Сарненський районний суд
Рівненської області
Справа № 572/306/25
Провадження № 2/572/517/25
20 серпня 2025 року Сарненський районний суд Рівненської області
суддя Ведяніна Т.О.
за участю секретаря судового засідання Мороз Ю.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ТОВ «ФК «Кредит Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором,
ТзОВ ФК « Кредит -Капітал» звернулось до суду з позовом в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитом в сумі 66715 грн. та 2422,40 грн. понесених судових витрат.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 10 листопада 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 у формі електронного документу було укладено договір №3267726 про надання споживчого кредиту, відповідно до умов якого ТОВ «Лінеура Україна » надало відповідачу кредит у сумі 10000 грн, а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в порядку та строки, визначені договором. 13 вересня 2023 року права грошової вимоги за вказаним кредитним договором відступлені ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» на підставі договору факторингу №ККЛУ-13092023. Відповідач умови кредитного договору щодо повернення кредитних коштів не виконав, внаслідок чого допустив заборгованість у розмірі 66715 грн, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту 10000 грн та заборгованості за відсотками 56715 грн. Зазначаючи про те, що відповідач порушив умови договору по поверненню коштів та посилаючись на ст.ст. 526, 509, 626, 628, 1054 ЦК України , позивач просить стягнути з відповідача зазначену суму заборгованості, а також судові витрати.
Відповідно до вимог ч.5 ст.279 ЦПК України сторони в судове засідання не викликалися, проте відповідачу було встановлено строк в п'ятнадцять днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження на подачу відзиву на позовну заяву.
Заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, відповідно до ч.4 ст.277 ЦПК України відповідачем суду не подано.
Суд дослідивши надані докази, дійшов до наступного.
Правовідносини, що виникли між сторонами по справі, є правовідносинами з приводу одержання кредиту.
Вказані правовідносини регулюються нормами ЦК України.
З матеріалів справи вбачається, що 10 листопада 2022 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Лінура Україна» укладено договір про споживчий кредит № 3267726 за умовами якого відповідач отримав грошові кошти в сумі 10000 грн. (п. 1.2 договору) строком на 363 днів. Стандартна процентна ставка становить 1,99% в день та застосовується в межах всього строку кредиту. Загальна вартість кредиту становить 82237 грн.
Даний договір укладений в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі Товариства та доступний через сайт товариства або відповідний мобільний додаток (п.9.7 Договору).
Згідно п.2.1 Кредитного договору позичальнику надаються кредитні кошти безготівково на рахунок з використанням картки НОМЕР_1 .
28 червня 2023 року, 04 липня 2023 року, 10 липня 2023 року, 18 липня 2023 року, 26 липня 2023 року між сторонами ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 були укладені додаткові договори про прощення (аналювання) боргу до кредитного договору №3267726.
Факт перерахування кредитних коштів відповідачу підтверджується довідкою виданою ТОВ «Універсальні платіжні рішення» відповідно до якої через систему іPay.uaна картковий рахунок НОМЕР_1 було зараховано 10 000 грн..
Номер даної картки був наданий відповідачем при укладення договору.
Підтвердженням укладення відповідачем договору є також паспорт споживчого кредиту, графік платежів , який є додатком №1 до договору про надання споживчого кредиту.
Договір № 3267726 від 10 листопада 2022 року укладений в електронній формі та підписаний відповідачем аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора за номером телефону , що підтверджується довідкою про ідентифікацією, долученою позивачем до матеріалів справи.
13 вересня 2023 року ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ ФК «Кредит-Капітал» уклали Договір факторингу №ККЛУ-13092023, згідно умов якого ТОВ ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являються боржниками ТОВ «Лінеура Україна».
Згідно реєстру боржників до договору відступлення до ТОВ ФК «Кредит-Капітал» перейшло право вимоги за кредитним договором № 3267726 від 10 листопада 2022 року укладеного з ОСОБА_1 на загальну суму заборгованості 66715 грн.
Відповідно до ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених ст.515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст.514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Загальний розмір заборгованості відповідача ОСОБА_1 перед позивачем ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», як правонаступника ТОВ «Лінеура Україна» становить 66715,0 грн, яка складається: заборгованість по тілу кредиту 10000 грн.; заборгованість по відсоткам 56715 грн.
За змістом ст.ст.626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ст.526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно з ст.610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення цього кодексу, що регулюють договір позики.
Так, згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Згідно частин першої та другої статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію(оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
У статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію»).
Суд звертає увагу, що договір підписаний електронним підписом, використання якого неможливе без проходження попередньої реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора, та без здійснення входу на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету.
Із наведеного вище порядку при укладенні договору ОСОБА_2 здійснені дії, які чітко свідчать про її свідомий вибір щодо укладення договору. Без відповідних дій з боку відповідача укладення договору було б неможливе.
Також, враховуючи умови надання кредитних коштів, суд зазначає, що саме боржник має доступ до свого рахунку, зазначеного в договорі, і вона має можливість представити суду виписку з свого рахунку в підтвердження відсутності надходження коштів від кредитора на виконання укладеного договору.
Із досліджених доказів наданих позивачем вбачається, що нарахування процентів здійснювалося в межах строку кредитування
Крім того, відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з с.2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
Сторони кредитного договору погодили сплату комісії за надання кредиту в розмірі 700 грн, що не суперечить наведеним вище вимогам закону.
Отже, підписавши кредитний договір, позичальник погодився з усіма його умовами, зокрема, й щодо сплати комісії, розмір якої визначено за спільною згодою, що відповідає принципу свободи договору.
При цьому суд враховує, що відбулась заміна кредитора - до позивача ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перейшли права ТОВ «Лінеура Україна», і він має право вимагати від ОСОБА_1 сплати заборгованості за кредитним договором.
Надані представником позивача докази, суд визнає належними і допустимими, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, та які підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості.
У свою чергу відповідачем не надано суду доказів, які б підтверджували належне виконання зобов'язань та які б спростовували заявлені вимоги представника позивача.
Отже, з огляду на досліджені докази, врахувавши позицію сторін, суд вважає, що позов ТзОВ ФК «Кредит -Капітал» до ОСОБА_1 підлягає до задоволення в повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України - судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Частиною 2 статті 141 ЦПК України встановлено, що інші судові витрати, пов'язані із розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Оскільки суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог - слід стягнути з відповідача на користь позивача 2422,40 грн. понесених судових витрат, оплата яких доводиться наявною в матеріалах справи платіжною інструкцією №1651 від 27.01.2025 року.
На підставі наведеного, ст.ст.11, 553, 554, 627, 628, 1054, 526 ЦК України, керуючись ст.ст.263-265 ЦПК України, суд,-
ТОВ «ФК «Кредит Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (жителя АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (розташований у м.Львів вул.Смаль-Стоцького,1 корпус 28 , код ЄДРПОУ 35234236 ) заборгованість за кредитним договором № 3267726 від 10 листопада 2022 року в сумі 66715 (шістдесят шість тисяч сімсот п'ятнадцять) гривень та 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок понесених судових витрат.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з моменту проголошення. У разі оголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя: