Справа № 645/6570/25
Провадження № 2-н/645/2319/25
26 вересня 2025 року м. Харків
Суддя Немишлянського районного суду м. Харкова Лисенко О.О., розглянувши заявуОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення зОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітніх дітей, -
24.09.2025 заявниця ОСОБА_1 через електронний кабінет ЄСІТС звернулась до суду із заявою, в якій просить видати судовий наказ, яким стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 виданий Чугуївським РВ УМВСУ в Харківській обл., 02.04.1998 р., РНОКПП НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 , паспорт громадянки України серії НОМЕР_3 , виданий Комінтернівським РВ ХМУ УМВСУ в Харківській обл., 28.10.2002 р., РНОКПП НОМЕР_4 аліменти на утримання двох дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі однієї третини заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, розмір аліментів не може бути меншим за розмір, визначений ч. 2ст. 182 СК України та не більше розміру, визначеного п. 4 ч. 1ст. 161 ЦПК України, починаючи з дня пред'явлення даної заяви до суду і до досягнення дітей повноліття.
В обґрунтування заяви заявниця зазначає, що у від шлюбу з ОСОБА_2 має двох неповнолітніх дітей, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , свідоцтво про народження серія НОМЕР_5 від 27.06.2014 р. та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , свідоцтво про народження серія НОМЕР_6 від 27.06.2014 р.
Стосунки з боржником за роки сумісного проживання не склались у зв'язку з відсутністю порозуміння у сімейних справах, що призвело до втрати почуття любові між нами, виникнення неприязні, ненависті та повного припинення відносин з 01.07.2025.
З 01.07.2025 заявниця фактично переїхала разом з дітьми на іншу орендовану нею квартиру, в якій проживає наразі з двома малолітніми дітьми.
10.07.2025 заявницею був поданий позов до Чугуївського міського суду Харківської області про розірвання шлюбу, наразі справи № 636/5778/25 ще на розгляді в суді.
В період з 01.07.2025 року та по сьогоднішній день боржник добровільно не надає матеріальну допомогу на утримання двох спільних дітей, є працездатною особою, отримує дохід, а тому має можливість сплачувати аліменти.
Дослідивши заяву та додані докази, суддя вважає, що у видачі судового наказу необхідно відмовити, з огляду на таке.
Згідно ч. 2 ст.163 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено:
1) найменування суду, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), а також інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
3) ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження;
4) вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються;
5) перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Заявницею не виконані вимоги ст.163 ЦПК України, а саме у заяві не зазначені відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у боржника .
Відповідно до ч. 4 ст. 163 ЦПК України, якщо заяву подано в електронній формі до боржника, який має зареєстровану офіційну електронну адресу, заявник у подальшому повинен подавати будь-які процесуальні та інші документи, пов'язані з розглядом його заяви виключно в електронній формі.
Положення ч. 4 ст. 163 ЦПК України, свідчать про можливість стягувача звернутись до суду із заявою про видачу судового наказу в електронній формі лише у разі наявності у боржника офіційної електронної адреси.
Заявницею не долучено до заяви жодного доказу на підтвердження направлення боржнику заяви про видачу судового наказу з додатками.
Суддя вважає необхідним звернути увагу на аналогію норм ЦПК України, які стосуються можливості учасника справи звернутись до суду в електронній формі.
Так, враховуючи положення абз. 2 ч. 1 ст. 177 ЦПК України, а також ч. 2 ст. 169 ЦПК України, у разі подання до суду заяви та документів, що додаються до неї в електронній формі, заявник зобов'язаний додати до заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Отже, системний аналіз зазначених вище норм свідчить про те, що в даному випадку заявницею до заяви про видачу судового наказу не долучено доказ надсилання листом з описом вкладення боржниці копії заяви про видачу судового наказу з додатками.
Частиною 3 статті 181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ч. 5 ст. 183 СК України, той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
В порушення п. 4 ч. 3 ст. 163 ЦПК України, заявницею до судового наказу не додано інші документи або їх копії , що підтверджують обставини, якими заявниця обґрунтовує свої вимоги.
Так, у заяві про видачу судового наказу, заявниця зазначає, що діти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживають разом з нею на орендованій квартирі, однак не зазначає адресу сумісного проживання разом з дітьми, та не надає доказів, які б підтверджували фактичне проживання дітей з заявницею.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 167 ЦПК України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Частиною 1 статті 166 ЦПК України передбачено, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Керуючись ст.ст.161,165,260 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,-
Відмовити у видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітніх дітей.
Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її винесення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строків на апеляційне оскарження.
Повний текст ухвали складено 26 вересня 2025 року.
Суддя О.О. Лисенко