Справа № 727/12126/25
Провадження № 1-кс/727/2725/25
25 вересня 2025 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:
слідчого судді ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2
за участю:
прокурора ОСОБА_3
підозрюваної ОСОБА_4
законного представника ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого відділу розслідування злочинів учинених дітьми СУ ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (по матеріалам досудового розслідування №42024260000000179 від 22.11.2024) відносно підозрюваної:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, українки, уродженки м. Чернівці Чернівецької області, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої.
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 255, ч.2 ст.27 ч.4 ст.28 ч.5 ст.190 КК України,-
До суду звернувся слідчий з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваній ОСОБА_4 , яке погоджено прокурором відділу Чернівецької обласної прокуратури ОСОБА_8 .
В клопотанні посилається на те, що у жовтні 2023 року, точної дати органом досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_9 , володіючи якостями лідера, організаторськими здібностями, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення та отримання матеріальних благ, шляхом вчинення умисних корисливих злочинів, спрямованих на заволодіння чужим майном, шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), прийняв рішення про створення стійкого ієрархічного об'єднання - злочинної організації, з метою вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів - заволодіння майном шляхом введення в оману та зловживання довірою громадян Республіки Казахстан.
Для досягнення злочинного умислу ОСОБА_9 розробив план, який передбачив наступне: підшукання та функціонування шахрайських колл-центрів, а саме: офісних приміщень, квартир, у яких будуть здійснювати злочинну діяльність учасники злочинної організації; пошук учасників злочинної організації, які будуть здійснювати свою злочинну діяльність у вказаних офісах та виконувати відведену їм роль у вчиненні злочину, а саме: осіб, що будуть опрацьовувати бази даних громадян Республіки Казахстан, налагоджувати комунікацію з ними шляхом здійснення переписки в месенджері «Whats App»; так званих «мусорів», тобто осіб, які будуть безпосередньо контактувати з потерпілими, представляючись співробітниками Комітету національної безпеки (далі КНБ); так званих «клоузерів», тобто осіб, які будуть продовжувати контакт з потерпілими представляючись працівниками Національного банку Республіки Казахстан для введення в оману потерпілих, схилення їх до перерахування наявних в них коштів, а також отримання кредитів з подальшим перерахуванням коштів на підконтрольні рахунки членів злочинної організації та інших учасників злочинної організації; створення закритих від загального доступу Telegram-каналів, які є інструментами конфіденційного спілкування у месенджері Telegram, які дозволяли б доставляти інформацію іншим учасникам злочинної організації та обмінюватись нею під час вчинення злочину; підшуковування засобів електронних комунікацій, включаючи інформаційно-телекомунікаційні технології, програмні, програмно-апаратні засоби, інші технічні засоби і обладнання для використання останніх у вчиненні обману потерпілих та заволодіння їх коштами; пошук осіб, так званих «дропів», які будуть відкривати рахунки на території Республіки Казахстан з метою перерахування на них коштів потерпілих з подальшим перерахуванням коштів на підконтрольні рахунки членів злочинної організації, в тому числі криптогаманці; приховування злочинної діяльності злочинної організації шляхом встановлення правил конспірації при підготовці і вчиненні злочинних дій, що полягала у тому числі у зміні імен, які б використовувались для обману потерпілих; визначення чіткого алгоритму дій для кожного члена злочинної організації під час контактування із потерпілими; доведення до учасників злочинної організації плану злочинної діяльності та отримання їх згоди на участь у його реалізації у якості виконавців та пособників злочину; організація управління та фінансування злочинної організації та розподіл коштів від злочинної діяльності між її учасниками.
Таким чином, розробивши план та схему заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, ОСОБА_9 прийшов до висновку, що для здійснення свого злочинного задуму необхідно залучити осіб, які поділяють його незаконні інтереси, прагнуть до швидкого збагачення та спільно з ним, під його керівництвом, виявлять бажання взяти участь у діяльності даної злочинної організації.
Для реалізації свого злочинного плану, ОСОБА_9 , при невстановлених органом досудового розслідування обставинах, підшукав та залучив до участі у злочинній організації: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_4 , отримавши від них добровільну згоду.
Взявши на себе функцію загального керівництва злочинною організацією, ОСОБА_9 , з метою забезпечення діяльності злочинної організації, особисто підібрав та відвів роль пособників довіреним особам зі свого найближчого оточення ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 .
В подальшому ОСОБА_9 , діючи у злочинній змові із ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , для участі у злочинній організації залучив в якості виконавців: ОСОБА_15 , ОСОБА_13 , ОСОБА_4 , ОСОБА_14 , ОСОБА_16 та інших невстановлених органом досудового розслідування осіб.
Залучивши вказаних осіб до вчинення злочину у складі злочинної організації, ОСОБА_9 визначив конкретні завдання злочинної організації, функції кожного співучасника, розподілив їх обов'язки та діючи спільно із ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , розробили схему заволодіння чужим майном шляхом шахрайства, яку довели до кожного із членів злочинної організації.
Схема заволодіння майном потерпілих - громадян Республіки Казахстан, полягала в тому, що члени злочинної організації при невстановлених органом досудового розслідування обставинах отримували персональні дані громадян Республіки Казахстан, зокрема їх індивідуальні ідентифікаційні номера, номера мобільних телефонів, інформацію про місце проживання, місце роботи, а також відомості про діючих та колишніх керівників підприємств, установ, організацій, де працювали потерпілі.
Члени злочинної організації - безпосередні виконавці були розподілені на три ланки, з яких: перша ланка - це особи, на яких була покладена роль налагодження комунікації з потерпілими. З цією метою члени злочинної організації створювали фейкові акаунти в месенджері «Whats App» від імені керівників підприємств, установ, організацій, де працювали потерпілі та за допомогою яких вели переписку з потерпілими. Зокрема повідомляли потерпілих про те, що на підприємстві, установі чи організації, в якій вони працюють чи працювали відбувся витік їх персональних даних, у зв'язку з цим Комітетом національної безпеки ведеться розслідування. Повідомляли потерпілих про те, що до них буде телефонувати слідчий Комітету національної безпеки і вони повинні з ним поспілкуватися, відповісти на всі питання, які їм будуть поставлені.
Другу ланку злочинної організації складали так звані «мусора», які використовуючи месенджер «Whats App» телефонували потерпілим, вводили останніх в оману, представляючись слідчим Комітету національної безпеки Республіки Казахстан (далі - КНБ). Для підтвердження займаної ними посади через месенджер «Whats App» надсилали фото завідомо підробленого службового посвідчення слідчого Комітету національної безпеки. Під час спілкування «мусора» вводили потерпілих в оману, повідомляючи про те, що Департаментом Комітету національної безпеки по місту Астана при координації органів прокуратури був перекритий канал фінансування тероризму коштами, здобутими незаконним шляхом, які в подальшому направлялися з території Республіки Казахстан в країни Близького Сходу. Зокрема відбувалися міжнародні перекази коштів на фінансування таких терористичних організацій як «Талібан» та «ІДІЛ». Також повідомляли про затримання при спробі здійснення чергового грошового переказу на користь терористичних організацій колишнього бухгалтера підприємства, установи, організації, у яких працювали потерпілі, у якого було вилучено відповідні кошти та документи громадян Республіки Казахстан, в тому числі і документи потерпілих (індивідуальні ідентифікаційні номера, копії посвідчень з підписами, інформація фінансового характеру).
З метою введення в оману потерпілих, особа, яка представлялася слідчим КНБ, пропонувала потерпілим звірити індивідуальний ідентифікаційний номер, надиктовуючи його потерпілим, тим самим створюючи у потерпілих уявлення та переконання про достовірність наданої інформації щодо витоку їх персональних даних, входячи таким чином у довіру до потерпілого.
В подальшому особа, яка представлялася слідчим КНБ, повідомляла потерпілих про те, що надана ним інформація є інформацією досудового розслідування, а тому в силу ст. 423 Кримінального кодексу Республіки Казахстан не підлягає розголошенню. При цьому попереджала про недопустимість її розголошення стороннім особам, знайомим, колегам, в тому числі близьким родичам.
З метою подальшого введення в оману потерпілих, особа, яка представлялась слідчим КНБ, задавала їм питання чи відкривалися ними рахунки в АО «Нурбанк». Отримавши відповідь від потерпілих про те, що вони в даному банку рахунки не відкривали, особа, яка представлялась слідчим КНБ, повідомляла потерпілим про те, що у вказаній банківській установі на ім'я потерпілих були відкриті рахунки, з яких відбувалися перекази коштів за кордон для фінансування тероризму.
При цьому особа, яка представлялась слідчим КНБ, повідомляла потерпілим про те, що їм буде надана можливість довести свою непричетність до фінансування тероризму, для чого необхідно вчинити ряд дій, зокрема: поставити фінанси потерпілого на особливий контроль, зібрати документи, які підтверджуватимуть їх невинуватість та здійснити переоформлення усіх документів та банківських рахунків.
З метою подальшого заволодіння коштами потерпілих, особа, яка представлялась слідчим КНБ, під приводом необхідності постановлення фінансів на особливий контроль Національним банком, з метою нібито розмежування фінансових операцій по їх рахунках, вчинених ними та вчинених зловмисниками, отримувала у потерпілих інформацію про банківські установи, у яких в них наявні рахунки та інформацію про залишки коштів на таких рахунках.
Надалі особа, яка представлялась слідчим КНБ, повідомляла потерпілим про те, що на підставі наданої їй інформації формується відповідний запит до Національного банку Республіки Казахстан, після чого уповноваженим спеціалістом Національного банку безпосередньо будуть проводитись регламентні роботи, пов'язані із постановленням фінансів на особливий контроль та переоформленням рахунків.
Третьою ланкою у злочинній організації виступали так звані «клоузери», які під час спілкування з потерпілими представлялися працівниками Національного банку Республіки Казахстан.
Так, після завершення діалогу особою, яка представлялася слідчим КНБ, до розмови з потерпілими підключався «клоузер», який вводив потерпілих в оману про те, що у зв'язку із витоком їх персональних даних без відома потерпілих були відкриті банківські рахунки, а тому потрібно перевипустити Єдиний особовий рахунок, тобто рахунок, який особа отримує один раз при першому зверненні до банківської установи, оскільки доступ до цього Єдиного особового рахунку надає зловмисникам можливість відкривати рахунки без відома потерпілих в різних банках, подавати заявки та отримувати від імені потерпілих кредити.
У подальшому особа, яка представлялася працівником Національного банку, вводив потерпілих в оману, повідомляючи їм, що гроші, які є в них на рахунках в банках, потрібно переказати на так звані «безпечні рахунки», щоб унеможливити доступ до них третіх осіб. При цьому «клоузер» отримував від потерпілих інформацію про залишки коштів на банківських рахунках, пропонував терміново їх перевести в готівку та через термінал переказати на «безпечні рахунки», з яких в подальшому кошти знімалися невстановленими органом досудового розслідування особами та розподілялися між членами злочинної організації.
Також під час спілкування з потерпілими, особа, яка представлялася працівником Національного банку, вводила потерпілих в оману з приводу того, що відповідно до щойно отриманих даних з технічного відділу Національного банку, зловмисники від імені потерпілих подають заявки на отримання кредитів. При цьому роз'яснювала потерпілим, що для упередження видачі зловмисникам кредитів, їм необхідно одержати такі кредити самостійно, тим самим вичерпати свій «кредитний потенціал», тобто максимальну суму коштів, яку банк може видати в якості кредиту одній людині та у такий спосіб убезпечити себе від отримання на їх ім'я кредитів третіми особами. Водночас зазначала, що отримані таким чином кредитні кошти потерпілі також повинні перерахувати на «безпечні рахунки».
Після самостійного перерахування потерпілими коштів на реквізити так званих «безпечних рахунків», члени злочинної організації заволодівали такими коштами та розподіляли між собою.
Зорганізувавшись у внутрішньо й зовнішньо стійке ієрархічне об'єднання, метою діяльності якого є незаконне збагачення та отримання матеріальних благ, шляхом вчинення корисливого умисного особливо тяжкого злочину, спрямованого на заволодіння чужим майном шляхом шахрайства ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_4 , маючи єдині наміри щодо вчинення злочину, підтримуючи між собою міцні внутрішні зв'язки, встановили чіткі правила поведінки в середині ієрархічного злочинного угрупування та чіткі правила підпорядкування.
Ієрархію злочинної організації очолював ОСОБА_9 , який здійснював загальне керівництво, надавав доручення та вказівки іншим членам злочинної організації, які йому підпорядковувалися та звітували про проведену ними роботу, а саме: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 .
В свою чергу ОСОБА_10 , ОСОБА_17 та ОСОБА_12 були підпорядковані безпосередні виконавці: ОСОБА_15 , ОСОБА_4 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , ОСОБА_16 та інші невстановлені органом досудового розслідування учасники злочинної організації - найнижчої ланки, роль яких полягала в опрацюванні добутих баз даних громадян Республіки Казахстан для встановлення з ними першочергового контакту, які виконували їх доручення та вказівки та звітували про свою роботу.
Стійкість злочинної організації забезпечувалася за рахунок її стабільного складу, централізованого підпорядкування учасників, єдиних для всіх правил поведінки, чіткого дотримання схеми вчинення шахрайства та розподілу ролей між її членами, тривалого періоду діяльності.
У відповідності із розробленим планом злочинної діяльності, функції та завдання кожного члена злочинної організації розподілені наступним чином:
ОСОБА_9 , обравши собі роль керівника злочинної організації, здійснював загальне керівництво діяльністю злочинної організації; координував дії кожного з її учасників; підбирав та винаймав приміщення, у яких учасники злочинної організації здійснювали свою незаконну діяльність, проводили зібрання, отримували розподілені грошові кошти, здобуті в результаті вчинення шахрайських дій; контролював вчинення кримінальних правопорушень учасниками злочинної організації; забезпечував фінансування злочинної організації та розподіл між її учасниками їхніх доходів; розподіляв ролі між учасниками злочинної організації; забезпечував співучасників комп'ютерною технікою; здійснював пошук шляхів легалізації коштів, отриманих в результаті вчинення шахрайських дій.
ОСОБА_10 , як пособник злочинної організації, виконував керівні функції та здійснював контроль за злочинною діяльністю виконавців; забезпечував функціонування злочинної організації шляхом фінансування; підшуковував приміщення для роботи учасників злочинної організації як на території м. Чернівців, так і на території м. Києва; забезпечував учасників злочинної організації комп'ютерною технікою, засобами зв'язку; виконував та передавав вказівки організатора ОСОБА_9 іншим учасникам злочинної організації; доповідав ОСОБА_9 про діяльність підпорядкованих йому осіб; отримував незаконний дохід від вчинення злочину; здійснював розподіл між учасниками злочинної організації їхніх доходів. Після створення орієнтовно у травні 2025 року «Call-центру» на території м. Києва, здійснював безпосереднє керівництво членами злочинної організації ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_16 , забезпечував фінансування даного офісу, створення умов для його безперебійної роботи.
ОСОБА_11 , на прізвисько « ОСОБА_18 », ОСОБА_12 на прізвисько « ОСОБА_19 », виконували наступну роль у злочинній організації: здійснювали пошук та підбір членів злочинної організації, зокрема невстановлених органом досудового розслідування осіб, функції яких полягали у налагодженні комунікації з потерпілими до передачі їх «мусору»; проводяли співбесіду з особами, які виявили бажання вступити до злочинної організації; здійснювали перевірку осіб, які виявили бажання вступити до злочинної організації на предмет їх способу життя, кола спілкування, в тому числі на наявність зв'язків з правоохоронними органами; проводили навчання, інструктажі з безпосередніми виконавцями злочинної організації; контролювали щоденну роботу інших членів злочинної організації - виконавців; після відповідного розподілу ОСОБА_9 коштів, одержаних шахрайським шляхом, здійснювали їх передачу членам злочинної організації у вигляді заробітної плати та відсотків від виробітку; виконували та передали вказівки організатора ОСОБА_9 іншим учасникам злочинної організації; звітували перед ОСОБА_9 про проведену ними роботу; за вказівкою ОСОБА_9 здійснювали дії, пов'язані з переведенням отриманих в результаті шахрайських дій коштів на підконтрольні членам злочинної організації рахунки, криптогаманці; отримували незаконний дохід від вчинення злочину.
ОСОБА_15 , як учасник злочинної організації - виконавець, виконував функції «мусора», представляючись слідчим Комітету національної безпеки Республіки Казахстан на ім'я ОСОБА_20 , вводив потерпілих в оману щодо витоку їх персональних даних, які в подальшому використовувалися для відкриття рахунків в банках від їх імені, здійснення по відкритим від їх імені рахунках фінансування тероризму; отримував від потерпілих інформацію щодо наявних в них грошових коштів на банківських рахунках та передавав дану інформацію «клоузерам» для подальшого заволодіння грошовими коштами потерпілих; здійснював навчання нових членів злочинної організації; отримував незаконний дохід від вчинення злочину у вигляді заробітної плати та винагороди у відсотковому співвідношенні за результатами заволодіння грошовими коштами потерпілих.
ОСОБА_4 , як учасник злочинної організації - виконавець, здійснювала функції «клоузера», а саме безпосередньо вводила в оману потерпілих, представляючись провідним спеціалістом Національного банку Республіки Казахстан на ім'я ОСОБА_21 ; обманним шляхом отримувала інформацію про відкриті потерпілими банківські рахунки, залишок коштів на них; переконувала потерпілих перерахувати наявні у них грошові кошти на «безпечні рахунки», надаючи при цьому номера рахунків, через які в подальшому виводилися кошти та розподілялися між членами злочинної організації; вводила в оману потерпілих щодо необхідності отримання ними кредитів та подальшого перерахування цих коштів на «безпечні рахунки», надаючи при цьому номера рахунків, через які в подальшому виводилися кошти та розподіляються між членами злочинної організації; здійснювала комунікацію між «мусором» та іншими «клоузерами» злочинної організації та подальше з'єднання інших «клоузерів» із потерпілими; здійснювала навчання нових членів злочинної організації; отримувала незаконний дохід від вчинення злочину у вигляді заробітної плати та винагороди у відсотковому співвідношенні за результатами заволодіння грошовими коштами потерпілих.
ОСОБА_13 на прізвисько « ОСОБА_22 », ОСОБА_14 на прізвисько « ОСОБА_23 » та ОСОБА_16 як учасники злочинної організації - виконавці, здійснювали функції «клоузерів», а саме безпосередньо вводили в оману потерпілих, представляючись провідним спеціалістом Національного банку Республіки Казахстан на ім'я ОСОБА_24 ; обманним шляхом отримуювали інформацію про відкриті потерпілими банківські рахунки, залишок коштів на них, переконували потерпілих перерахувати наявні у них грошові кошти на «безпечні рахунки», надаючи при цьому номера рахунків, через які в подальшому виводилися кошти та розподіляються між членами злочинної організації; вводили в оману потерпілих щодо необхідності отримання ними кредитів та подальшого перерахування цих коштів на «безпечні рахунки», надаючи при цьому номера рахунків, через які в подальшому виводилися кошти та розподіляються між членами злочинної організації; отримували незаконний дохід від вчинення злочину у вигляді заробітної плати та винагороди у відсотковому співвідношенні за результатами заволодіння грошовими коштами потерпілих.
Всі члени злочинної організації були обізнані щодо протиправних цілей злочинного угрупування, виявили бажання і сприяли досягненню визначеної мети вчинення злочину у межах відведеної кожному з учасників спеціальної ролі.
Кримінальне правопорушення, що полягало у заволодінні чужим майном потерпілих Республіки Казахстан, вчинялася з прямим умислом, тобто учасники злочинної організації усвідомлювали суспільно-небезпечний характер своїх діянь, передбачали суспільно небезпечні наслідки та бажали їх настання, переслідуючи корисливі мотиви та мету власного збагачення за рахунок чужого майна.
Таким чином, ОСОБА_9 , діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів з метою вчинення особливо тяжкого злочину, пов'язаного з незаконним заволодінням чужим майном шляхом обману та зловживання довірою громадян Республіки Казахстан, створив ієрархічне об'єднання - злочинну організацію, до складу якої увійшли: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_4 , які зорганізувались для спільного вчинення зазначеної злочинної діяльності.
Так, у період часу з 12.12.2024 по 23.07.2025, ОСОБА_9 , діючи у складі злочинної організації, спільно та узгоджено з членами злочинної організації: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_15 , ОСОБА_4 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_16 , шляхом обману та зловживання довірою заволоділи коштами потерпілих громадян Республіки Казахстан: ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в сумі 1,98 млн теньге; ОСОБА_26 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в сумі 1,75 млн теньге; ОСОБА_27 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в сумі 5 млн теньге; ОСОБА_28 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в сумі 1,108 млн теньге; ОСОБА_29 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , в сумі 955 тис. теньге; ОСОБА_30 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , в сумі 1,68 млн теньге; ОСОБА_31 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , в сумі 306 тис. теньге; ОСОБА_32 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , в сумі 200 тис. теньге; ОСОБА_33 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , в сумі 1 496 850 теньге; ОСОБА_34 , ІНФОРМАЦІЯ_11 ; ОСОБА_35 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , в сумі 5 млн теньге, а всього на загальну суму 22 075 850 теньге, що згідно офіційного курсу НБУ становить 1 766 714,36 грн.
22.11.2024 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024260000000179 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.
22.09.2025 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025260000000649 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 255 КК України.
22.09.2025 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025260000000650 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 255 КК України.
22.09.2025 матеріали кримінальних проваджень №№42024260000000179, 12025260000000649, 12025260000000650 об'єднані в одне провадження.
23.09.2025 о 15:43 год. ОСОБА_4 затримано у порядку ст. 208 КПК України.
23.09.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 190 КК України.
Під час досудового розслідування, встановлено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрювана ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Просить суд застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримала з підстав викладених в ньому.
Підозрювана та законний представник в судовому засіданні просили визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.
Захисник в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання, просив застосувати більш м'який запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою.
Заслухавши доводи прокурора, пояснення підозрюваної, законного представника, думку захисника, дослідивши матеріали додані до клопотання, приходжу до наступних висновків.
Встановлено, що 22.11.2024 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024260000000179 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.
22.09.2025 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025260000000649 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.255 КК України.
22.09.2025 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025260000000650 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.255 КК України.
22.09.2025 матеріали кримінальних проваджень №№42024260000000179, 12025260000000649, 12025260000000650 об'єднані в одне провадження.
23.09.2025 о 15:43 год. ОСОБА_4 затримано у порядку ст. 208 КПК України.
23.09.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 190 КК України.
Відповідно до ч.2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжних заходів є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, зокрема: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Згідно ст. 183 ч.1 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Метою і підставою тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа, незаконно впливати на потерпілих та свідків або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.
Відповідно до п.3 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
Так, з матеріалів провадження, наданих слідчому судді, які обґрунтовують клопотання, вбачається, що зазначені у клопотанні обставини підозри ОСОБА_4 можуть мати місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних та певними доказами, а саме: показаннями свідка ОСОБА_36 ; протоколом проведення негласних слідчих (розшукових) дій - аудіо, відеоконтроль особи, відносно ОСОБА_36 ; протоколами проведення негласних слідчих (розшукових) дій - аудіо, відеоконтроль особи, обстеження іншого володіння особи (автомобіля) відносно ОСОБА_9 ; протоколами про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій - аудіо, відеоконтроль особи, обстеження публічно недоступного місця (автомобіля) відносно ОСОБА_13 ; протоколами про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій - аудіо, відеоконтроль особи, обстеження публічно недоступного місця (автомобіля) відносно ОСОБА_14 ; протоколом огляду мобільного телефону; показаннями потерпілих, допитаних в рамках кримінальних проваджень, зареєстрованих в Республіці Казахстан та наданих для долучення до матеріалів кримінального провадження № 42024260000000179 на підставі договору про створення спільної слідчої групи, а саме: ОСОБА_27 , ОСОБА_25 , ОСОБА_37 , ОСОБА_29 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_28 , ОСОБА_26 , ОСОБА_42 ; копіями виписок по руху коштів, наданими правоохоронними органами Республіки Казахстан на підставі договору про створення спільної слідчої групи; іншими доказами, здобутими під час досудового розслідування.
Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, то слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначив, що причетність ОСОБА_4 до вчинення злочинів, підозра у яких їй повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
Також вважаю, що прокурором в судовому засіданні доведено, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів передбачених ч.1 ст.176 КПК України не може запобігти встановленим в судовому засіданні ризикам передбаченим ст. 177 КПК України, а тому підозрюваній ОСОБА_43 слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, при цьому враховую те, що вона підозрюється у вчиненні особливо тяжких злочинів, в умовах воєнного стану, за що передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років, їй відомі обставини кримінального провадження, а тому може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідка, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Задовольняючи клопотання про обрання міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи обставини кримінального провадження в якому підозрюється ОСОБА_4 , особу підозрювану, те що раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, є студенткою, характеризується позитивно, її молодий вік, вважаю за можливе визначити ОСОБА_4 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.
Відповідно до ч.4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Частиною п'ятою ст. 182 КПК України передбачено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину становить від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Визначаючи розмір застави, відповідно до абзацу другого ч. 5 ст. 182 КПК України, суд бере до уваги обставини кримінального правопорушення в якому підозрюється ОСОБА_4 , її матеріальний та сімейний стан, вважаю за необхідне визначити заставу в розмірі 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вказаний розмір застави є достатнім та необхідним для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків та є помірним для нього, не порушує його права та інших осіб, є справедливим, здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів в даному кримінальному провадженні.
Крім цього, застосовуючи до підозрюваної альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути нею внесений у будь-який момент, вважаю за необхідне відповідно до ст.194 ч.5 КПК України покласти на неї ряд обов'язків.
Відповідно до ч.1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.176 - 178, 183, 193-194, 197, 199, 309, 370-371 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Чернівецький слідчий ізолятор» терміном до 20 листопада 2025 року, в межах строку досудового розслідування.
Одночасно для забезпечення виконання ОСОБА_4 , обов'язків, передбачених КПК України визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб тобто 302 800 (триста дві тисячі вісімсот) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок:
Одержувач коштів: ТУ ДСА України в Чернівецькій області
Код ЄДРПОУ: 26311401
Банк: Держказначейська служба України, м. Київ
Код банку отримувача: 37567646
Рахунок: UA548201720355279001000008745.
Підозрювана або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на підозрювану ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
- не відлучатися за межі м.Чернівці без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- утримуватись від спілкування із свідком ОСОБА_44 , іншими підозрюваними ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_15 , ОСОБА_11 ;
- носити електронний засіб контролю;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для
виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 20 листопада 2025 року.
Роз'яснити підозрюваній, що у разі внесення застави у визначеному в ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи «Чернівецький слідчий ізолятор».
Після отримання та перевірки протягом не більше одного робочого дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи «Чернівецький слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_4 з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та слідчого суддю Шевченківського районного суду м. Чернівці.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваної з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрювана зобов'язана виконувати покладені на неї обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави ОСОБА_4 вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали виготовлений 25.09.2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1