16 вересня 2025 року Справа № 160/15938/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіЮркова Е.О.
за участі секретаря судового засіданняСватко Є.А.
за участі:
представника позивача представника відповідача Потапова О.М., Яніцька К.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю підприємство "БАСК" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «СОРЦЕФ», Товариство з обмеженою відповідальністю «БУДМАКСТРОЙ», Товариство з обмеженою відповідальністю «БУДВІН СТРОЙ» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
30 травня 2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю підприємство "БАСК" (вул. Академіка Белелюбського, буд. 14, м. Дніпро, Дніпровський р-н, Дніпропетровська обл.,49038; ІК в ЄДРПОУ 19315887) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд. 17-А, м. Дніпро, 49005; ІК в ЄДРПОУ 44118658) з вимогами:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 18.03.2025 №0145930705 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що висновки акту щодо нереальності господарських операцій між ТОВ підприємство «БАСК» та підприємствами ТОВ «БУДМАКСТРОЙ» (код ЄДРПОУ 42144314) та ТОВ «БУДВІН СТРОЙ» (код ЄДРПОУ 43272742), як документальної підстави для оскаржуваного рішення є безпідставними та такими, що прямо суперечать фактичним обставинам, матеріалам справи та нормам діючого законодавства. Зазначає, що у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік» надані під час проведення перевірки первинні документи (договори, рахунки, акти виконаних робіт, платіжні доручення та інш.) складені у відповідності до норм чинного законодавства та фіксують факт здійснення господарських операцій між ТОВ підприємство «БАСК» та його контрагентами - постачальниками згідно укладених між ними договорів, а також є доказами того, що договори спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (підтверджують факт постачання та сплати). Також зазначає, що ТОВ підприємство «БАСК» не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов'язань, адже поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування. Факт відсутності у контрагента матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Також не є підставою для визнання неправомірними операцій платника податків подальше припинення чи анулювання статусу платника податку на додану вартість його контрагента. Вважає, що підприємство не порушувало вимог податкового законодавства, а висновки наведені в акті перевірки є необґрунтованими та безпідставними, а податкове повідомлення-рішення протиправним, у зв'язку із чим звернувся з цим позовом до суду.
Ухвалою суду від 03.06.2025 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
18.06.2025 до суду через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. В обґрунтування відзиву зазначено, що за результатами аналізу ЄРПН ТОВ "БУДВІН СТРОЙ" (код ЄДРПОУ 43272742) по ланцюгу господарських операцій з руху вищевказаних послуг встановлено відсутність джерела його законного введення в обіг та реального задекларованого виробництва. Таким чином, сукупність фактів та обставин, що характеризують діяльність суб'єктів господарювання, задіяного в ланцюгу, свідчить про те, що метою його функціонування є створення виключно документообігу по нереальним господарським операціям для отримання податкової вигоди. Враховуючи викладене, перевіркою встановлено здійснення ТОВ ПІДПРИЄМСТВО «БАСК» (код за ЄДРПОУ 19315887) нереальних господарських операцій по взаємовідносинам з ТОВ «БУДВІН СТРОЙ» (код ЄДРПОУ 43272742). Враховуючи викладене, операції з ТОВ «БУДВІН СТРОЙ» (код ЄДРПОУ 43272742) направлені на безпідставне завищення податкового кредиту ТОВ ПІДПРИЄМСТВО «БАСК». Також зазначає, що за результатами аналізу ЄРПН ТОВ «БУДМАКСТРОЙ» по ланцюгу господарських операцій з руху вищевказаного товару встановлено відсутність джерела його законного введення в обіг та реального задекларованого виробництва. Зазначене свідчить про неможливість продажу ТМЦ, послуг за ланцюгом всіх платників податків, які брали участь у здісненні взаємопов'язаних нереальних господарських операцій до ТОВ ПІДПРИЄМСТВО «БАСК». Отже, наведене вище свідчить про відсутність у постачальника джерела первинного походження товарів, відтак не існує дійсної можливості набуття їх у власність ТОВ ПІДПРИЄМСТВО «БАСК», а тому відсутній факт володіння відповідним активом та розпорядженням ним ТОВ ПІДПРИЄМСТВО «БАСК». Відсутність у ТОВ «БУДМАКСТРОЙ» необхідних трудових та виробничих ресурсів та/ або з урахуванням змісту і специфіки вказаних операцій, які передбачають наявність основних засобів, об'єктів оподаткування, складських приміщень, необхідних виробничих потужностей та/або транспорту (зокрема, вантажного та іншого спеціального призначення), забезпечення спеціальних умов для зберігання товарів, придбання і реалізацію яких документально оформлено при взаємовідносинах з контрагентами-постачальниками та покупцями, а також у зв'язку з відсутністю за податковою адресою (відсутність документального підтвердження), вбачається відсутність об'єктивно необхідних умов для реального здійснення задокументованих між ТОВ «БУДМАКСТРОЙ» та його контрагентами господарських операцій щодо придбання та реалізації товарів/послуг. Таким чином, сукупність фактів та обставин, що характеризують діяльність суб'єкта господарювання, задіяного в ланцюгу, свідчить про те, що метою його функціонування є створення виключено документообігу по нереальним господарським операціям для отримання податкової вигоди. Операції з ТОВ «БУДМАКСТРОЙ» (код ЄДРПОУ 42144314) направлені на безпідставне завищення податкового кредиту ТОВ ПІДПРИЄМСТВО «БАСК».
Ухвалою суду від 01.09.2025 призначено розгляд адміністративної справи №160/15938/25 за правилами загального позовного провадження та замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Окрім того, означеною ухвалою також залучено до участі в адміністративній справі №160/15938/25 третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача:
- Товариство з обмеженою відповідальністю «СОРЦЕФ» (вул. Великотирновська, буд. 39А, м. Полтава, Полтавська область, 36034; ІК в ЄДРПОУ 41647250);
- Товариство з обмеженою відповідальністю «БУДМАКСТРОЙ» (вул. Миколи Леонтовича, буд. 69, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25014; ІК в ЄДРПОУ 42144314);
- Товариство з обмеженою відповідальністю «БУДВІН СТРОЙ» (вул. Перемоги, буд. 24, офіс 10, м. Житомир, Житомирська область, 10003; ІК в ЄДРПОУ 43272742).
Протокольною ухвалою суду, оголошеною у судовому засіданні 27.08.2025 із занесенням до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження в адміністративній справі №160/15938/25 та призначено розгляд справи по суті 16.09.2025 о 09:00 год.
В судовому засіданні 16.09.2025 представник позивача вимоги позову підтримав та просив позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись на доводи наведені у позові.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечував та просив у задоволенні позову відмовити, посилаючись на доводи наведені у відзиві.
Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю підприємство «БАСК» (ІК в ЄДРПОУ 19315887) зареєстровано у встановленому законом порядку та перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області, основним видом економічної діяльності є 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах.
На підставі наказу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 06.01.2025 №68-п «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ ПІДПРИЄМСТВО «БАСК» (код ЄДРПОУ 19315887)» проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ ПІДПРИЄМСТВО «БАСК з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «СОРЦЕФ» (код ЄДРПОУ 41647250) за період з 01.03.2018 по 31.03.2018, з ТОВ «БУДМАКСТРОЙ» (код ЄДРПОУ 42144314) за період з 01.12.2018 по 31.12.2018, з ТОВ «БУДВІН СТРОЙ» (код ЄДРПОУ 43272742) за період з 01.02.2020 по 29.02.2020, з 01.06.2020 по 30.06.2020 року та всіх звітних періодів, в яких було задекларовано податковий кредит по взаємовідносинам з цими контрагентами.
За результатами зазначеної перевірки, Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області складено Акт від 07.02.2025 №500/04-36-07-05/19315887, відповідно до висновків якого встановлено порушення:
- п. 44.1 ст.44, п. 198.1, п.198.2, п.198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.10 №2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого завищено податковий кредит на загальну суму 313 576 грн, що призвело до заниження податку на додану вартість за грудень 2018 року на суму 106 583 грн, за лютий 2020 року на суму 101 237 грн, за червень 2020 року на суму 105 756 грн. (ряд.18 Декларації).
Не погоджуючись з висновками зазначеними в акті перевірки позивачем подано заперечення на Акт №500/04-36-07-05/19315887 від 07.02.2025 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ підприємство «БАСК» (код ЄДРПОУ 19315887).
За результатами розгляду заперечень Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області надано відповідь за вих. №20746/6/04-36-07-05 від 11.03.2025 в якій зокрема зазначено, що надані платником пояснення без додаткових документів не спростовують наявність фактів порушення ТОВ підприємством «БАСК» норм чинного законодавства, та у контролюючого органу відсутні правові підстави для прийняття рішення на користь платника податків, у зв'язку з чим висновки, викладені в акті перевірки від 07.02.2025 №500/04-36-07-05/19315887 залишити без змін.
На підставі Акту від 07.02.2025 №500/04-36-07-05/19315887 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0145930705 від 18.03.2025, яким збільшено суму грошового зобов'язання в розмірі 313 576,00 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 78 394,00 грн.
Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням №0145930705 від 18.03.2025 позивачем подано скаргу до Державної податкової служби України.
Рішенням Державної податкової служби України №14457/6/99-00-06-01-01-06 від 20.05.2025 податкове повідомлення-рішення №0145930705 від 18.03.2025 залишено без змін.
Вважаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення безпідставним та протиправним позивач звернувся до суду із цією позовною заявою.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку та в розмірах встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює ПК України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені у статті 44 Податкового кодексу України.
Згідно з абзацами першим, другим пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Абзацом першим пункту 44.2 статті 44 ПК України встановлено, що для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначено Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.
Визначення поняття господарської операції також наведене у статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", згідно положень якої господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.
За змістом частин першої та другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій, що містять відомості про господарську операцію.
Слід зазначити, що договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку. Відповідно до частини першої статті 626 Цивільного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Отже, договір свідчить лише про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання.
Відповідно до наведеного вище визначення господарська операція пов'язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.
Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК України.
Відповідно до положень підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу. Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку). Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку). Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.
Таким чином, платник податку на прибуток підприємстві з метою визначення об'єкта оподаткування - прибутку визначає фінансовий результат до оподаткування (прибутку або збитку) шляхом коригування (збільшення або зменшення), використовуючи дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування. При цьому показники обліку доходів, витрат доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат доходів та фінансового результату у фінансовій звітності підприємства визначаються відповідно до Положень (стандартів) бухгалтерського обліку або Міжнародних стандартів фінансової звітності.
Частиною другою статті 6 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.
Згідно з пунктом 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена. Критерії визнання доходу, наведені в цьому Положенні (стандарті), застосовуються окремо до кожної операції. Проте ці критерії потрібно застосовувати до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої господарської операції (операцій).
Відповідно до пунктів 5-7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов'язань. Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені. Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.
У статті 198 ПК України встановлено підстави, за яких у платника податку на додану вартість виникає право на податковий кредит; визначено умови, дату, час та порядок його формування; визначено права і обов'язки платників податку в цій сфері податкових правовідносин; підстави, що унеможливлюють віднесення сплаченого (нарахованого) податку до податкового кредиту.
Підпунктом "а" пункту 198.1 статті 198 ПК України встановлено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.
Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
За змістом пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з абзацами 1, 2 пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Право на формування податкових вигод виникає у покупця за наявності сукупності обставин та підстав, однією із яких є ділова мета.
За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 ПК України, розумна економічна причина (ділова мета) - це причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.
Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Будь-який документ, виданий від імені суб'єкта господарювання (платника податків), що не був позбавлений відповідного статусу на час складення цього документа, має силу первинного документа та згідно зі статтею 44 ПК України та статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підтверджує дані податкового обліку суб'єкта господарювання та/або його контрагентів у тому разі, якщо цей документ містить, зокрема: достовірні дані про фактично здійснену господарську операцію та відображає її економічну суть; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Водночас, інший платник податків під час використання такого документа у своєму податковому обліку повинен діяти розумно, добросовісно та з належною обачністю, а також сумніву в достовірності даних, внесених до відповідного документа своїм контрагентом, у тому числі стосовно даних щодо можливих дефектів правового статусу такого контрагента, а також щодо підпису та інших засобів ідентифікації представників контрагента, які брали участь у господарській операції.
Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема, у вигляді позбавлення права на формування витрат чи податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не було встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженості дій між ними.
При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, необхідно враховувати, що відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать про те, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 77 КАС України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Так, матеріалами справи встановлено, що у спірному періоді позивач мав взаємовідносини з ТОВ «БУДВІН СТРОЙ» та ТОВ «БУДМАКСТРОЙ».
Підтвердженням здійснення господарської операції між вказаними товариствами, які були досліджені під час перевірки є: по взаємовідносинам з підприємством ТОВ «СОРЦЕФ» (код ЄДРПОУ 41647250) - договір підряду №25-03 від 01.03.2018, акти здачі-прийняття робіт по договору №25-03 від 01.03.2018 за період з 01.03.2018 по 31.03.2018; платіжні доручення на перерахування і грошових коштів ТОВ «СОРЦЕФ» (код ЄДРПОУ 41647250) відповідно до умов договору; по взаємовідносинам з ТОВ «БУДМАКСТРОЙ» (код ЄДРПОУ 42144314) - акти здачі-прийняття робіт до договору №25-03 від 01.03.2018 за період з 01.12.2018 по 31.12.2018; платіжні доручення на перерахування грошових коштів ТОВ «БУДМАКСТРОЙ» (код ЄДРПОУ 42144314) відповідно до умов договору; по взаємовідносинам з ТОВ «БУДВІН СТРОЙ» (код ЄДРПОУ 43272742) - договір підряду №БС-10 від 10.01.2020; договірні ціни, підсумкові відомості ресурсів, локальні кошториси до цього договору за період з 01.02.2020 по 29.02.2020, з 01.06.2020 по 30.06.2020; акти приймання-передачі виконаних робіт за період з 01.02.2020 по 29.02.2020, з 01.06.2020 по 30.06.2020; платіжні доручення на перерахування грошових коштів ТОВ «БУДВІН СТРОЙ» (код ЄДРПОУ 43272742) відповідно до умов Договору.
Суд звертає увагу, що під час проведення перевірки, податковим органом фактично не встановлено порушень та недоліків в первинних документах, що підтверджують факт виконання зазначених договорів сторонами. Висновки про порушення позивачем вимог податкового законодавства зроблено, зокрема, на підставі аналізу податкової інформації про відсутність у контрагентів позивача трудових ресурсів, а також не підтвердження походження товарів.
Також на виконання ухвали суду від 01.08.2025 позивачем надано до суду по взаємовідносинам з підприємством ТОВ «БУДМАКСТРОЙ» (код ЄДРПОУ 42144314): копію договору підряду № 53 від 01.08.2018; копію ліцензії ТОВ «БУДМАКСТРОЙ» (код ЄДРПОУ 42144314), видана ДАБІ України 09.07.2018; акти здачі-прийняття робіт до договору № 53 від 01.08.2018 за період з 01.12.2018 по 31.12.2018; платіжні доручення на перерахування грошових коштів ТОВ «БУДМАКСТРОЙ» (код ЄДРПОУ 42144314) відповідно до умов договору; оборотно-сальдова відомість по рахунку 631 за грудень 2018 - січень 2019 року в розрізі контрагента ТОВ «БУДМАКСТРОЙ» (код ЄДРПОУ 42144314).
По взаємовідносинам з підприємством ТОВ «БУДВІН СТРОЙ» (код ЄДРПОУ 43272742) надано: копію договору підряду №БС-10 від 10.01.2020, договірні ціни, підсумкові відомості ресурсів, локальні кошториси до цього договору за період з 01.02.2020 по 29.02.2020, з 01.06.2020 по 30.06.2020; копію ліцензії ТОВ «БУДВІН СТРОЙ» (код ЄДРПОУ 43272742), видана ДАБІ України 21.01.2020; акти приймання передачі виконаних робіт за період з 01.02.2020 по 29.02.2020, з 11.06.2020 по 30.06.2020; платіжні доручення на перерахування грошових коштів ТОВ «БУДВІН ЄТРОЙ» код ЄДРПОУ 43272742) відповідно до умов договору за лютий - липень 2020 року; оборотно-сальдова відомість по рахунку 631 за лютий 2020 - травень 2020 року в розрізі контрагента ТОВ «БУДВІН ЄТРОЙ» (код ЄДРПОУ 43272742); оборотно-сальдова відомість по рахунку 631 за червень 2020 - липень 2020 року в розрізі контрагента ТОВ «БУДВІН ЄТРОЙ» (код ЄДРПОУ 43272742)
Відповідно до правового висновку Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 13.08.2025 у справі №380/26019/23 ненадання у повному обсязі документів, що стосується предмету перевірки під час проведення та до її завершення, не позбавляє можливості платнику податків подати такі документи, які на думку податкового органу не було надано до перевірки, до прийняття ППР, після його прийняття при оскаржені в адміністративному порядку, чи до суду.
Зі змісту акту перевірки вбачається, що зустрічні звірки або перевірки з питань підтвердження отриманих від позивача відомостей щодо відносин з іншими контрагентами контролюючим органом не проводились.
Визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій. Ні наявна у контролюючого органу податкова інформація, ні відсутність у контрагента достатньої кількості основних засобів та трудових ресурсів самі по собі не є самостійними підставами для висновку про нереальність господарських операцій. Водночас, у сукупності з іншими обставинами справи наявність або відсутність недоліків у первинних документах може свідчити на спростування або підтвердження позиції контролюючого органу.
Оцінка документів як письмових доказів здійснюється відповідно до принципу допустимості доказів, закріпленого статтею 74 КАС України, частиною другою якої визначено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.
Не підтвердження операцій за ланцюгом постачання, так само як і податкова інформація про інші порушення податкової дисципліни, допущені контрагентом платника податків або третіми особами у відносинах з контрагентом, не є свідченням нереальності господарських операцій, за умови їх підтвердження належними і допустимими первинними документами як підставами формування податкового та бухгалтерського обліку. Податковий орган наділений такою сукупністю повноважень, належна реалізація яких надає можливість виявити податкові правопорушення, допущені контрагентом при здійсненні своєї господарської діяльності, та притягнути саме його до відповідальності, що охоплюється принципом індивідуальної відповідальності платника податків.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21.05.2019 у справі №804/887/17.
Податковим органом не спростовано, що внаслідок проведення спірних господарських операцій позивач мав намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності, не підтверджено, що позивач не прагнув отримати вигоду виключно переважно за рахунок відшкодування з державного бюджету ПДВ (безпідставного формування податкового кредиту). Відповідачем не доведено неотримання позивачем товару, як і не надано доказів визнання судом недійсними правочинів, укладених позивачем з його контрагентами.
Таким чином, наданими до матеріалів справи письмовими доказами підтверджено, що господарські відносини між позивачем та його контрагентами мали реальний характер, придбані товари використані позивачем у власній господарській діяльності, підтверджені належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, спричинили реальні зміни майнового стану позивача, та були належним чином відображені у бухгалтерському обліку та податковій звітності.
Разом з цим, висновки контролюючого органу про порушення позивачем податкового законодавства базуються на податковій інформації, сформованій за результатами аналізу відомостей, отриманих від аналізу діяльності по ланцюгу постачання.
Суд, ураховуючи вище наведе, а також правові позиції Верховного Суду, які викладені постановах від 06.02.2018 в справі №816/166/15-а, від 27.03.2018 в справі №816/809/17, від 14.08.2018 в справі №815/3479/17 зазначає, що не є належним доказом нереальності господарських операцій позивача з його контрагентами, лише бази даних податкового органу, оскільки інформація з баз даних АІС Податковий блок, не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів, вона носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального закону.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд також наголошує, що непідтвердженість реальності господарських операцій, описаних контролюючим органом у акті перевірки у контексті податку на додану вартість, заснована на припущеннях, а не встановлених податковим органом фактах. Висновки перевіряючого сформовані на підставі оцінки іншої діяльності контрагентів, а не конкретних господарських операціях, проведених з позивачем. Позивач акцентував увагу, що порушення контрагента, навіть якщо такі були допущені, не свідчать про порушення норм податкового законодавства позивачем. Посилання контролюючого органу на інформацію, отриману із власних баз даних, не може нести доказовий характер, адже такі бази є лише джерелом загальної інформації щодо платників податки і не встановлюють безумовних фактів та висновків при проведенні перевірки.
Також, суд звертає увагу на рішення Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03), в якому зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.
У вищевказаному рішенні наголошується й на тому, що платник податків не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати податок на додану вартість другий раз, а також пеню.
Щодо покликання відповідача, що ТОВ «БУДВІН СТРОЙ» є фігурантом в кримінальному провадженні, суд оцінює критично, позаяк відсутній вирок суду, який набрав законної сили та яким встановлено укладення договорів між позивачем та названим контрагентом з метою, яка порушує публічний порядок, вчинення угод з метою, що суперечать інтересам держави і суспільства.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача.
Відтак, оскаржуване податкове повідомлення-рішення не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, а також суперечить встановленим у справі обставинам, є протиправним та підлягає скасуванню, що є правовою підставою для задоволення позовних вимог в цій частині.
Згідно частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 5 879,55 грн., що документально підтверджується платіжною інструкцією №319 від 28.05.2025.
За результатами розгляду справи суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, а тому підлягає стягненню з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь позивача судовий збір у сумі 5 879,55 грн.
Керуючись статтями: 8, 9, 72-77, 139, 242-244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю підприємство "БАСК" (вул. Академіка Белелюбського, буд. 14, м. Дніпро, Дніпровський р-н, Дніпропетровська обл.,49038; ІК в ЄДРПОУ 19315887) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд. 17-А, м. Дніпро, 49005; ІК в ЄДРПОУ 44118658), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «СОРЦЕФ» (вул. Великотирновська, буд. 39А, м. Полтава, Полтавська область, 36034; ІК в ЄДРПОУ 41647250); Товариство з обмеженою відповідальністю «БУДМАКСТРОЙ» (вул. Миколи Леонтовича, буд. 69, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25014; ІК в ЄДРПОУ 42144314); Товариство з обмеженою відповідальністю «БУДВІН СТРОЙ» (вул. Перемоги, буд. 24, офіс 10, м. Житомир, Житомирська область, 10003; ІК в ЄДРПОУ 43272742) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 18.03.2025 №0145930705 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд. 17-А, м. Дніпро, 49005; ІК в ЄДРПОУ 44118658) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю підприємство "БАСК" (вул. Академіка Белелюбського, буд. 14, м. Дніпро, Дніпровський р-н, Дніпропетровська обл.,49038; ІК в ЄДРПОУ 19315887) понесені позивачем судові витрати в сумі 5879,55 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 26 вересня 2025 року.
Суддя Е.О. Юрков