Справа № 570/3664/25
номер провадження 1-кп/570/333/2025
25 вересня 2025 року м. Рівне
Рівненський районний суд Рівненської області
в особі судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12025181180000344 про обвинувачення
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Рівне Рівненської області, громадянина України, який має неповну вищу освіту, який працює у ПрАТ «Рівне Азот» на посаді слюсаря, який зареєстрований та фактично проживає по АДРЕСА_1 , який раніше не судимий відповідно до положень ст.89 КК України,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України
ОСОБА_5 у травні-липні 2019 року, перебуваючи в зоні бойових дій, а саме в полі, неподалік міста Горлівка, Горлівського району Донецької області, реалізовуючи свій умисел на незаконне придбання та носіння вибухового пристрою, для почуття власної безпеки, усвідомлюючи суспільну небезпеку вчинюваних ним дій та розуміючи настання їх наслідків, без передбаченого законом дозволу, тобто в порушення вимог «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробника для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС України № 622 від 21.08.1998 року (надалі Інструкції) і «Положення про дозвільну систему», затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 576(надалі Положення), придбав таносив при собі саморобний вибуховий пристрій на основі корпусу гранати Ф-1 та запал УЗРГМ-2 з дерев'яним стержнем, який придатний для вибуху.
В подальшому ОСОБА_5 у вересні 2020 року, реалізовуючи умисел на незаконне носіння та зберігання вибухових пристроїв, усвідомлюючи суспільну небезпеку вчинюваних ним дій та розуміючи настання їх наслідків, без передбаченого законом дозволу, тобто в порушення вимог Інструкції та Положення, носивши при собі, шляхом транспортування перевіз, саморобний вибуховий пристрій на основі корпусу гранати Ф-1 та запалу УЗРГМ-2 з дерев'яним стержнем, який придатний для вибуху, до струмка, який знаходиться неподалік с. Карпилівка, Рівненського району Рівненської області та автодороги Н 22 Устилуг-Луцьк-Рівне, де незаконно зберігав з вересня 2020 року до 02 год. 00 хв. 27 травня 2025 року.
Після цього, ОСОБА_5 , реалізовуючи свій умисел на незаконне носіння вибухових пристроїв, усвідомлюючи суспільну небезпеку вчинюваних ним дій та розуміючи настання їх наслідків, без передбаченого законом дозволу, тобто в порушення вимог Інструкції та Положення, 27 травня 2025 року приблизно о 02 годині 00 хвилин перебуваючи біля струмка, який знаходиться неподалік с. Карпилівка Рівненського району Рівненської області та автодороги Н-22 Устилуг-Луцьк-Рівне, дістав зі схованки саморобний вибуховий пристрій на основі корпусу гранати Ф-1 та запалу УЗРГМ-2 з дерев'яним стержнем, який придатний для вибуху, та носив його при собі з моменту діставання зі схованки до 08 год. 50 хв. 27.05.2025, тобто до моменту передачі саморобного вибухового пристрою працівнику поліції.
Обвинувачений ОСОБА_5 , як під час судового слідства, так і в судових дебатах повністю підтвердив всі фактичні обставини у справі, визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення. Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_5 вину у незаконному придбанні, носінні та зберіганні вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу. визнав повністю і суду детально показав, що у лютому 2025 року, перебуваючи у зоні проведення бойових дій на території Харківської області, придбав таносив при собі саморобний вибуховий пристрій на основі корпусу гранати Ф-1 та запал УЗРГМ-2 з дерев'яним стержнем, який придатний для вибуху. Розповів, що в подальшому носив при собі, шляхом транспортування перевіз, саморобний вибуховий пристрій на основі корпусу гранати Ф-1 та запалу УЗРГМ-2 з дерев'яним стержнем, який придатний для вибуху, до струмка, який знаходиться неподалік с. Карпилівка, Рівненського району Рівненської області та автодороги Н 22 Устилуг-Луцьк-Рівне, та незаконно зберігав з вересня 2020 року до 02 год. 00 хв. 27 травня 2025 року. Підтвердив, що 27 травня 2025 року приблизно о 02 годині 00 хвилин перебуваючи біля струмка, який знаходиться неподалік с. Карпилівка Рівненського району Рівненської області та автодороги Н-22 Устилуг-Луцьк-Рівне, дістав зі схованки саморобний вибуховий пристрій на основі корпусу гранати Ф-1 та запалу УЗРГМ-2 з дерев'яним стержнем, який придатний для вибуху, та носив його при собі з моменту діставання зі схованки до 08 год. 50 хв. 27.05.2025, тобто до моменту передачі саморобного вибухового пристрою працівнику поліції.
Суд погоджується з кваліфікацією прокурором дій ОСОБА_5 за ч.1 ст. 263 КК України як незаконне придбання, носіння та зберігання вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу.
Враховуючи те, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.
Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.
При призначенні покарання суд враховує, що обвинувачений сприяв розслідуванню та судовому розгляду справи. Як пом'якшуючі покарання обставини суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю та розслідуванню кримінального правопорушення. Обтяжуючою покарання обставиною судом визнано вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп'яніння.
Враховуючи щире каяття та повне визнання обвинуваченим своєї вини, сприяння досудовому та судовому слідству, беручи до уваги характеризуючі дані обвинуваченого, який є несудимим відповідно до положень ст.89 КК України, характеризується посередньо, суд приходить до висновку про можливість призначення покарання за нижньою межею санкції із застосуванням ст. 75 КК України.
Питання про судові витрати, що підтверджені документально, суд вирішує відповідно до ст. 124 КПК України, питання про долю речових доказів - на підставі ст. 100 КПК України.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.
На підставі ст. 75 КК України від відбування призначеного покарання ОСОБА_5 звільнити з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки.
На підставі ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_5 обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Стягнути із ОСОБА_5 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта за проведення судових експертиз - 7131 (сім тисяч сто тридцять одну) гривню 20 копійок.
Речові докази по справі - карта пам'яті Mіcro SD, оптичний диск - залишити в матеріалах кримінального провадження, решту речових доказів - знищити.
Вирок може бути оскаржений до Рівненського апеляційного суду через Рівненський районний суд Рівненської області протягом 30 днів з дня його проголошення. Обмеження права оскарження даного вироку визначені ч.2 ст.394 Кримінального процесуального кодексу України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1