26 вересня 2025 рокуСправа №160/21431/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кальника В.В., розглянувши у місті Дніпрі в письмовому провадженні заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-Маркет» про ухвалення додаткового судового рішення по адміністративній справі №160/21431/25 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-Маркет» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, картки відмови, -
23.09.2025 року до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-Маркет» надійшла заява, в якій представник позивача просить:
- винести додаткове рішення, яким стягнути з Одеської митниці (65078, Одеська обл., м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, б. 21, корпус «А» код ЄДРПОУ 44005631) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-МАРКЕТ» (49000, м. Дніпро, пр. Олександра Поля, 40, код ЄДРПОУ 30487219) за рахунок бюджетних асигнувань цього суб'єкта владних повноважень судові витрати на правову допомогу, пов'язані із розглядом справи № 160/21431/25 у Дніпропетровському окружному адміністративному суді в сумі 10 000,00 грн. (десять тисяч гривень).
Перевіривши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заява про ухвалення додаткового судового рішення підлягає задоволенню частково, з огляду на наступне.
В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала зазначена справа.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.09.2025 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, картки відмови задоволено. Визнано протиправним та скасовано Рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA500500/2025/000123/1 від 05.03.2025р. Визнано протиправною та скасовано картку відмови Одеської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2025/000194 від 05.03.2025р. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 4844,80 грн.
Відповідно до ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, в тому числі, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
Оскільки судом прийнято рішення по справі №160/21431/25 в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження, заява про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі №160/21431/25 розглядається судом без виклику сторін.
Згідно з частинами 1-3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Положеннями частини 4 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до частини 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини 7 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У постанові Верховного Суду від 26.06.2019 року у справі 200/14113/18-а зазначено, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Під час визначення суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Також, суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, а також постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17 вересня 2019 року (справа №810/3806/18, справа №810/2816/18, справа №810/3806/18), від 22 листопада 2019 року (справа №810/1502/18), від 08 березня 2023 року у справі № 640/16295/21, від 15 березня 2023 року у справі № 640/3406/20.
В ухвалах та постанові від 25.07.2023 у справі №340/4492/22, від 08.01.2024 у справі №580/3758/19, від 23.01.2024 у справі №380/12348/22 Верховний Суд дійшов висновку що, за загальним правилом, усі докази понесених судових витрат мають бути надані сторонами до закінчення розгляду справи. Однак, у випадку, якщо сторона з певних причин не може надати такі документи, ця сторона повинна зробити відповідну заяву до закінчення розгляду справи і надати відповідні докази протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду. Певної форми відповідної заяви та вимог до її змісту законом не передбачено, отже така заява може бути письмовою або усною (під час фіксування судового засідання технічними засобами). Проте підстави для розподілу судових витрат, зокрема, витрат на правничу допомогу, мають існувати до того, як справа буде розглянута по суті, і з цим пов'язується ухвалення додаткового судового рішення в цій частині.
Судом встановлено, що із заявою про ухвалення додаткового рішення що стягнення понесених позивачем витрат на оплату послуг адвоката після ухвалення рішення по суті позовних вимог, представник позивача звернувся 23.09.2025 року, тобто з дотриманням п'ятиденного строку з дня ухвалення судового рішення (19.09.2025 року).
Судом з матеріалів справи встановлено, що 08.02.2019 року між позивачем та Адвокатським об'єднанням «Альянс» було укладено Договір №08/02-19/1 про надання правової (правничої) допомоги, що міститься у матеріалах справи.
Відповідно до п.1.1. Договору, за цим договором Об'єднання зобов'язується надавати Клієнту правову (правничу) допомогу на умовах та у порядку, зазначених у цьому договорі, а Клієнт зобов'язується приймати та оплачувати надану об'єднанням правову (правничу) допомогу на умовах та у порядку, зазначених у цьому договорі.
Відповідно до п. 3.1. Договору, за надання Об'єднанням правової (правничої) допомоги за цим договором Клієнт щомісячно сплачує Об'єднанню гонорар, розмір якого визначається за згодою сторін залежно від обсягу правової (правничої) допомоги, наданої Об'єднанням клієнту у звітному місяці та зазначається в акті здавання- приймання наданих послуг за звітний місяць, підписаному обома сторонами.
Відповідно до п. 3.2. Договору, гонорар сплачується клієнтом Об'єднанню щомісячно не пізніше 07 (сьомого) числа місяця, наступного за кожним звітним місяцем, у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на банківський рахунок об'єднання, зазначений у наданому об'єднанням рахунку на сплату гонорару.
Відповідно до умов укладеного договору №08/02-19/1 від 08.02.2019 р., сторонами була укладена Додаткова угода № 01-07/25 від 19.09.2025 року до Договору, згідно п.1 якої: «Клієнт доручає, а Об'єднання приймає на себе зобов'язання надати правову (правничу) допомогу (далі - Послуги), яка (-і) передбачена (-і) п. п. 1.1 та 1.2 Договору про надання правової допомоги №08/02-19/1 від «08» лютого 2019 року, у судовій справі між ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» (надалі - позивач) та Одеською митницею, код ЄДРПОУ 44005631 (надалі - Відповідач), про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості UA500500/2025/000123/1 від 05.03.2025 року та картки відмови в прийнятті митної декларації № UA500500/2025/000194».
Згідно п. 3 даної додаткової угоди: «за надання правової (правничої) допомоги у суді першої інстанції (Дніпропетровському окружному адміністративному суді) - 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп., в тому числі ПДВ 1666,67 грн. (одна тисяча шістсот шістдесят шість гривень 67 копійок); відповідна вартість послуг (гонорар) включає в себе повне супроводження справи в Дніпропетровському окружному адміністративному суді, та є незмінною (фіксованою) незалежно від кількості судових засідань, витраченого часу на підготовку всіх необхідних процесуальних документів, кількості підготовлених процесуальних документів, транспортних та інших витрат Об'єднання, пов'язаних з наданням правової (правничої) допомоги у суді першої інстанції».
Згідно п. 4 Даної додаткової угоди: «Після надання Об'єднанням Послуг у судах кожної із судових інстанцій Сторони підписують Протокол про виконання робіт (надання послуг) в якому зазначають номер справи та вартість Послуг. У випадку підписання Протоколу про виконання робіт (надання послуг), Сторони визнають, що Послуги надані Об'єднанням у повному обсязі, Сторони не мають жодних претензій та зауважень з приводу наданих Об'єднанням Послуг».
23 вересня 2025 сторони уклали протокол, яким підтвердили повне надання послуг у Дніпропетровському Окружному адміністративному суді у справі № 160/21431/25 на суму 10 000,00 грн.
Акт за липень - це Акт здавання-приймання наданих послуг б/н від 31.07.2025 р. на суму 1 242 000,00 грн.
Доказом оплати послуг за липень 2025 року є платіжна інструкція №75322 від 06.08.2025 р. на суму 1 000 000,00 грн. (призначення платежу: оплата за послуги згідно з дог. 08/02-19/1 від 08.02.2019.
Оцінюючи співмірність витрат позивача на правничу допомогу із складністю предмету позову та обсягу наданих робіт, суд зазначає, що обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5 ст.134 КАС України).
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Без сумніву, суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Водночас, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача має бути встановлено, що позов позивача підлягає задоволенню, а також має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
При цьому, судом враховано, що сама по собі справа є не складною, а спірні правовідносини - не новими у судовій практиці, а тому, підготовка до вказаної справи не вимагала великого обсягу юридичної та технічної роботи, а також, не потребувала витрат значного часу та коштів.
Враховуючи критерії співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи, ту обставину, що дана справа не є складною (за обсягом доказів), а також те, що витрати на оплату послуг адвоката мають бути дійсні, необхідні та обґрунтовані, приймаючи до уваги також і те, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, витрачених коштів, але і в певному сенсі спонукання суб'єкта владних повноважень своєчасно вчиняти певні дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних чи юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, враховуючи принципи добросовісності, розумності та справедливості, суд вважає за необхідне присудити позивачу витрати на оплату професійної правничої допомоги адвоката у розмірі 2500,00 грн.
Керуючись статтями 6, 72-77, 134, 139, 244, 246, 250, 252, 255, 295 КАС України, суд, -
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-Маркет» про ухвалення додаткового рішення у справі №160/21431/25 - задовольнити частково.
Ухвалити додаткове рішення у справі № 160/21431/25.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-Маркет» за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці понесені судові витрати на правову допомогу у розмірі 2500,00 грн.
В задоволенні решти вимог заяви - відмовити.
Копію додаткового судового рішення направити сторонам.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Кальник