25 вересня 2025 року ЛуцькСправа № 140/6446/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
судді Димарчук Т.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії щодо нарахування та виплати підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у розмірі 2361,00 грн щомісячно з 01.01.2025 по 30.06.2025.
В обґрунтування позову позивач вказав, що має статус особи, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи (1 категорія), є непрацюючим пенсіонером та постійно проживає в населеному пункті, який віднесено до зони гарантованого добровільного відселення.
З 18.10.2007 йому було призначено пенсію по інвалідності, розмір якої встановлено відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-ХІІ (далі - Закон № 796-ХІІ). Проте, з 01.01.2025 ГУ ПФУ у Волинській області протиправно припинено виплату позивачу підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає у зоні гарантованого добровільного відселення.
Позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати доплати у розмірі 2361,00 грн відповідно до статті 45 Закону №4059-ІХ та Постанови №1524, та вказує, що має право на отримання такої доплати з огляду на наявність у нього статусу потерпілого від Чорнобильської катастрофи, непрацюючого пенсіонера, постійного проживання в населеному пункті, який віднесено до зони гарантованого добровільного відселення, при цьому, після 01.01.1993 не змінював місця проживання за межі зони гарантованого добровільного відселення.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 17.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
В поданому до суду 08.07.2025 за вх.№33963/25 відзиві на позовну заяву відповідач позов не визнав та просить відмовити у його задоволенні з огляду на те, що за результатами звірення відомостей в Єдиному державному демографічному реєстрі відсутні відомості про місце проживання/реєстрації ОСОБА_1 у зоні гарантованого добровільного відселення з 13.03.2007 по 06.11.2007, тому відсутні підстави для встановлення спірної доплати.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 має статус особи, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи (категорія 1), що підтверджується відповідним посвідченням Серії НОМЕР_1 , виданим Волинською ОДА 17.10.2019 (а.с.7) та знаходиться на обліку в органах ПФУ як одержувач пенсії по інвалідності з 18.10.2007 відповідно до Закону № 796-ХІІ.
Позивач ОСОБА_1 відповідно до витягу з електронного державного демографічного реєстру, проживав у селі Проходи (з 21.03.1962 по 23.01.1987), у селищі Любешів (з 09.03.1988 по 12.03.2007) та з 07.11.2007 по даний час у селі В'язівне (а.с.24). Вказані населені пункти відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.1991 № 106, віднесені до зони гарантованого добровільного відселення.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 17.11.2023 у справі № 140/26252/23 за позовом ОСОБА_1 до ГУ ПФУ у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії позов задоволено, зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області провести ОСОБА_1 з 21 грудня 2022 року нарахування та виплату підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із Законом про Державний бюджет на відповідний рік).
Як вбачається з матеріалів справи, виплату позивачу підвищення до пенсії на виконання вказаного судового рішення було припинено з 01.01.2025.
Позивач звернувся до відповідача з заявою від 25.03.2025 у якій просив відновити йому виплату підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі 2361,00 грн щомісячно з 01.01.2025 (а.с.14).
Листом від 11.04.2025 № 4805-3968/Б-02/8-0300/25 відповідач повідомив, що за результатами звірення відомостей в Єдиному державному демографічному реєстрі відсутні відомості про місце проживання/реєстрації ОСОБА_1 у зоні гарантованого добровільного відселення з 13.03.2007 по 06.11.2007. Також повідомлено, що розгляд питання щодо встановлення доплати за проживання у зоні безумовного (обов'язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення можливий лише після надходження актуальних даних (оновлених) з відомостей Єдиного державного демографічного реєстру, що підтверджують факт проживання (а.с.13).
При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, соціального захисту потерпілого населення визначено в Законі №796-XII.
Статтею 45 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19.11.2024 №4059-IX (далі Закон № 4059-ІХ) установлено, що у 2025 році на період дії воєнного стану в Україні доплата непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають у зоні безумовного (обов'язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення, встановлюється за умови, що такі особи проживали або працювали у зоні безумовного (обов'язкового) відселення або в зоні гарантованого добровільного відселення, станом на 26 квітня 1986 року чи у період з 26 квітня 1986 року до 1 січня 1993 року, у зв'язку з чим особі надано статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи. Доплата за проживання на зазначених територіях встановлюється у розмірі 2361 гривня.
Особам, які після аварії на Чорнобильській АЕС (26 квітня 1986 року) самостійно або у встановленому законодавством порядку за направленнями обласних державних адміністрацій змінили місце проживання за межі зон безумовного (обов'язкового) відселення або гарантованого добровільного відселення та в подальшому повернулися на постійне місце проживання до цих зон, а також особам, які зареєстрували своє місце проживання чи переїхали на постійне місце проживання до зазначених зон після аварії на Чорнобильській АЕС, доплата за проживання в таких зонах не встановлюється.
Виплата доплати за проживання у зоні безумовного (обов'язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення непрацюючим пенсіонерам припиняється після залишення особою свого місця постійного проживання на зазначених територіях та декларування/реєстрації місця проживання за межами зон безумовного (обов'язкового) відселення та зон гарантованого добровільного відселення, що підтверджується відомостями Єдиного державного демографічного реєстру та інших державних реєстрів.
Для встановлення виплат, передбачених цією статтею, Пенсійному фонду України забезпечити звірення відомостей про постійне місце проживання одержувачів доплати за проживання у зоні безумовного (обов'язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення із відомостями Єдиного державного демографічного реєстру та інших державних реєстрів для продовження чи припинення відповідних виплат, а також приведення розмірів доплати за проживання у зоні безумовного (обов'язкового) відселення або в зоні гарантованого добровільного відселення та пенсійних виплат у відповідність із цією статтею.
Відповідно до статті 45 Закону №4059-IX Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 1524, пунктами 1, 1-1 якої установлено, що у 2025 році факт проживання у зоні безумовного (обов'язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення станом на 26 квітня 1986 р. чи у період з 26 квітня 1986 р. до 1 січня 1993 р. для встановлення, продовження чи припинення доплат, передбачених статтею 45 Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік», у разі відсутності відповідних відомостей у Єдиному державному демографічному реєстрі, відомчій інформаційній системі Державної міграційної служби, Реєстрі територіальної громади та в інших державних реєстрах встановлюється органами Пенсійного фонду України за сукупності таких обставин:
особі надано статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи;
у Єдиному державному демографічному реєстрі, відомчій інформаційній системі Державної міграційної служби відсутні відомості про зміну місця проживання такою особою у період після 1 січня 1993 року.
Установлено, що у 2025 році виплата за проживання на забруднених територіях встановлюється у розмірі, передбаченому статтею 45 Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік», як самостійна доплата до пенсії, на яку має право особа згідно із законом.
Отже, у зв'язку із набранням чинності з 01.01.2025 Законом № 4059-ІХ, змінилося правове регулювання правовідносин щодо здійснення у 2025 році на період воєнного стану в Україні доплати непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають в зоні гарантованого добровільного відселення. Статтею 45 Закону № 4059-ІХ чітко регламентовано розмір та підстави виплати у 2025 році на період дії воєнного стану в Україні доплати непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають в зоні гарантованого добровільного відселення.
При цьому, особам, які після 01.01.1993 змінили місце проживання за межі зон безумовного (обов'язкового) відселення або гарантованого добровільного відселення та в подальшому повернулися на постійне місце проживання до цих зон, доплата за проживання в таких зонах не встановлюється.
З матеріалів справи убачається, що позивачу з 01.01.2025 не була встановлена доплата в сумі 2361,00 грн відповідно до статті 45 Закону № 4059-ІХ з тих підстав, що в Єдиному державному демографічному реєстрі відсутні відомості про місце проживання/реєстрації ОСОБА_1 у зоні гарантованого добровільного відселення з 13.03.2007 по 06.11.2007.
Проте, на переконання суду, відсутність у Єдиному державному демографічному реєстрі відомостей про проживання позивача в зоні гарантованого добровільного відселення протягом незначного часу (з 13.03.2007 по 06.11.2007) не свідчить про те, що позивач змінив місце проживання за межі зон безумовного (обов'язкового) відселення або гарантованого добровільного відселення.
У матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що позивач у період з 13.03.2007 по 06.11.2007 виїжджав за межі зони гарантованого добровільного відселення.
Зокрема, позивач стверджує, що у період з 13.03.2007 по 06.11.2007 він проживав без реєстрації у селищі Любешів (вул. Богдана Хмельницького, 35).
Суд звертає увагу, що згідно з ч.3 ст. 45 Закону № 4059-ІХ виплата доплати за проживання у зоні безумовного (обов'язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення непрацюючим пенсіонерам припиняється після залишення особою свого місця постійного проживання на зазначених територіях та декларування/реєстрації місця проживання за межами зон безумовного (обов'язкового) відселення та зон гарантованого добровільного відселення, що підтверджується відомостями Єдиного державного демографічного реєстру та інших державних реєстрів.
Відповідачем у спірному випадку не підтверджено, що позивач після призначення такої доплати до пенсії на виконання рішення суду залишив своє місце постійного проживання та реєстрації на території гарантованого добровільного відселення. Більше того, відповідач не надав доказів постійного проживання та реєстрації місця проживання позивача за межею зони гарантованого добровільного відселення. Відомостей з Єдиного державного демографічного реєстру та інших державних реєстрів про реєстрацію місця проживання позивача за межею зони гарантованого добровільного відселення матеріали справи не містять.
Таким чином ГУ ПФУ у Волинській області не довело належними та допустимими доказами, що у період з 13.03.2007 по 06.11.2007 позивач змінив місце проживання за межі зони гарантованого добровільного відселення.
З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що позивач має право на отримання доплати у розмірі 2361,00 грн відповідно до статті 45 Закону № 4059-ІХ з огляду на наявність у нього статусу потерпілого від Чорнобильської катастрофи та непрацюючого пенсіонера, факту постійного проживання в зоні гарантованого добровільного відселення, яке не змінювалося після 01.01.1993. З цих підстав позовні вимоги належить задовольнити у спосіб визнання протиправною бездіяльності ГУ ПФУ у Волинській області щодо не нарахування та невиплати з 01.01.2025 позивачу доплати непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають в зоні гарантованого добровільного відселення, у розмірі, визначеному статтею 45 Закону № 4059-ІХ, в сумі 2361,00 грн, та зобов'язання відповідача здійснити з 01.01.2025 нарахування та виплату позивачу доплати непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають в зоні гарантованого добровільного відселення, у розмірі, визначеному статтею 45 Закону № 4059-ІХ, в сумі 2361,00 грн.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, доказів понесення им інших судових витрат матеріали справи не містять, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 243 - 246, 263 КАС України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо ненарахування та невиплати з 01 січня 2025 року ОСОБА_1 доплати непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають в зоні гарантованого добровільного відселення, у розмірі, визначеному статтею 45 Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19 листопада 2024 року №4059-IX, в сумі 2361 гривня.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити з 01 січня 2025 року нарахування та виплату ОСОБА_1 доплати непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають в зоні гарантованого добровільного відселення, у розмірі, визначеному статтею 45 Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19 листопада 2024 року №4059-IX, в сумі 2361 гривня.
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку у спосіб подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 (44211, Волинська область, Камінь-Каширський район, с. В'язівне, РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43027, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 6, ідентифікаційний код юридичної особи 13358826).
Суддя Т.М. Димарчук