Справа №949/2050/25
про арешт майна
26 вересня 2025 року слідчий суддя Дубровицького районного суду Рівненської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання заступника начальника СВ Відділення поліції №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_3 , погоджене начальником Дубровицького відділу Сарненської окружної прокуратури ОСОБА_4 , за матеріалами кримінального провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12025181110000242 від 07 вересня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 332 Кримінального кодексу України, про арешт майна,
24 вересня 2025 року до Дубровицького районного суду Рівненської області надійшло клопотання заступника начальника СВ Відділення поліції №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_3 , за матеріалами кримінального провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12025181110000242 від 07 вересня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 332 Кримінального кодексу України, про арешт майна.
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що 07.09.2025 до ВП №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області надійшло повідомлення оперуповноваженого ПОРВ ДПСУ ОСОБА_5 про те, що неподалік с. Будимля Сарненського р-ну, виявлено ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає по АДРЕСА_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає по АДРЕСА_2 , які за сприянням групи невстановлених осіб, за грошову винагороду, мали намір незаконно перетнути державний кордон України. 07 вересня 2025 року було допитано як свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , які розповіли про всі відомі їм обставини, щодо організації незаконного переправлення через державний кордон. Так, в ході проведення допитів було встановлено, що ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , через соціальну мережу «Телеграм» домовився із невстановленою особою, за грошову винагороду в сумі 7000 доларів США та 6000 доларів США відповідно, незаконно перетнути державний кордон України. За координацією дій організатора, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 06.09.2025 прибули на автозаправку «SOCAR», що поблизу н.п. Біла Криниця Рівненського району, де невстановлена особа на автомобілі Audi Q7, надала послуги по перевезенню ОСОБА_7 та ОСОБА_6 до обмінника валюти, що в м. Рівне, де останні перерахували невстановленій особі на криптогаманець грошові кошти в сумі 4900 доларів США. Автомобіль Audi Q7 мав реєстраційний номер НОМЕР_1 , які букви на номерному знакові невідомо. Після чого, перевізник доставив ОСОБА_7 та ОСОБА_6 до прикордонної зони, а саме н.п. Великі Озера Сарненського району та залишивши останніх поїхав звідти у невідомому напрямку. ОСОБА_7 та ОСОБА_6 за вказівками організатора почали рухатися в напрямку державного кордону України, що межує з республікою білорусь, однак 07.09.2025, близько 05 год. були виявлені працівниками ДПСУ неподалік с. Будимля Сарненського району Рівненської області.
Відповідно до інформації наданої оперативним складом прикордонного оперативно-розшукового відділу головного оперативно-розшукового відділу ІНФОРМАЦІЯ_3 , проведеними заходами встановлено, що ОСОБА_7 та ОСОБА_6 доставляли до прикордонної зони на автомобілі Audi Q7, реєстраційний номер НОМЕР_2 . Водієм автомобіля був ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , житель АДРЕСА_3 . Власником автомобіля Audi Q7, реєстраційний номер НОМЕР_2 є ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , жителька АДРЕСА_4 , яка є невісткою ОСОБА_8 23 вересня 2025 року в ході проведення обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а саме в домоволодінні, розташованому за адресою АДРЕСА_3 було вилучено мобільний телефон iPhone SE, в захисному чохлі з сім-картою оператора мобільного зв'язку НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_8 та автомобіль Audi Q7, реєстраційний номер НОМЕР_2 . Відповідно до реєстраційної картки транспортного засобу автомобіль Audi Q7, реєстраційний номер НОМЕР_2 , належить ОСОБА_9 , жительці АДРЕСА_4 . Тобто в даному випадку є підстави вважати, що вилучений в ході обшуку мобільний телефон iPhone SE, в захисному чохлі з сім-картою оператора мобільного зв'язку НОМЕР_3 використовувався, як спосіб комунікації та отримання вказівок, задля незаконного перетину державного кордону ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , між організатором та особою, яка сприяла в незаконному перетині. На автомобілі Audi Q7, реєстраційний номер НОМЕР_2 було здійснено доставку людей до місця, де планувався перетин державного кордону до іншої держави. Також вказані речові докази можуть містити на собі сліди вчинення злочину. Таким чином, в даному випадку метою застосування арешту є збереження речових доказів, так як вилучене майно та засоби можуть містити на собі сліди вчинення кримінального правопорушення та в майбутньому буде використано для доведення вини осіб, які організували та сприяли в незаконному переправлені ОСОБА_7 та ОСОБА_6 через державний кордон України.
Заступник начальника СВ ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, подавши заяву про розгляд клопотання без його участі, що у відповідності до частини 1 статті 172 Кримінального процесуального кодексу України не перешкоджає розгляду клопотання.
Власники майна в судове засідання не з'явилися.
Відповідно до частини 4 статті 107 Кримінального процесуального кодексу України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалося.
Слідчий суддя, ознайомившись із матеріалами клопотання, приходить таких висновків.
Відповідно до статті 2 Кримінального процесуального кодексу України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необгрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно пункту 7 частини 2 статті 131 Кримінального процесуального кодексу України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Частиною 1 статті 170 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
За змістом частин 2, 3 статті 170 Кримінального процесуального кодексу України, арешт майна накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи та допускається з метою забезпечення збереження речових доказів за наявності підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Встановлено, що в провадженні слідчого відділення відділення поліції №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області перебувають матеріали кримінального провадження внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025181110000242 від 07 вересня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що 07.09.2025 до ВП №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області надійшло повідомлення оперуповноваженого ПОРВ ДПСУ ОСОБА_5 про те, що неподалік с. Будимля Сарненського р-ну, виявлено ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає по АДРЕСА_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає по АДРЕСА_2 , які за сприянням групи невстановлених осіб, за грошову винагороду, мали намір незаконно перетнути державний кордон України (а.с.3).
Відповідно до інформації наданої оперативним складом прикордонного оперативно-розшукового відділу головного оперативно-розшукового відділу ІНФОРМАЦІЯ_3 , проведеними заходами встановлено, що ОСОБА_7 та ОСОБА_6 доставляли до прикордонної зони на автомобілі Audi Q7, реєстраційний номер НОМЕР_2 . Водієм автомобіля був ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , житель АДРЕСА_3 (а.с.6).
23 вересня 2025 року в ході проведення обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а саме в домоволодінні, розташованому за адресою АДРЕСА_3 було вилучено мобільний телефон iPhone SE, в захисному чохлі з сім-картою оператора мобільного зв'язку НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_8 та автомобіль Audi Q7, реєстраційний номер НОМЕР_2 (а.с.10-11).
Відповідно до реєстраційної картки транспортного засобу автомобіль Audi Q7, реєстраційний номер НОМЕР_2 , належить ОСОБА_9 , жительці АДРЕСА_4 (а.с.9)
Вилучені мобільний телефон та автомобіль, постановою заступника начальника СВ Відділення поліції №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_3 від 23 вересня 2025 року, було приєднано до матеріалів кримінального провадження №12025181110000242 від 07 вересня 2025 року, в якості речового доказу (а.с.12).
Згідно статті 98 Кримінального процесуального кодексу України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
На момент розгляду клопотання, органом досудового розслідування наведено переконливі, мотивовані та підтверджені доказами підстави вважати, що вилучені мобільний телефон та автомобіль, відповідають вимогам частини 2 статті 167 Кримінального процесуального кодексу України, тобто можуть бути знаряддям вчинення кримінального правопорушення та відповідають меті, визначеній частиною 2 статті 170 Кримінального процесуального кодексу України, а саме: збереження речових доказів.
При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя враховує вимоги статей 94, 132, 173 Кримінального процесуального кодексу України та наявність існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Слідчий суддя зазначає, що накладення арешту на майно перш за все націлене не на позбавлення власника його майна, а виключно на те, щоб тільки тимчасово припинити його можливості користуватися та розпоряджатися цим майном до прийняття відповідного рішення для того, щоб знову надати в повноправне користування вилучене майно після закінчення відповідних розслідувань.
Тому цей захід явно слід розцінювати як тимчасовий і такий, що відповідає необхідності збереження речових доказів, які ймовірно містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально - протиправних дій, що завдають шкоду суспільству, знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди, або містять інші відомості.
З метою збереження речових доказів на вилучене майно, слідчий суддя вважає, що є всі підстави для задоволення вказаного клопотання та накладення арешту на майно, що зазначене в ньому.
Керуючись вимогами статей 167, 170-173, 309, 395 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя -
Клопотання заступника начальника СВ Відділення поліції №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_3 , погоджене начальником Дубровицького відділу Сарненської окружної прокуратури ОСОБА_4 , за матеріалами кримінального провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12025181110000242 від 07 вересня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 332 Кримінального кодексу України, про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт із забороною його відчуження, розпоряджання та користування на:
- автомобіль Audi Q7, реєстраційний номер НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , жителька АДРЕСА_4 ;
- мобільний телефон iPhone SE, в захисному чохлі з сім-картою оператора мобільного зв'язку НОМЕР_3 , власником якого є ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , житель АДРЕСА_3 .
Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Слідчий суддя: підпис.
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.
Суддя Дубровицького
районного суду ОСОБА_1