26 вересня 2025 року м. Житомир справа № 240/7445/24
категорія 108020200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Гуріна Д.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Житомирської митниці про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 , в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Житомирської митниці про коригування заявленої митної вартості товару №UА101020/2023/000126/1 від 14.10.2023;
- визнати протиправною та скасувати картку відмови Житомирської митниці у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА101020/2023/001501.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що ним подано до Житомирської митниці електронну митну декларацію для митного оформлення легкового автомобіля TOYOTA RAV4, рік виготовлення календарний: 2017, номер кузова НОМЕР_1 ). На підтвердження заявленої митної вартості товару за ціною договору, разом з митною декларацією, декларант надав необхідні і достатні, на його думку, документи, які підтверджують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування. Однак, митним органом було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UА101020/2023/000126/1 від 14.10.2023 на підставі інформації, наявної у митному органі. На переконання позивача, рішення митниці про коригування митної вартості товарів та картка відмови є необґрунтованими, оскільки митним органом не наведено достатніх аргументів, що свідчили б про те, що декларантом була свідомо занижена заявлена митна вартість товару.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 24.04.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
13.05.2024 до суду від відповідача надійшов відзив на позов, в якому відповідач проти заявлених вимог заперечує та просить відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування відзиву зазначив, що заявлена митна вартість товарів є нижчою за вартість ввезених на митну територію України схожих товарів. Даний факт підтверджується інформацією по схожому товару, яка проаналізована за митною декларацією №23UA204020033268U7 від 16.08.2023, а саме: «Легковий автомобіль, призначений для перевезення людей, марка автомобіля: TOYOTA, модель автомобіля: RAV4, номер кузова: НОМЕР_2 - загальна кількість місць (включаючи місце водія): 5, призначений для пересування по дорогах загального користування, тип кузову - універсал, номер двигуна: н/в, тип двигуна: бензин/електро, робочий об'єм циліндрів: 2494 см3 -потужність: 114 кВт, колісна формула: 4х2, календарний рік виготовлення (випуску): 2017, модельний рік виготовлення: 2017 - 17050,0 Євро за одиницю з дотриманням принципів і критеріїв, визначених Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.
Митницею проведено порівняння рівня заявленої митної вартості товару з інформацією, наявною в автоматизованій системі митного оформлення «Інспектор», а також з рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено. За результатами перевірки встановлено, що заявлена митна вартість товарів є нижчою за вартість ввезених на митну територію України схожих товарів. Документи, подані для митного оформлення містять розбіжності не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар. За наданим рахунком-фактурою №032/2023/10/0069 від 05.10.2023 набуто право власності на товар (транспортний засіб). Згідно із даним документом покупець взяв на себе зобов'язання прийняти транспортний засіб і оплатити ціну придбання. Товар фактично переданий у розпорядження покупця та знаходиться на митній території України. Таким, чином є підстави вважати, що на момент митного оформлення сторони виконали один перед одним свої зобов'язання: продавець передав товар покупцю, а покупець оплатив товар.
Додатково надані квитанції про оплату від 05.10.2023 та від 06.10.2023 не можуть бути використано як документи, що підтверджують ціну, що була фактично сплачена за товар, оскільки не містять посилання на рахунок-фактуру, тобто дані, які б могли свідчити про те, що даний платіжний документ стосується оцінюваного товару. Відповідно до довідки про транспортні витрати від 11.10.2023 витрати при доставці оцінюваного автомобіля до кордону України склали 100 євро. Водночас, зазначена довідка не підписана (доказом цієї обставини є копія довідки про транспортні витрати від 11.10.2023 та копія сторінки паспорту ОСОБА_1 з його підписом, які додаються). Крім того, у зв'язку із відсутністю у митниці відомостей про місце укладання правочину купівлі-продажу товару, митниця позбавлена можливості перевірити числові значення складової митної вартості - витрат на транспортування.
Додатково надана копія митної декларації №23PL412020E1266311 від 03.10.2023 не може бути використана для підтвердження заявленої митної вартості, оскільки вона складена не у країні фактичного експорту товару.
Скріншот оголошення (фото екрану), що на думку декларанта відображає ціну оцінюваного транспортного засобу не може бути використаний для підтвердження заявленої митної вартості оскільки: не містить URL-адреси - повних відомостей про джерело отриманої інформації; ціна пропозиції перевищує заявлену фактурну вартість.
Також, один із наданих декларантом скріншотів цінової пропозиції (на якому зазначений №0852) містить іншу цінову пропозицію - 14499 євро. Зазначені розбіжності декларантом позивача при митному оформленні не були спростовані.
Таким чином, при митному оформленні мала місце сукупність таких обставин: 1. Документи, подані для митного оформлення містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару. 2. Відомості про витрати на транспортування оцінюваного транспортного засобу не базуються на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, що позбавляє митний орган перевірити достовірність декларування витрат на транспортування, що відповідно до ч.10 ст.58 Митного кодексу України є складовою митної вартості. 3. Додатково надана копія митної декларації №23PL412020E1266311 від 03.10.2023 не може бути використана для підтвердження заявленої митної вартості, оскільки вона складена не у країні фактичного експорту товару. 4. Скріншоти (фото екрану) оголошень продавця щодо цінової пропозиції на товар містять різні цінові пропозиції і на час митного оформлення не надано ні пояснень, ні підтверджуючих документів щодо реальної вартості автомобіля. 5. Обов'язок доведення митної вартості та ціни товару при митному оформленні покладений на декларанта. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Відповідачем зазначено, що при здійсненні контролю правильності декларування митної вартості товару митний орган діяв у повній відповідності та в межах компетенції, визначених законодавством з питань митної справи.
Відповідно до положень частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що 12.10.2023 до митного оформлення №1 митного поста «Житомир-центральний» подано митну декларацію №23UA101020039146U5 з метою імпорту товару «Легковий автомобіль: марка-TOYOTA; модель-RAV4; номер двигуна-нема даних; номер кузова- НОМЕР_1 ; кількість мість-5; призначення-для перевезення пасажирів; тип двигуна-бензин/електро; тип кузова-універсал; робочий об'єм циліндрів двигуна-2494см3; що був у використанні; календарний рік виготовлення-2017; модельний рік виготовлення-2017; дата першої реєстрації-13.02.2017; код згідно із УКТ ЗЕД - 8703409030» (в подальшому - товар, автомобіль), - що ввозився на адресу ОСОБА_1 (а.с.23).
Разом з митною декларацією декларантом подано такі документи:
- рахунок-фактуру (інвойс) від 05.10.2023 №032/2023/10/0069 (а.с.24);
- свідоцтво про реєстрацію від 31.01.2017 № НОМЕР_3 (а.с.26);
- документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 11.10.2023 (а.с.29);
- паспорт громадянина;
- сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу (а.с.30);
- квитанція про сплату митних платежів;
- фото транспортного засобу (а.с.33-39).
При прийнятті митної декларації митним органом було проведено порівняння рівня заявленої митної вартості товару з інформацією, наявною в автоматизованій системі митного оформлення «Інспектор», а також з рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено. За результатами перевірки встановлено, що заявлена митна вартість товарів є нижчою за вартість ввезених на митну територію України схожих товарів.
Документи, подані для митного оформлення містять розбіжності не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар.
За наданим рахунком-фактурою №032/2023/10/0069 від 05.10.2023 набуто право власності на товар (транспортний засіб). Згідно із даним документом покупець взяв на себе зобов'язання прийняти транспортний засіб і оплатити ціну придбання. Товар фактично переданий у розпорядження покупця та знаходиться на митній території України. Таким, чином є підстави вважати, що на момент митного оформлення сторони виконали один перед одним свої зобов'язання: продавець передав товар покупцю, а покупець оплатив товар.
Додатково надані квитанції про оплату від 05.10.2023 та від 06.10.2023 не можуть бути використано як документи, що підтверджують ціну, що була фактично сплачена за товар, оскільки не містять посилання на рахунок-фактуру, тобто дані, які б могли свідчити про те, що даний платіжний документ стосується оцінюваного товару.
Відповідно до довідки про транспортні витрати від 11.10.2023 витрати при доставці оцінюваного автомобіля до кордону України склали 100 євро. Водночас, зазначена довідка не підписана (доказом цієї обставини є копія довідки про транспортні витрати б/н від 11.10.2023 та копія сторінки паспорту ОСОБА_1 з його підписом, які додаються). Крім того, у зв'язку із відсутністю у митниці відомостей про місце укладання правочину купівлі-продажу товару, митниця позбавлена можливості перевірити числові значення складової митної вартості - витрат на транспортування.
Таким чином, відомості про витрати на транспортування оцінюваного транспортного засобу не базуються на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, що позбавляє митний орган перевірити достовірність декларування витрат на транспортування, що відповідно до ч.10 ст.58 Митного кодексу України є складовою митної вартості.
Додатково надана копія митної декларації №23PL412020E1266311 від 03.10.2023 не може бути використана для підтвердження заявленої митної вартості, оскільки вона складена не у країні фактичного експорту товару.
Скріншот оголошення (фото екрану), що на думку декларанта відображає ціну оцінюваного транспортного засобу не може бути використаний для підтвердження заявленої митної вартості оскільки: не містить URL-адреси - повних відомостей про джерело отриманої інформації; ціна пропозиції перевищує заявлену фактурну вартість.
Також, один із наданих декларантом скріншотів цінової пропозиції (на якому зазначений №0852) містить іншу цінову пропозицію - 14499 євро.
Зазначені розбіжності декларантом позивача при митному оформленні не були спростовані.
Відповідно до ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, не подані додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару, а саме: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товару, митна вартість якого визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.
Таким чином, при митному оформленні мала місце сукупність таких обставин: 1. Документи, подані для митного оформлення містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару. 2. Відомості про витрати на транспортування оцінюваного транспортного засобу не базуються на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, що позбавляє митний орган перевірити достовірність декларування витрат на транспортування, що відповідно до ч.10 ст.58 Митного кодексу України є складовою митної вартості. 3. Додатково надана копія митної декларації №23PL412020E1266311 від 03.10.2023 не може бути використана для підтвердження заявленої митної вартості, оскільки вона складена не у країні фактичного експорту товару. 4. Скріншоти (фото екрану) оголошень продавця щодо цінової пропозиції на товар містять різні цінові пропозиції і на час митного оформлення не надано ні пояснень, ні підтверджуючих документів щодо реальної вартості автомобіля. 5. Обов'язок доведення митної вартості та ціни товару при митному оформленні покладений на декларанта. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
13.10.2023 уповноваженою особою позивача до митного органу подано відповідь з роз'ясненнями, а також додаткові наступні документи (разом із супровідним листом): квитанція від 05.10.2023 (з перекладом); квитанція від 06.10.2023 (з перекладом); експортна декларація країни відправника №23PL412020Е1266311; скриншот оголошення про продаж автомобіля в мережі Інтернет; пропозиція продавця про продаж автомобіля від 05.10.2023.
Крім того, 13.10.2023, на електронне повідомлення митного органу, уповноваженою особою позивача до митного органу було подано відповідь з роз'ясненнями, що автомобіль зі слідами зносу та частково перефарбований.
Однак у подальшому, 14.10.2023 відповідач прийняв рішення №UA101020/2023/000126/1 про коригування митної вартості товарів за резервним методом, ґрунтуючись на раніше (визнаній) визначеній митним органом митній вартості схожого товару, яким збільшено митну вартість ввезеного товару в сумі розміром 17050 Євро.
У графі 33 вказаного рішення зазначено, що у митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару оскільки митна вартість подібних товарів оформлених в попередньому періоді митними органами є значно вищою.
За результатами перевірки встановлено, що заявлена митна вартість товарів є нижчою за вартість ввезених на митну територію України схожого товару.
Документи, подані для митного оформлення містять розбіжності не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар.
Зазначено, що за наданим рахунком-фактурою №032/2023/10/0069 від 05.10.2023 набуто право власності на товар (транспортний засіб). Згідно із даним документом покупець взяв на себе зобов'язання прийняти транспортний засіб і оплатити ціну придбання. Товар фактично переданий у розпорядження покупця та знаходиться на митній території України. Таким чином є підстави вважати, що на момент митного оформлення сторони виконали один перед одним свої зобов'язання: продавець передав товар покупцю, а покупець оплатив товар. Відповідно до ч.1 ст.53 Митного кодексу України декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, серед іншого є: 1) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 2) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. Додатково надані квитанції про оплату не можуть бути використано як документи, що підтверджують ціну, що була фактично сплачена за товар, оскільки не містить, посилання на рахунок-фактуру, тобто дані, які б могли свідчити про те, що даний платіжний документ стосується оцінюваного товару. Відповідно до довідки про транспортні витрати від 11.10.2023 витрати при доставці оцінюваного автомобіля до кордону України склали 100 Євро. У зв'язку із відсутністю у митниці відомостей про місце укладання правочину купівлі-продажу товару, митниця позбавлена можливості перевірити числові значення складової митної вартості - витрат на транспортування. Таким чином, відомості про витрати на транспортування оцінюваного транспортного засобу не базуються на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, що позбавляє митний орган перевірити достовірність декларування витрат на транспортування, що відповідно до ч.10 ст.58 Митного кодексу України є складовою митної вартості. Додатково надана копія митної декларації №23PL412020E1266311 від 03.10.2023 не може бути використана для підтвердження заявленої митної вартості, оскільки вона складена не у країні фактичного експорту товару. Скріншот оголощення (фото екрану), що на думку декларанта відображає ціну оцінюваного транспортного засобу не може бути використаний для підтвердження заявленої митної вартості оскільки: не містить URL-адреси - повних відомостей про джерело отриманої інформації; ціна пропозиції перевищує заявлену фактурну вартість.
Згідно з ст.254 Митного кодексу України митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок. Враховуючи наведене вище, відомості про ціну продажу товару, викладені у додатково долученій пропозиції від продавця може бути використана під час перевірки числових значень заявленої митної вартості у випадку надання митному органу перекладу на українську мову даного документу. Відповідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України не подані додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару, а саме: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товару, митна вартість якого визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією. Згідно із ч.6 ст.54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 ст.53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. З метою обґрунтованого вибору другорядного методу визначення митної вартості оцінюваного товару проводимо консультацію, в ході якої декларанту пропонуємо інформацію щодо вартості схожого товару. Методи 2а і 2b не можуть бути застосовані у зв'язку з відсутністю цінової інформації на ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методи 2в і 2г - в зв'язку з відсутністю основи для віднімання та додавання вартості. Митна вартість визначена за резервним методом, із врахуванням обмежень, передбачених ч.3 ст.64 Митного кодексу України, яка ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митними органами митній вартості схожого товару за МД №23UA204020033268U7 від 16.08.2023 1.Легковий автомобіль, призначений для перевезення людей, марка автомобіля - ТОYОТА, модель автомoбіля - RAV4, номер кузова - НОМЕР_4 , загальна кількість місць (включаючи місце водія) - 5, призначений для пересування по дорогах загального користування, тип кузову - універсал, номер двигуна не визначений, тип двигуна - бензин/електро, робочий об'єм циліндрів - 2494 см3, потужність 114 кВт -колісна формула - 4х2, календарний рік виготовлення (випуску) - 2017, модельний рік виготовлення - 2017, 17050,00 Євро за одиницю з дотриманням принципів і критеріїв, визначених Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (а.с.67-68).
Також, у зв'язку з коригуванням митної вартості Житомирською митницею Держмитслужби прийнято Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA101020/2023/001501 та роз'яснено право щодо випуску товару у вільний обіг за умови надання належним чином оформленої митної декларації відповідно до вказаного рішення про коригування та оплати платежів в повному обсязі (а.с.69-70).
У подальшому товар випущено у вільний обіг на підставі митної декларації №23UA101020039586U2 від 14.10.2023 шляхом надання забезпечення сплати митних платежів у порядку, передбаченому ч.7 ст.55 Митного кодексу України. Сума фінансових гарантій 31532,03 грн (а.с.71).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено обов'язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.
Згідно з ч.1 ст.246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Відповідно до ч.1 ст.257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.
Як передбачено ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ч.1, 2 ст.51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Як передбачено ч.3 ст.53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до ч.3 ст.54 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Згідно з ч.6 ст.54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості
Відповідно до ч.1 ст.55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Отже, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
У зв'язку з вказаним саме на митний орган покладається обов'язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.
Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Зі змісту розділу ІІІ (Митна вартість товарів та методи її визначення) Митного кодексу України вбачається, що в аспекті реалізації процедур з визначення митної вартості товарів, ключову роль відіграє принцип обґрунтованості.
Так, зокрема, митний орган повинен дотримуватися вимог принципу обґрунтованості при: а) встановлені належного до застосування методу визначення митної вартості товарів; б) встановлені достатнього переліку документів для цілей визначення митної вартості товарів.
Відповідно, рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.
Отже, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах 09.07.2020 у справі №804/5445/17, від 31.06.2020 у справі №809/1858/16, від 15.02.2022 у справі №826/12901/17, які в силу положень ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України мають бути враховані при розгляді цієї справи.
Як встановлено з матеріалів справи, у митній декларації позивача митну вартість задекларованого товару було визначено декларантом за основним методом.
Згідно з ст.57 Митного кодексу України встановлено перелік методів визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
Згідно з ч.2 ст.58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Отже, митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом.
Відповідно до ч.4-5 ст.58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Статтею 64 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).
Відповідно до ч.2 ст.7 Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ 1947), оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості. (*) b) Під дійсною вартістю слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. У тому ступені, в якому на ціну такого чи подібного товару впливає кількість окремої трансакції, ціна, що розглядається, повинна єдиним способом пов'язуватися або i) з порівнюваними кількостями, або ii) з кількостями, не менш сприятливими для імпортерів, ніж ті, в яких більший обсяг товарів продається у торгівлі між країнами експорту та імпорту. (*) c) Якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до підпункту b) цього пункту, оцінка для митних цілей повинна ґрунтуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити.
Згідно з приміткою 4 до пункту 2 статті 7 Генеральної угоди з тарифів і торгівлі формулювання підпунктів a і b дозволяє стороні визначати вартість для митних цілей єдиним способом чи то (1) на базі цін, які певний експортер встановлює за імпортований товар, чи (2) на базі загального рівня цін на подібний товар.
Відповідно до положень Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року первинною основою для митної вартості за цією Угодою є контрактна вартість, визначена в статті 1. Статтю 1 необхідно розглядати разом зі статтею 8, яка передбачає, inter alia, коригування ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті у випадках, коли певні конкретні елементи, які вважаються такими, що формують частину вартості для митних цілей, припадають на покупця, але не включені до ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за імпортовані товари.
Згідно з ч.1, 2 Приміток до статті 7 вказаної Угоди митні вартості, визначені згідно з положеннями статті 7, повинні настільки, наскільки можливо, ґрунтуватися на раніше визначених митних вартостях. Методи оцінювання, які мають використовуватися згідно зі статтею 6, повинні бути методами, викладеними в статтях 1-6, проте обґрунтована гнучкість у застосуванні таких методів відповідатиме цілям та положенням статті 7.
Відповідно до п.7 розділу 2 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 №689, при перевірці розрахунку та числового значення заявленої митної вартості товарів здійснюється перевірка наявності у підтверджуючих документах всіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості, а саме: ДМВ (якщо ДМВ подається); митній декларації графи 12, 20, 22, 31 (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень митної вартості), 42, 43, 44 (в частині наявності реквізитів документів, які підтверджують митну вартість товарів), 45, 46; документах, поданих для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, для декларування яких не застосовується митна декларація (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості); рахунку-фактурі або іншому документі, який визначає вартість товару.
Cуд зазначає, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються та не можуть у зв'язку з цим бути підставою для відмови у визнанні митної вартості.
Як встановлено з матеріалів справи підставами для коригування митної вартості товару стало виявлення у поданих документах розбіжностей та неточностей.
Надаючи правову оцінку наведеним висновкам відповідача, суд зазначає наступне.
Оцінюючи правомірність рішення від 14.10.2023 про коригування митної вартості №UА101020/2023/000126/1, яким митна вартість ввезеного позивачем транспортного засобу була визначена за резервним методом у розмірі 17050 Євро, із врахуванням обмежень, передбачених ч.3 ст.64 Митного кодексу України, ґрунтуючись на раніше визнаній (визначеній) митним органом митній вартості схожого товару за митною декларацією від 16.08.2023 №23UA204020033268U7 суд зазначає, що визначення митної вартості відповідачем за резервним метолом зазначеним у рішенні про коригування митної вартості, є безпідставним, оскільки в оскарженому рішенні не наведено мотивів того, що транспортний засіб є подібним або аналогічним, має такий самий технічний стан автомобіля, пробіг автомобіля, пошкодження автомобіля, а також чи проводились відновлювальні роботи, порівняно з товаром, що оцінюються, та вважається комерційно взаємозамінним, а оскаржене рішення містить лише посилання на те, що митна вартість транспортного засобу визначена митним органом, ґрунтується на митній вартості подібного (аналогічного) товару з завищеним розрахунком, ніж визначено позивачем.
Разом з тим відповідачем не доведено, що при коригуванні митної вартості застосована митна вартість транспортного засобу, що за технічними характеристиками є подібним (аналогічним) оцінюваному транспортному засобу, і відповідно, така митна вартість є співставною із митною вартістю, та може бути застосована при коригуванні митної вартості.
Однак, здійснюючи коригування митної вартості транспортного засобу за декларацією від 16.08.2023 №23UA204020033268U7, митний орган не прийняв до уваги надіслані декларантом додаткові документи, що підтверджують митну вартість даного транспортного засобу та не спростував їх.
Крім того, митний орган не врахував наявність відновлювальних робіт (перефарбування), пошкодження та пробіг автомобіля, що зазначенні у рахунку-фактурі №032/2023/10/0069 від 05.10.2023.
Таким чином, митним органом не наведено у спірному рішенні про коригування митної вартості порівняння усіх, які впливають на ціну характеристик оцінюваного ним товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.
Стосовно посилань митного органу на те, що відомості про витрати на транспортування оцінюваного транспортного засобу не базуються на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню не відповідають дійсності з огляду на те, що у рахунку-фактурі №032/2023/10/0069 від 05.10.2023 зазначено місце укладання купівлі-продажу автомобіля, м.Brehna, 06796, Німеччина та додатково про це зазначено у надісланому декларантом митниці повідомлені.
Стосовно доводів митного органу, що додаткова надана копія митної декларації №23PL412020E1266311 від 03.10.2023 не може бути використана для підтвердження заявленої митної вартості, оскільки вона складена не у країні фактичного експорту товару; скриншот оголошення також не може бути використаний для підтвердження заявленої митної вартості, оскільки не містить URL-адреси, а ціна пропозиції перевищує заявлену фактурну вартість - також є безпідставними з огляду на наступне.
Митна декларація №23PL412020E1266311 від 03.10.2023 надіслана, як додатковий документ, що офіційно оформлений у Польщі, тобто цей документ підтверджує експорт даного товару з Європейського союзу, в якому зазначено з якої європейської країни відправляється товар, до якої країни прямує товар, опис товару, вартість товару та інше.
Скриншот оголошення доданий як додатковий документ з початковою ціновою пропозицією від продавця. Дана пропозиція відповідно до наданого декларантом додаткового документа виставлена фірмою AUTOHANDLER WELT, в якому зазначені реквізити компанії та їхні контактні дані.
Таким чином, надані позивачем документи, для підтвердження митної вартості товару, містять всі обов'язкові документи, передбачені статтею 53 Митного кодексу України, та які підтверджують складові визначення вартості товару, що підлягав розмитненню.
У постанові Верховного Суду від 05.03.2020 у справі №826/27412/15 викладені висновки відповідно до яких, митний орган може затребувати додаткові документи у разі наявності підозр у підробці поданих документів, відсутності документів, що підтверджують певні складові митної вартості (страхування товару, його транспортування тощо), якщо такі складові не включені у ціну, передбачену договором.
Відповідно до висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 18.12.2018 у справі №821/110/18 органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Перелік додаткових документів, які може затребувати митний орган від декларанта, визначено Законом (стаття 53 Митного кодексу України), серед них, зокрема, договори (контракти) з третіми особами, пов'язаними з поставкою товарів (наприклад, з особами, в яких продавець купив товар, що поставляється), рахунки про здійснення платежів цим третім особам, рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, виписки з бухгалтерської документації тощо.
Не зважаючи на те, що вказаний перелік є великим, проте це не свідчить, що митний орган вправі за будь-яких обставин витребувати від імпортера всі ці документи. Митний орган може додатково витребувати лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості (постанова Верховного Суду України від 30.06.2015 справа №814/283/14).
У постанові Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №813/1229/16 зазначено, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності визначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому в розумінні вищенаведених норм сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відтак наведені приписи зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Таким чином, з системного аналізу норм Митного кодексу України, наведених вище правових позицій Верховного суду, суд дійшов висновку, що Житомирська митниця, приймаючи рішення про витребування додаткових документів без обґрунтування обставин, які викликають сумніви у правильності визначення митної вартості, діяла всупереч вимогам Митного кодексу України та сталій судовій практиці, висловленій Верховним Судом.
За таких обставин суд критично оцінює позицію відповідача щодо наявності у поданих декларантом документах розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості.
Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та ініціювання повної її перевірки, але така інформація не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.
Як визначено частиною 6 статті 54 Митного кодексу України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Відповідно до пунктів 2, 4 частини 2 статті 55 Митного кодексу України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.
Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Аналогічна правова позиція висловлено Верховним Судом у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.
Разом з тим, взяті відповідачем дані, що наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів, як основа для визначення митної вартості оскаржуваного автомобіля відрізняються, насамперед маркою автобуса та її характеристиками та як наслідок не свідчать про достатніх підстав правомірності проведеного відповідачем розрахунку митної вартості. Крім того, без врахування технічного стану транспортного засобу внаслідок використання автомобіля та його пошкодження (ДТП), що безумовно впливає на митну вартість вказаного товару.
Як наслідок, відповідачем не наведено достатніх підстав правомірності проведеного відповідачем розрахунку митної вартості без врахування індивідуальних ознак товару, що безумовно впливає на митну вартість вказаного товару, таких як наявність відновлюваних робіт (перефарбування), пошкодження та пробіг автомобіля, що зазначені у фахунку-фактурі від 05.10.2023 №032/2023/10/0069.
Тобто застосування вказаного методу без наявності відповідних висновків щодо оцінки вартості оцінюваного та взятого для порівняння товару не може вказувати на об'єктивність та правомірність такого методу митного оцінювання товару. У даному випадку зазначених висновків митним органом наведено не було.
Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку про безпідставність прийняття митним органом рішення про коригування митної вартості товарів.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідач належними та допустимими доказами не довів правомірність коригування митної вартості товарів згідно із оскаржуваним рішенням від 14.10.2023 №UА101020/2023/000126/1 та винесення картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА101020/2023/001501, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання щодо судових витрат, суд стягує судові витрати позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,
вирішив:
Задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) до Житомирської митниці (вул.Перемоги, 25, м.Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 44005610) про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови.
Визнати протиправним та скасувати рішення Житомирської митниці про коригування заявленої митної вартості товару №UА101020/2023/000126/1 від 14.10.2023.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови Житомирської митниці у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА101020/2023/001501.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Житомирської митниці на користь ОСОБА_1 6056,00 грн на відшкодування витрат зі сплати судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Д.М. Гурін
26.09.25