Справа № 645/6609/25
Провадження № 1-кс/645/1304/25
26 вересня 2025 року м. Харків
Немишлянський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання прокурора Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025221190001294 від 23 вересня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,-
25 вересня 2025 року прокурор Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про арешт майна в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань 23 вересня 2025 року за № 12025221190001294 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, в якому просить накласти арешт на речовий доказ, який добровільно видав ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: мобільний телефон -Redmi 13C Midnight Black. Вказаний речовий докази, передати на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_5 .
Клопотання мотивоване тим, що невстановлена особа 18.09.2025 року о 16:55 годин знаходячись за адресою: м. Харків, вул. Бригада Хартії 24/17, здійснила крадіжку мобільного телефону ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим спричинила матеріальну шкоду останній.
За даним фактом слідчим відділенням відділу поліції №2 Харківського районного управління поліції № 2 Головного Управління Національної поліції в Харківській області розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025221190001294 від 23 вересня 2025 року, за ознаками складу кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
24.09.2025 року допитано у якості потерпілої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка в ході допиту повідомила, що 18.09.2025 року вона перебувала за адресою: м. Харків, вул. Бригада Хартії 24/17 в магазині «АТТИКА», де залишила свій мобільний телефон.
В ході слідчих оперативно-розшукових дій було встановлено місце знаходження мобільного телефону - Redmi 13C Midnight Black. Вказаний мобільний телефон було виявлено у громадянина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який здійснив крадіжку мобільного телефону.
25.09.2025 року ОСОБА_4 добровільно видав мобільний телефон - Redmi 13C Midnight Black працівникам поліції, написавши відповідну розписку.
25.09.2025 року мобільний телефон - Redmi 13C Midnight Black оглянуто слідчим та визнано речовим доказом в кримінальному провадженні.
Прокурор вказує, що зазначені речі мають доказове значення у кримінальному провадженні, є предметом злочинного посягання, визнані речовими доказами у кримінальному провадженні, мають значення для встановлення істини під час досудового розслідування.
Прокурор у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду клопотання був повідомлений своєчасно та належним чином, в матеріалах справи міститься заява про проведення судового засідання без його участі.
Слідчий в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду клопотання, в матеріалах справи міститься заява слідчого ОСОБА_6 , в якій вона просить проводити судове засідання без її участі.
Власник майна ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце слухання клопотання була повідомлена належним чином у встановленому законом порядку. До канцелярії суду від останньої надійшла заява про розгляд клопотання без її участі.
Неприбуття в судове засідання власника майна, прокурора, слідчого відповідно до вимог ч. 1 ст. 172 КПК України не перешкоджає розгляду клопотання.
Клопотання про фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час розгляду питання слідчим суддею від учасників процесуальної дії не надійшло, за ініціативою суду не здійснюється, що відповідає положенням ст. 107 КПК України.
Слідчий суддя, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, дійшов висновку про задоволення клопотання з наступних підстав.
Слідчим відділом ВП №2 ХРУП №2 ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025221190001294 від 23 вересня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Невстановлена особа 18.09.2025 року о 16:55 годин знаходячись за адресою: м. Харків, вул. Бригада Хартії 24/17, здійснила крадіжку мобільного телефону ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим спричинила матеріальну шкоду останній.
За даним фактом слідчим відділенням відділу поліції №2 Харківського районного управління поліції № 2 Головного Управління Національної поліції в Харківській області розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025221190001294 від 23 вересня 2025 року, за ознаками складу кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
24.09.2025 року допитано у якості потерпілої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка в ході допиту повідомила, що 18.09.2025 року вона перебувала за адресою: м. Харків, вул. Бригада Хартії 24/17 в магазині «АТТИКА», де залишила свій мобільний телефон.
25.09.2025 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , добровільно видав мобільний телефон - Redmi 13C Midnight Black працівникам поліції. Про що написав відповідну заяву про добровільну видачу.
25.09.2025 року слідчим СВ ВП № 2 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_6 була винесена постанова визнання речовим доказом мобільного телефону - Redmi 13C Midnight Black.
Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно ч. 5 ст. 132 КПК України під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд, зокрема, повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).
Згідно з ч. 11 ст. 170 КПК України заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).
Таким чином, доведено, що вказані у клопотанні речі, мають значення для забезпечення даного кримінального провадження, оскільки існують розумні підозри вважати, що це майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, і не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню.
При цьому, враховуючи наслідки арешту майна для власника майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, слідчий суддя вважає можливим арештоване майно передати на відповідальне зберігання власнику майна ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з покладенням на неї обов'язку забезпечити зберігання вказаного майна до скасування арешту майна у встановлену КПК України порядку. Прийшовши до такого висновку про можливість передати на відповідальне зберігання вказане майно його власнику, слідчий суддя виходить також з необхідності дотримання загальних засад кримінального судочинства, в тому числі недоторканості права власності (ст. 7 КПК України).
Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження.
При цьому слідчий суддя звертає увагу на те, що власники або володільці майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково (ч. 1 ст. 174 КПК).
Крім того, слідчий суддя роз'яснює, що відповідно до ст. 174 КПК України, за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника чи володільця майна, якщо вони доведуть, що потреба у застосуванні цього заходу відпала, арешт майна може бути скасовано повністю або частково.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 98, 132, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання прокурора Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025221190001294 від 23 вересня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на речовий доказ, який добровільно видав ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: мобільний телефон - Redmi 13C Midnight Black.
Мобільний телефон Redmi 13C Midnight Black після проведення необхідних слідчих дій передати на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Виконання ухвали доручити ВП № 2 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області та Немишлянській окружній прокуратурі м. Харкова.
Роз'яснити, що відповідно до положень ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складено 26.09.2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1