Україна
Донецький окружний адміністративний суд
26 вересня 2025 року Справа№200/5397/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Черникової А.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі-позивач), через свого представника, адвоката Гуревича Родіона Геннадійовича, який діє на підставі ордеру серії АН №1739695 від 21 липня 2025 року, через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС) «Електронний суд» звернулась до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправними дії відповідача щодо припинення нарахування пенсії позивачу за період з 01 січня 2018 року;
- зобов'язати відповідача відновити нарахування та виплатити заборгованість по пенсії позивачу, яка виникла за період з 01 січня 2018 року по даний час.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що з 1 січня 2018 року їй призупинено виплату пенсії з на підставі п. 3 ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 № 1706.
Позивач особисто до органів Пенсійного фонду України за поновленням будь який спосіб не зверталась. Їй відомо, що по її пенсійній справі наявна заборгованість за період з 01.01.2018 по 31.05.2018 та з 01.08.2018 по 31.08.2018 в сумі 10 888, 14 грн з листа відповідача від 15.07.2025 № 0500-0202-8/69665. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, що порушують її право на отримання пенсії. У зв'язку з чим звернулась до суду із даним позовом.
Ухвалою суду від 28 липня 2025 року позовну заяву залишено без руху. Позивачу встановлений строк для усунення недоліків позовної заяви протягом семи днів з дня отримання копії даної ухвали шляхом надання суду: оригіналу квитанції про сплату судового збору у розмірі 968,96 грн; доказів правоздатності фізичної особи ОСОБА_1 ; доказів неодержання пенсії ОСОБА_1 від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації; належним чином завірену копію договору про надання правничої допомоги б/н від 08.07.2025, на підставі якого видано ордер на надання правничої допомоги від 21 липня 2025 року.
4 серпня 2025 року до суду надійшла заява представника позивача, адвоката Гуревича Р.Г. про усунення недоліків позовної заяви. На виконання даної ухвали суду просить долучити до матеріалів справи квитанцію про сплату судового збору від 31.07.2025 на суму 968,96 грн., видана АТ «Приватбанк», докази правоздатності позивача, а саме фотографію. Також просить визнати причини пропуску строку для подання даного позову поважними та поновити такий строк позивачу, оскільки спір стосується захисту конституційного права на соціальний захист, який було грубо порушено державним органом без законних підстав.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 06 серпня 2025 року позовна заява прийнята до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити позивачу строк звернення до суду з позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії.
14 серпня 2025 року судом отримано від відповідача відзив на позов та додаткові докази по справі.
14 серпня 2025 року судом отримано від відповідача клопотання про розгляд справи з викликом сторін в режимі відеоконференції з обов'язковою участю позивачки.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 29 серпня 2025 року у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про витребування доказів у справі та розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін в режимі відеоконференції з обов'язковою участю позивачки - відмовлено.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 04 вересня 2025 року у відповідача витребувані додаткові докази по справі.
12 вересня 2025 року від відповідача надійшла заява із додатковими доказами на викоання ухвали суду 04 вересня 2025 року.
У відзиві на позов Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області заперечує проти задоволення позовних вимог позивача, зазначаючи наступне.
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області з дислокацією в м. Добропіллі як внутрішньо переміщена особа та отримувач пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058).
Виплата пенсії проведена по 31.12.2017.
З 01.01.2018 виплата пенсії ОСОБА_1 припинена на підставі обміну інформацією з органами соціального захисту населення. За даними ІКІС ПФУ: Підсистеми «Звернення»
18.04.2018 ОСОБА_1 із заявою №1311 щодо поновлення виплати пенсії.
За результатами розгляду документів з 01.01.2018 поновлено виплату пенсії ОСОБА_1 та нараховано доплату за період з 01.01.2018 по 31.05.2018 у сумі 9 063,13 грн.
У період з 01.06.2018 по 31.07.2018 виплата пенсії ОСОБА_1 проводилась у місячному розмірі через АТ «Ощадбанк».
Доплата за період з 01.01.2018 по 31.05.2018 у сумі 9 063,13 грн облікована Головним управлінням та включена до переліку отримувачів виплат станом на 1 січня 2022 року, сформованого відповідно до вимог «Порядку виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), не виплачених за період до місяця відновлення їх виплати внутрішньо переміщеним особам та особам, які відмовилися відповідно до пункту 1 частини першої статті 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на контрольованій Україною території», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 №1165.
Також відповідач зазначає, що з 01.08.2018 виплата пенсії ОСОБА_1 автоматично призупинена на підставі статті 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» №1706-VII від 20.10.2014 (форма рішення територіального органу Пенсійного фонду про припинення пенсії чинним законодавством не затверджена).
ОСОБА_1 з часу припинення виплати пенсії, а саме з серпня 2018 року по теперішній час, за поновленням її виплати до органів Пенсійного фонду України не зверталась.
Станом на 12 серпня 2025 року ОСОБА_1 фізичну ідентифікацію не проходила, заяву про неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації до територіальних органів Пенсійного фонду України не подавала.
З урахуванням зазначеного, відповідач вважає, що управлінням не допущені порушення при здійсненні владних повноважень відносно позивача, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення позовних вимог позивача.
Відповідачем на виконання ухвали суду від 04 вересня 2025 року надана заява, в якій зазначено наступне.
З 01 січня 2018 року виплата пенсії ОСОБА_1 припинена на підставі обміну інформацією з органами соціального захисту населення.
18 квітня 2018 року ОСОБА_1 звернулась із заявою щодо поновлення виплати пенсії.
За результатами розгляду документів з 01.01.2018 поновлено виплату пенсії ОСОБА_1 та нараховано доплату за період з 01.01.2018 по 31.05.2018 у сумі 9063,13 грн.
У період з 01.06.2018 по 31.07.2018 виплата пенсії ОСОБА_1 проводилась у місячному розмірі через АТ «Ощадбанк».
З 01 серпня 2018 року виплата пенсії ОСОБА_1 автоматично призупинена на підставі інформації отриманої з Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб утримувачем якої є Міністерство соціальної політики України, що передбачає п. 5 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 01.10.2014 «Про облік внутрішньо переміщених осіб» (форма рішення територіального органу Пенсійного фонду про припинення пенсії чинним законодавством не затверджена).
Доплата за період з 01.01.2018 по 31.05.2018 у сумі 9 063,13 грн облікована Головним управлінням та включена до переліку отримувачів виплат станом на 1 січня 2022 року, сформованого відповідно до вимог «Порядку виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), не виплачених за період до місяця відновлення їх виплати внутрішньо переміщеним особам та особам, які відмовилися відповідно до пункту 1 частини першої статті 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на контрольованій Україною території», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 №1165. ОСОБА_1 з часу припинення виплати пенсії, а саме з серпня 2018 року по теперішній час, за поновленням її виплати до органів Пенсійного фонду України не зверталась.
Суд вважає за необхідне зазначити, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку із військовою агресією російської федерації в Україні введено воєнний стан із 5 год 30 хв 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Указами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженими відповідними законами, дія воєнного стану неодноразово продовжувалась та станом на час розгляду справи в Україні продовжує діяти воєнний стан.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є громадянкою України згідно паспорта НОМЕР_1 виданий Київським РВ ДМУ УМВС України в Донецькій області 21 грудня 2000 року, зареєстрована місцем проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 .
Згідно довідки від 18 квітня 2018 року №14805, ОСОБА_1 є переміщеною особою за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, код ЄДРПОУ 13486010, місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, буд. 3, є суб'єктом владних повноважень та належним відповідачем у справі.
Як встановлено судом, позивач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та є одержувачем пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року№ 1058-IV.
На адвокатський запит від 08.07.2025 представника позивача Гуревича Р., листом від 15 липня 2025 року (вих№0500-0202-8/69665), Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повідомило про наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Башкатова має статус внутрішньо переміщеної особи.
Виплату пенсії ОСОБА_1 було призупинено з 01.01.2018 року відповідно до пункту 3 ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» № 1706-VII від 20.10.2014.
18 квітня 2018 року ОСОБА_1 звернулась із заявою про поновлення виплати пенсії.
З 01 січня 2018 року пенсію поновлено та здійснено виплату пенсії у червні та липні 2018 року.
З 01 вересня 2018 року виплату пенсії було призупинено відповідно до пункту 3 ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» №1706-VII від 20.10.2014.
За поновленням виплати пенсії ОСОБА_1 не зверталась.
Пенсія за період з 01 вересня 2018 року по теперішній час не нараховувалась.
По пенсійній справі ОСОБА_1 наявна заборгованість за період з 01 січня 2018 року по 31 травня 2018 року та з 01 серпня 2018 року по 31 серпня 2018 року в усім 10 888,41 грн.
Позивач не погоджуючись із діями відповідача, яким було припинено виплату пенсії, звернулась через представника із даним позовом до суду.
Вирішуючи даний спір, суд виходить з наступного.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначає Закон України від 9 липня 2003 року №1058-VI «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058- VI).
За змістом ст. 1 Закону №1058-IV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Частиною 1 ст. 47 Закону № 1058-IV пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України незалежно від задекларованого або зареєстрованого місця проживання пенсіонера організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.
Припинення та поновлення виплати пенсії передбачене ст.49 Закону № 1058-IV.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 Закону № 1058-IV виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється:
1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;
2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України;
3) у разі смерті пенсіонера;
4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;
5) в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з ч. 2 ст. 49 Закону № 1058-IV поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому ч.3 ст. 35 та ст. 46 цього Закону.
Ст. 46 Закону № 1058-IV регламентує виплату пенсії за минулий час.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Закону № 1058-IV нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.
За правилами ч. 2 ст. 46 Закону № 1058-IV нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Згідно ст. 49 № 1058-IV виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; у разі смерті пенсіонера; у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; в інших випадках, передбачених законом.
Суд звертає увагу, що жоден з вищезазначених випадків щодо позивача управлінням не застосований та не доведений.
Крім того, вищезазначеною статтею передбачено, що виплата пенсії припиняється або за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду, або за рішенням суду. Однак відповідачем не надано доказів того, що було прийнято рішення територіальних органів Пенсійного фонду або відповідне судове рішення про припинення виплати пенсії.
Згідно частини 2 статті 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13 червня 2018 року у справі №428/6624/17 (адміністративне провадження №К/9901/3256/17).
Тому відсутність позивача за місцем проживання не може позбавляти його права на отримання пенсії через впроваджений механізм реєстрації внутрішньо переміщених осіб та отримання відповідної довідки.
Суд зазначає що, припиняючи виплату пенсії позивачу, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області діяло не у спосіб, що визначений ч. 1 ст. 49 Закону № 1058-IV 58.
Згідно ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У справі «Суханов та Ільченко проти України», №№ 68385/10, 71378/10, §§ 52, 30-31, 53, рішення від 26 червня 2014 року, Європейський суд з прав людини зазначив, що зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності.
Щодо соціальних виплат ст. 1 Першого протоколу не встановлює жодних обмежень свободи Договірних держав вирішувати, мати чи ні будь-яку форму системи соціального забезпечення та обирати вид або розмір виплат за такою системою. Проте якщо Договірна держава має чинне законодавство, яке передбачає виплату як право на отримання соціальної допомоги (обумовлене попередньою сплатою внесків чи ні), таке законодавство має вважатися таким, що передбачає майнове право, що підпадає під дію ст. 1 Першого протоколу щодо осіб, які відповідають її вимогам.
Таким чином, припинення виплати пенсії не у спосіб, визначений законом, становить порушення права позивача на мирне володіння своїм майном, яке є об'єктом захисту за ст. 1 Першого протоколу до Конвенції.
Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на наведене, такі дії суб'єкта владних повноважень підлягають визнанню протиправними, а порушені права захисту шляхом зобов'язання відповідача поновити нарахування та виплату позивачці пенсії.
Відповідач у додатковій заяві від 12 вересня 2025 року зазначив, що з 01 серпня 2018 року виплата пенсії ОСОБА_1 автоматично призупинена відповідачем на підставі статті 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» № 1706-VII від 20.10.2014.
З представленої відповідачем довідки ІКІС ПФУ: Підсистема «Призначення та виплата пенсій (ППВП)», вбачається, що остання виплата пенсії здійснена позивачу в липні 2018 року.
Отже судом встановлено, що з 01 серпня 2018 року позивачу призупинена виплата пенсії.
З огляду на викладене та встановлені обставини, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Згідно із платіжною інструкцією АТ КБ ПриватБанк 1.240392023.1 від 31 липня 2025 року, позивачем сплачено судовий збір у сумі 968,96 грн.
Відповідно до частини ч. 1 та ч. 3 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що позовні вимоги задоволені частково, але даний спір виник внаслідок неправомірної поведінки відповідача, суд на підставі норми ч. 8 ст. 139 КАС України поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень підлягає вся сума сплаченого судового збору в розмірі 968, 96 грн.
Керуючись статтями 2, 3, 5-9, 12, 15, 18, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 94, 139, 241-243, 245, 246, 263, 295, 297, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: 84122 Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, буд.3; ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо припинення нарахування пенсії ОСОБА_1 за період з 01 серпня 2018 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області відновити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 серпня 2018 року та виплатити заборгованість по пенсії, яка виникла за період з 01 серпня 2018 року.
В іншій частині позовних вимог, - відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, буд. 3, код ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) грн 96 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя А.О.Черникова