26 вересня 2025 рокуСправа №160/21203/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Турлакової Н.В.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 13.05.2025 №046350015903.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати загального страхового стажу ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 , період роботи з 03.05.1993 по 29.03.1996 згідно трудової книжки серії НОМЕР_2 .
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу за Списком №1 (підземний) ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 , період роботи прохідником підземним 5 розряду з повним робочим днем в шахті ім. К.А. Румянцева з 01.01.2011 по 27.09.2011 та прохідником підземним 5 розряду з повним робочим днем в шахті на ДП «Артемвугілля» структурного підрозділу «Ордена трудового червоного прапору Шахта ім. К.А. Румянцева з 20.05.2013 по 31.08.2014 згідно трудової книжки серії НОМЕР_2 та здійснити перерахунок пенсії з моменту звернення, тобто з 13.05.2025 з урахуванням норм ст. 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем було подано заяву про перерахунок пенсії з урахуванням норм Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці". ГУ ПФУ в Харківській області було прийнято рішення про відмову в перерахунку пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу. Позивач вважає протиправним рішення про відмову в перерахунку пенсії, що і стало підставою звернення до суду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.07.2025 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).
Від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що На виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12.07.2024 у справі № 200/2753/24 ОСОБА_1 з 11.02.2024 призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до частини другої статті 114 Закону № 1058. Загальний страховий стаж складає 35 років 06 місяців 27 днів (зарахований по 23.01.2023), в тому числі за Списком № 1 - 16 років. До страхового стажу не зараховано період роботи з 03.05.1993 по 29.03.1996, з 01.01.2011 по 27.09.2011 та з 20.05.2013 по 31.08.2014. 13.05.2025 Позивач. надав заяву про перерахунок пенсії з урахуванням норм Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці». За результатом розгляду наданих до заяви документів Головними управліннями Пенсійного фонду України в Харківській області прийнято рішення від 21.05.2025 № 046350015903 про відмову у перерахунку пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу. Пільговий стаж складає 14 років 01 місяць 14 днів, з них: 03 роки 03 місяці 17 днів - на провідних професіях; 10 років 09 місяців 27 днів - на підземних і відкритих гірничих роботах. До страхового стажу не зараховано період роботи з 03.05.1993 по 29.03.1996, оскільки в даті наказу про прийняття на роботу наявне виправлення. До пільгового стажу не враховано періоди роботи з 01.01.2011 по 27.09.2011 та з 20.05.2013 по 31.08.2014, оскільки відсутні дані про проведення атестації робочих місць. Відповідно до пільгової довідки №247 від 03.04.2024 пільговий стаж становить 14 років 01 місяць 14 днів. Таким чином, підстави для розрахунку пенсії відповідно до статті 8 Закону України “ Про підвищення престижності шахтарської праці» - відсутні ( не підтверджено пільговий стаж 15 років).
Від позивача надійшла відповідь на відзив.
Від Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що за результатом розгляду документів, доданих до заяви про перерахунок пенсії позивачем, відповідно до Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» проведено перерахунок пільгового стажу згідно довідки №247 від 03.04.2024, виданої ПАТ «ДЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» виробничим структурним підрозділом «ШАХТОУПРАВЛІННЯ ДНІПРОВСЬКЕ» та встановлено, що пільговий стаж позивача склав 14 років 01 місяць 14 днів: на провідних професіях - 03 роки 03 місяці 17 днів; на підземних і відкритих гірничих роботах - 10 років 09 місяців 27 днів. Оскільки наданими документами не підтверджено стаж 15 років на роботах, передбачених статтею 1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області прийнято рішення про відмову ОСОБА_1 в розрахунку пенсії відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» на підставі заяви від 13.05.2025 за №9022.
Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За приписами ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
За викладених обставин, у відповідності до вимог ст.ст.258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд встановив наступне.
Рішенням Головного управління ПФУ в Донецькій області від 18.04.2024 №046350015903 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 12.07.2024 року у справі №200/2753/24, позов ОСОБА_1 задоволено, а саме вирішено:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління пенсійного фонду України в Донецькій області за №046350015903 від 18.04.2024 року щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії;
зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до пільгового стажу періоди роботи ОСОБА_1 : з 21.05.1992 року по 30.06.1992 року, 11.01.1993 року по 21.03.1993 року, з 27.01.1998 року по 27.11.1998 року, з 06.04.2015 року по 04.05.2017 року згідно записів у трудовій книжці НОМЕР_4 від 06.03.1996 року; з 12.01.2022 згідно записів у Вкладишу до трудової книжки НОМЕР_5 від 04.05.2017 року, з 01.09.2022 року по 23.01.2023 року згідно запису у трудовій книжці НОМЕР_6 від 01.09.2022 року;
зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком з 10.04.2024 року з урахуванням рішення суду.
стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління пенсійного фонду України в Донецькій області (м.Cлов'янськ, вул.Генерала Батюка, 8, ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211 грн., 20 коп.
На виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12.07.2024 року у справі №200/2753/24 ОСОБА_1 з 11.02.2024 призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до частини 2 статті 114 Закону №1058.
13.05.2025 року ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про перерахунок пенсії відповідно до Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці".
Рішенням Головного управління ПФУ Харківській області від 21.05.2025 №046350015903, ОСОБА_1 відмовлено в перерахунку пенсії відповідно до статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", оскільки наданими документами не підтверджено стаж 15 років на роботах передбачених ст.1 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці".
25.06.2025 року ОСОБА_1 через свого представника звернувся до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою з питань пенсійного забезпечення.
Листом від 01.07.2025 року №0400-010307-8/125899 ГУ ПФУ в Дніпропетровській області розглянуло заяву ОСОБА_1 подану його представником та повідомило зокрема наступне.
"На виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі №200/2753/24 ОСОБА_1 з 11.02.2024 призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до частини другої статті 114 Закону № 1058.
Загальний страховий стаж складає 35 років 6 місяців 27 днів (зарахований по 23.01.2023), втому числі за Списком № 1 - 16 років.
До страхового стажу не зараховано період роботи з 03.05.1993 по 29.03.1996, оскільки в даті наказу про прийняття на роботу наявне виправлення.
До пільгового стажу не враховано періоди роботи з 01.01.2011 по 27.09.2011 та з 20.05.2013 по 31.08.2014, оскільки відсутні дані про проведення атестації робочих місць.
13.05.2025 ОСОБА_1 надав заяву про перерахунок пенсії з урахуванням норм Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці».
За результатом розгляду наданих до заяви документів Головними управліннями Пенсійного фонду України в Харківській області прийнято рішення від 21.05.2025 №046350015903 про відмову у перерахунку пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.
Пільговий стаж складає 14 років 1 місяць 14 днів, з них: 3 роки 3 місяці 17 днів - на провідних професіях; 10 років 9 місяців 27 днів - на підземних і відкритих гірничих роботах."
Не погоджуючись із відмовою в перерахунку пенсії, не зарахуванням періодів роботи, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до норм ч.4. ст.24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Згідно зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.1,2,3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 (далі - Порядок №637) - основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.
Отже, аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.
Судом встановлено, що відповідно до трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_4 від 06.03.1996 року, містяться наступні записи:
- запис 5 - 03.05.1993 - прийнято в МПП "Олімп" в якості монтажника коксохімічного виробництва (наказ 4 від 03.05.1993);
- запис 6 - 29.03.1996 - звільнено за ст.38 КЗпП (власне бажання) (наказ 5 від 29.03.1996). підпис директора печатка
Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області при не зарахуванні періоду роботи позивача з 03.05.1993 по 29.03.1996 - оскільки наявне виправлення в даті наказу про прийняття на роботу.
Суд не приймає до уваги доводи відповідача з приводу того, що в трудовій книжці позивача є в наявності певні недоліки в оформлені трудової книжки, оскільки наявність таких недоліків щодо заповнення трудової книжки не є підставою вважати, що вказані спірні періоди роботи не підтверджують факту перебування особи на відповідній посаді, до того ж, обов'язок щодо оформлення та ведення трудових книжок покладається на роботодавця або уповноважену ним особу, а не на працівника.
Верховний Суд у постановах від 24 травня 2018 року у справі №490/12392/16-а (провадження №К/9901/2310/18) та від 04 вересня 2018 року у справі № 423/1881/17 (провадження №К/9901/22172/18) висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідач, відмовляючи зараховуванні період роботи позивача з 03.05.1993 по 29.03.1996 до загального стажу, діяв не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Щодо не зарахування до пільгового стажу періоду роботи з 01.01.2011 по 27.09.2011 та з 20.05.2013 по 31.08.2014, оскільки відсутні дані про проведення атестації робочих місць.
Так, згідно копії трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_4 від 06.03.1996 року, містяться наступні записи:
Шахта ім.К.А. Румянцева
- запис 42 - 18.11.2010 - прийнято прохідником підземним 5 розряду з повним робочим днем в шахті (наказ 1118к від 18.11.2010);
- запис 43 - 27.09.2011 - звільнено за власним бажанням ст.38 КЗпП України (наказ 949к від 27.09.2011);
- запис 48 - 20.05.2013 - прийнято прохідником підземним 5 розряду з повним робочим днем в шахті (наказ 610к від 20.05.2013);
- запис 49 - 14.10.2014 - звільнено за ст.38 КЗпП України (наказ 1044к від 14.10.2014).
Суд звертає увагу, що в трудовій книжці позивача наявні відомості щодо роботи повний робочій день в шахті під землею для визначення цих періодів (з 01.01.2011 по 27.09.2011 та з 20.05.2013 по 31.08.2014) як пільгових.
Відповідно Постанови КМУ «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» від 16.01.2003 року №36, яка була чинна у спірні періоди з 01.01.2011 по 27.09.2011 та з 20.05.2013 по 31.08.2014, посада «прохідник підземний з повним робочим днем у шахті» відноситься до Списку № 1.
Щодо аргументу відповідача з приводу відсутності інформації про проведення атестації.
Атестація робочих місць відповідно до Порядку проведення атестації та розробленими Методичних рекомендацій для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01 вересня 1992 року № 41 передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.
Відповідно до положень Порядку проведення атестації відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.
Атестація робочих місць за умовами праці - це комплексна оцінка всіх факторів виробничого середовища і трудового процесу, супутніх соціально-економічних факторів, що впливають на здоров'я і працездатність працівників в процесі трудової діяльності.
Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
За приписами п.п. 1, 2 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 року № 442, атестація робочих місць за умовами праці проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому. Частиною 2 п. 4 цього Порядку встановлено, що відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
Таким чином, законодавцем покладено обов'язок своєчасного та якісного проведення атестації робочих місць на керівників підприємств, а тому не проведення або не своєчасне та неякісне проведення з вини керівників підприємств атестації, а також формулювання наказів про проведення атестації робочих місць не може позбавити позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст.13 Закону України Про пенсійне забезпечення.
Аналогічний правовий висновок зазначено в Постанові Великої палати Верховного суду від 19.02.2020 року по справі № 520/15025/16-а.
На підставі викладених висновків суд наголошує, що періоди роботи позивача з 01.01.2011 по 27.09.2011 та з 20.05.2013 по 31.08.2014 прохідником підземним 5 розряду з повним робочим днем в шахті підлягають зарахуванню до пільгового стажу.
З урахуванням викладеного, з метою ефективного захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Харківській області від 13.05.2025 №046350015903 про відмову в перерахунку пенсії, а належним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання пенсійного органу зарахувати спірні періоди стажу до загального та пільгового.
Суд також зазначає, що адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя.
Відповідно до ч. 4 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, і давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, що належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.
Статтею 58 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та готує документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії та їх перерахунку.
З огляду на встановлені обставини у справі суд вважає необхідним для належного захисту прав та інтересів позивача зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13.05.2025 про перерахунок пенсії відповідно до Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
У задоволенні іншої частини позовної вимоги зобов'язального характеру слід відмовити із зазначених підстав.
Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Аналогічна позиція стосовно обов'язку доказування висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).
Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд робить висновок, що позовна заява підлягає частковому задоволенню судом.
На підставі ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати розподіляються пропорційно до задоволених вимог позивача.
Отже, оскільки позовну заяву задоволено частково, то сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 1211,20 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів у розмірі пропорційному до задоволених позовних вимог у сумі 605,60 грн. (по 302,80 грн. з кожного).
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_7 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, 61022, Україна, Харківська обл., місто Харків, Майдан Свободи, Держпром, інше 2 ПОВЕРХ), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 26, ЄДРПОУ 21910427), про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,- задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 13.05.2025 №046350015903 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до загального страхового стажу період роботи з 03.05.1993 по 29.03.1996 згідно трудової книжки серії НОМЕР_2 та до пільгового стажу за Списком №1 (підземний) період роботи прохідником підземним 5 розряду з повним робочим днем в шахті з 01.01.2011 по 27.09.2011 та з 20.05.2013 по 31.08.2014 згідно трудової книжки серії НОМЕР_2 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13.05.2025 про перерахунок пенсії відповідно до Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 26, ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_7 , АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 302,80 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, 61022, Україна, Харківська обл., місто Харків, Майдан Свободи, Держпром, інше 2 ПОВЕРХ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_7 , АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 302,80 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Н.В. Турлакова