Справа №949/1699/25
26 вересня 2025 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:
головуючого - судді Отупор К.М.,
при секретарі судового засідання Катюха К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дубровиця в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Свої вимоги мотивує тим, що 05 червня 2011 року між нею та відповідачем був укладений шлюб, що зареєстрований Бережницькою сільською радою Дубровицького району Рівненської області, про що складено відповідний актовий запис №5. Від даного шлюбу сторони неповнолітніх дітей не мають. З моменту укладення шлюбу відносини між сторонами почали поступово погіршуватись, що відобразилось на їхніх стосунках. Підставами для цього стала втрата взаємопорозуміння, почуттів, виникнення обопільної неприязні та розчарування. Відповідач не здатен підтримувати моральну атмосферу в сім'ї та піклуватись про побудову сімейних відносин на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Такі обставини почали відображатися на міцності їхніх сімейних стосунків, що в свою чергу призвело до фактичного розпаду сім'ї.
Ухвалою Дубровицького районного суду Рівненської області від 07 серпня 2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Цією ж ухвалою роз'яснено відповідачу порядок подання відзиву на позовну заяву та заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини 5 статті 279 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Клопотання учасників провадження до суду про розгляд справи з викликом сторін до судового засідання не надходило.
Позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Герасимчук О.О. в судове засідання не з'явилися, подали заяву про розгляд справи без їх участі, позов підтримують в повному обсязі.
Відповідно до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу, розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до переконання, що позов слід задовольнити з таких підстав.
Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі з 05 червня 2011 року. Шлюб зареєстровано Бережницькою сільською радою Дубровицького району Рівненської області, про що складено відповідний актовий запис №5. Дана обставина стверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 05 червня 2011 року (а.с.5).
Від даного шлюбу сторони неповнолітніх дітей не мають.
Відповідно до положень статті 51 Конституції України, частини 1 статті 24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на добровільній згоді жінки та чоловіка, примушення жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно із положеннями пункту 3 частини 2 статті 18, статті 51, частини 3 статті 56, частини 1 статті 110 Сімейного кодексу України, дружина і чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань, при цьому способом захисту сімейних прав та інтересів, у тому числі, є право на припинення шлюбних відносин шляхом пред'явлення до суду позову про розірвання шлюбу одним із подружжя.
Судом встановлено, що за час сімейного життя у сторін склалася обстановка, що виключає можливість спільного проживання, почуття любові та поваги один до одного між сторонами втрачено, фактичні шлюбні відносини між ними припинені, примирення між подружжям та збереження сім'ї не можливо, так як це буде суперечити інтересам та волі позивача.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що сім'я розпалася остаточно і шлюб існує формально.
Беручи до уваги, що шлюб - це добровільний союз чоловіка та жінки, а позивач зберегти сім'ю не бажає, суд з урахуванням того, що розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини, після розірвання шлюбу не будуть порушені її особисті і майнові права, враховуючи відсутність обставин, що перешкоджають розірванню шлюбу, передбачених частиною 2 статті 110 Сімейного кодексу України, вважає за необхідне позов про розірвання шлюбу задовольнити.
Відповідно до вимог статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Щодо стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне.
Статтею 133 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно частин 1, 2 статті 137 Цивільного процесуального кодексу України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 уклала договір про надання правової допомоги із адвокатом Герасимчуком О.О. (а.с.7-8).
Однак, до матеріалів позовної заяви, окрім договору про надання правової допомоги, не долучено жодних документів, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, які оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Відтак, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача судових витрат на правову допомогу, задоволенню не підлягають, як такі, що не підтверджені належними доказами.
Тому, на підставі викладеного, керуючись статтями 104, 105, 110, 112 Сімейного кодексу України, статтями 12, 81, 141, 247, 264, 265, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд-
Позов задовольнити частково.
Шлюб ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 05 червня 2011 року Бережницькою сільською радою Дубровицького району Рівненської області, про що складено відповідний актовий запис №5 - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , понесені нею судові витрати з оплати судового збору у розмірі 968,96 грн. (дев'ятсот шістдесят вісім гривень 96 коп.).
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.
Відомості про учасників справи згідно пункту 4 частини 5 статті 265 Цивільного процесуального кодексу України:
Позивач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .
Суддя: підпис.
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.
Суддя Дубровицького
районного суду К.М. Отупор