Справа № 569/20447/25
26 вересня 2025 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області у складі судді Балацької О.Р., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "ТВІЙ ЗВІТ ІНВЕСТ" про стягнення заборгованості за договором інвестиційної позики,
встановив:
24 вересня 2025 рокудо Рівненського міського суду Рівненської області надійшла на розгляд позовна заява ОСОБА_1 до ТОВ "ТВІЙ ЗВІТ ІНВЕСТ" про стягнення заборгованості за договором інвестиційної позики, в якій позивач просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВІЙ ЗВІТ ІНВЕСТ» на свою користь заборгованість за договором інвестиційної позики від 28.10.2024 року № 28102024-586, у сумі 603 917,00 грн, а також відсотки за користування інвестиційними коштами за період з 31.07.2025 року по день прийняття судом рішення у справі, з розрахунку по 1294,10 грн., за кожний календарний день прострочення повернення коштів.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 вересня 2025 рокусправа передана для розгляду судді Балацькій О.Р.
Разом з позовною заявою представником позивача адвокатом Ляшко Д.В. подано заяву про забезпечення позову у справі, в якій він просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «ТВІЙ ЗВІТ ІНВЕСТ», які знаходяться на всіх його рахунках в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, в межах ціни позову у розмірі 675 092,88 грн.
В обґрунтування заяви вказує, що в порушення умов договору відповідач не повертає грошові кошти строк виплати яких настав, навіть після отримання письмової вимоги позивача, що свідчить про недобросовісність його дій та свідому бездіяльність. Оскільки предметом спору є вимога щодо стягнення належних позивачу грошових коштів, які фактично перебувають на банківських рахунках відповідача, який може зняти відповідні кошти та розпорядитись ними будь-яким чином, що зробить неможливим виконання рішення суду або значно ускладнить його виконання.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з'ясування питань, пов'язаних із зустрічним забезпеченням.
Суд не вбачає підстав для виклику в судове засідання позивача та його представника для дачі пояснень, оскільки виклик особи для надання пояснень є правом, а не обов'язком суду.
Крім того, в заяві про забезпечення позову викладені обставини, які на думку заявника є підставою для забезпечення позову, а заявником не зазначено, які додаткові докази можуть бути надані в судовому засіданні.
Дослідивши заяву про забезпечення позову та вивчивши матеріали заяви, суд дійшов до таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Точне і неухильне додержання норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується в тому числі накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Положення ч. 3 ст. 150 ЦПК України визначає, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
За змістом ч.1 ст.151 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може ускладнити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволення вимог позивача (заявника).
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації.
Разом з тим, як вбачається зі змісту заяви про забезпечення позову, в ній містяться лише мотиви, що підтверджують наявність спору між сторонами щодо виконання договірних зобов'язань. Однак, заява не містить посилань на докази, що підтверджують неможливість чи утруднення виконання рішення суду у разі задоволення позову. Так, відсутні належні та допустимі докази на підтвердження вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після подання вказаного позову до суду, наприклад, виведення грошових коштів з рахунків, відчуження або приховування, належного йому майна, з метою ухилення від можливого примусового виконання судового рішення.
Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення заяви.
Як роз'яснено Верховним Судом у постанові від 20 травня 2020 року у справі 640/13156/18 (61-7314св19) при вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
В порушення п.7 ч.1 ст.151 ЦПК України, в заяві про забезпечення позову заявник вказує лише про потенційну можливість утруднення виконання судового рішення, однак будь-яких доказів на підтвердження цього не надає та не зазначає доказів про те, які дії вживаються зі сторони відповідача та спрямовуються ним на утруднення чи унеможливлення виконання можливого рішення суду.
Крім того, в порушення вказаних вимог, в заяві про забезпечення позову заявник не зазначає того, на які саме грошові кошти відповідача необхідно накласти арешт, не зазначає місця їх знаходження, не доводить співмірність заходів забезпечення позову із заявленими вимогами.
Відповідно до ч. 9 ст. 153 ЦПК України, суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Враховуючи наявність у заяві про забезпечення позову зазначених вище недоліків, з метою недопущення порушення прав всіх осіб, інтереси яких можуть бути порушені забезпеченням позову, суд дійшов висновку про те, що заяву слід повернуту заявнику.
Водночас суд роз'яснює, що заявник не позбавлений можливості, усунувши вказані недоліки заяви про забезпечення позову, звернутися до суду з заявою про забезпечення позову повторно.
На підставі викладеного вище, керуючись ст. ст. 149-153, 353, 354 ЦПК України, суд,
постановив:
заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "ТВІЙ ЗВІТ ІНВЕСТ" про стягнення заборгованості за договором інвестиційної позики повернути заявнику.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Ольга БАЛАЦЬКА