26 вересня 2025 року Справа 160/27304/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Лозицька І.О., розглянувши матеріали позовної заяви Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування рішень, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулося Державне підприємство «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» із позовною заявою до Головного управління ДПС у Кіровоградській області, в якій просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення, прийняте заступником начальника Головного управління ДПС у Кіровоградській області Сергієм Колотухиним, за №247/4-1128 від 02.09.2025 про стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей у рахунок погашення податкового боргу з Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» (код ЄДРПОУ 14309787).
Перевіривши матеріали позовної заяви, суд зазначає наступне.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи:
1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність;
2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником);
3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;
4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності;
5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);
6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Вивчивши матеріали позовної заяви, суд зазначає, що позов не відповідає вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд встановив наступне.
Суд зазначає, відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
При цьому, відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання, зокрема, суб'єктом владних повноважень, юридичною особою адміністративного позову немайнового характеру, ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», з 01.01.2025 встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3028,00 гривень.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Разом з тим, суд зазначає, що у позовній заяві представник позивача просить відстрочити сплату судового збору за подання означеної позовної заяви до суду, в обґрунтування чого посилається на накладення арешту на грошові кошти позивача, що унеможливлює сплату судового збору.
Натомість, представник позивача не надає доказів про накладення арешту на всі його рахунки, що унеможливлює сплату ним судового збору.
Крім того, суд звертає увагу на те, що у провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебуває справа № 160/27123/25 за позовною заявою Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» до Головного управління ДПС у Кіровоградській області, в якій позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №25183 від 18.09.2025.
Зазначене спростовує доводи представника позивача про неможливість сплати позивачем судового збору у цій справі.
Також, суд зазначає, що ст. 129 Конституції України визначено, що однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Згідно з положеннями ст. 9 Конституції України та ст. 17, ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі», право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі і фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Зазначена правова позиція також збігається з висновками Європейського суду з прав людини у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» від 18.10.2005 (заява №70297/01) та Верховного Суду України, викладеними в його ухвалі від 28.09.2015 у справі № 21-5496а15.
Окрім того, невмотивоване звільнення від оплати повністю або частково, відстрочення або розстрочення сплати судових витрат утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших суб'єктів звернення за судовим захистом.
Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації № В (81) 7 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя, ухваленій 14.05.1981: «В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати» (підпункт 12 пункту D).
Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя, та вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Так, ч. 2 ст. 132 КАС України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Умови, за яких суд може, зокрема, відстрочити судовий збір, та перелік суб'єктів, до яких таке відстрочення застосовується, установлено статтею 8 Закону, про що зазначено судом вище.
Однак, судом було встановлено, що позивач не навів умов, відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір», які б свідчили про наявність у суду правових підстав для відстрочення його від сплати судового збору, як і не надав суду доказів на підтвердження таких вимог.
При цьому, зі змісту позовної заяви судом встановлено, що позивачем заявлено позовну вимогу немайнового характеру.
До позовної заяви представником позивача доказів сплати судового збору не додано.
Відтак, позивачу слід сплатити судовий збір за позовну вимогу немайнового характеру у розмірі 2422,40 грн.
Таким чином, недоліки позовної заяви у цій частині можуть бути усунені шляхом надання документа про сплату судового збору (квитанції установи банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення) за подання адміністративного позову немайнового характеру, у відповідності до Закону України «Про судовий збір» у розмірі 2422,40 грн.
За приписами ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Зважаючи на наведене, позовна заява подана без додержання вимог, встановлених ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, тому, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху.
Керуючись статтями 160, 169, 171, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні клопотання представника позивача про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Позовну заяву Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування рішень - залишити без руху.
Встановити позивачу п'ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Визначені недоліки позовної заяви позивачу усунути шляхом надання суду:
- оригіналу документа про сплату судового збору за подання юридичною особою до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру у розмірі 2422,40 грн.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І.О. Лозицька