Справа № 638/15221/24
Провадження № 2/638/1309/25
Іменем України
25 вересня 2025 року м. Харків
Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Агапова Р.О.,
за участю: секретаря судового засідання Суслової К.В.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання позивача про збільшення позовних вимог та про призначення експертизи у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення збитків про стягнення збитків, -
ОСОБА_1 звернулась до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в якому з урахуванням уточненої позовної заяви просить стягнути солідарно з відповідачів
- отриманий ними дохід з орендної плати у сумі 456 000,00 доларів США з жовтня 2005 по жовтень 2024 року;
- понесені позивачем збитки з послуг теплопостачання у розмірі 13 880,00грн.
Законом України «Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів» № 4273-IXвід 26.02.2025, який набрав чинності 25.04.2025, змінено найменування місцевих загальних судів, зокрема Дзержинський районний суд м. Харкова змінено на Шевченківський районний суд м. Харкова. Зміна найменування місцевого загального суду не призвела до його реорганізації чи ліквідації або утворення нового суду.
11.08.2025 від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, де остання просила, окрім існуючих вимог, також витребувати від ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , ОСОБА_4 приміщення підвалу №№19, 24, 27, 29, 30, АДРЕСА_1 .
Заява обґрунтована тим, що постановою апеляційного суду від 16 травня 2019 року у справі № 638/12043/15-ц, задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 та зобов'язано ОСОБА_6 та ОСОБА_7 усунути перешкоди в користуванні належним ОСОБА_1 нежитловим приміщенням, шляхом знесення двох самочинно збудованих входів (прибудови) до нежитлового приміщення; зобов'язано знести два самочинно збудованих входи та прибудови до нежитлового приміщення позивача; зобов'язано привести у попередній стан прибудинкову територію та вікна підвалу в будинку, що існував до здійсненної ними незаконної реконструкції, згідно характеристик технічного паспорту будинку станом на 01 жовтня 2004 року; зобов'язано привести у попередній стан, звільнити та повернути співвласникам будинку самовільно зайняті ними підвальні приміщення загального користування; всі роботи по знесенню двох самочинно збудованих входів та прибудови, приведенню у попередній стан прибудинкової території та вікон підвалу, поверненню у попередній стан, звільненню та поверненню співвласникам будинку підвальних приміщень загального користування, покладено на ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
Разом з тим, постанова апеляційного суду від 16 травня 2019 року не виконується протягом шести років.
Також, 03.09.2025 від позивача надійшло клопотання про призначення у справі судової економічної експертизи з метою встановлення розміру отриманого відповідачами доходу шляхом порушення права власності позивача.
У клопотанні позивач просила на вирішення експертів поставити наступні питання:
1. Чи підтверджується документально розрахована на підставі наданого до Дзержинського районного суду м. Харкова орендарем нежитлового приміщення ФОП ОСОБА_8 договору оренди об'єкту нерухомості за адресою АДРЕСА_2 , сума доходу від здачі в оренду зазначеного приміщення в зазначений період?
2) Якщо розмір суми доходу від здачі в оренду нежитлового приміщення згідно з наданим позивачем розрахунком не підтверджується, то який саме розмір становить загальна сума доходу від здачі в оренду нежитлового приміщення підвалу площею 137,2 кв. м., розташованого за адресою АДРЕСА_2 , з урахуванням того, що нежитлове приміщення, розташоване в прохідному місці на одній з центральних вулиць міста Харкова неподалік (метрів за п'ятдесят) від Адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради, в цегляному будинку з високими стелями та залізобетонними перекриттями «сталінського» типу, за період з 12 жовтня 2006 року по дату складення експертного висновку за результатами проведеної експертизи, з наданням детального розрахунку отриманої суми доходу.
У підготовчому судовому засіданні, яке відбулось 03.09.2025, позивач клопотання підтримала та просила задовольнити.
Представники відповідачів у підготовчому судовому засіданні проти задоволення клопотань заперечували.
Розгляд клопотань відкладався на 25.09.2025.
У підготовче судове засідання 25.09.2025 сторони не з'явились.
Від представників ОСОБА_2 та ОСОБА_9 надійшло клопотання про проведення судового засідання без її участі.
Від ОСОБА_1 надійшло клопотання про відкладення підготовчого судового засідання у зв'язку з наступним.
Через обстріли міста в ніч з 23 на 24 вересня 2025 року відбулось аварійне відключення електроенергії майже на добу, як вдома у позивача так і на роботі. Зазначила, що вона не змогла виконати значну кількість обов'язкових завдань по роботі, термінове виконання яких має критичне значення, тому повинна виконати її сьогодні, а тому не зможу прибути в призначене на сьогодні судове засідання, в якому я планувала бути обов'язково до обстрілів та до відключення електроенергії, через необхідність виконання мною термінової роботи, не виконаної 24 вересня через обстріли та аварійну відсутність електроенергії.
Враховуючи те, що позивачем належним чином не підтверджені викладені в клопотанні обставини щодо неможливості прийняти участь у судовому засіданні 25.09.2025, клопотання задоволенню не підлягає.
Суд, дослідивши матеріали клопотань, заслухавши думку позивача та представників відповідачів у відкритому судовому засіданні, дійшов наступних висновків.
Згідно висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 27 листопада 2023 року у справі №603/761/19 особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 ЦК України, а тому зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.
Необхідність у зміні предмета позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не повною мірою забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.
Зміна предмета позову можлива, зокрема, у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред'явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
Заяву позивача про зміну предмета або підстав позову можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно на її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави), які не були визначені позивачем первісно підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами.
Враховуючи те, що в первісному позові позивачем не зазначалась вимоги про витребування приміщень підвалу та не було наведено обставин на її обґрунтування, суд вважає вказану вимогу новим позовом, у зв'язку з тим відмовляє у задоволенні клопотання про збільшення позовним вимог.
Щодо клопотання про призначення експертизи суд зазначає наступне.
Частиною першою статті 103 ЦПК України визначено, що суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Вирішуючи питання щодо призначення по вказаній справі судової експертизи, суд також звертає увагу на те, що відповідно до ст. 105 ЦПК України, призначення експертизи є обов'язковим у разі заявлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами, тоді як сторони заперечують на призначення експертизи.
Враховуючи викладене, суд вважає, що в задоволенні клопотання про призначення судової експертизи слід відмовити, оскільки позивачем не доведено та не наведено суду переконливих доводів необхідності проведення такої експертизи, з врахуванням підстави та предмету позову.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 83, 84, 103, ЦПК України, суд, -
У прийнятті заяви позивача про збільшення позовних вимог - відмовити.
У задоволенні клопотання позивача про призначення у справі судової економічної експертизи - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текс ухвали виготовлено 25.09.2025.
Суддя Р.О. Агапов