізацій при винесенні експертного рішення.
Постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров'я (далі - ТДВ) (додаток 3) (п.1.2)..
Відповідно до п.3.1 розд.ІІІ медичний огляд військовозобов'язаних проводиться за рішенням керівників ТЦК та СП, начальників центрів рекрутингу Збройних Сил України, на підставі направлення, яке формується в електронній формі засобами Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, або у паперовій формі за формою, наведеною у додатку 11 до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560.
Медичний огляд проводиться ВЛК при ТЦК та СП за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров'я комунальної або державної форми власності, які мають договір із НСЗУ на пакет медичних послуг, включений до програми державних гарантій медичного обслуговування населення на відповідний рік щодо медичного огляду осіб, який організовується ТЦК та СП, лікарями, які входять до складу ВЛК при ТЦК та СП.
Постанови ВЛК при ТЦК та СП щодо військовозобов'язаних приймаються згідно з главою 20 цього розділу. Документально оформлені результати проходження військовозобов'язаним медичного огляду ВЛК доставляються до районного (міського) ТЦК та СП не пізніше наступного дня після прийняття постанови про придатність військовозобов'язаного до військової служби. Постанова ВЛК щодо придатності військовозобов'язаного до проходження військової служби вноситься до бази даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів не пізніше наступного дня з дня надходження відповідної постанови до районного (міського) ТЦК та СП (п.3.8 цього розділу).
Кожний військовозобов'язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, офтальмологом, оториноларингологом, стоматологом, дерматологом, а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей (пункт 3.2 розд.ІІІ Положення №402).
Перед оглядом військовозобов'язаних їм проводиться загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, серологічний аналіз крові на: антитіла до вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ), поверхневий антиген до вірусу гепатиту "В" (HbsAg), загальні антитіла до вірусу гепатиту "С" (anti-HCV), реакція мікропреципітації з кардіоліпіновим антигеном або загальні антитіла до блідої трепонеми (RW); визначається група крові та резус-належність, проводяться рентгенологічне обстеження органів грудної клітки, ЕКГ.
Особам старшим 40 років обов'язково проводиться вимір внутрішньоочного тиску, дослідження крові на цукор. Інші дослідження проводяться за показаннями.
Під час дії правового режиму воєнного стану кожний військовозобов'язаний прибуває на медичний огляд ВЛК з результатами рентгенологічного обстеження органів грудної клітки.
ЕКГ виконується після 40-річного віку та за наявності медичних показань. Інші лабораторні та інструментальні дослідження виконуються за показаннями (пункт 3.4 розд.ІІІ Положення №402).
Військовозобов'язаний під час проведення медичного огляду зобов'язаний надати членам ВЛК ТЦК та СП медичну карту амбулаторного хворого за формою №025/о, затвердженою наказом МОЗ України від 14.02.2012 №110 "Про затвердження форм первинної облікової документації та Інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров'я незалежно від форми власності та підпорядкування", зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.04.2012 за №661/20974 (далі форма №025/о), виписки з медичної документації щодо перенесених захворювань, отриманих травм, поранень тощо, якщо така інформація відсутня в ЕСОЗ.
Зазначені документи, а на офіцерів і прапорщиків (мічманів) запасу також особові справи ТЦК та СП до початку огляду подає для вивчення у ВЛК (пункт 3.5 розд.ІІІ Положення №402).
Як видно із картки обстеження та медичного огляду від 26.02.2025, позивач проходив медичний огляд з 24.02.2025 по 25.02.2025, за результатами якого встановлено остаточний діагноз "здоровий" 26.02.2025.
Водночас, довідку ВЛК №2/546 складено 24.02.2025, тобто до медичного огляду, що суперечить вимогам п.3.8 розд.ІІ Положення №402.
Позивач вказує, що має хворобу туберкульоз відкритої форми, на підтвердження чого надав медичну картку лікування хворого на туберкульоз ТБ01 (е ТБ 282036), протокол засідання ЦЛКК/ЦЛКК ХРТБ №65 від 13.06.2019.
Водночас, всупереч пункту 3.5 розд.ІІІ Положення №402 відповідачем не було взято до уваги медичну документацію позивача, яка містить інформацію про вказану хворобу та всупереч пунктам 3.2 та 3.4 розд.ІІІ Положення №402 не проведено інші лабораторні та інструментальні дослідження щодо підтвердження наявності чи відсутності даного діагнозу.
ІНФОРМАЦІЯ_4 вказаних обставин не спростував, на вимогу суду надати медичну картку позивача, результати оглядів вузькопрофільних лікарів, результати лабораторних та інструментальних досліджень (аналізів, рентген-знімків тощо), на підставі яких була складена довідка №2/546 від 24.02.2025, відповідач самоусунувся, зазначивши, що вказані документи слід витребовувати у ВЛК при КНП "Коростенська центральна районна лікарня" Ушомирської сільської ради.
Суд звертає увагу відповідача, що в силу ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи, що відповідач у даних правовідносинах виступає як суб'єкт владних повноважень, на нього розповсюджується у силу ч.2 ст.77 КАС України обов'язок доведення факту дотримання критеріїв законності управлінського волевиявлення (як у формі рішення, так і у формі діяння), викладені у приписах ч.2 ст.2 КАС України, зокрема шляхом подання до суду доказів та наведення у процесуальних документах доводів як відповідності закону вчиненого волевиявлення, так і помилковості аргументів іншого учасника справи.
При цьому, з положень частин 1 і 2 ст.77 КАС України у поєднанні з приписами ч.4 ст.9, абз.2 ч.2 ст.77, частин 3 і 4 ст.242 КАС України слідує, що владний суб'єкт повинен доводити обставини фактичної дійсності за стандартом доказування - "поза будь-яким розумним сумнівом", у той час як до приватної особи підлягає застосуванню стандарт доказування - "баланс вірогідностей".
Тобто, усі дії щодо збирання доказів на підтвердження правомірності свого рішення покладено, в першу чергу, на відповідача, як суб'єкта владних повноважень. У разі неможливості подати такі докази відповідач вправі був подати клопотання про витребування доказів судом. Однак, відповідач такого клопотання не заявляв.
Відповідно до ч.9 ст.80 КАС України у разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.
Відповідно до ч.4 ст. 159 КАС України неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Як зазначалось, відповідач відзиву на позов не подав, тобто всупереч ч.2 ст.77 КАС України відповідачем не доведено правомірність свого рішення.
З урахуванням наведеного, суд вважає доведеним факт порушення відповідачем процедури проведення медичного обстеження позивача та як наслідок прийняття оспорюваного висновку ВЛК.
За таких обставин, слід визнати протиправним та скасувати рішення військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_7 , оформлене довідкою №2/546 від 24 лютого 2025 року.
Згідно із ч.3 ст.245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Враховуючи наведене, належним способом захисту порушеного права є зобов'язання військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_7 провести повторний медичний огляд та визначити стан здоров'я ОСОБА_1 , у відповідності до вимог Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402, з урахуванням висновків суду у даній справі.
За таких обставин, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Враховуючи положення ч.1 ст.139 КАС України, наявні підстави для розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 2, 9, 77, 90, 139, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
вирішив:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_7 , оформлене довідкою №2/546 від 24 лютого 2025 року.
Зобов'язати військово-лікарську комісію при ІНФОРМАЦІЯ_7 провести повторний медичний огляд та визначити стан здоров'я ОСОБА_1 , у відповідності до вимог Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402, з урахуванням висновків суду у даній справі.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) грн 96 коп. витрат по сплаті судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Л.А.Шуляк
Повний текст складено: 25 вересня 2025 р. 25.09.25