Справа № 569/9608/23
1-кп/569/455/25
про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
26 вересня 2025 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_3 ,
захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Рівне кримінальне провадження №№ 12023181010001153, 12024186010000241 про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 126-1, 390-1 КК України,
На розгляді у Рівненському міському суді Рівненської області перебуває вказане кримінальне провадження.
16 вересня 2025 року прокурор ОСОБА_6 подала до суду клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на два місяці, яке підтримала в судовому засіданні, мотивуючи тим, що з урахуванням тяжкості злочину, сімейного, майнового стану, характеризуючих даних обвинуваченого, більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а саме, переховуватися від суду та незаконно впливати на потерпілу та свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
Захисник ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечила проти задоволення вказаного клопотання, просила змінити запобіжний захід на більш м'який запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_5 заперечив проти задоволення вказаного клопотання, просив суд змінити запобіжний захід.
Заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
За положенням ч. 3 ст. 331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.
Згідно ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України суд зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, наявність судимостей у обвинуваченого тощо.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченому злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; ризик переховування від суду; можливість вчинення іншого правопорушення особою; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, рішення «Лабіта проти Італії» від 06 квітня 2000 року, рішення «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року).
Вирішуючи клопотання прокурора щодо доцільності продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою, судом враховуються вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини, згідно з якою обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Прокурор при розгляді клопотання довела про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні останнім інкримінованих йому кримінальних правопорушень, наявність достатніх даних, що існує ризик перешкоджати кримінальному провадженню, шляхом не з'явлення за викликами до суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
Враховуючи, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні нетяжких злочинів та кримінальних проступків, за вчинення яких передбачено максимальне покарання у виді позбавлення волі строком до двох років, не має постійного джерела доходів, розлучений, тобто не має стійких соціальних зв'язків, тяжкими захворюваннями, які б перешкоджали його утриманню під вартою не страждає, є достатні підстави вважати, що перебуваючи на волі обвинувачений може надалі продовжувати займатися злочинною діяльністю, незаконно впливати на потерпілу та свідків у цьому ж провадженні, і жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вище вказаним ризикам.
Крім того, суд бере до уваги, що після скерування до суду обвинувального акту у кримінальному провадженні №12023181010001153 від 18.04.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України, в подальшому ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні інших кримінальних правопорушень, та скеровано суду обвинувальні акти у кримінальних провадженнях №12024186010000241 від 17.02.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.390-1 КК України, №12024181010000565 від 29.02.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України, №12024186010000513 від 11.04.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 390-1 КК України, що свідчить про те, що останній на шлях виправлення не став, та продовжив вчиняти кримінальні правопорушення.
Таким чином, прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 КПК України, доведено, що перебуваючи на волі, ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні інших злочинів.
Суд вважає, що наведені прокурором в судовому засіданні підстави для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є належним чином обґрунтовані та мотивовані.
Даних, які б вказували на неможливість застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не встановлено.
З урахуванням наведеного, суд вважає необхідним продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Як визначено в ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
На підставі п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб на одну особу в розрахунку на місяць встановлений в розмірі 3 028 гривень.
З урахуванням вищенаведеного, суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 розмір застави у межах 5 (п'яти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184, 194, 217, 331, 334 КПК України, суд,-
Клопотання прокурора ОСОБА_7 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 - задоволити.
Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Городець, Володимирецького району Рівненської області, громадянину України, українцю, не працюючому, розлученому, раніше не судимому, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів - з 26 вересня 2025 року до 24 листопада 2025 року.
Продовжити ОСОБА_5 розмір застави у межах 5 (п'яти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 15 140 (п'ятнадцять тисяч сто сорок) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_5 , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий суду.
З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави, на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 обов'язки, а саме: прибувати до суду за першою вимогою в судові засідання у даному кримінальному провадженні; не відлучатись за межі Рівненської області, без дозволу суду; здати на зберігання прокурору свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Вказані обов'язки покладаються на обвинуваченого ОСОБА_5 на строк до 24 листопада 2025 року.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_5 та заставодавцю що, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору, надіслати начальнику Державної установи «Рівненський слідчий ізолятор».
Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Суддя Рівненського міського суду
Рівненської області ОСОБА_8