30 липня 2025 року Справа № 160/6908/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Кучугурної Н.В.
секретаря судового засідання Кропової К.В.
за участю:
позивача: не з'явився;
від позивача: Москаленко О.В., адвокат;
від відповідача: Герасименко К.О., представник;
від третьої особи: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача, - Головне управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Обставини справи: до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:
визнати протиправним і скасувати повністю податкові повідомлення-рішення від 11.10.2024 №0636460708 і №0636470708.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що посадовими особами відповідача була проведена фактична перевірка магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , за результатами якої до позивача були застосовані штрафні санкції відповідно до оскаржуваних у цій справі податкових повідомлень-рішень. З цими податковими повідомленнями-рішеннями позивача не погоджується і зазначає, що він був позбавлений можливості скористатись гарантованим йому законодавцем правом на участь у проведеній фактичній перевірці, у зв'язку з нехтування та ухилення від виконання своїх обов'язків контролюючим органом. Між тим, в Акті фактичної перевірки контролюючий орган зазначає, що перевірка здійснюється в присутності директора магазина ОСОБА_2 , в той час, як в направленнях на перевірку (при їх отриманні) останній зазначив, що є представником ТОВ «Фан Рітейл». Також, зі змісту Акту фактичної перевірки вбачається, що ОСОБА_2 не проводив розрахункові операції. Таким чином, фактична перевірка ФОП ОСОБА_1 є такою, яка не відбулася, оскільки відсутні докази пред'явлення платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) документів передбачених п. 81.1 ст. 81 ПК України.
Також позивач зазначає, що у вказаному наказі відсутні будь-які посилання на конкретні (фактичні) обставини, які слугували підставами для призначення такої перевірки (не зазначено, яке саме письмове звернення покупця (споживача) отримано контролюючим органом та наявне у відповідача). Тобто, із наведених обставин, Наказ на перевірку, окрім посилання на норми, що їх регулюють (юридичні підстави), конкретних (фактичних) підстав для призначення та проведення такої перевірки не містить.
Позивач повідомляє, що зі змісту Наказу на перевірку вбачається, що фактична перевірка позивача була проведена виключно у зв'язку з належністю магазину, в якому здійснює діяльність ФОП ОСОБА_1 , до мережі магазинів «YABLUKA», навіть без встановлення особи суб'єкта господарювання, який здійснює діяльність у такому магазині, та за відсутності жодної інформації про порушення позивачем податкової дисципліни в сфері правовідносин, які були перевірені. Отже, Наказ на перевірку не відповідає та суперечить вимогам абз.3 п. 81.1 ст. 81 ПК України, оскільки, у контролюючого органу були відсутні будь-які підстави для проведення перевірки позивача за Наказом від 02.09.2024 № 5738-п, що є істотним порушенням в частині не дотримання відповідачем процедури проведення перевірки, а отже, законні підстави для призначення і проведення фактичної перевірки згідно із таким наказом в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 », де проводить господарську діяльність позивач за адресою: АДРЕСА_1 , у відповідача були відсутні. Враховуючи наведене, істотне порушення відповідачем процедури призначення і проведения фактичної перевірки, яка наведена вище, тягнуть за собою протиправність прийняття контролюючим органом оспорюваних податкових повідомлень-рішень, які, у цьому випадку, є самостійною підставою для визнання протиправними та скасування оспорюваних податкових повідомлень-рішень, прийнятих за результатами такої незаконної перевірки.
Щодо протиправності податкового повідомлення-рішення від 11.10.2024 № 0636460708, яким до позивача застосовано штрафну (фінансову) санкцію (штраф) у сумі 981 241 грн, на підставі п.п.54.3.3 п.54.3 ст.54 ПК України і згідно ст. 20 Закону № 265, позивач зазначає, що в основу вказаних висновків покладено не забезпечення обліку товарних запасів, за місцем їх реалізації на загальну суму - 981 241 грн, а саме на момент початку проведення перевірки та в ході проведення позивач не подав документи, що посвідчують облік та походження товару. Так, відповідно до п.п.75.1.3. п. 75.1 ст. 75 ПК України - фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). При цьому, особливість фактичних перевірок та їх відмінність від усіх інших перевірок, які проводяться контролюючими органами, полягає у тому, що при їх проведенні перевіряються не бухгалтерські документи, а правильність фактичних дій (фактичного стану речей) суб'єкта підприємницької діяльності. З огляду на викладене, та беручи до уваги підстави притягнення позивача до відповідальності (застосування штрафної санкції) - з'ясування питання щодо дотримання платником податків обліку товарних запасів не стосується здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, оформлення трудових відносин працівниками, не пов'язане із отриманням дозвільних документів тощо і тому, не може бути предметом фактичної перевірки. Поряд з цим, ФОП ОСОБА_1 здійснює свою господарську діяльність, зокрема, за місцем об'єкту оподаткування, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , при цьому, одночасно в приміщенні здійснюють діяльність з продажу аналогічного товару декілька суб'єктів господарювання. Враховуючи, що при проведенні фактичної перевірки перевіряючими податкового органу не знімались фактичні залишки товарних запасів виключно у точці продажу позивача, а з описів залишків товарів необлікованих згідно встановленого порядку, які знаходяться в реалізації в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою: АДРЕСА_1 , що є додатками № 1 акту, вбачається, що здійснювався опис всього товару, який знаходився у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_3 ». До того є означені описи підписані від суб'єкта господарювання ТОВ «Фан-Рітейл», який не має жодного відношення до діяльності позивача.
Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 11.10.2024 № 0636460708 є протиправним і таким, що підлягає скасуванню.
Щодо податкового повідомлення-рішення від 11.10.2024 № 0636470708, яким до позивача застосовано штрафну (фінансову) санкцію (штраф) у сумі 2 040 грн на підставі п.п. 54.3.3. п.54.3 ст. 54 і абз.1,3,4 п. 121.1 ст.121 ПК України, позивач указує, що в основу цих висновків покладено не надання ФОП ОСОБА_1 на запит про надання документів, документів, що посвідчують облік та походження товару. Так, відповідно до запиту про надання документів вбачається, що він був вручений представнику ТОВ «Фан-Рітейл», а не представнику (особі, яка фактично проводила розрахункові операції) або безпосередньо позивачу. Крім того, в Акті фактичної перевірки не міститься посилання на складання акту, який засвідчує факт відмови позивача надати копії запитуваних документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу. Також, як указує позивач, кваліфікуючою умовою для застосування штрафу розміром 2040 грн законодавець визначив доведення контролюючим органом обставин застосування до платника податків штрафу за таке саме порушення, чого, в цьому випадку відповідачем не було здійснено.
Отже, податкове повідомлення-рішення від 14.10.2024 № 0637380708 є протиправним і таким, що підлягає скасуванню.
Справі за цією позовною заявою присвоєно №160/6908/25 та за результатами автоматизованого розподілу справу передано для розгляду судді Кучугурній Н.В.
Ухвалою суду від 10.03.2025 прийнято до розгляду позовну і відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження суддею Кучугурною Н.В. одноособово; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву (у разі заперечення проти позовної заяви) протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
25.03.2025 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно з яким відповідач заперечує проти позовних вимог. У відзиві відповідач указує, що позивач стверджує, що наказ на проведення перевірки не містить будь-яких посилань на конкретні (фактичні) підстави призначення перевірки та не відповідає положенням Податкового кодексу України, оскільки з його змісту неможливо встановити, що саме слугувало підставою для призначення такої перевірки. Однак, наказ ГУ ДПС у м. Києві №5738-п від 02.09.2024 «Про проведення фактичних перевірок» винесений на підставі пп.80.2.3, п.80.2 ст.80 ПК України з метою здійснення контролю за дотриманням суб'єктами господарювання порядку здійснення, ведення касових операцій, наявності ліцензій та дозвільних документів, вимог законодавства щодо встановлених державою фіксованих цін та граничних рівнів торговельної надбавки (націнки), дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками та у зв'язку з отриманням письмового звернення покупця (споживача) про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, у тому числі незабезпечення можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, касових операцій, патентування або ліцензування у вигляді скарги. З отриманої контролюючим органом скарги покупця чітко вбачається порушення ФОП ОСОБА_1 порядку проведення розрахункових операцій, а саме: «Прошу припинити порушення Закону. Не видаються чеки в мережі магазинів Yabluka в м. Києві. Така діяльність цих мереж є системною, неодноразово там купував товари.». Також, відповідач звертає увагу суду на позицію Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду, згідно з якими контролюючому органу достатньо зазначити підпункт статті 80 ПК України у наказі на проведення перевірки. Враховуючи викладене, і наявність позиції Верховного Суду, відповідач вважає, що посилання позивача на відсутність підстав для проведення перевірки є необгрунтованими.
Так, працівниками ГУ ДПС м. Києві, на підставі наказу на проведення фактичної перевірки №5738-п від 02.09.2024 та направлень на проведення перевірки від 02.09.2024 №19434/26-15-07-03-01, №19429/26-15-07-07-01, №19433/26-15-07-03-05, №19432/26-15-07-01-04 проведено фактичну перевірку магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , де провадить господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ). В ході проведення перевірки встановлено порушення: п.12 ст. 3 Закону України від 06.07.95 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», в частині не ведення в установленому порядку обліку товарних запасів за місцем їх реалізації на суму - 981 241,00 грн; п.85.2 ст. 85 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ (із змінами та доповненнями), а саме: ненадання платником податків посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всіх документів, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Вищевказані порушення зафіксовано в акті фактичної перевірки від 04.09.2024 №101025/26/15/07/ НОМЕР_1 . Направлення на проведення фактичної перевірки підписані громадянином ОСОБА_2 , це ж ім'я зазначається і в акті, складеному за результатами проведення фактичної перевірки. Крім того, в акті фактичної перевірки службовими особами контролюючого органу також зафіксовано наступне: «Перед початком проведення перевірки була проведена контрольно-розрахункова операція з придбання навушників за ціною 1888, 00 грн. Розрахункову операцію проводила продавець на ім'я ОСОБА_3 . Розрахункову операцію провела через ПРРО та видала фіскальний чек, також провела розрахункову операцію з повернення, після чого, за вказівкою директора магазину ОСОБА_2 покинула територію магазину та на протязі проведення перевірки не поверталася. В подальшому, директор магазину ОСОБА_2 ознайомився з направленнями на перевірку, підписався та зазначив, що він представник ТОВ «ФАН РІТЕЙЛ», однак слід зазначити, що ОСОБА_2 на протязі проведення перевірки здійснював координування та контроль за роботою магазину. Крім того, актом фактичної перевірки від 04.09.2024 №101025/26/15/07/3566812333 магазину «Yabluka» за адресою АДРЕСА_1 (ФОП ОСОБА_1 ) було зафіксовано факт допуску до роботи ОСОБА_2 без оформлення трудового договору та без повідомлення центрального органу виконавчої влади.». Отже, виходячи із зазначених в акті проведення перевірки відомостей можна дійти висновку, що громадянин ОСОБА_2 все ж є працівником магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою АДРЕСА_1 , де провадить господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 .
Також, відповідач зазначає, що на час проведення фактичної перевірки суб'єктом господарювання не було надано саме первинних документів (в розумінні Порядку ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2021 №496), які підтверджують походження товару, зокрема, опис залишку товарів на початок обліку, накладні, транспортні документи, митні декларації, акти закупки, фіскальні чеки, товарні чеки, інші документи, що містять реквізити, які дозволяють ідентифікувати постачальника та отримувача товару тощо. Виходячи з вищезазначеного, суб'єкт господарювання не є виробником та водночас не надав первинних документів, що підтверджують походження товару, що ставить під сумнів легальність ввезення товару на територію України.
Крім того, під час проведення перевірки з місцем провадження господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , посадовим (службовим особам) ГУ ДПС у м. Києві не було надано документів, що пов'язані з предметом перевірки. Письмовий запит на надання документів, а також копію наказу та направлень на проведення фактичної перевірки було вручено ОСОБА_2 . Натомість було складено акт відмови від підпису акту фактичної перевірки та отримання одного примірника від 03.09.2024 №7605/26-15-07-07-00-17.
За результатами розгляду матеріалів перевірки, ГУ ДПС у Дніпропетровській області з посиланням на норми чинного законодавства, було винесено податкові повідомлення-рішення від 11.10.2024 №0636460708 на суму 981 241,00 грн та №0636470708 на суму 2040,00 грн.
Відповідач вважає, що податкові повідомлення-рішення від 11.10.2024 №0636460708 на суму 981 241,00 грн та №0636470708 на суму 2040,00 грн є законними та обґрунтованими, складеними на підставі та у відповідності до норм чинного законодавства, а тому відсутні підстави для їх скасування.
27.03.2025 до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій представник позивача підтримав доводи, наведені в обгрунтування позовних вимог.
31.03.2025 до суду надійшли заперечення відповідача на відповідь на відзив, в яких відповідач підтримав позицію, висловлену ним у відзиві на позовну заяву.
21.05.2025 представник позивач подав до суду клопотання про приєднання до матеріалів справи позовної заяви ГУ ДПС у Дніпропетровській області до ФОП ОСОБА_4 з якої вбачається, що ГУ ДПС у м.Києві реалізовано наказ № 5738-п від 02.09.2024 «Про проведення фактичної перевірки», а також рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.04.2025 у справі № 160/6149/25 , яким спростовані доводи податкового органу про наявність трудових відносин ФОП ОСОБА_1 з представником ТОВ «Фан Рітейл» Алієвим М.Б.
Ухвалою суду від 21.05.2025 клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про залучення третьої особи задоволено; залучено до участі у справі Головне управління ДПС у м. Києві як третю особу, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача; зобов'язано Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 та його представника - адвоката Москаленко Олену Василівну направити третій особі копії позовної заяви з додатками та інших заяв по суті справи, поданих позивачем, а докази такого направлення надати суду; зобов'язано Головне управління ДПС у Дніпропетровській області направити третій особі копії відзиву на позовну заяву та інших заяв по суті справи, поданих відповідачем, а докази такого направлення надати суду; запропоновано третій особі подати до суду пояснення до позову або відзиву у десятиденний строк з дня отримання заяв по суті справи.
На виконання вимог указаної вище ухвали суду представниками сторін до матеріалів справи були надані докази надіслання третій особі заяв по суті справи.
Ухвала про залучення третьої особи була доставлена до електронного кабінету третьої особи - Головного управління ДПС у Дніпропетровській області. Проте третя особа не скористалась право на подання відповідних пояснень.
Ухвалою від 07.04.2025 задоволено заяву представника Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - адвоката Москаленко Олени Василівни про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції у справі №160/6908/25.
Ухвалою від 10.03.2025 призначено справу до розгляду у підготовчому засіданні на 02 квітня 2025 року на 13:00 год.
02.04.2025 розгляд справи не відбувся у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю судді Кучугурно Н.В.
Про дату та час наступного судового засідання (21.05.2025 о 14:00 год.) учасники справи були повідомлені повістками про виклик.
21.05.2025 підготовче судове засідання відбулось за участю представника позивача і представника відповідача. Позивач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив.
У цьому судовому засіданні суд постановив ухвалу про продовження підготовчого провадження на 30 днів.
У судовому засіданні розгляд справи був відкладений на 09.06.2025 на 11:00 год.
09.06.2025 у судове засідання прибули представник позивача і представник відповідача. Позивач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив.
09.06.2025 суд ухвалою занесеною до протоколу судового засідання закрив підготовче провадження у справі і призначив розгляд справи по суті на 02.07.2025 на 15:00 год.
02.07.2025 розгляд справи по суті відбувся за участю представника позивача і представника відповідача. Позивач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив.
У цьому судовому засіданні розгляд справи був відкладений на 30.07.2025 на 15:00 год.
30.07.2025 у судове засідання прибули представник позивача і представники відповідача. Позивач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити. У свою чергу, представники відповідача заперечували проти позовних вимог та наполягав на відмові у їх задоволенні.
У судовому засіданні 30.07.2025 судом проголошено вступну і резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ОСОБА_1 є фізичною особо-підприємцем, основним видом діяльності якого є роздрібна торгівля комп'ютерами, периферійним устаткованням і програмним забезпеченням у спеціалізованих магазинах.
02 вересня 2024 року Головним управлінням ДПС у м. Києві був виданий наказ №5738-п «Про проведення фактичних перевірок».
Цим наказом на підставі п.п.80.2.3 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України, Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», також інших нормативних актів, контроль за дотриманням яких покладено на територіальні органи ДПС, вирішено провести фактичні перевірки платників податків/об'єктів, зазначених у додатках 1-3, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин із працівниками (найманими особами).
Як обгрунтування проведення перевірки у наказі вказано доповідна записка управління фактичних перевірок від 02.09.2024 №1642/26-15-07-07-00-12.
До цього наказу був складений додаток №40 - перелік платників податків для проведення фактичних перевірок працівниками управління фактичних перевірок на підставі підпункту 80.2.3 пункту 80.2, статті 80 Податкового кодексу України.
У додатку вказано таке.
Мета проведення перевірки: перевірити порядок здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин із працівниками (найманими особами). Вид перевірки: фактична. Період діяльності, що перевіряється: згідно зі ст.102 Податкового кодексу України. Тривалість перевірки не повинна перевищувати 10 діб. Початок перевірки 03.09.2024. Назва платника податків/об'єкта, перевірка якого проводиться - магазин «YABLUKA», адреса об'єкта: м. Київ, Печерський район, вул. Шота Руставеллі, 1/12.
02 вересня 2024 року Головним управлінням ДПС у м. Києві були виписані направлення на проведення перевірки №19434/16-15-07-03-01, № 19429/25-15-07-07-01, № 19433/26-15-07-03-05. У направленнях указано, що службове посвідчення і направлення на проведення перевірки були пред'явлені представнику ТОВ «Фан Рітейл» Алієву М.Б.
Під час проведення перевірки 03.09.2024 посадовими особами контролюючого органу був складений запит про надання документів, адресований ФОП ОСОБА_1 . У запиті зазначено, що його отримав представник ТОВ «Фан Рітейл» Алієв М.Б. для передачі ФОП Кришталь О.К.
Також під час перевірки були складені описи залишків товарів необлікованих згідно із встановленим порядком, які знаходяться в реалізації в магазині «YABLUKA» за адресою: м. Київ, вул. Шота Руставеллі, 1/12, в якому здійснює діяльність ФОП ОСОБА_1 , на суму 546900 грн і на суму 981241 грн. від субєкат господарювання описи підписані представником ТОВ «Фан Рітейл» Алієвим М.Б.
За результатами проведеної перевірки був складений акт фактичної перевірки №101025/26/15/07/3566812333 від 03.09.2025.
Акт містить відомості про те, що перевірка здійснена в присутності ОСОБА_2 (директор магазину).
Згідно із актом встановлені порушення: п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»; п.85.2 ст.86, ст.44 Податкового кодексу України; ч.4 ст.24 Кодексу законів про працю України.
03.09.2024 посадовими особами Головного управління ДПС у м. Києві був складений акт №7605/26-15-07-07-00-17 відмови від підпису акту фактичної перевірки та отримання одного примірника, в якому вказано, що директор магазину «YABLUKA» ОСОБА_2 відмовився від підписання акту фактичної перевірки та отримання одного примірника.
11.10.2024 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області були винесені податкові повідомлення-рішення:
№0636460708, яким на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, ст.20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку) до позивача застосовано штрафні санкції у сумі 981241,00 грн;
№0636470708, яким на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54, абз.3, 4 п.121.1 ст.121 Податкового кодексу України (за ненадання платником податків посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі документів, що належать або пов'язані з предметом перевірки), до позивача застосовано штраф у сумі 2040 грн.
Вважаючи протиправними прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає про таке.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 19-1.1 статті 19-1 ПК України передбачено, що контролюючі органи виконують такі функції: 19-1.1.4. здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб'єктами господарювання установлених законодавством обов'язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), проведення розрахункових операцій, а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, наявністю торгових патентів; 19-1.1.14. здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері.
Згідно з пунктами 61.1, 61.2 статті 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.
Підпунктом 62.1.3 пункту 62.1 статті 61 ПК України передбачено, що податковий контроль здійснюється зокрема шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Згідно з пунктом 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України встановлено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Статтею 80 ПК України передбачений такий порядок проведення фактичної перевірки:
80.1. Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
80.2. Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:
80.2.3. письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, у тому числі незабезпечення можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, касових операцій, патентування або ліцензування.
80.4. Перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція.
80.5. Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.
80.7. Фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб'єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.
Статтею 81 ПК України передбачені умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок:
81.1. Посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;
- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;
- службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.
При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.
У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.
81.3. Під час проведення перевірок посадові (службові) особи органів державної служби повинні діяти у межах повноважень, визначених цим Кодексом.
Керівники і відповідні посадові особи юридичних осіб та фізичні особи - платники податків під час перевірки, що проводиться контролюючими органами, зобов'язані виконувати вимоги контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів про оподаткування і підписати акт (довідку) про проведення перевірки та мають право надати заперечення на цей акт (довідку).
Згідно з пп.20.1.11 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право проводити контрольні розрахункові операції до початку перевірки платника податків щодо дотримання ним порядку проведення готівкових розрахунків та застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій. Товари, отримані службовими (посадовими) особами контролюючих органів під час проведення контрольної розрахункової операції, підлягають поверненню платнику податків у непошкодженому вигляді. У разі неможливості повернення такого товару відшкодування витрат здійснюється відповідно до законодавства з питань захисту прав споживачів.
Суд наголошує, що у посадових осіб контролюючого органу виникає право на проведення фактичної перевірки за сукупності двох умов: наявності передбачених пунктом 80.2 ст.80 ПК України підстав для її проведення (правова підстава) та пред'явлення документів, визначених пунктом 81.1 статті 81 ПК України (формальна підстава).
Податковий кодекс України пов'язує початок фактичної перевірки, яка здійснюється без попередження платника податків, але у присутності посадових осіб суб'єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції, саме з врученням платнику податків або таким особам під розписку копії наказу про проведення перевірки. Право приступити до проведення фактичної перевірки посадові особи контролюючого органу мають за умови пред'явлення уповноваженій особі платника податку направлень на проведення такої перевірки та своїх службових посвідчень. Невиконання цих вимог не дає посадовим особам контролюючого органу права приступати до проведення фактичної перевірки та дозволяє платнику не допустити їх до проведення перевірки.
Отже, фактична перевірка магазину «YABLUKA» проведена посадовими особами Головного управління ДПС у м. Києві відповідно до наказу №5738-п від 02.09.2024 Головного управління ДПС у м. Києві «Про проведення фактичних перевірок».
Щодо умов та порядку допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення фактичної перевірки у відповідності вимог пункту 80.7, ст. 80 та пункту 81.1 ст.81 ПК України, суд зазначає таке.
Судом становлено, що в основу проведення фактичної перевірки платника податків відповідачем покладено підпункт 80.2.3 пункту 80.2 статті 80 ПК України, який підставою для проведення фактичної перевірки визначає наявність письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, у тому числі незабезпечення можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, касових операцій, патентування або ліцензування.
Відповідачем в наказі №5738-п від 02.09.2024 жодним чином не обґрунтовано, що саме зумовило необхідність проведення перевірки, наявність (отримання) якого письмового звернення безпосередньо стало приводом для її проведення, окрім як зазначення «обґрунтування» доповідна записка управління фактичних перевірок від 02.09.2024 №1642/26-15-07-07-00-12, отже в наказі відсутні належні посилання на конкретні (фактичні) підстави призначення перевірки.
Окрім того, однією з обов'язкових вимог до змісту наказу про проведення перевірки, встановлених абзацом третім п. 81.1 ст. 81 ПК України, є зазначення найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється).
Як видно із наказу Головного управління ДПС у м. Києві №5738-п від 02.09.2024 та додатку 40 до зазначеного Наказу, в останньому не зазначено найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється).
Також судом установлено, що перед початком перевірки було проведено контрольно-розрахункову операцію з придбання навушників за ціною 1888,00 грн.
З акту фактичної перевірки видно, що розрахункову операцію проводила продавець на ім'я ОСОБА_3 . Розрахункову операцію провела через РРО та видала фіскальний чек, також провела розрахункову операцію з повернення, після чого, за вказівкою директора магазину ОСОБА_2 покинула територію магазину та на протязі проведення перевірки не поверталася. В подальшому, директор магазину ОСОБА_2 ознайомився з направленнями на перевірку, підписався та зазначив, що він представник ТОВ «ФАН РІТЕЙЛ», однак податковий орган зазначає, що ОСОБА_2 на протязі проведення перевірки здійснював координування та контроль за роботою магазину. Крім того, актом фактичної перевірки магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою АДРЕСА_1 (ФОП ОСОБА_1 ) було зафіксовано факт допуску до роботи ОСОБА_2 без оформлення трудового договору та без повідомлення центрального органу виконавчої влади.
Виходячи із зазначених в акті проведення перевірки відомостей податковий орган дійшов висновку, що громадянин ОСОБА_2 все ж є працівником магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою АДРЕСА_1 , де провадить господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 .
Таким чином, саме ОСОБА_2 , посадові особи Головного управління ДПС у м. Києві пред'явили службові посвідчення та направлення на проведення перевірки, в яких останній підписався, як представник ТОВ «Фан Рітейл», при цьому посадовими особами не було вручено останньому наказ про проведення фактичної перевірки №5633-п від 21.08.2024.
Викладені в акті фактичної перевірки відомості не підтверджують належним чином доводи контролюючого органу щодо наявності у громадянина ОСОБА_2 трудових відносин із ФОП ОСОБА_1 , а також не доводять факту його офіційного статусу як представника або працівника магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою АДРЕСА_1 .
Контролюючий орган дійшов відповідних висновків виключно на підставі суб'єктивної оцінки його поведінки під час перевірки, зокрема дій, пов'язаних із ознайомленням із направленнями на перевірку, координацією діяльності продавця та перебуванням на території магазину. Однак такі обставини не є належними та достатніми доказами існування фактичних трудових правовідносин.
Крім того, наказ про проведення фактичної перевірки №5738-п від 02.09.2024 ОСОБА_2 не вручався, що також ставить під сумнів належність процедурного оформлення перевірки.
Таким чином, твердження контролюючого органу ґрунтуються переважно на припущеннях і не підтверджені належними та допустимими доказами, як того вимагає стаття 72 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до підпункту 17.1.6. пункту 17.1 статті 17 ПК України платник податків має право бути присутнім під час проведення перевірок та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, та за власною ініціативою пояснення з питань, що не запитувалися контролюючим органом, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки, у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому цим Кодексом.
Однак незважаючи на встановлену абзацом шостим пунктом 81.1 статті 81 ПК України необов'язковість присутності позивача під час проведення фактичних перевірок, останній все ж таки має право бути присутнім, проте в цьому випадку позивач був позбавлений такого права.
Отже, зі змісту наказу №5738-п від 02.09.2024 видно, що він прийнятий без зазначення конкретних підстав визначених зокрема підпунктом 80.2.3 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, а також з урахуванням того, що перед початком фактичної перевірки працівники Головного управління ДПС у м. Києві пред'явили службові посвідчення та направлення на проведення перевірки особі, яка не перебуває в трудових відносинах з ФОП ОСОБА_1 , суд дійшов висновку, що фактична перевірка проведена без додержання вимог чинного законодавства щодо підстав та порядку проведення таких перевірок та без участі платника податків.
За висновками Верховного Суду, висловленими у постанові від 22 вересня 2020 року у справі №520/8836/18, контролюючі органи та їх посадові особи при виконанні владних повноважень, у тому числі при прийнятті наказів та проведенні перевірок, зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Податковим кодексом України, та не допускати згідно зі статтею 21 ПК України порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій. Перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб'єктом владних повноважень, який зобов'язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 КАС України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Таким чином, податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками перевірки та на підставі акта перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню.
Вказаний висновок є окремою та самодостатньою підставою для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, що є предметом оскарження в цій справі.
Водночас, суд вважає за необхідне розглянути доводи сторін щодо кожного податкового повідомлення-рішення, які є предметом оскарження.
Як зазначено вище, за результатами перевірки контролюючим органом встановлено порушення: п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», в частині не ведення в установленому порядку обліку товарних запасів за місцем їх реалізації на суму 981241,00 грн.
Закон України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами та доповненнями) (далі Закон України №265/95-ВР) визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Відповідно до пункту 12 статті 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб'єкт господарювання зобов'язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб'єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті).
Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).
Статтею 20 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР визначено, що до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які здійснюють діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).
Судом установлено, що при проведенні фактичної перевірки посадовими особами контролюючого органу не знімались фактичні залишки товарних запасів виключно у точці продажу позивача, а з описів залишків товарів необлікованих згідно встановленого порядку, які знаходяться в реалізації в магазині «Яблука» за адресою: м.Київ, вул.Шота Руставелі 1/12, що є додатком № 1 до акту, видно, що здійснювався опис всього товару, який знаходився у магазині «Яблуко». Крім того, ці описи підписані від суб'єкта господарювання ТОВ «Фан-Рітейл», який не має жодного відношення до діяльності позивача.
Таким чином, аргументи контролюючого органу про наявність товарного запасу на суму 981241,00 грн не відповідають дійсності, оскільки товар був описаний у суб'єкта господарювання ТОВ «Фан-Рітейл», тому у контролюючого органу відсутні правові підстави для притягнення ФОП ОСОБА_1 до відповідальності за порушення пункту 12 статті 3 Закону України №265/95-ВР, що в свою чергу зумовлює протиправність податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 11.10.2024 №0636460708.
Щодо податкового повідомлення-рішення від 11.10.2024 №0636470708, яким до позивача застосовано фінансові санкції у сумі 2040,00 грн, суд зазначає таке.
Вказане податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі пункту 54.3.3 пункту 54.3 ст.54 ПКУ і абз. 1, 2 п. 121.1 ст. 121 ПКУ за ненадання платником податків посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всіх документів, що належать або пов'язані з предметом перевірки.
В обґрунтування податкового повідомлення-рішення відповідач посилається також на положення пункту 85.2 статті 85 ПКУ.
Так, відповідно до підпункту 20.1.6 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право ПКУ запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов'язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.
Згідно з пунктом 85.2 статті 85 ПК України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки.
Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.
Згідно з абз. 1, 2 п. 121.1 ст. 121 ПК України незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.
Матеріали справи містять запит відповідача про надання документів від 03.09.2024 про надання платником податків документів, які адресовані Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 .
Водночас, з цього запиту видно, що його отримав представник ТОВ «Фан-Рітейл» Алієв М.Б., а як зазначено вище, ця особа не перебуває в трудових відносинах з ФОП ОСОБА_1 .
При цьому, в матеріалах справи відсутні докази того, що запит відповідача був вручений ФОП ОСОБА_1 представником ТОВ «Фан-Рітейл» Алієвим М.Б., або докази того, що ОСОБА_2 мав обов'язок вручати таку вимогу ФОП ОСОБА_1 .
Частиною 2 статті 61 Конституції України передбачено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Отже, висновок податкового органу про наявність підстав для застосування штрафу за ненадання позивачем документів, зазначених у запиті, є необґрунтованим, оскільки відсутні докази отримання цього запиту безпосередньо ФОП ОСОБА_1 .
Такого ж висновку дійшов Третій апеляційний адміністративний суд у постанові від 21 січня 2025 року у справі № 160/21373/23.
Також суд звертає увагу, що штрафні санкції застосовані позивачем за абзацом 2 пункту 121.1 статті 121 ПК України, тобто за ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, вчинене платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення.
Проте, доказів того, що до позивача протягом року було застосовано штраф за ненадання документів контролюючому органу, до матеріалів справи не надано.
Таким чином, суд дійшов висновку про протиправність та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.10.2024 №0636470708.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» (п.58) суд указує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Суд зазначає, що всі інші аргументи сторін досліджені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки наведених висновків суду не спростовують.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Отже, позовні вимоги у цій справі є такими, що підлягають задоволенню.
Частиною 1 статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на викладені норми процесуального закону, а також задоволення позовних вимог, стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає судовий збір у розмірі 9832 грн 81 коп.
Керуючись ст. ст. 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача, - Головне управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.
Визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення від 11.10.2024 №0636460708, №0636470708.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору у розмірі 9832 (дев'ять тисяч вісімсот тридцять дві) грн 81 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Позивач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 .
Відповідач: Головне управління ДПС у Дніпропетровській області.
Третя особа: Головне управління ДПС у м. Києві.
Повний текст рішення складено 26.09.2025.
Суддя Н.В. Кучугурна