Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
після відкриття провадження в адміністративній справі
26 вересня 2025 року Справа №200/4249/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Кравченко Т.О.,
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням учасників справи (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
11 червня 2025 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - відповідач 1, ГУ ПФУ в Донецькій області), надісланий через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» 11 червня 2025 року, в якому позивач просила:
- визнати протиправною відмову ГУ ПФУ в Донецькій області, оформлену листом від 14 жовтня 2024 року № 0500-0202-8/100204, у проведенні перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії з урахуванням Архівної довідки про заробітну плату (дохід) від 31 грудня 2021 року № 179/1/12495, виданої Галузевим архівом Міністерства оборони України;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Донецькій області здійснити з 10 січня 2022 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з урахуванням Архівної довідки про заробітну плату (дохід) від 31 грудня 2021 року № 179/1/12495, виданої Галузевим архівом Міністерства оборони України.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що оскаржуваними діями відповідача порушене його право на належне пенсійне забезпечення.
12 червня 2025 року суд постановив ухвалу про прийняття позовної заяви та відкриття провадження в адміністративній справі; вирішив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (в письмовому провадженні); встановив строк для подання відзиву на позовну заяву.
Про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі сторони повідомлені в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС).
26 вересня 2025 року суд постановив ухвалу, якою залучив до участі у справі другого відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач 2, ГУ ПФУ в м. Києві); встановив відповідачу 2 строку для подання відзиву на позовну заяву.
26 вересня 2025 року суд постановив ухвалу про витребування у відповідача 1 - ГУ ПФУ в Донецькій області додаткових доказів.
Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 3 ст. 9 КАС).
Строк звернення до адміністративного суду визначає ст. 122 КАС.
Так, згідно з ч. 1 ст. 122 КАС позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 122 КАС для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Водночас ч. 3 ст. 122 КАС передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Ст. 46 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058) встановлено, що нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії. Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 24 грудня 2020 року у справі № 510/1286/16-а навела висновок про те, що норми, зокрема, ст. 46 Закону № 1058 (щодо необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії), підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб'єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов:
1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом;
2) ці суми мають бути не виплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу.
Таким чином, норми спеціального законодавства у сфері соціального захисту, які стосуються необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонеру суми пенсії, стосуються саме нарахованих сум пенсії за минулий час, які не виплачені з вини пенсійного органу.
Звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 просив визнати протиправною відмову ГУ ПФУ в Донецькій області в перерахунку пенсії, оформлену листом від 14 жовтня 2024 року № 0500-0202-8/100204.
Отже, до спірних правовідносин належить застосовувати шестимісячний строк звернення до суду, встановлений абз. 1 ч. 2 ст. 122 КАС.
Висновки щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого ст. 122 КАС, у соціальних спорах, наведені в постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 31 березня 2021 року у справі № 240/12017/19, і полягають в наступному:
1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку тощо.
Вирішуючи питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».
Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 24 грудня 2020 року у справі № 510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів, на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок. Отже, в цьому випадку початок перебігу строку звернення до адміністративного суду слід пов'язувати з датою отримання листа-відповіді, листа-роз'яснення від органу Пенсійного фонду України на запит особи про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку.
При цьому, поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені. Саме такий висновок наведений Верховним Судом в постанові від 21 лютого 2020 року у справі № 340/1019/19.
В позовній заяві позивач вказує на те, що відповідь ГУ ПФУ в Донецькій області від 14 жовтня 2024 року отримав лише 02 червня 2025 року разом з відповіддю на його чергову скаргу від 19 травня 2025 року. За твердженням позивача, до 02 червня 2025 року йому не було відомо про відмову в перерахунку пенсії на підставі архівної довідки від 31 грудня 2021 року, а тому строк звернення до суду з цим позовом ним не пропущений.
Ухвалою від 12 червня 2025 року, серед іншого, суд витребував у ГУ ПФУ в Донецькій області докази на підтвердження способу і дати направлення (вручення) ОСОБА_1 листа ГУ ПФУ в Донецькій області від 14 жовтня 2024 року № 050-0202-8/100204.
У відзиві на позовну заяву ГУ ПФУ в Донецькій області зазначило, що лист від 14 жовтня 2024 року № 050-0202-8/100204 був надісланий на електронну пошту позивача.
Як свідчить скріншот з комп'ютерної програми «Документообіг ПФУ» вихідний лист від 14 жовтня 2024 року № 0500-0202-8/100204 був надісланий ОСОБА_1 за адресою електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 14 жовтня 2024 року.
Саме ця адреса електронної пошти вказана ОСОБА_1 в заяві про перерахунок пенсії від 10 січня 2022 року.
Застосувавши до спірних правовідносин норми ст. 122 КАС з урахуванням висновків Верховного Суду, суд дійшов висновку, що про порушення своїх прав внаслідок відмови в перерахунку пенсії, позивач повинен був дізнатися в жовтні 2024 року, отримавши лист ГУ ПФУ в Донецькій області від 14 жовтня 2024 року № 0500-0202-8/100204 на електронну пошту, яку він сам вказав в заяві від 10 січня 2022 року.
До суду з цим позовом позивач звернувся 11 червня 2025 року, про що свідчить дата формування та підписання позовної заяви в ЄСІТС «Електронний суд», тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду, визначеного абз. 1 ч. 2 ст. 122 КАС.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з ч. 2 ст. 123 КАС якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Документи, що додаються до позовної заяви, визначені ст. 161 КАС.
Згідно з ч. 6 ст. 161 КАС у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
В порушення вимог ч. 1 ст. 123, ч. 6 ст. 161 КАС, звертаючись до суду з цим позовом, позивач не надав заяву про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску.
Ч. 13 ст. 171 КАС передбачено, що суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Оскільки позовна заява не відповідає вимогам ч. 1 ст. 123, ч. 6 ст. 161 КАС, вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу десятиденного строку з дня отримання цієї ухвали засобами електронного зв'язку для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 122, 123, ч. 6 ст. 161, ч. 13 ст. 171, ст. ст. 241, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
2. Встановити особі, яка звернулася з позовною заявою, десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали засобами електронного зв'язку для усунення недоліків позовної заяви.
3. Недоліки позовної заяви мають бути усунені шляхом:
- подання заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску.
4. Роз'яснити особі, яка звернулася з позовною заявою, що у разі усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду. Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, така позовна заява повертається позивачеві.
5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
Суддя Т.О. Кравченко