Справа № 569/13098/25
12 вересня 2025 року м. Рівне
Суддя Рівненського міського суду Костюк О.В., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП______________,
за ч. 4 ст. 51 КУпАП,
В протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАБ №983143 від 15.06.2025 зазначено, що 15.06.2025, близько 15 год 00 хв, в м. Рівне по вул. Сагайдачного, 4 а (маркет «Фора»), ОСОБА_1 здійснив дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, а саме викрав шоколадні плитки «MILKA» 300 г в кількості 6 штук, загальною сумою 1171 грн 20 коп. Правопорушення вчинене особою, яка двічі протягом року піддавалась адміністративному стягненню за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 51 КУпАП.
Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 4 ст. 51 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки не повідомив, клопотань про розгляд справи у його відсутності, чи про відкладення розгляду справи з причин, що унеможливлюють прибуття за викликом не надіслав.
В п. 41 рішення Європейського суду з прав людини «Пономарьов проти України» зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Європейський суд з прав людини у рішенні «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі.
В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що учасник справи зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
За таких обставин, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності правопорушника, на підставі наявних доказів.
За змістом ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна ця особа в його вчиненні.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Частиною 4 ст. 51 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою або другою цієї статті, особою, яка три і більше разів протягом року піддавалася адміністративному стягненню за дрібне викрадення чужого майна.
На підтвердження вини ОСОБА_1 в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 51 КУпАП, суду надано наступні докази: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ №983143 від 15.06.2025, заяву ОСОБА_2 , в якій вона просить притягнути ОСОБА_1 до відповідальності, письмові пояснення ОСОБА_2 , довідку про вартість викраденого товару від 15.06.2025, компакт-диск із відеозаписом складення адміністративного протоколу та фіксації події адміністративного правопорушення, картки з бази ІПНП, клопотання поліцейського про помилкове зазначення в протоколі кваліфікації за ч. 4 ст. 51 КУпАП та прохання вважати вірною кваліфікацію за ч.3 ст. 51 КУпАП.
Суд констатує, що в матеріалах справи відсутні належні докази на підтвердження правильності кваліфікації правопорушення за ч.4 ст. 51 КУпАП в частині того, що ОСОБА_1 три і більше разів протягом року піддавався адміністративному стягненню за дрібне викрадення чужого майна.
Протокол, який складено відповідальною особою, повинен містити відомості про обставини, що характеризують суть адміністративного правопорушення у відповідності до диспозиції інкримінованої статті із визначенням: суб'єкта, суб'єктивної сторони, об'єкта, об'єктивної сторони, та містити відповідну правову кваліфікацію, оскільки протокол за своєю суттю та призначенням, крім доказового значення, представляє собою обвинувачення особи у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення (проступку), в межах якого суд здійснює розгляд справи.
При цьому, суд не може вийти за межі такого обвинувачення або уточнити в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунути певні розбіжності або неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення, змінити правову кваліфікацію, оскільки в такому випадку суд перебиратиме на себе функції сторони обвинувачення, чим порушить принцип рівності сторін і вимоги змагальності процесу.
За таких обставин особа буде позбавлена можливості захищатися від висунутого проти неї обвинувачення перед незалежним судом. Навпаки, вона буде змушена захищатися від обвинувачення, яке по суті, судом підтримується.
Таким чином, рапорт поліцейського, відповідно до якого він просить вважати вірною кваліфікацію за ч. 4 ст. 51 КУпАП, не може бути прийнятий у якості доказу внесення змін до протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки такі дії не передбачені діючим законодавством та за своєю суттю є порушенням права особи бути обізнаною про обставини звинувачення, так як обвинувачення може бути змінено виключно складанням нового протоколу про адміністративне правопорушення, що являє собою офіційний правовий акт щодо усіх складових вчиненого правопорушення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Оскільки в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні належні та допустимі докази вини ОСОБА_1 у вчинені ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 51 КУпАП, які б узгоджувалися між собою, провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю складу вказаного адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 247, 283, 284 КУпАП, суд
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 51 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 51 КУпАП.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд.
Суддя Рівненського міського суду Олег КОСТЮК