Справа № 706/1457/24
2/706/118/25
26 вересня 2025 року м.Христинівка
Христинівський районний суд Черкаської області в складі: головуючого судді Орендарчука М.П., за участю секретаря Паламарчук А.В., за участі представника позивача: Давигори С.А., представника відповідача Мінченка Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Христинівка за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за законом, ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 через свого представника адвоката Давигору Світлану Анатоліївну, звернулась до Христинівського районного суду Черкаської області із позовом до до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за законом та просила:
визнати за ОСОБА_1 , право власності в порядку спадкування за законом на 1/4 частину житлового будинку АДРЕСА_1 після смерті матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
визнати за ОСОБА_1 , право власності в порядку спадкування за законом на 1/4 частину Земельної ділянки площею 0,0842 га., кадастровий номер 7124686000:01:002:0085, для ведення особистого селянського господарства, яка розташована по АДРЕСА_1 після смерті матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
визнати за ОСОБА_1 , право власності в порядку спадкування за законом на 1/4 частину Земельної ділянки площею 0,25 га., кадастровий номер 7124686000:01:002:0085, для ведення будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована по АДРЕСА_1 після смерті матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування позову зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 від 08.06.2023 року, яка є матір'ю позивачки.
ОСОБА_3 залишила заповіт на користь відповідачка ОСОБА_2 .
В установленому законом порядку позивачка звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.
Спадкоємцями за законом після смерті матері ОСОБА_3 є позивачка , а також, ОСОБА_4 .
Незалежно від заповіту позивачка та ОСОБА_4 мали право на обов'язкову частку у спадщині після смерті матері.
ОСОБА_4 відмовився від своєї обов'язкової частки у спадщині після смерті матері, а тому позивачка подала до нотаріуса заяву про прийняття обов'язкову частки спадщини в розмірі 1/4 частки.
26.09.2024 року приватним нотаріусом Вінницького МНО Собканюком П.М. було
винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії з підстав того, що оскільки один із спадкоємців відмовився від спадкування то залишилось двоє спадкоємців, а саме: ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , в такому разі спадщина розподіляється між двома спадкоємцями по 1/2 частці, відповідно розрахунок розміру обов'язкової частки у спадщині слід здійснювати від 1/2 частки, то складає 1/4 частку у спадщині.
Відповідач надав відзив на позовну заяву в якому просить суд позов задовольнити частково з огляду на те, що за правилами ЦК України до таких спадкоємців слід також відносити спадкоємців, які відмовилися від прийняття спадщини, не прийняли спадщину, усунені від права на спадкування або померли до відкриття спадщини, але в яких є спадкоємців за правом представлення (стаття 1266 ЦК України). Тобто, при обчисленні розміру обов'язкової частки слід ураховувати всіх спадкоємців
В судовому засіданні представник позивача підтримала позовну заяву, з підстав викладених у ній, просила позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
В судовому засіданні представник відповідача проти позовних вимог заперечила, просила суд відмовити у задоволенні позову за необґрунтованістю позовних вимог.
Норми права, які підлягають застосуванню при вирішенні спору та мотиви, з яких виходить суд при ухваленні рішення.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачено статтею 16 ЦК України.
За правилами ЦК України (спадкове право) право на обов'язкову частку у спадщині є обмеженням свободи заповіту в інтересах певного кола спадкоємців першої черги.
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно зі статтею 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
За правилами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою (частина друга статті 1220 ЦК України).
Частиною першою статті 1241 ЦК України встановлено, що малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).
Перелік осіб, які мають право на обов'язкову частку, що визначений статтею 1241 ЦК України, є вичерпним і розширеного тлумачення не потребує.
При визначенні розміру обов'язкової частки в спадщині враховуються всі спадкоємці за законом першої черги, увесь склад спадщини, зокрема, право на вклади в банку (фінансовій установі), щодо яких вкладником було зроблено розпорядження на випадок своєї смерті, вартість речей звичайної домашньої обстановки та вжитку, вартість заповідального відказу.
За згодою особи, яка має право на обов'язкову частку у спадщині, належна їй частка визначається з майна, не охопленого заповітом. У разі незгоди ця частка визначається з усього складу спадщини.
Зазначене узгоджується з пунктом 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», в якому судам роз'яснено, що при визначенні розміру обов'язкової частки в спадщині враховуються всі спадкоємці за законом першої черги.
Отже, за правилами ЦК України до таких спадкоємців слід також відносити спадкоємців, які відмовилися від прийняття спадщини, не прийняли спадщину, усунені від права на спадкування або померли до відкриття спадщини, але в яких є спадкоємців за правом представлення (стаття 1266 ЦК України).
Тобто, при обчисленні розміру обов'язкової частки слід ураховувати всіх спадкоємців за законом, які могли б спадкувати, якщо порядок спадкування не був би змінений заповітом.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 від 08.06.2023 року, яка є матір'ю позивачки.
ОСОБА_3 залишила заповіт на користь відповідачка ОСОБА_2 .
В установленому законом порядку позивачка звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.
Спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_3 є позивачка ОСОБА_1 , а також ОСОБА_4 .
Їх право на обов'язкову частку у спадщині після смерті матері ОСОБА_3 ніким не заперечується.
ОСОБА_4 відмовився від своєї обов'язкової частки у спадщині після смерті матері, а тому позивачка подала до нотаріуса заяву про прийняття обов'язкову частки спадщини в розмірі 1/4 частки.
В заяві приватному нотаріусу Вінницького МНО Собканюком П.М. позивачка ОСОБА_1 , визначила, що розмір її обов'язкової частки від спадщини складає 1/4 частку у спадщині виходячи з того, що оскільки один із спадкоємців. ОСОБА_4 відмовився від спадкування то залишилось двоє спадкоємців, а саме: ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , в такому разі спадщина розподіляється між двома спадкоємцями по 1/2 частці, відповідно розрахунок розміру обов'язкової частки у спадщині слід здійснювати від 1/2 частки, то складає 1/4 частку у спадщині.
26.09.2024 року приватним нотаріусом Вінницького МНО Собканюком П.М. було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії з підстав того, що оскільки один із спадкоємців відмовився від спадкування то залишилось двоє спадкоємців, а саме: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в такому разі спадщина розподіляється між двома спадкоємцями по 1/2 частці, відповідно розрахунок розміру обов'язкової частки у спадщині слід здійснювати від 1/2 частки, то складає 1/4 частку у спадщині.
Відповідно до п.19 постанови пленуму Верховного Суду України від 13.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» при визначенні розміру обов'язкової частки у спадщині враховуються всі спадкоємці за законом першої черги. Про це було зазначено і в п.11 постанови пленуму Верховного Суду України від 31.01.1992 року №2 «Про судову практику у справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні» розглядаючи справи за скаргами на нотаріальні дії, пов'язані з оформленням права на спадщину або відмову вчинити їх, судам слід мати на увазі, що при вирішенні питання про додержання вимог про право на обов'язкову частку в спадщині (ст.535 ЦК) враховуються всі спадкоємці за законом, які могли бути закликані до спадкування (і ті, що не прийняли спадщину або відмовились від неї). При розрахунку обов'язкової частки у спадщині слід виходити з того, що розмір усієї спадщини береться за одиницю, а частка спадкоємця за законом визначається шляхом поділу усієї спадщини на кількість спадкоємців за законом, які закликаються до спадкування. При вирахуванні розміру обов'язкової частки припускається, що заповіту взагалі немає, а відтак враховуються частки усіх без винятку спадкоємців, які були б закликані до спадкування, у тому числі спадкоємців за правом представлення на частку їх рідних, які б мали бути спадкоємцями за законом, але померли до часу відкриття спадщини. При цьому наступне «відпадіння» таких спадкоємців зі складу спадкових відносин (смерть, відмова від прийняття спадщини - якщо не уся спадщина була охоплена заповітом, усунення від права на спадкування, неможливість прийняття спадщини у зв'язку з позбавленням їх права на спадкування) жодним чином не впливає на порядок вирахування обов'язкової частки. Головне, щоб на час відкриття спадщини ці особи були живими і вони входили до відповідної черги спадкоємців за законом, в тому числі мали право на спадкування за правом спадкового представлення. Отже, при обчисленні розміру обов'язкової частки слід ураховувати всіх спадкоємців за законом, які могли б спадкувати, якщо порядок спадкування не був би змінений заповітом.
За таких обставин, розмір обов'язкової частки позивача, який становить половину частки, яка належала позивачу у разі спадкування за законом (1/3), складає 1/6 частки спадкового майна, а тому позов підлягає до задоволення частково.
Керуючись ст.ст. 212-215 ЦПК України, ст.ст.1216, 1220,1225, 1241, 1266, 1301 ЦК України, суд,- УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за законом задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності в порядку спадкування за законом на 1/6 частину житлового будинку АДРЕСА_1 після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності в порядку спадкування за законом на 1/6 частину земельної ділянки площею 0,0842 га, кадастровий номер 7124686000:01:002:0085, для ведення особистого селянського господарства, яка розташована по АДРЕСА_1 після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності в порядку спадкування за законом на 1/6 частину земельної ділянки площею 0,25 га, кадастровий номер 7124686000:01:002:0085, для ведення будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована по АДРЕСА_1 після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В іншій частині позовних відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду складено та оголошено 26.09.2025.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .
Суддя Михайло Орендарчук