25 вересня 2025 рокуСправа №160/20709/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Кучми К.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою Дніпровської міської ради до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Управління з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови,
Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить: визнати незаконною та скасувати постанову про накладення штрафу у виконавчому провадженні №76655131, яка винесена 27.06.2025 р. головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Хоменко Д.Ю.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що 01.07.2025 року Дніпровською міською радою отримано вимогу державного виконавця від 27.06.2025 р. та постанову про накладення штрафу від 27.06.2025 року Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. Разом з тим, 03.07.2025 року Дніпровською міською радою було направлено лист на електронну адресу до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечена примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), у якому повідомлено про відкриття Третім апеляційним адміністративним судом апеляційного провадження у справі №160/274/23. У вказаному листі також містилось прохання зупинити виконавче провадження №76655131. Крім того, вимога державного виконавця та постанова про накладення штрафу від 27.06.2025 р. були направленні в одному поштовому конверті. Проте, такий спосіб направлення є порушенням встановленої процедури, оскільки у вимозі було зазначено строк для добровільного виконання три робочі дні з моменту її отримання. Натомість, державним виконавцем до спливу строку винесено постанову про накладення штрафу на Дніпровську міську раду за невиконання судового рішення, що свідчить про безпідставне притягнення до відповідальності. Зазначені обставини й стали підставою для звернення до суду з позовом.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.07.2025 року позовна заява була залишена без руху через невідповідність приписам ст.160 КАС України та запропоновано позивачу протягом десяти днів усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду уточненої позовної заяви, в якій вірно зазначити свій код ЄДРПОУ, у кількості відповідно до учасників справи.
На виконання ухвали суду позивачем були усунуті недоліки позовної заяви, а саме надано до суду уточнену позовну заяву, в якій вірно зазначено код ЄДРПОУ, у кількості відповідно до учасників справи.
Ухвалою суду від 01.09.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, в порядку ст.287 КАС України. Цією ж ухвалою зобов'язано відповідача надати до суду завірені належним чином копії матеріалів виконавчого провадження №76655131. Залучено до участі у цій справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Управління з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради.
До суду від відповідача 23.09.2025 року надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що на адресу Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 14.04.2025 року надійшов лист від Дніпровської міської ради, яким повідомлено, що у зв'язку з тим, що виконання вимог резолютивної частини виконавчого документа, а саме приведення до належного стану об'єкт культурної спадщини - пам'ятки архітектури місцевого значення з охоронним №122 «Палац профілактики», розташованої за адресою: м.Дніпро, вул.Щербаня (Сергія Нігояна просп., (Калініна просп. 53) назва за обліком - вул.Профілактична, 1) 1. Зазначене передбачає здійснення консерваційних робіт належить до компетенції Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради. Однак, рішенням суду по справі №160/274/23 визначено боржника саме Дніпровську міську раду, а не Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради. Тому інформація викладена у листі є формальністю, а ні як не підтвердженням виконання вимог виконавчого документа. Таким чином, рішення суду у визначений строк боржником виконано не було, а тому, до боржника застосовано штрафну санкцію у розмірі 5 100 грн. На підставі вищевикладеного, відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача не скористалась своїм правом надати до суду письмові пояснення щодо даного предмету спору.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об'єктивному розгляді обставин справи, суд встановив наступні обставини справи.
Судом встановлено, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.05.2024 року у справі № 160/274/23 позов Керівника окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області в особі Управління з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради до Дніпровської міської ради, відповідача 2: Комунального підприємства «Міські активи» Дніпровської міської ради, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Громадської організації "Платформа Громадський контроль" про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково, а саме:
- визнано протиправною бездіяльність Дніпровської міської ради, яка полягає у неприведенні до належного стану об'єкту культурної спадщини - пам'ятки архітектури місцевого значення з охоронним №122 - «Палац профілактики» за адресою: м.Дніпро, вул.Щербаня (Сергія Нігояна просп., (Калініна просп.,53) назва за обліком - вул.Профілактича,1) 1, шляхом здійснення консерваційних робіт;
- зобов'язано Дніпровську міську раду та КП «Міські активи» Дніпровської міської ради привести до належного стану об'єкт культурної спадщини - пам'ятки архітектури місцевого значення з охоронним №122 - «Палац профілактики» за адресою: м.Дніпро, вул.Щербаня (Сергія Нігояна просп., (Калініна просп.,53) назва за обліком - вул.Профілактича,1) 1, шляхом здійснення консерваційних робіт;
- визнано протиправною бездіяльність Дніпровської міської ради, яка полягає у не приведенні до належного стану об'єкту культурної спадщини - пам'ятки архітектури місцевого значення з охоронним №122 - «Палац профілактики» за адресою: м.Дніпро, вул.Щербаня (Сергія Нігояна просп., (Калініна просп.,53) назва за обліком - вул. Профілактича,1) 1, шляхом здійснення реставраційних робіт;
- зобов'язано Дніпровську міську раду та КП «Міські активи» Дніпровської міської ради привести до належного стану об'єкт культурної спадщини - пам'ятки архітектури місцевого значення з охоронним №122 - «Палац профілактики» за адресою: м. Дніпро, вул. Щербаня (Сергія Нігояна просп., (Калініна просп.,53) назва за обліком - вул.Профілактича,1) 1, шляхом здійснення реставраційних робіт.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 23.10.2024 року апеляційну скаргу Дніпровської міської ради залишено без задоволення, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.05.2024 року залишено без змін.
28.11.2024 року відповідачем відкрито виконавче провадження №76655131 про примусове виконання виконавчого листа № 160/274/23, виданого 25.11.2024 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом щодо зобов'язання Дніпровської міської ради та КП «Міські активи» Дніпровської міської ради привести до належного стану об'єкт культурної спадщини - пам'ятки архітектури місцевого значення з охоронним №122 - «Палац профілактики» за адресою: м.Дніпро, вул.Щербаня (Сергія Нігояна просп., (Калініна просп.,53) назва за обліком - вул.Профілактича,1) 1, шляхом здійснення консерваційних робіт.
14.04.2025 року позивач направив лист Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) в якому повідомив, що виконання вимог резолютивної частини виконавчого документа, а саме: приведення до належного стану об'єкт культурної спадщини - пам'ятки архітектури місцевого значення з охоронним №122 «Палац профілактики», розташованої за адресою: м.Дніпро, вул.Щербаня (Сергія Нігояна просп., (Калініна просп. 53) назва за обліком - вул.Профілактична, 1) 1. Зазначене передбачає здійснення консерваційних робіт що належить до компетенції Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.05.2025 року у справі №160/274/23 у задоволенні заяви Дніпровської міської ради про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами в адміністративній справі № 160/274/23 за позовною заявою Керівника Західної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області в особі Управління з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради до Дніпровської міської ради, Комунального підприємства «Міські активи» Дніпровської міської ради, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Громадської організації «Платформа Громадський контроль» про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 20.06.2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Дніпровської міської ради на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.05.2025 року в адміністративній справі №160/274/23 та витребувано з суду першої інстанції матеріали справи №160/274/23.
27.06.2025 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Хоменко Д.Ю. винесено вимогу щодо вжиття заходів Дніпровською міською радою, з метою фактичного виконання вимог виконавчого документу протягом 3 робочих днів, з моменту отримання даної вимоги державного виконавця.
27.06.2025 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Хоменко Д.Ю. винесено постанову про накладення штрафу на боржника - Дніпровську міську раду у розмірі 5 100 грн. за невиконання судового рішення.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 10.07.2025 року закінчено дії по підготовці справи до апеляційного розгляду та ухвалено розглянути справу №160/274/23 в порядку письмового провадження.
Судом також встановлено, що позивач звернувся до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) із заявою, в якій просив зупинити виконавче провадження у зв'язку з відкриттям апеляційного провадження у справі №160/274/23.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 р. №1404-VІІІ (далі - Закон №1404-VІІІ).
Згідно із ч.1 ст.1 Закону № 1404-VІІІ виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Статтею 5 Закону № 1404-VІІІ визначено, що примусове виконання рішень покладається, зокрема, на органи державної виконавчої служби (державних виконавців).
Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 Закону № 1404-VІІІ підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
В силу частин 1, 2 статті 15 Закону № 1404-VІІІ сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.
Статтею 18 Закону №1404-VІІІ встановлені обов'язки і права виконавців. Виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
Відповідно до ч.6 ст.26 Закону №1404-VІІІ за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).
Згідно із статтею 63 Закону №1404-VІІІ за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
Відповідно до частини 1, 2 статті 75 Закону №1404-VІІІ у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Аналізуючи наведені положення законодавства в контексті цієї справи потрібно зауважити, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання.
Застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.
Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону України "Про виконавче провадження". Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
Поважними, в розумінні наведених норм Закону України "Про виконавче провадження", можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.
Аналогічна позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 10.09.2019 року у справі №0840/3476/18, від 07.11.2019 року у справі № 420/70/19 та від 15.04.2020 року у справі №811/1324/18.
Проте, доказів поважності причин невиконання судового рішення позивач не надав.
Суд, проаналізувавши норми Закону України «Про виконавче провадження», дійшов висновку, що державний виконавець мав право одночасно винести вимогу про виконання судового рішення та постанову про накладення штрафу, оскільки це прямо передбачено ст.63 Закону №1404-VІІІ.
У разі невиконання без поважних причин виконавець має право, згідно із ч.2 ст.63 та ч.1 ст.75 Закону, одночасно винести постанову про накладення штрафу та встановити новий строк для виконання.
Закон не забороняє винесення цих документів в один день.
Суд враховує, що виконавець повинен вчиняти виконавчі дії з дотриманням вимог Закону №1404-VІІІ, а також відповідно до інших законів, які є обов'язковими при вчиненні ним тих чи інших виконавчих дій, що є гарантією належного виконання виконавцем своїх обов'язків і недопущення порушення прав сторін виконавчого провадження.
Таким чином виконавець повинен діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законами України. В цьому реалізується «правомірна поведінка» виконавця.
Також у позові позивач зазначив таке: «виконання вимог виконавчого документа у цій справі є об'єктивно тривалим процесом, оскільки йдеться про приведення до належного стану об'єкта культурної спадщини - пам'ятки архітектури місцевого значення з охоронним №122 «Палац профілактики», розташованої за адресою: м.Дніпро, вулЩербаня (Сергія Нігояна просп., (Калініна просп. 53) назва за обліком - вул. Профілактична, 1) 1. Зазначене передбачає здійснення реставраційних та консерваційних робіт, що включає значний за обсягом комплекс заходів, виконання яких у строк три робочі дні є фізично неможливим».
Суд зазначає, що позивач, не надав доказів поважних причин невиконання судового рішення, які б свідчили про об'єктивні перешкоди, що унеможливлюють виконання.
Аргумент щодо складності та тривалості консерваційних робіт не може бути визнаний поважною причиною, оскільки позивач не довів, що вжив заходів для початку виконання рішення до моменту винесення постанови про штраф.
Крім того, в оскаржуваній постанові про накладення штрафу від 27.06.2025 року №76655131 вказано, що на адресу Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) 14.04.2025 року надійшов лист від Дніпровської міської ради, яким повідомлено, що у зв'язку з тим, що виконання вимог резолютивної частини виконавчого документа, а саме приведення до належного стану об'єкт культурної спадщини - пам'ятки архітектури місцевого значення з охоронним №122 «Палац профілактики», розташованої за адресою: м.Дніпро, вул.Щербаня (Сергія Нігояна просп., (Калініна просп. 53) назва за обліком - вул.Профілактична, 1) 1. Зазначене передбачає здійснення консерваційних робіт, що належить до компетенції Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради. Рішенням суду №160/274/23 визначено боржника саме Дніпровську міську раду, а не Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, тому така інформація є формальністю, а ні як не підтвердженням виконання вимог виконавчого документа.
Суд зауважує, що лист від 14.04.2025 р. не містить конкретних доказів вжиття заходів для організації чи початку консерваційних робіт.
При цьому, звернення Дніпровської міської ради до Третього апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.05.2025 року про відмову у перегляді судового рішення за нововиявленими обставинами не може вважатися поважною причиною для невиконання судового рішення.
Таке звернення не звільняє позивача від обов'язку виконувати рішення суду від 23.05.2024 року у справі №160/274/23, яке набрало законної сили.
Враховуючи вищезазначене положення статті 63 "Про виконавче провадження" оскільки законодавець пов'язує застосування виконавцем штрафу за невиконання рішення суду за наявності саме поважних причин такого невиконання, відповідно, поважність такої причини невиконання рішення суду має бути підтверджена боржником належними доказами та обґрунтуваннями.
Виходячи з обґрунтувань поважності причин невиконання рішення суду вказаних позивачем у листі від 14.04.2025 р., суд не вбачає підстав для врахування таких обставин, оскільки боржником не надано будь-яких доказів державному виконавцю, що рішення суду не виконано з поважних причин і позивачем вчинюються заходи для виконання судового рішення.
За таких обставин, суд доходить висновку про правомірність оскаржуваної постанови від 27.06.2025 року за виконавчим провадженням №76655131 та застосування за відсутності поважних причин невиконання рішення суду штрафу відносно нього у розмірі 5 100 грн.
Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі “Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати між сторонами не розподіляються.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 262, 287 КАС України, суд,
Відмовити повністю у задоволенні позовної заяви Дніпровської міської ради (пр.Д. Яворницького, 75, м.Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 26510514) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вул.Старокозацька, буд.56, м.Дніпро, 49027, код ЄДРПОУ 43315529), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Управління з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради (пр.Дмитра Яворницького, буд.75, м.Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 42401150) про визнання протиправною та скасування постанови.
Судовий збір не стягується.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.272 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені ч.6 ст.287 КАС України.
Суддя К.С. Кучма