25 вересня 2025 рокуСправа №160/17159/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіПрудника С.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 в особі представника Топоркова Дмитра Володимировича до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
11.06.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла сформована 11.06.2025 року через систему “Електронний суд» позовна заява ОСОБА_1 в особі представника Топоркова Дмитра Володимировича до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій представник позивача з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог на виконання вимог ухвали суду від 16.06.2025 року просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області стосовно не виконання обов'язку з нарахування та виплати в повному обсязі пенсії громадянину України ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з моменту поновлення, а саме з 01.03.2021 року, з урахуванням норм законодавства, які діють за весь час поновлення виплати пенсії, у розмірі передбаченому законодавством з усіма нарахуваннями, перерахунками, індексаціями та надбавками, передбаченими для осіб які досягли віку 75 років, починаючи з моменту виникнення такого права, як не працюючому пенсіонеру, з врахуванням всього стажу та заробітної плати для обчислення пенсії, але в розмірі не меншому ніж прожитковий мінімум для непрацездатних осіб, а також з подальшими осучасненнями розміру пенсії відповідно до пенсійної реформи України, з підвищенням та індексацією пенсії відповідно до ст. ст. 27, 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а також з нарахуванням компенсації втрати частини доходів;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснювати нарахування та виплати пенсії громадянину України ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з моменту поновлення, а саме з 01.03.2021 року, з урахуванням норм законодавства, які діють за весь час поновлення виплати пенсії, у розмірі передбаченому законодавством з усіма нарахуваннями, перерахунками, індексаціями та надбавками, передбаченими для осіб які досягли віку 75 років, починаючи з моменту виникнення такого права, як не працюючому пенсіонеру, з врахуванням всього стажу та заробітної плати для обчислення пенсії, але в розмірі не меншому ніж прожитковий мінімум для непрацездатних осіб, а також з подальшими осучасненням розміру пенсії відповідно до пенсійної реформи України, підвищенням та індексацією пенсії відповідно до ст. ст. 27, 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а також з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Означені позовні вимоги вмотивовані тим, що громадянин України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживав в Україні за адресою: АДРЕСА_1 , та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , перебуває на обліку, як одержувач пенсії за віком, у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2022 року у справі № 160/15054/22, яке вже набрало законної сили, було зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити поновлення та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком з 01.03.2021 року відповідно до норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у розмірі не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність з проведенням компенсації втрати частини доходів. У Кам'янському відділі обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області знаходяться документи ОСОБА_1 (особова пенсійна справа). Означені документи були подані з метою реалізації його законної вимоги, як пенсіонера, на поновлення та подальше отримування пенсії у місті Кам'янське, починаючи з моменту припинення, з 01.03.2021, а також з урахуванням норм законодавства, які діють на час поновлення виплати пенсії, у розмірі передбаченому законодавством, з усіма індексаціями, перерахунками та надбавками, відповідно до ст. ст. 27, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», як не працюючому пенсіонеру, з врахуванням всього стажу та заробітної плати для обчислення пенсії, але в розмірі не меншому ніж прожитковий мінімум для непрацездатних осіб. Проте, після поновлення пенсійних виплат, ОСОБА_1 було виявлено, що розмір його пенсії не відповідає законодавству, що підтверджується розрахунками поновлених пенсійних виплат. Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило позивача листом № 21955-14615/3-01/8-0400/25 від 12.05.2025 про те, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2022 року у справі № 160/15054/22 не встановлено необхідність осучаснення розміру пенсійних виплат, а тому таке здійснюватися не буде. Незважаючи на ту обставину, що індексація пенсій є законодавчо чітко визначеним механізмом автоматичного підвищення розміру виплат від держави, який дає можливість повністю або частково відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг за останній рік. Проведення такої індексації та перерахунку пенсій передбачено частиною другою статті 42 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Як встановлено постановою Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат і додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» з 1 березня 2025 року, як і в попередні роки, була проведена індексація пенсій для всіх категорій пенсіонерів. Так, у 2025 році коефіцієнт індексації становить 11,5 %. Таким чином, не було здійснено автоматичного підвищення розміру пенсійних виплат позивача, як це передбачається чинним законодавством.
Відповідач не скористався своїм правом щодо подання відзиву на позовну заяву, заяв/клопотань суду не направлено, а відтак враховуючи положення частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу за наявними матеріалами у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин.
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.06.2025 року, зазначена вище справа була розподілена та 12.06.2025 року передана судді Пруднику С.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.06.2025 року означену позовну заяву залишено без руху та надано було позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 (десяти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду: оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 968,96 грн.; позовної заяви із її копіями відповідно до кількості учасників справи, у відповідності до вимог ст. 160 КАС України з максимально чітко і зрозуміло сформованими позовними вимогами відповідно до вимог чинного законодавства виходячи із приписів ст. 5 КАС України; заяви про поновлення строку звернення до суду з цим позовом в частині вимог за період з 01.03.2021 року по 11.12.2024 року та доказів поважності причин його пропуску.
Так, на виконання вимог ухвали суду від 16.06.2025 року від представника позивача ОСОБА_2 18.06.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла сформована 18.06.2025 року через систему “Електронний суд» заява про уточнення позовних вимог, заява про усунення недоліків із підтвердженням про сплату судового збору та заява про поновлення процесуального строку.
Аргументи заяви про поновлення процесуального строку зводяться до того, що Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило ОСОБА_1 листом № 21955-14615/3-01/8-0400/25 від 12.05.2025, при отриманні якого позивач дізнався про порушення своїх прав, про те, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.11.2022 року у справі №160/15054/22 не встановлено необхідність осучаснення розміру пенсійних виплат, а тому таке здійснюватися не буде, а також надіслало розрахунки поновлених пенсійних виплат. Таким чином, після поновлення пенсійних виплат, ОСОБА_1 було виявлено, що розмір його пенсії не відповідає законодавству, що підтверджується розрахунками поновлених пенсійних виплат (копії додаються до позовної заяви). Як встановлено постановою Кабінету Міністрів України “Про індексацію пенсійних і страхових виплат і додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» з 01.03.2025 року, як і в попередні роки, була проведена індексація пенсій для всіх категорій пенсіонерів. Так, у 2025 році коефіцієнт індексації становить 11,5 %. Незважаючи на ту обставину, що індексація пенсій є законодавчо чітко визначеним механізмом автоматичного підвищення розміру виплат від держави, який дає можливість повністю або частково відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг за останній рік. Проведення такої індексації та перерахунку пенсій передбачено частиною другою статті 42 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Отже, пенсіонер, перебуваючи за межами території України, дізнався про порушення своїх прав лише коли отримав вищевказаний розрахунок пенсійних виплат, оскільки при отриманні пенсійних виплат не повідомляється з яких саме доплат чи надбавок складається кожна пенсійна виплата, а інших способів отримання такої інформації не існує. Означене також стосується вимоги позивача щодо отримання надбавки передбаченої для осіб які досягли віку 75 років, починаючи з моменту виникнення такого права, тому що законодавством України передбачено підвищення пенсій, збільшення відбувається в автоматичному режимі, а встановлюється і виплачується з дати досягнення пенсіонерами відповідного віку ( ОСОБА_1 має право на отримування надбавки до пенсії передбаченої для осіб які досягли віку 75 років саме з моменту досягнення такого віку). Такий перерахунок пенсій здійснюється згідно постанови Кабінету Міністрів України “Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» від 20 лютого 2019 р. № 124, якою затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в якій встановлено, що у разі, коли розмір підвищення в результаті перерахунку пенсії, зазначеного у цій постанові розміру, встановлюється доплата до пенсії у сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії. Таким чином, не було здійснено автоматичного підвищення розміру пенсійних виплат позивача, як це передбачається чинним законодавством, а звернення пенсіонера для здійснення таких підвищень законодавством не передбачено.
Посилаючись на усталену практику Верховного Суду представник позивача зазначає, що Позивач дотримувався усіх строків при зверненні з цим позовом до суб'єкта владних повноважень щодо визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Відтак, представник позивача просить суд: 1. Визнати таким, що не пропущений строк подання позовної заяви про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області стосовно відмови у виконанні зобов'язання здійснити певні дії щодо осучаснення поновлених пенсійних виплат громадянину України ОСОБА_1 у справі № 160/17159/25. 2. Прийняти до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності щодо відмови у виконанні зобов'язання здійснити певні дії щодо осучаснення поновлених пенсійних виплат по справі № 160/17159/25. 3. Задовольнити в повному обсязі позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності щодо відмови у виконанні зобов'язання здійснити певні дії щодо осучаснення поновлених пенсійних виплат у справі № 160/17159/25.
Відтак, в установлений ухвалою суду від 16.06.2025 року строк позивач частково усунув недоліки адміністративного позову.
23.06.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду прийнято до свого провадження означену позовну заяву та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. В означеній ухвалі суду також зазначено, що правова оцінка про дотримання позивачем строку звернення до адміністративного суду буде надана судом під час прийняття судового рішення у даній справі. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подати до суду у строк до 15.07.2025 року: засвідчену належним чином у відповідності до вимог ст. 94 КАС України копію пенсійної справи відносно ОСОБА_1 .
В період з 15.08.2025 року по 29.08.2025 року суддя Прудник С.В. перебував у щорічній основній відпустці.
Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.
Судом установлено, матеріалами справи підтверджено, що позивач, громадянин України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживав в Україні за адресою: АДРЕСА_1 , та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , перебуває на обліку, як одержувач пенсії за віком, у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
За реплікацією «Діловодство спеціалізованого суду» встановлено, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.11.2022 року у справі №160/15054/22 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не поновленні з 01.03.2021 року виплати пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити поновлення та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком з 01.03.2021 року відповідно до норм Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у розмірі не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність з проведенням компенсації втрати частини доходів
У задоволені решти позовних вимог відмовлено.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 992,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
У Кам'янському відділі обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перебуває пенсійна справа ОСОБА_1 . Означені документи були подані з метою реалізації його законної вимоги, як пенсіонера, на поновлення та подальше отримування пенсії у місті Кам'янське, починаючи з моменту припинення, з 01.03.2021, а також з урахуванням норм законодавства, які діють на час поновлення виплати пенсії, у розмірі передбаченому законодавством, з усіма індексаціями, перерахунками та надбавками, відповідно до ст. ст. 27, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», як не працюючому пенсіонеру, з врахуванням всього стажу та заробітної плати для обчислення пенсії, але в розмірі не меншому ніж прожитковий мінімум для непрацездатних осіб.
Проте, після поновлення пенсійних виплат, ОСОБА_1 було виявлено, що розмір його пенсії не відповідає законодавству, що підтверджується розрахунками поновлених пенсійних виплат.
Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило позивача листом № 21955-14615/3-01/8-0400/25 від 12.05.2025 про те, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2022 року у справі № 160/15054/22 не встановлено необхідність осучаснення розміру пенсійних виплат, а тому таке здійснюватися не буде.
Як зазначив представник позивача у поданій до суду позовній заяві, незважаючи на ту обставину, що індексація пенсій є законодавчо чітко визначеним механізмом автоматичного підвищення розміру виплат від держави, який дає можливість повністю або частково відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг за останній рік. Проведення такої індексації та перерахунку пенсій передбачено частиною другою статті 42 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Як встановлено постановою Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат і додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» з 1 березня 2025 року, як і в попередні роки, була проведена індексація пенсій для всіх категорій пенсіонерів. Так, у 2025 році коефіцієнт індексації становить 11,5 %. Таким чином, не було здійснено автоматичного підвищення розміру пенсійних виплат позивача, як це передбачається чинним законодавством.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними та такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Згідно з ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбаченим законом.
В Україні як соціальній, правовій державі людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави (статті 1, 3 Конституції України).
Зазначені конституційні положення розвинуті в розділі II Конституції України «Права, свободи та обов'язки людини і громадянина». Тим самим право на соціальний захист віднесено до основоположних прав і свобод. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел (частина друга статті 46 Основного Закону України) і забезпечується частиною другою статті 22 Конституції України, відповідно до якої конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.
Конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв'язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов'язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.
Закріплюючи на конституційному рівні право на соціальний захист кожного громадянина, без будь-яких винятків, держава реалізує положення статті 24 Конституції України, відповідно до яких громадяни мають рівні конституційні права і не може бути обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками. Крім того, Україна гарантує піклування та захист своїм громадянам, які перебувають за її межами (частина третя статті 25 Конституції України).
Також зазначаю, що статтею 8 Конституції України встановлюється, що Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Юридична сила закону як основного джерела права, його місце в системі нормативно-правових актів закріплені в Конституції України.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» основні державні соціальні гарантії встановлюються законами з метою забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень. До числа основних державних соціальних гарантій включається, зокрема, мінімальний розмір пенсії за віком. Основні державні соціальні гарантії, які є основним джерелом існування, не можуть бути нижчими від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до рішення від 12.07.2016 року у справі «Петриченко проти України», визнавши порушення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у зв'язку з тим, що у цій справі національні суди не розглянули доводи заявника з прямим посиланням на статтю 46 Конституції України про те, що розмір його пенсії був нижчим від встановленого у відповідний час прожиткового мінімуму.
Виходячи з вимог Конституції та вищенаведених положень законів пенсія позивача не може бути меншою встановленого законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Також зазначаю, що згідно статті 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
У відповідності до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія за віком розраховується саме за наявним в матеріалах пенсійної справи відомостями про страховий стаж та заробітну плату. Відповідно п. 2.8 Порядку надання документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, поновлення виплати раніше призначеної пенсії здійснюється за документами, що є у пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на момент призначення цього виду пенсії.
Згідно частини другої статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.
Звертаю увагу, що мінімальна пенсія за віком, відповідно до статті 28 Закону України № 1058-IV від 09.07.2003р. «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV), встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Згідно із частиною 1 статті 9 Закону № 1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Частиною 1 статті 27 Закону № 1058-IV передбачено, що розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп х Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.
Відповідно до частини 2 статті 40 Закону № 1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn ); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Частиною 1 статті 28 Закону № 1058-IV встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. У разі виплати застрахованій особі довічної пенсії, передбаченої цим Законом, пенсії або аналогічної виплати, встановленої в інших державах, мінімальний розмір пенсії за віком у солідарній системі встановлюється з урахуванням зазначених сум.
Згідно зі статтею 4 Закону України «Про прожитковий мінімум», прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
Відповідно до положень законодавства, викладених у ст. ст. 28, 42 Закону № 1058-IV, чітко встановлено, що перерахунок (підвищення розміру) пенсії здійснюється органом Пенсійного фонду України автоматично, незалежно від наявності заяви пенсіонера про перерахунок (підвищення розміру) пенсії. Разом з тим, відповідно до ст. 46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Крім того, законодавством України передбачено підвищення пенсій, збільшення відбувається в автоматичному режимі, а встановлюється і виплачується з дати досягнення пенсіонерами відповідного віку ( ОСОБА_1 має право на отримування надбавки до пенсії передбаченої для осіб які досягли віку 75 років). Такий перерахунок пенсій здійснюється згідно постанови Кабінету Міністрів України «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» від 20 лютого 2019 р. № 124, якою затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в якій встановлено, що у разі, коли розмір підвищення в результаті перерахунку пенсії, зазначеного у цій постанові розміру, встановлюється доплата до пенсії у сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії.
За таких обставин, залишилось невирішеним питання про нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії з урахуванням норм законодавства, які діяли за весь час поновлення пенсійних виплат, у розмірі передбаченому законодавством, з усіма індексаціями, перерахунками та надбавками, відповідно до ст. ст. 27, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», як не працюючому пенсіонеру, з врахуванням всього стажу та заробітної плати для обчислення пенсії, але в розмірі не меншому ніж прожитковий мінімум для непрацездатних осіб, а також з подальшим осучасненням розміру пенсійних виплат.
Крім того, суд зазначає, що з 01.10.2017 року відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 року № 2148-VIII розпочато осучаснення (підвищення) пенсій в автоматичному режимі, без звернення пенсіонерів, за матеріалами пенсійних справ.
Розглядаючи дану справу, суд звертає увагу, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення (Постанова Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року у справі 826/4418/14).
При цьому, варто зазначити, що згідно ч. 4. ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.
Отже, оскільки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 тільки у лютому 2022 році виповнилося 75 років, тому відновленим захистом порушеного права позивача буде:
визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області стосовно не виконання обов'язку з нарахування та виплати в повному обсязі пенсії громадянину України ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 01.03.2022 року розмірі передбаченому законодавством з усіма нарахуваннями, перерахунками, індексаціями та надбавками, передбаченими для осіб які досягли віку 75 років, починаючи з моменту виникнення такого права, як не працюючому пенсіонеру, з врахуванням всього стажу та заробітної плати для обчислення пенсії, але в розмірі не меншому ніж прожитковий мінімум для непрацездатних осіб, а також з подальшими осучасненнями розміру пенсії відповідно до пенсійної реформи України, з підвищенням та індексацією пенсії відповідно до ст. ст. 27, 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а також з нарахуванням компенсації втрати частини доходів;
зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснювати нарахування та виплати пенсії громадянину України ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 01.03.2022 року у розмірі передбаченому законодавством з усіма нарахуваннями, перерахунками, індексаціями та надбавками, передбаченими для осіб які досягли віку 75 років, починаючи з моменту виникнення такого права, як не працюючому пенсіонеру, з врахуванням всього стажу та заробітної плати для обчислення пенсії, але в розмірі не меншому ніж прожитковий мінімум для непрацездатних осіб, а також з подальшими осучасненням розміру пенсії відповідно до пенсійної реформи України, підвищенням та індексацією пенсії відповідно до ст. ст. 27, 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а також з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Тому, в задоволенні позовної вимоги про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області стосовно не виконання обов'язку з нарахування та виплати в повному обсязі пенсії громадянину України ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з моменту поновлення, а саме з 01.03.2021 року, з урахуванням норм законодавства, які діють за весь час поновлення виплати пенсії, у розмірі передбаченому законодавством з усіма нарахуваннями, перерахунками, індексаціями та надбавками, передбаченими для осіб які досягли віку 75 років, починаючи з моменту виникнення такого права, як не працюючому пенсіонеру, з врахуванням всього стажу та заробітної плати для обчислення пенсії, але в розмірі не меншому ніж прожитковий мінімум для непрацездатних осіб, а також з подальшими осучасненнями розміру пенсії відповідно до пенсійної реформи України, з підвищенням та індексацією пенсії відповідно до ст. ст. 27, 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а також з нарахуванням компенсації втрати частини доходів та зобов'язання відповідача здійснювати нарахування та виплати пенсії громадянину України ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з моменту поновлення, а саме з 01.03.2021 року, з урахуванням норм законодавства, які діють за весь час поновлення виплати пенсії, у розмірі передбаченому законодавством з усіма нарахуваннями, перерахунками, індексаціями та надбавками, передбаченими для осіб які досягли віку 75 років, починаючи з моменту виникнення такого права, як не працюючому пенсіонеру, з врахуванням всього стажу та заробітної плати для обчислення пенсії, але в розмірі не меншому ніж прожитковий мінімум для непрацездатних осіб, а також з подальшими осучасненням розміру пенсії відповідно до пенсійної реформи України, підвищенням та індексацією пенсії відповідно до ст. ст. 27, 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а також з нарахуванням компенсації втрати частини доходів слід відмовити.
Щодо строку звернення до суду позивача із даною позовною заявою.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.06.2025 року означену позовну заяву залишено без руху та надано було позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 (десяти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду: оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 968,96 грн.; позовної заяви із її копіями відповідно до кількості учасників справи, у відповідності до вимог ст. 160 КАС України з максимально чітко і зрозуміло сформованими позовними вимогами відповідно до вимог чинного законодавства виходячи із приписів ст. 5 КАС України; заяви про поновлення строку звернення до суду з цим позовом в частині вимог за період з 01.03.2021 року по 11.12.2024 року та доказів поважності причин його пропуску.
Так, на виконання вимог ухвали суду від 16.06.2025 року від представника позивача ОСОБА_2 18.06.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла сформована 18.06.2025 року через систему “Електронний суд» заява про уточнення позовних вимог, заява про усунення недоліків із підтвердженням про сплату судового збору та заява про поновлення процесуального строку.
Аргументи заяви про поновлення процесуального строку зводяться до того, що Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило ОСОБА_1 листом № 21955-14615/3-01/8-0400/25 від 12.05.2025, при отриманні якого позивач дізнався про порушення своїх прав, про те, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.11.2022 року у справі №160/15054/22 не встановлено необхідність осучаснення розміру пенсійних виплат, а тому таке здійснюватися не буде, а також надіслало розрахунки поновлених пенсійних виплат. Таким чином, після поновлення пенсійних виплат, ОСОБА_1 було виявлено, що розмір його пенсії не відповідає законодавству, що підтверджується розрахунками поновлених пенсійних виплат (копії додаються до позовної заяви). Як встановлено постановою Кабінету Міністрів України “Про індексацію пенсійних і страхових виплат і додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» з 01.03.2025 року, як і в попередні роки, була проведена індексація пенсій для всіх категорій пенсіонерів. Так, у 2025 році коефіцієнт індексації становить 11,5 %. Незважаючи на ту обставину, що індексація пенсій є законодавчо чітко визначеним механізмом автоматичного підвищення розміру виплат від держави, який дає можливість повністю або частково відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг за останній рік. Проведення такої індексації та перерахунку пенсій передбачено частиною другою статті 42 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Отже, пенсіонер, перебуваючи за межами території України, дізнався про порушення своїх прав лише коли отримав вищевказаний розрахунок пенсійних виплат, оскільки при отриманні пенсійних виплат не повідомляється з яких саме доплат чи надбавок складається кожна пенсійна виплата, а інших способів отримання такої інформації не існує. Означене також стосується вимоги позивача щодо отримання надбавки передбаченої для осіб які досягли віку 75 років, починаючи з моменту виникнення такого права, тому що законодавством України передбачено підвищення пенсій, збільшення відбувається в автоматичному режимі, а встановлюється і виплачується з дати досягнення пенсіонерами відповідного віку ( ОСОБА_1 має право на отримування надбавки до пенсії передбаченої для осіб які досягли віку 75 років саме з моменту досягнення такого віку). Такий перерахунок пенсій здійснюється згідно постанови Кабінету Міністрів України “Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» від 20 лютого 2019 р. № 124, якою затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в якій встановлено, що у разі, коли розмір підвищення в результаті перерахунку пенсії, зазначеного у цій постанові розміру, встановлюється доплата до пенсії у сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії. Таким чином, не було здійснено автоматичного підвищення розміру пенсійних виплат позивача, як це передбачається чинним законодавством, а звернення пенсіонера для здійснення таких підвищень законодавством не передбачено.
Посилаючись на усталену практику Верховного Суду представник позивача зазначає, що Позивач дотримувався усіх строків при зверненні з цим позовом до суб'єкта владних повноважень щодо визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Відтак, представник позивача просить суд: 1. Визнати таким, що не пропущений строк подання позовної заяви про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області стосовно відмови у виконанні зобов'язання здійснити певні дії щодо осучаснення поновлених пенсійних виплат громадянину України ОСОБА_1 у справі № 160/17159/25. 2. Прийняти до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності щодо відмови у виконанні зобов'язання здійснити певні дії щодо осучаснення поновлених пенсійних виплат по справі № 160/17159/25. 3. Задовольнити в повному обсязі позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності щодо відмови у виконанні зобов'язання здійснити певні дії щодо осучаснення поновлених пенсійних виплат у справі № 160/17159/25.
Згідно з ч. 1 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Положеннями ч.2 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено загальне правило, відповідно до якого для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Разом з тим, згідно із ч.3 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Згідно зі статтями 122, 123 Кодексу адміністративного судочинства України обов'язок доказування поважності причин пропуску строку звернення до суду покладений на позивача.
Оцінюючи обставини, що перешкоджали реалізації процесуального права на звернення до суду, на які позивач посилається як на поважні, суд виходить з оцінки та аналізу всіх наведених у заяві доводів і з того, чи мав позивач за таких обставин можливість своєчасно реалізувати право на звернення до суду (чи відсутні були вагомі перешкоди, труднощі для реалізації цього права).
Положеннями статті 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно з частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Положеннями частини першої статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що процесуальні строки це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені встановлюються судом.
Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк (частина перша, частина четверта статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України).
Разом з тим в контексті розгляду питання про поважність причин пропуску строку звернення до суду, суд враховує правову позицію, викладену у рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Іліан проти Туреччини», згідно з якою, правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватись з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру, перевіряючи його виконання необхідно звертати увагу на обставини справи.
У справі «Bellet v. Fгаnсе» Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 §1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
Як свідчить практика Європейського Суду з прав людини, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитися правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Беручи до уваги норми Конституції України, а також враховуючи практику Європейського Суду з прав людини, спрямовану на ефективний доступ особи до суду для захисту її порушеного права, з метою недопущення обмеження права позивача на судовий захист, суд вважає, що причини пропуску строку звернення позивача з даною позовною заявою до адміністративного суду є поважними, а тому, пропущений процесуальний строк звернення до суду необхідно поновити.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від09.12.1994, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до положень статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з нормами частини другої зазначеної статті у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Нормами статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 968,96 грн.
Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 968,96 грн. підлягає стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань.
Керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду із позовною заявою
Позовну заяву ОСОБА_1 в особі представника Топоркова Дмитра Володимировича до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області стосовно не виконання обов'язку з нарахування та виплати в повному обсязі пенсії громадянину України ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 01.03.2022 року розмірі передбаченому законодавством з усіма нарахуваннями, перерахунками, індексаціями та надбавками, передбаченими для осіб які досягли віку 75 років, починаючи з моменту виникнення такого права, як не працюючому пенсіонеру, з врахуванням всього стажу та заробітної плати для обчислення пенсії, але в розмірі не меншому ніж прожитковий мінімум для непрацездатних осіб, а також з подальшими осучасненнями розміру пенсії відповідно до пенсійної реформи України, з підвищенням та індексацією пенсії відповідно до ст. ст. 27, 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а також з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснювати нарахування та виплати пенсії громадянину України ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 01.03.2022 року у розмірі передбаченому законодавством з усіма нарахуваннями, перерахунками, індексаціями та надбавками, передбаченими для осіб які досягли віку 75 років, починаючи з моменту виникнення такого права, як не працюючому пенсіонеру, з врахуванням всього стажу та заробітної плати для обчислення пенсії, але в розмірі не меншому ніж прожитковий мінімум для непрацездатних осіб, а також з подальшими осучасненням розміру пенсії відповідно до пенсійної реформи України, підвищенням та індексацією пенсії відповідно до ст. ст. 27, 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а також з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) документально підтверджені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 968,96 грн. (дев'ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С. В. Прудник