26 вересня 2025 рокуСправа №160/16469/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіПрудника С.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, третя особа: Державне підприємство “Інфоресурс» про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
05.06.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява (02.06.2025 року направлено засобами поштового зв'язку) ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, третя особа: Державне підприємство “Інфоресурс» , в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною відмову Міністерства освіти і науки України №3/4055-25 від 12.05.2025 року у внесенні змін до відомостей, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 );
- зобов'язати Міністерство освіти і науки України внести зміни до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, щодо відсутності порушення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) черговості здобуття освіти, визначеної статтею 10 Закону України "Про освіту", при поточному здобутті ним навчання освіти, а саме: в розділі "На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної 4.2 ст. 10 ЗУ "Про освіту" - вказати "Так, не порушує".
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що з метою отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації позивач отримав у навчальному закладі довідку здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти (ЄДЕБО), в якій було зазначено про порушення послідовності здобуття освіти. Позивач зазначає, що оскільки рівень освіти «бакалавр» не був ним завершений, він вважає, що здобуває освіту в порядку та послідовності, визначеному, зокрема, частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», а тому звертається до суду з даним позовом.
09.07.2025 року від представника Міністерства освіти і науки України до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача заперечив щодо задоволення позовних вимог. В обґрунтування своєї правової позиції представник відповідача зазначив наступне. Згідно з інформацією, яка міститься в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, ОСОБА_1 08.08.2018 року зарахований за освітнім рівнем бакалавра до Національної металургійної академії України, відрахований 21.01.2019 року. 12.08.2023 повторно зарахований на навчання за освітнім рівнем бакалавра до Українського державного університету науки і технологій. Таким чином, ОСОБА_1 здобуває освіту в непослідовному порядку. Саме тому у довідці, сформованій відповідно до вимог законодавства на підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, у відповідному полі зазначено «Ні, порушує». Таким чином, Міністерство діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до вимог ст. 165 КАС України пояснення від третьої особи - Державного підприємства “Інфоресурс» щодо позову або відзиву до суду не надходили.
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.06.2025 року, зазначена вище справа була розподілена та 06.06.2025 року передана судді Пруднику С.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.06.2024 року вказану позовну заяву було залишено без руху через невідповідність вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України.
У встановлений ухвалою суду від 10.06.2025 року строк позивач усунув недоліки адміністративного позову.
25.06.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду прийнято до свого провадження означену позовну заяву та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Клопотання ОСОБА_1 про залучення третьої особи задоволено. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Державне підприємство “Інфоресурс».
В період з 15.08.2025 року по 29.08.2025 року суддя Прудник С.В. перебував у щорічній основній відпустці.
Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.
Судом установлено, матеріалами справи підтверджено, що позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , 01.09.2018 року був зарахований до Національної металургійної академії України, після чого 21.01.2019 року був відрахований з означеного навчального закладу, що підтверджується академічною довідкою №2/00049 від 09.05.2025 року.
Станом на теперішній час, позивачем здобуто початковий рівень вищої освіти «молодший спеціаліст», що підтверджується дипломом молодшого спеціаліста серії НОМЕР_2 від 27.06.2018 року виданого Новомосковським коледжем Національної металургійної академії України.
Позивачем в період з 2019 року по теперішній час не було отримано дипломів бакалавра від будь якого вищого навчального закладу, що також підтверджується даними з довідки про здобувача освіти за даними ЄДБО від 05.09.2024 року №278632.
Так, 01.09.2024 року ОСОБА_1 був зарахований до Українського державною університету науки і технологій на денну форму здобуття освіти, ступінь/рівень освіти - «бакалавр».
05.09.2024 року ОСОБА_1 була видана довідка про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти №278632 від 05.09.2024 року згідно якої вбачається, що останнім порушується ч.2 ст.10 ЗУ «Про освіту», а саме зазначено:
«на підставі даних що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 ЗУ «Про освіту» - «НІ, порушує».
З історії навчання здобувача освіти вбачається, що позивач 08.08.2018 був зарахований на навчання за освітнім рівнем «бакалавр» до Національної металургійна академія України, але на підставі наказу №116с від 21.01.2019 року був відрахований 21.01.2019 року за невиконання навчального плану, а отже не отримав диплома «бакалавр», що підтверджується академічною довідкою від 09.05.2025 року №2/00049, в тому числі позивач не отримував будь-якого іншого диплома з 2018 року по день зарахування останнього до Українського державного університету науки і технологій па денну форм) здобуття освіти, ступінь/рівень освіти - «бакалавр».
Окрім початкового рівня вищої освіти «молодший спеціаліст», що підтверджується дипломом молодшого спеціаліста серії НОМЕР_3 від 27.06.2018 року виданого Новомосковським коледжем Національної металургійної академії України, іншої освіти позивач не має, а отже останньому не зрозуміло з яких саме причин останній порушує ч.2 ст.10 ЗУ «Про освіту».
На звернення представника позивача адвоката листом №3/4055-25 від 12.05.2025 року Міністерство освіти і науки України у внесенні змін до даних ЄДЕБО щодо ОСОБА_1 було відмовлено.
Не погоджуючись щодо формування довідки про здобувача освіти про порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту", позивач звернувся до суду із даною позовною заявою.
Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає, що відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положенням про Міністерство освіти і науки України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 630 (далі Положення № 630), визначено, що Міністерство освіти і науки України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах освіти і науки, наукової, науково-технічної діяльності, інноваційної діяльності в зазначених сферах, трансферу (передачі) технологій, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю закладів освіти, підприємств, установ та організацій, які надають послуги у сфері освіти або провадять іншу діяльність, пов'язану з наданням таких послуг, незалежно від їх підпорядкування і форми власності.
Міністерство освіти і науки України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
Відповідно до Указу Президента України від 30.09.2010 № 926 «Про заходи щодо забезпечення пріоритетного розвитку освіти в Україні» постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2011 № 752, затверджено Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти.
Міністерству освіти і науки, молоді та спорту: забезпечено створення до 01.01.2012 та функціонування Єдиної державної електронної бази з питань освіти; розробити та затвердити порядок формування та функціонування зазначеної Єдиної бази.
16.05.2024 постановою Кабінету Міністрів України № 560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Цей Порядок, як в ньому зазначено, визначає, в тому числі, процедуру надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення.
Відповідно до абз. 1 п. 62 Порядку № 560 здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України Про освіту, а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, надають до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки довідку про здобувача освіти, сформовану в Єдиній державній електронній базі з питань освіти за формою, визначеною у додатку 9, та документи (нотаріально засвідчені копії документів), що підтверджують зарахування на навчання до інтернатури згідно з додатком 5.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII, в редакції Закону від 11.04.2024 № 3633-IX, який набрав чинності 18.05.2024, призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також, зокрема: здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.
Отже, у період проведення загальної мобілізації, не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані, які є здобувачами, зокрема, вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту».
Відповідно до пояснювальної записки до проекту Закону України від 11.04.2024 № 3633-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» необхідність прийняття такого акту обумовлена тим, що у зв'язку з триваючою військовою агресією російської федерації проти України, нарощування зусиль агресора щодо подальшого захоплення території нашої держави, постало питання щодо удосконалення механізмів проведення заходів мобілізації для залучення більшої кількості населення бажаючого стати на захист суверенітету і територіальної цілісності України, а також забезпечення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів та удосконалення окремих питань проходження військової служби.
Завданням законопроекту є уточнення питань військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, посилення соціального захисту військовослужбовців під час отримання медичної допомоги та після звільнення з полону, уточнення обов'язків органів місцевого самоврядування, місцевих державних адміністрацій, військово-цивільних адміністрацій, військових адміністрацій, підприємств, установ і організацій та громадян України під час проведення мобілізації, уточнення підстав для надання відстрочки та звільнення від призову на військову службу, а також підстав для звільнення з військової служби під час дії воєнного стану.
Отже, положення п. 1 ч. 3 ст. 23 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» направлені на дотримання справедливого балансу між конституційним правом особи на освіту та її конституційним обов'язком щодо захисту незалежності та територіальної цілісності України.
Задля цього законодавцем запроваджено певні умови здобуття освіти, як підстави для надання відстрочки від призову на військову службу, а саме те, що особою здобувається рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти та у послідовності визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту».
Отже, у разі здобуття військовозобов'язаним вищої освіти, який навчається за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобуває рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», за відсутності з його боку зловживанням права на освіту у різних формах, він не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Відповідно до ч. 2 ст. 10 Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-VIII рівнями освіти є: дошкільна освіта; початкова освіта; базова середня освіта; профільна середня освіта; перший (початковий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; другий (базовий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; третій (вищий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; фахова передвища освіта; початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень вищої освіти; другий (магістерський) рівень вищої освіти; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 № 1556-VII вища освіта - це сукупність систематизованих знань, умінь і практичних навичок, способів мислення, професійних, світоглядних і громадянських якостей, морально-етичних цінностей, інших компетентностей, здобутих у закладі вищої освіти (науковій установі) у відповідній галузі знань за певною кваліфікацією на рівнях вищої освіти, що за складністю є вищими, ніж рівень повної загальної середньої освіти.
Згідно з абз. 1-5 ч. 1 ст. 5 Закону № 1556-VII підготовка фахівців з вищою освітою здійснюється за відповідними освітніми програмами на таких рівнях вищої освіти: початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень; другий (магістерський) рівень; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень.
В свою чергу, відповідно до частини другої статті 5 вказаного Закону здобуття вищої освіти на кожному рівні вищої освіти передбачає успішне виконання особою освітньої програми, що є підставою для присудження відповідного ступеня вищої освіти:
1) молодший бакалавр;
2) бакалавр;
3) магістр;
4) доктор філософії/доктор мистецтва.
Законом України «Про вищу освіту» вища освіта визначається як сукупність систематизованих знань, умінь і практичних навичок, способів мислення, професійних, світоглядних і громадянських якостей, морально-етичних цінностей, інших компетентностей, здобутих у закладі вищої освіти (науковій установі) у відповідній галузі знань за певною кваліфікацією на рівнях вищої освіти, що за складністю є вищими, ніж рівень ніж рівень повної загальної середньої освіти.
Після першого зарахування на навчання для здобуття відповідного рівня освіти, особі, яка приступила до навчання, впродовж періоду навчання надавалися необхідні освітні послуги, які забезпечували, зокрема, формування знань, умінь, навичок та загальних компетентностей на тому самому рівні вищої освіти.
Повторне зарахування означає, що особа знову формуватиме такі знання, уміння, навички та загальні компетентності. У термінах визначення послідовності здобуття освіти це свідчить про здобуття освіти в непослідовному порядку.
За встановленими обставинами, здобувач освіти позивач, ОСОБА_1 08.08.2018 року зарахований за освітнім рівнем бакалавра до Національної металургійної академії України, відрахований 21.01.2019 року.
12.08.2023 року позивач повторно зарахований на навчання за освітнім рівнем бакалавра до Українського державного університету науки і технологій.
Таким чином, ОСОБА_1 здобуває освіту в непослідовному порядку. Саме тому у довідці, сформованій відповідно до вимог законодавства на підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, у відповідному полі зазначено «Ні, порушує».
Тобто, позивач здобуває освіту на тому ж самому освітньому рівні, що й рівень попереднього навчання.
Таким чином, ОСОБА_2 здобуває освіту в непослідовному порядку.
Саме тому у довідці, сформованій відповідно до вимог законодавства на підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, у відповідному полі зазначено «Ні, порушує».
Суд зазначає, що після першого зарахування на навчання для здобуття відповідного рівня вищої освіти, особі, яка приступила до навчання, впродовж періоду навчання надавалися необхідні освітні послуги, які забезпечували, зокрема, формування знань, умінь, навичок та загальних компетентностей на відповідному рівні вищої освіти. Повторне зарахування означає, що особа знову формуватиме такі знання, уміння, навички та загальні компетентності на тому самому рівні вищої освіти. У термінах визначення послідовності здобуття освіти це свідчить про здобуття вищої освіти в непослідовному порядку, що ніяким чином не пов'язано з реалізацією особою права на здобуття освіти.
Крім того, питання послідовності здобуття освіти є визначальним лише для вирішення питання про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації і жодним чином не впливає на конституційне право позивача на освіту, оскільки позивач не позбавлений права на навчання за тим же рівнем, що і попереднє.
Враховуючи вищевикладені обставини суд дійшов висновку, що Український державний університет науки і технологій сформував довідку №278632 від 05.09.2024 року про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти щодо ОСОБА_1 , в якій зазначено, що поточне здобуття освіти, «Ні, порушує» послідовність освіти, оскільки саме у разі повторного вступу для здобуття освіти за тим самим освітнім ступенем, здобуття вищої освіти відбуватиметься в непослідовному порядку.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідач при визначенні послідовності здобуття освіти позивачем, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначених законом.
Згідно із ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
У рішенні по справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, суд повторює, що згідно із його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).
Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З огляду на викладене вище, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_2 .
Враховуючи відмову у задоволені позовних вимог, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, третя особа: Державне підприємство “Інфоресурс» про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Судові витрати стягненню не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С. В. Прудник