26 вересня 2025 рокуСправа №160/21189/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Турлакової Н.В.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області в якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 13.06.2025 року №047150030036 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 період роботи з 17.02.2014 року по 19.08.2016 року в товаристві з обмеженою відповідальністю «Промисловий ремонт» (ЄДРПОУ 36608356).
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05.06.2025 року про призначення пенсі за віком на пільгових умовах, з врахуванням за Списком №l періоду роботи з 17.02.2014 року по 19.08.2016 року в товаристві з обмеженою відповідальністю «Промисловий ремонт» (ЄДРПОУ 36608356).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернувся до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, проте рішення ГУ ПФУ у Львівській області відмовлено у призначенні пенсії, у зв'язку із відсутністю необхідного пільгового стажу. При прийнятті рішення про відмову у призначенні пенсії не було зараховано до пільгового стажу за Списком №1 період роботи з 17.02.2014 по 19.08.2016 в ТОВ "Промисловий ремонт", що підтверджується витягом з ЕПС про розрахунок стажу. Причини не зарахування цього періоду роботи в рішенні не зазначено. Листом від 03.07.2025 позивачу повідомлено, що причиною не зарахування періоду роботи з 17.02.2014 по 19.08.2016 до Списку №1 через відсутність довідки уточнюючої пільгової характер роботи в цей період.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.07.2025 відкрито провадження у справі та призначено розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).
Від Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що пільговий стаж за Списком №1 становить 3 роки 7 місяців 4 дні. Згідно поданих документів, до страхового стажу не зараховано: періоди навчання в РСФСР з 01.09.1985 по 27.02.1989 згідно диплома серії НОМЕР_1 , період роботи з 24.04.1989 по 28.04.1989 згідно трудової книжки серії НОМЕР_2 , оскільки не долучено документів про неотримання в іншій державі пенсійних виплат та в заяві про призначення пенсії не зазначена причина неможливості їх отримання. - період проходження військової служби з 22.06.1989 по 02.06.1991 згідно військового квитка НОМЕР_3 , оскільки виправлення року початку проходження військової служби не завірено належним чином. Для зарахування необхідно долучити уточнюючу довідку про період проходження військової служби видану на підставі первинних документів; періоди роботи з 30.03.1995 по 29.05.1995, з 01.06.1995 по 01.11.1995 та з 01.12.1995 по 26.06.1997 згідно трудової книжки серії НОМЕР_2 , оскільки відповідно до Закону України від 23.12.2022 «Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22.01.1993» до страхового стажу зараховуються періоди роботи (служби) на РРФСР по 31.12.1991. Відтак, згідно поданих документів право на пенсію за віком на пільгових умовах згідно п.1 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" відсутнє. У разі повторного звернення за призначенням пенсії з додатковими документами, право на пенсійну виплату буде переглянуто. Аналізуючи вище наведені правові норми та зважаючи на викладені обставини в їх сукупності вважаємо, що дії Головного управління Пенсійного фонду України є правомірними та такими, що ґрунтуються на Конституції, законах України, а відтак позовні вимоги Позивача є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.
Згідно довідки про доставку електронного листа, документ в електронному вигляді "ст.262 ч.5 "Ухвала про відкриття спрощеного провадження" (без повідомлення сторін) від 28.07.25 №160/21189/25 було надіслано одержувачу Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області його електронний кабінет. Документ доставлено до електронного кабінету 28.07.25 14:38.
Відзив від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на адресу суду не надходив.
Статтею 261 КАС України визначенні особливості подання заяв по суті справи у спрощеному позовному провадженні, а саме відзив подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі (ч.1). Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі (ч.2).
Відповідно до положень ч.6 ст.162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи обставини ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк (протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі) та законодавчу встановлену послідовність надання письмових заяв по суті, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
На підставі викладеного вище, суд зазначає, що останній вжив заходи, щодо належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні, у порядку визначеним КАС України.
Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За приписами ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
За викладених обставин, у відповідності до вимог ст.ст.258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд встановив наступне.
05.06.2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1.
Заяву ОСОБА_1 за принципом екстериторіальності розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області.
Рішенням Головного управління ПФУ у Львівській області від 13.06.2025 року №047150030036 про відмову у призначенні пенсії, ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії.
Так, в рішення від 13.06.2025 року №047150030036 зазначено зокрема наступне.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.
Вік заявника 54 роки 11 місяців 07 днів.
Страховий стаж 32 роки 05 місяців 28 днів.
Пільговий стаж за Списком №1 становить 03 роки 07 місяців 04 дні.
Згідно поданих документів, до страхового стажу не зараховано:
- періоди навчання в РСФСР з 01.09.1985 по 27.02.1989 згідно диплома серії НОМЕР_1 , період роботи з 24.04.1989 по 28.04.1989 згідно трудової книжки серії НОМЕР_2 , оскільки не долучено документів про неотримання в іншій державі пенсійних виплат та в заяві про призначення пенсії не зазначена причина неможливості їх отримання;
- період проходження військової служби з 22.06.1989 по 02.06.1991 згідно військового квитка НОМЕР_3 , оскільки виправлення року початку проходження військової служби не завірено належним чином. Для зарахування необхідно долучити уточнюючу довідку про період проходження військової служби видану на підставі первинних документів;
- періоди роботи з 30.03.1995 по 29.05.1995, з 01.06.1995 по 01.11.1995 та з 01.12.1995 по 26.06.1997 згідно трудової книжки серії НОМЕР_2 , оскільки відповідно до Закону України від 23.12.2022 «Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22.01.1993» до страхового стажу зараховуються періоди роботи (служби) на РРФСР по 31.12.1991;
- період роботи з 01.01.2002 по 18.07.2002 згідно трудової книжки серії НОМЕР_2 , оскільки в індивідуальних відомостях про застраховану особу відсутні дані про роботу.
Періоди роботи згідно трудової книжки серії НОМЕР_2 доцільно підтвердити додатковими документами або результатами перевірки проведеної, в тому числі за заявою власника трудової книжки.
До пільгового стажу за Списком №1 зараховано усі періоди роботи.
Згідно поданих документів право на пенсію за віком на пільгових умовах відсутнє.
Згідно роздруківки Форма РС-Право, період роботи ОСОБА_1 з 17.02.2014 року по 19.08.2016 року зараховано до загального страхового стажу.
05.06.2025 року позивач звернувся до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою щодо зарахування періоду роботи з 17.02.2014 року по 19.08.2016 року лише до загального страхового стажу.
Листом від 03.07.2025 року №29853-21207/С-01/8-0400/25 ГУ ПФУ в Дніпропетровській області розглянуло заяву ОСОБА_1 та повідомило, що у матеріалах електронної пенсійної справи відсутні довідки уточнюючі пільговий характер роботи за період з 17.02.2014 року по 19.08.2016 року, тому для зарахування зазначеного періоду до пільгового стажу за Списком №1 немає підстав.
Не погоджуючись з не зарахуванням до пільгового стажу періоду роботи з 17.02.2014 року по 19.08.2016 року, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року №1058-IV.
Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Частиною першою ст. 24 Закону № 1058-IV встановлено, що страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Згідно з статтею 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Також, згідно із статтею 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Відповідні положення містить і Постанова Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).
Так, згідно з пунктом 2 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Пунктом 3 зазначеного Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Аналіз наведених правових положень свідчить про те, що основним документом, який підтверджує стаж роботи є трудова книжка.
Згідно копії трудової книжки серії НОМЕР_4 від 17.02.2014 року ОСОБА_1 у спірний період працював:
ТОВ "ПРОМИСЛОВИЙ РЕМОНТ" (код ЄДРПОУ 36608356)
- запис 1 - 17.02.2014 - прийнятий слюсарем черговим та з ремонту устаткування в кар'єрі 4 розряду на виробничу дільницю по поточний ремонтам устаткування кар'єру (наказ №1/25к від 17.02.2024);
- за результатами атестації робочих місць за умовами праці підтверджене право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №1 (наказ №11 від 07.12.2009);
- за результатами атестації робочих місць за умовами праці підтверджене право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №1 (наказ №1/132/10 від 08.12.2014);
- запис 2 - 19.08.2016 - звільнено за власним бажанням згідно ст.38 КЗпП (наказ від 19.08.2016 №1/200у).
Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що дані трудової книжки позивача (в частині спірного періоду роботи) містять неправдиві або недостовірні відомості.
Підставами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є передусім, досягнення відповідного віку, наявність потрібного стажу, наявність професії та виробництва в зазначених списках та підтвердження шкідливих умов праці працівника безпосередньо на робочому місці результатами атестації робочих місць, проведення якої передбачено Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 № 442 (далі - Порядок № 442), за умови зайнятості працівника на вищеназваних роботах повний робочий день. Відсутність хоча б однієї з цих умов не дає права працівникові на пенсію за віком на пільгових умовах.
Згідно Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок №637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до п.20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Тобто, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Записами трудової книжки підтверджується те, що у спірний період позивач працював повний робочий день на роботі, яка дає право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №1, окрім того, наявні записи щодо проведення атестації робочого місця.
Враховуючи викладене, суд зазначає, що Пенсійним фондом було протиправно не зараховано до пільгового стажу позивача період: з 17.02.2014 року по 19.08.2016 року в товаристві з обмеженою відповідальністю “Промисловий ремонт» (ЄДРПОУ 36608356) до пільгового стажу роботи за Списком №1 відповідно до записів трудової книжки НОМЕР_4 від 17.02.2014 року, у зв'язку з чим, вказаний період мав бути зарахований до пільгового стажу позивача при розгляді його заяви про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
За таких обставин, рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 13.06.2025 року №047150030036 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії є протиправним та підлягає скасуванню.
Статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначені способи захисту порушених прав, свобод та інтересів, та зазначено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до п.4 та п.10 ч.2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Відповідно до частини 4 статті 245 КАС України, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.
Отже, дискреційне право органу виконавчої влади обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.
Наділивши державні органи дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.
Такі рішення приймаються на підставі звернення зацікавленої особи та за результатами аналізу поданих нею документів.
Враховуючи наведене, суд зазначає, що позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05.06.2025 року про призначення пенсі за віком на пільгових умовах, з врахуванням за Списком №l періоду роботи з 17.02.2014 року по 19.08.2016 року в товаристві з обмеженою відповідальністю «Промисловий ремонт» (ЄДРПОУ 36608356) є належним способом захисту прав позивача, а відтак відповідна позовна вимога підлягає задоволенню.
Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, а також обставини, встановлені у ході судового розгляду справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Суд дійшов висновку щодо наявності підстав для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів, на користь позивача сплачену ним суму судового збору у розмірі 1211,20 грн. (по 605,60 грн. з кожного).
Керуючись ст.ст.241-250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 26, ЄДРПОУ 21910427), Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885, 79016, Україна, Львівська обл., місто Львів, вулиця Митрополита Андрея, будинок, 10) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,- задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 13.06.2025 року №047150030036 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи по Списку №1 період роботи з 17.02.2014 року по 19.08.2016 року в товаристві з обмеженою відповідальністю “Промисловий ремонт» (ЄДРПОУ 36608356) згідно записів трудової книжки НОМЕР_4 від 17.02.2014 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05.06.2025 року про призначення пенсі за віком на пільгових умовах за Списком №1 із врахуванням періоду роботи з 17.02.2014 року по 19.08.2016 року до пільгового стажу роботи по Списку №1.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 26, ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 605,60 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885, 79016, Україна, Львівська обл., місто Львів, вулиця Митрополита Андрея, будинок, 10) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 605,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Н.В. Турлакова