Єдиний унікальний номер 722/2137/25
Номер провадження 1-кс/722/361/25
про застосування запобіжного заходу
22 вересня 2025 року м.Сокиряни
Слідчий суддя Сокирянського районного суду Чернівецької області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 та підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Сокиряни клопотання слідчої ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Розкопинці Сокирянського району Чернівецької області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, з повною базовою середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні дружину з інвалідністю, працюючого на посаді водія ТОВ «КОСМОПАКБУД», не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України,
Слідча ОСОБА_6 звернулася до Сокирянського районного суду Чернівецької області з вказаним вище клопотанням, яке погоджене прокурором Дністровської окружної прокуратури Чернівецької області ОСОБА_3 .
Посилалася на те, що у провадженні СВ ВП №1 (м. Сокиряни) Дністровського РВП ГУНП в Чернівецькій області знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025262140000262 від 21.09.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , достовірно знаючи, що Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який в подальшому неодноразово продовжувався, у зв'язку з чим введено обмеження на виїзд за кордон чоловіків віком від 23 до 60 років, діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою з невстановленою слідством особою та за обумовлену нею грошову винагороду, вчинив злочин, пов'язаний із незаконним переправленням особи через державний кордон України.
Так, з метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на сприяння незаконному переправленню особи через державний кордон України, ОСОБА_5 21.09.2025 року, точний час органом досудового розслідування не встановлений, перебуваючи в с. Василівка Дністровського району Чернівецької області, зустрів раніше підшуканих невстановленою слідством особою чоловіків з числа громадян України, яким достеменно було відомо про вищевказані тимчасові обмеження щодо виїзду чоловіків віком від 23 до 60 років з України, та які бажали незаконно перетнути державний кордон України за обумовлену їм невстановленою слідством особою грошову винагороду, а саме: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя с. Василівка Дністровського району Чернівецької області, та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителя м. Горішні Плавні Кременчуцького району Полтавської області.
При цьому ОСОБА_8 невстановленою слідством особою було обумовлено суму грошової винагороди за послугу незаконного переправлення через державний кордон України у розмірі 2000 доларів США, а також необхідність додаткової передачі грошових коштів у розмірі 300 доларів США особі, яка безпосередньо супроводжуватиме його до державного кордону, тобто ОСОБА_5 .
Надалі ОСОБА_5 надав ОСОБА_7 та ОСОБА_8 необхідні засоби для незаконного перетину кордону, а саме: покривало та драбину, після чого організував їх посадку до автомобіля марки Volkswagen Passat, державний номерний знак НОМЕР_1 , та розпочав рух в напрямку с. Волошкове Дністровського району Чернівецької області до лінії розмежування державного кордону України з Республікою Молдова.
Під час руху автомобіля ОСОБА_5 провів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 інструктаж щодо порядку подальшого перетину державного кордону України, надавши відповідні поради та вказівки, щодо порядку переходу безпосередньо через державний кордон України, наголосивши на тому, як краще долати наявне на державному кордоні огородження, щоб не завдати собі ушкоджень.
У подальшому, 21.09.2025 року близько 16 год 30 хв автомобіль марки Volkswagen Passat, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_5 , в салоні якого перебували ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які мали намір незаконно перетнути державний кордон України, був зупинений працівниками ДПС України під час руху по території прикордонно-контрольованого району в с. Волошкове Дністровського району Чернівецької області.
О 22 год 47 хв 21.09.2025 року ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
В поданому клопотанні, слідча також зазначала, що існують ризики, визначені ст.177 КПК України, а саме ОСОБА_5 може переховуватися від органів слідства чи суду та здійснювати незаконний вплив на свідків.
Враховуючи викладене, просила обрати ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання його під вартою строком на шістдесят днів, адже застосування більш м'якого запобіжного заходу, на її думку, не зможе запобігти вищенаведеним ризикам.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримала та з наведених у ньому підстав просила задовольнити.
Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання, однак просив визначити можливість внесення мінімального розміру застави.
Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав думку свого захисника.
Заслухавши доводи учасників процесу та дослідивши письмові матеріали клопотання слідчий суддя вважає, що воно є обґрунтованим і підлягає задоволенню, з огляду на таке.
З витягу №1 з Єдиного реєстру досудових розслідувань встановлено, що 21.09.2025 року в Єдиному реєстрі досудових розслідувань зареєстроване кримінальне провадження №12025262140000262 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України та внесено відомості про те, що 21.-9.2025 року о 16 год 39 хв працівниками ДПСУ по вул. Київській в с. Волошкове Дністровського району на відстані 1400 м від державного кордону було зупинено автомобіль марки Volkswagen Passat номерний знак НОМЕР_2 , яким керував громадянин ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель села Василівка Дністровського району, який за грошову винагороду мав намір незаконно переправити через кордон двох чоловіків, а саме: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_2 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителя АДРЕСА_3 .
21.09.2025 року о 22 год 47 хв ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно ч.1 та п.5 ч.2 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Частинами 1 та 2 ст.194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
При цьому, поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві, а тому виходячи з положень ч.5 ст.9 КПК України, слідчий суддя бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Так, згідно досліджених в судовому засіданні письмових документів клопотання, а саме: повідомлення про виявлення кримінального правопорушення від 21.09.2025 року, протоколу огляду місця події від 21.09.2025 року, протоколу допиту свідка ОСОБА_8 від 21.09.2025 року, протоколу допиту свідка ОСОБА_7 від 21.09.2025 року, протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 21.09.2025 року, слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.332 КК України.
Дослідженими в судовому засіданні матеріалами клопотання також встановлено і наявність достатніх підстав вважати, що існує ряд ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.
Зокрема, слідчий суддя погоджується з доводами прокурора, щодо можливості впливу підозрюваного ОСОБА_5 на свідків в даному кримінальному провадженні, з метою схилення їх до надання неправдивих показань щодо його участі та ролі у вчиненні кримінального правопорушення для уникнення кримінальної відповідальності.
Слідчий суддя також вважає, що існує ризик переховування ОСОБА_5 від органу досудового розслідування, адже останній, будучи обізнаним у методах незаконного перетину державного кордону України зможе особисто виїхати за межі України, з метою не бути притягнутим до кримінальної відповідальності.
Враховуючи наведене, слідує, що з метою запобігання вказаним вище ризикам є об'єктивно недостатнім застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою.
Із урахуванням того, що прокурором в судовому засіданні доведена наявність обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, а також враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, значний суспільний резонанс, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим, слідчий суддя вважає за доцільне клопотання задовольнити, застосувавши щодо ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання його під вартою.
Згідно ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, а також покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких вбачається з наведеного в обґрунтування клопотання.
Відповідно до п.2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у розмірі від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, доведеність зазначених вище ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також те, що у підозрюваного ОСОБА_5 на утриманні перебуває дружина, яка має статус особи з інвалідністю, слідчий суддя вважає, що застава у межах, передбачених п.2 ч. 5 ст.182 КПК України, здатна забезпечити виконання підозрюваним передбачених законом обов'язків під час досудового розслідування у кримінальному провадженні та вважає за необхідне визначити мінімальну заставу у межах 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно складає 60560 грн, що забезпечить виконання підозрюваним ОСОБА_5 передбачених законом обов'язків під час досудового розслідування у кримінальному провадженні.
Окрім цього, визначаючи розмір застави, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ч.5 ст.194 КПК України покласти на підозрюваного такі обов'язки:
- прибувати за викликом до слідчого, прокурора та суду;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування з свідками у кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
Керуючись ст.ст.176, 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 376, 392, 395 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання задовольнити.
Застосувати щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Строк тримання під вартою ОСОБА_5 обчислювати з дня його затримання, тобто з 21.09.2025 року.
Датою закінчення дії ухвали слідчого судді про застосування щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою визначити - 18.11.2025 року.
Визначити підозрюваному ОСОБА_5 розмір застави 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60 560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) грн та покласти на нього наступні обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою, в робочі дні з 09 години до 18 години;
2) не відлучатися за межі с. Василівка Дністровського району Чернівецької області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця фактичного проживання;
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свої паспорти для виїзду за кордон;
4) утримуватися від спілкування зі свідками.
Роз'яснити, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
На ухвалу може бути подана апеляція безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду протягом 5-ти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя:
Повний текст ухвали складено 25.09.2025 року.