26 вересня 2025 року ЛуцькСправа № 140/6656/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Мачульського В.В.,
розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач) про визнання протиправними дій щодо відмови здійснити перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058 із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачені страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058, починаючи з 27.10.2023 та зобов'язати ГУ ПФУ у Волинській області здійснити перерахунок та виплату пенсії згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058, із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2020-2022 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 27.10.2023.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 28.04.2025 позивач звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV (далі - Закон №1058-IV), із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2020-2022 роки, оскільки для розрахунку розміру пенсії з 27.10.2023 відповідачем взято показник середньої заробітної плати за 2014-2016 роки, як для перерахунку пенсії, а не згідно з нормами частини другої статті 40 Закону №1058-IV, визначеної для призначення нової пенсії за три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (2020-2022). Однак, листом від 22.05.2025 ГУ ПФУ у Волинській області повідомило позивача, що пенсія за вислугу років призначена йому з 02.01.2019 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», а тому для застосування середньої заробітної плати, визначеної частиною другою статті 40 Закону №1058-IV для призначення пенсії при переведенні з пенсії за вислугу років на пенсію за віком з 27.10.2023 із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2020-2022 роки не має підстав.
Позивач зазначає, що у даному випадку має місце призначення пенсії за іншим Законом, а тому для визначення розміру пенсії мають застосовуватися формули, які використовуються при призначенні пенсії вперше відповідно до Закону №1058-IV, тобто виходячи із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020-2022 роки. З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 20.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
В поданому до суду відзиві на позовну заяву від 03.07.2025 відповідач - ГУ ПФУ у Волинській області просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки позивачу правомірно при призначенні пенсії за віком застосовано показник середньої заробітної плати в Україні за 2014-2016 роки. Зазначає, що рішення про призначення позивачу пенсії за віком із застосуванням вказаного показника середньої заробітної плати прийняте ГУ ПФУ в Тернопільській області, а отже просить суд залучити до справи належного відповідача.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 14.07.2025 клопотання відповідача задоволено та залучено у справі, як другого відповідача - ГУ ПФУ в Тернопільській області.
У відзиві на позовну заяву від 24.07.2025 відповідач - ГУ ПФУ в Тернопільській області позов не визнає та просить суд відмовити у його задоволенні з огляду на те, що 27.10.2023 позивача переведено на пенсію за віком згідно із Законом №1058-IV та розмір пенсії обчислено з використанням показника середньої заробітної плати за 2014-2016 роки, позаяк положення частини другої статті 40 Закону №1058-IV застосовуються саме при призначенні пенсії, а в цьому випадку мало місце переведення з одного виду пенсії на інший, яке врегульовано частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 18.09.2025 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
23.09.2025 до суду від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви та поновлення процесуального строку звернення до суду.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 26.09.2025 позовні вимоги про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії в частині позовних вимог за період з 27.10.2023 по 16.12.2024 залишено без розгляду.
Інших заяв по суті справи чи клопотань про розгляд справи в судовому засіданні від учасників справи до суду не надходило.
Враховуючи вимоги статті 262 КАС України судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини та дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області з 02.01.2019 та отримував пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788-XII), на підставі поданої позивачем заяви рішенням ГУ ПФУ в Тернопільській області з 27.10.2023 його переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», однак застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, визначеного частиною другою статті 40 Закону №1058-IV для призначення пенсії за 2014-2016 роки.
28.04.2025 позивач звернувся до ГУ ПФУ у Волинській області з заявою обчислення розміру його пенсії при переведенні з вислуги років на пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2020-2022 роки.
Листом від 22.05.2025 №6735-5582/П-02/8-0300/25 ГУ ПФУ у Волинській області повідомило позивача, що підстав для перерахунку пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2020-2022 роки не має.
Не погоджуючись із діями пенсійного органу щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії відповідно до Закону №1058 із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачені страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону №1058-ІVза рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно абзацу 1 частини1 статті 40 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Згідно з приписами частини другої статті 40 Закону №1058-IVзаробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики.
Ск сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n);
К страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Частиною третьою статті 45 Закону №1058-IVвстановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду України.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Частина третя статті 45 Закону №1058-ІVвказує на порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-ІV.
Натомість у цій справі позивачу була призначена пенсія відповідно до Закону №1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону № 1058-ІVпозивач звернувся вперше.
Окрім того, Верховний Суд України у постанові від 29.11.2016 року у справі №133/476/15-а висловив правову позицію стосовно того, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до одного Закону, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-ІV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно з частиною 3 статті 45 Закону №1058-ІV.
Отже, пенсія позивачу відповідно до Закону №1058-IV має бути перерахована виходячи з показника середньої заробітної плати по Україні за три останні роки, тобто за 2020-2022 роки, що передували року звернення (2023 рік) за призначенням пенсії за віком до територіального управління Пенсійного фонду України.
До аналогічних висновків дійшов також Верховний Суд: постанова від 02.04.2019 по справі № 495/620/17, постанова від 10.04.2019 по справі № 211/1898/17, постанова від 15.05.2019 по справі № 504/503/17.
Вказані висновки щодо застосування норм права, також узгоджуються з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 31.10.2018 у справі №876/5312/17, а також з висновками Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 06.03.2018 року у справі №185/1474/17.
Тому дії ГУ ПФУ у Волинській області щодо відмови здійснити позивачу перерахунок пенсії відповідно із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачені страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за 2020-2022 роки відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058 носять протиправний характер.
Суд зазначає, що заяву про перерахунок пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2020-2022 роки позивач подав за місцем проживання, тобто до ГУ ПФУ у Волинській області.
Подана заява розглядалась саме ГУ ПФУ у Волинській області, а не ГУ ПФУ в Тернопільській, яке приймало рішення про переведення з пенсії за вислугу років на пенсію по віку з 27.10.2023.
Тож, дії зобов'язального характеру на думку суду має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, що розглянув заяву позивача від 28.04.2025 про перерахунок пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2020-2022 роки, а саме ГУ ПФУ у Волинській області, а тому відсутні підстави для покладання на ГУ ПФУ в Тернопільській області обов'язку здійснити перерахунок та виплату пенсії згідно із Законом України №1058, із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2020-2022 роки, з якої сплачені страхові внески.
З урахуванням встановлених обставин справи, наведених норм чинного законодавства України та правових висновків Верховного Суду, беручи до уваги повноваження суду, визначені у статті 245 КАС України, суд дійшов висновку про наявність фактичних та правових підстав для часткового задоволення позову у спосіб визнання протиправними дій ГУ ПФУ у Волинській області щодо відмови у перерахунку позивачу пенсії за віком відповідно до частини 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020-2022 роки та зобов'язання ГУ ПФУ у Волинській області здійснити з 17.12.2024 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до частини 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020-2022 роки, з урахуванням раніше виплачених сум.
Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
За змістом частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відтак, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача необхідно стягнути 1211,20 грн. судового збору, сплаченого відповідно до квитанції від 23.09.2025.
Керуючись статтями 2, 72-77, 139,244-246, 255, 262, 295 КАС України, на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 6, код ЄДРПОУ 13358826), Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (46001, Тернопільська область, місто Тернопіль, майдан Волі, будинок 3, ЄДРПОУ 14035769) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо відмови у перерахунку ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до частини 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020-2022 роки.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити з 17.12.2024 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до частини 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020-2022 роки, з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий
Суддя В.В. Мачульський