Справа № 559/3058/23
Провадження № 2/559/965/2025
про залишення позовної заяви без руху
26 вересня 2025 року м.Дубно
Суддя Дубенського міськрайонного суду Рівненської області Томілін О.М., ознайомившись з матеріалами цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "OptiLat" (Латвія), ФОП ОСОБА_2 , Акціонерного товариства "ПРО КРЕДИТ БАНК" про визнання права власності на грошові кошти, визнання неукладеним договору оплати юридичних послуг, зобов'язання усунути перешкоди у користуванні грошовими коштами, стягнення гонорару, визнання неправомірним переказу грошових коштів, солідарного стягнення суми винагороди та перерахування грошових коштів на банківський рахунок, -
31 серпня 2023 року до Дубенського міськрайонного суду Рівненської області звернувся ОСОБА_1 з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "OptiLat" (Латвія), ФОП ОСОБА_2 , Акціонерного товариства "ПРО КРЕДИТ БАНК", у якому просив визнати за ним, ОСОБА_1 , право власності на грошові кошти в розмірі 85 924 Євро, які були помилково перераховані на розрахунковий рахунок ФОП ОСОБА_2 , по транзакції № FT 2021110K7K згідно платіжного доручення AS «Сitadel banka» Riga, LV-1010 Latvija №1369 від 29 липня 2020 та «Інвойсу»; визнати неукладеним договір між Відповідачем 1 та відповідачем 2, який був приводом формування інвойсу № 1-07 від 29.07.2020 для оплати за надані юридичні послуги, а переказ здійснений Відповідачем 1 в сумі 85924 ЄВРО на розрахунковий рахунок ФОП ОСОБА_2 , по транзакції №FT2021110K7K згідно платіжного доручення AS «Citadel banka» Rіga, LV-1010 Latvijа №1269 від 29 липня 2020 року, помилковим; зобов'язати Відповідача 3 усунути перешкоду у користуванні грошовими коштами в розмірі 85924 ЄВРО, які були помилково перераховані Відповідачем 1 на розрахунковий рахунок ФОП ОСОБА_2 по транзакції №FT2021110K7K згідно платіжного доручення AS «Citadel banka» Rіga, LV-1010 Latvijа №1269 від 29 липня 2020 року, шляхом переказу (повернення) на рахунок Відповідача 1; стягнути з Відповідача 1 на його користь суму винагороди - гонорар 85 тисяч 924 Євро на підставі укладеного між сторонами договору № 20/1F від 28 липня 2020 року.
Ухвалою судді Дубенського міськрайонного суду Рівненської області Ральця Р. В. від 06.09.2023 задоволено його самовідвід від розгляду даної цивільної справи, оскільки ця цивільна справа безпосередньо пов'язана з кримінальним провадженням №42020181100000069, де він як слідчий суддя розглядав клопотання слідчого про тимчасовий доступ до документів, які містять охоронювану законом таємницю; матеріали справи передано до канцелярії суду для перерозподілу.
У результаті повторного автоматизованого розподілу цю справу було передано у провадження судді Дубенського міськрайонного суду Рівненської області Панчука М. В., який ухвалою від 06.09.2023 аналогічно задовольнив свій самовідвід від розгляду даної цивільної справи, оскільки ця цивільна справа безпосередньо пов'язана з кримінальним провадженням №42020181100000069, де він як слідчий суддя розглядав клопотання слідчого про тимчасовий доступ до документів, які містять охоронювану законом таємницю; матеріали справи передано до канцелярії суду для перерозподілу.
11 вересня 2023 року у результаті повторного автоматизованого розподілу справу цю справу було передано у провадження судді Дубенського міськрайонного суду Рівненської області Жуковській О. Ю.
Ухвалою судді Дубенського міськрайонного суду Рівненської області Жуковської О. Ю. від 11.09.2023 також задоволено її самовідвід від розгляду даної цивільної справи, оскільки ця цивільна справа безпосередньо пов'язана з кримінальним провадженням №42020181100000069, де вона як слідча суддя розглядала клопотання щодо грошових коштів, які належать ТзОВ «Оптилат»; матеріали справи передано до канцелярії суду для перерозподілу.
Згідно до розпорядження (в порядку ст. 31 ЦПК України) голови Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 12 вересня 2023 року, оскільки після самовідводів суддів Ральця Р. В., Панчука М. В. та Жуковської О. Ю. неможливо було утворити новий склад суду, справу №559/3058/23 було направлено до Млинівського районного суду Рівненської області.
На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15 вересня 2023 року справу передано до провадження судді Млинівського районного суду Рівненської області Бандури А. П.
Ухвалою Млинівського районного суду Рівненської області (суддя Бандура А. П.) від 19 вересня 2023 року залишено без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "OptiLat" (Латвія), фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , Акціонерного товариства «Про кредит Банк» про визнання права власності на грошові кошти, визнання не укладеним договору, зобов'язання усунути перешкоди у користуванні грошовими коштами та стягнення суми винагороди гонорару (т. 2 а.с. 4-6), при цьому вказано про необхідність зазначення ціни позову та сплати судового збору.
23 листопада 2023 року від позивача ОСОБА_1 надійшла до суду уточнена позовна заява від 19 листопада 2023 року про визнання дій неправомірними та стягнення неправомірно зарахованих коштів та доказ сплати судового збору в сумі 14493,60 грн.
Із урахуванням уточнення позовних вимог від 19.11.2023 (т. 2 а.с. 11-19) позивач просив суд: визнати не правомірним переказ, здійснений відповідачем 1 в сумі 85 924 Євро на розрахунковий поточний рахунок ФОП ОСОБА_2 (відповідача 2) НОМЕР_1 в АТ «ПроКредитБанк» (Україна), по транзакції № FT 2021110K7K згідно платіжного доручення AS «Сitadel banka» Riga, LV-1010 Latvija №1369 від 29 липня 2020 року, та солідарно стягнути з відповідача 2 (ФОП ОСОБА_2 ) та відповідача 3 (АТ «ПроКредитБанк» Україна) на користь позивача ОСОБА_1 суму винагороди гонорар 85 924 Євро на підставі укладеного між сторонами договору № 20/1F від 28 липня 2020 року та перерахувати на його рахунок за наданим ним «Інвойс» (рахунком) із зазначеним у ньому банківським рахунком, на який потрібно перерахувати винагороду, гонорар.
Згідно відповіді ЄДДР №338755 від 28.11.2023 , яка отримана судом на підставі ч. 8 ст. 187 ЦПК України, вбачається, що відповідач зареєстрований за адресою, вказаною у позові (а.с.73)
Ухвалою Млинівського районного суду Рівненської області (суддя Бандура А. П.) від 28 листопада 2023 року прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "OptiLat" (Латвія), ФОП ОСОБА_2 , Акціонерного товариства "ПРО КРЕДИТ БАНК" про визнання дій неправомірними та стягнення неправомірно зарахованих коштів; справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження.
04.12.2023 року відповідач ФОП ОСОБА_2 надіслав до суду заяви про порушення позивачем встановлених ст. 50 ЦПК України правил процесуальної співучасті, про повернення позовної заяви у зв'язку з порушенням позивачем правил об'єднання позовних вимог, про повернення позовної заяви у зв'язку з невиконанням позивачем вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, а також про порушення правил територіальної підсудності справи (т.2 а.с.80-87).
13.12.2023 року представник відповідача Акціонерного товариства "ПРО КРЕДИТ БАНК" надіслав до суду відзив на позовну заяву ОСОБА_1 , клопотання про зупинення провадження у справі, а також заяву про застосування позовної давності (т.2 а.с. 88-104).
15.12.2023 року відповідач ФОП ОСОБА_2 надіслав до суду відзив на позовну заяву із додатками (т.2 а.с. 115-184), а також 16.12.2023 клопотання про зупинення провадження у справі (т.2 а.с. 189-191).
08.01.2024 року представник відповідача Акціонерного товариства "ПРО КРЕДИТ БАНК" надіслав до суду заяву про застосування позовної давності у новій редакції (т.2 а.с. 219-220).
25.01.2024 відповідач ОСОБА_2 подав заяву про визнання позивача неналежним.
12.04.2024 до Млинівського районного суду Рівненської області надійшла заява про визнання позову від відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "OptiLat" (Латвія), згідно якої останній просить прийняти дану позовну заяву та ухвалити рішення у справі.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 23.07.2024 суддю Млинівського районного суду Рівненської області ОСОБА_3 звільнено з посади судді у зв'язку з відставкою.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.07.2024, справу передано на розгляд судді Млинівського районного суду Рівненської області Лободзінського А. С.
Ухвалою Млинівського районного суду Рівненської області (суддя Лободзінський А. С.) від 09.08.2024 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк на усунення вказаних в ухвалі недоліків його позову.
16 вересня 2024 року до суду надійшла повторно уточнена позовна заява ОСОБА_1 від 13 вересня 2024 року до Товариства з обмеженою відповідальністю "OptiLat" (Латвія), ФОП ОСОБА_2 , Акціонерного товариства "ПРО КРЕДИТ БАНК" про визнання дій неправомірними та стягнення неправомірно зарахованих коштів, у якій позивач просить позовні вимоги, сформульовані в редакції позовної заяви від 30.08.2023 залишити без розгляду; визнати не правомірним переказ, здійснений відповідачем 1 в сумі 85 924 Євро на розрахунковий поточний рахунок ФОП ОСОБА_2 (відповідача 2) НОМЕР_1 в АТ «ПроКредитБанк» (Україна), по транзакції № FT 2021110K7K згідно платіжного доручення AS «Сitadel banka» Riga, LV-1010 Latvija №1369 від 29 липня 2020 року, та солідарно стягнути з відповідача 2 (ФОП ОСОБА_2 ) та відповідача 3 (АТ «ПроКредитБанк» Україна) на користь позивача ОСОБА_1 суму винагороди гонорар 85 924 Євро на підставі укладеного між сторонами договору № 20/1F від 28 липня 2020 року та перерахувати на його рахунок за наданим ним «Інвойс» (рахунком) із зазначеним у ньому банківським рахунком, на який потрібно перерахувати винагороду, гонорар.
Ухвалою Млинівського районного суду Рівненської області (суддя Лободзінський А. С.) від 18 вересня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду у зв'язку з неусуненням позивачем вказаних недоліків.
Разом з тим постановою Рівненського апеляційного суду від 30 січня 2025 року було задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ухвалу Млинівського районного суду Рівненської області (суддя Лободзінський А. С.) у даній цивільній справі за всіма вищепереліченими позовними вимогами від 18 вересня 2024 року скасовано і направлено справу для продовження розгляду.
17 лютого 2025 року ухвалою Млинівського районного суду Рівненської області (суддя Лободзінський А. С.) призначено підготовче судове засідання у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "OptiLat" ( Латвія ), ФОП ОСОБА_2 , Акціонерного товариства "ПРО КРЕДИТ БАНК" про визнання права власності на грошові кошти, визнання неукладеним договору оплати юридичних послуг, зобов'язання усунути перешкоди у користуванні грошовими коштами, стягнення гонорару, визнання неправомірним переказу грошових коштів, солідарного стягнення суми винагороди та перерахування грошових коштів на банківський рахунок.
28 лютого 2025 року від ФОП ОСОБА_2 надійшла зустрічна позовна заява до ОСОБА_1 про визнання належним платежу, отриманого ФОП ОСОБА_2 згідно розрахункового документа банку CITADELE № 1369 від 29.07.2020 року на підставі та в рахунок оплати інвойсу № 1-07 від 29.07.2020 року (т. 6 а.с. 1-12).
17 березня 2025 року позивач ОСОБА_1 подав заяву про відвід судді Лободзінському А. С. у зв'язку з його упередженістю у розгляді справи.
Ухвалою Млинівського районного суду Рівненської області (суддя Лободзінський А. С.) від 17 березня 2025 року заяву ОСОБА_1 про відвід судді Лободзінському А. С. було задоволено, справу передано для повторного розподілу між суддями Млинівського районного суду Рівненської області, у порядку ст. 33 ЦПК України.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.03.2025 року, справу передано у провадження судді Млинівського районного суду Рівненської області Хомицькій А. А.
Ухвалою Млинівського районного суду Рівненської області (суддя Хомицька А.А.) від 26 березня 2025 року прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "OptiLat" (Латвія), ФОП ОСОБА_2 , Акціонерного товариства "ПРО КРЕДИТ БАНК" про визнання права власності на грошові кошти, визнання неукладеним договору оплати юридичних послуг, зобов'язання усунути перешкоди у користуванні грошовими коштами, стягнення гонорару, визнання неправомірним переказу грошових коштів, солідарного стягнення суми винагороди та перерахування грошових коштів на банківський рахунок; справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Млинівського районного суду Рівненської області (суддя Хомицька А.А.) від 27 березня 2025 року у задоволенні заяви відповідача ФОП ОСОБА_2 про відвід судді Хомицької А.А. відмовлено.
Ухвалою Млинівського районного суду Рівненської області (суддя Хомицька А.А.) від 26 травня 2025 року заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді Хомицької А.А. задоволено.
Згідно до розпорядження (в порядку ст. 31 ЦПК України) голови Млинівського районного суду від 28 травня 2025 року, оскільки після задоволених відводів суддів Лободзінського А.С. та Хомицької А.А. неможливо було утворити новий склад суду, справу №559/3058/23 було передано на розгляд Дубенського міськрайонного суду Рівненської області.
10 червня 2025 року у результаті автоматизованого розподілу дану справу передано у провадження судді Дубенського міськрайонного суду Рівненської області Жуковській О. Ю.
Ухвалою судді Дубенського міськрайонного суду Рівненської області Жуковської О. Ю. від 13.06.2025 задоволено її самовідвід з розгляду даної цивільної справи, оскільки ця цивільна справа безпосередньо пов'язана з кримінальним провадженням №42020181100000069, де вона як слідча суддя розглядала клопотання щодо грошових коштів, які належать ТзОВ «Оптилат»; матеріали справи передано до канцелярії суду для перерозподілу.
Також ухвалою судді Дубенського міськрайонного суду Рівненської області Жуковської О. Ю. від 13.06.2025 задоволено її самовідвід з розгляду матеріалів зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання належним платежу, отриманого ФОП ОСОБА_2 згідно розрахункового документу банку CITADELE 31369 DSL 29.07.2020 на підставі та в рахунок оплати інвойсу №1-07 від 29.07.2020, оскільки предметом цього зустрічного позову є ті ж грошові кошти, а учасниками сторони того ж цивільного процесу; матеріали справи передано до канцелярії суду для перерозподілу.
У результаті повторного автоматизованого розподілу справу цю справу було передано у провадження судді Дубенського міськрайонного суду Рівненської області Макеєва С.В., який ухвалою судді Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 30.06.2025 відкрив провадження у справі та прийняв до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "OptiLat" (Латвія), ФОП ОСОБА_2 , Акціонерного товариства "ПРО КРЕДИТ БАНК" про визнання права власності на грошові кошти, визнання неукладеним договору, зобов'язання усунути перешкоди у користуванні грошовими коштами та стягнення суми винагороди гонорару.
22 вересня 2025 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді Дубенського міськрайонного суду Рівненської області Макеєва С.В. у даній цивільній справі.
Ухвалою судді Дубенського міськрайонного суду Рівненської області Макеєва С.В. від 23.09.2025 задоволено заяву ОСОБА_1 про відвід судді Макеєву С.В. у зв'язку з тим, що суддя вважав, що у ОСОБА_4 склалася недовіра до судді та враження, що суддя Макеєв С.В. не здатний винести неупереджене рішення.
Слід звернути увагу, що чинний ЦПК не містить вищеперелічених підстав для відводу судді.
Так, приймаючи присягу, суддя бере на себе зобов'язання, зокрема, безсторонньо, неупереджено та незалежно здійснювати правосуддя.
Статтею 15 Кодексу суддівської етики передбачено, що неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об'єктивного рішення у справі.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути видно, що воно чиниться (рішення у справах «Білуха проти України», пункт 53, «Де Куббер проти Бельгії», пункт 26).
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини при оцінці безсторонності суду слід розмежувати суб'єктивний та об'єктивний аспект. Так, у рішенні справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначено, що наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв.
Об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків, вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття (пункти 1.2, 2.1 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23).
Закон не покладає на суддю обов'язку переконувати у своїй неупередженості. Суддя (суд) своєю процесуальною та позапроцесуальною поведінкою має таку неупередженість та безсторонність транслювати, демонструючи презумпцію неупередженості судді. Якщо у судді існують реальні факти для самовідводу, які впливатимуть на його безсторонність, суддя має вказати про це у поданій заяві (процесуальному рішенні).
Відповідно до підпункту «д» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстав порушення правил щодо відводу (самовідводу).
Зі змісту вищевказаної ухвали неможливо встановити, яким чином наведені обставини можуть свідчити про упередженість судді Макеєва С.В. щодо позивача, з яким у нього не було жодних стосунків та нездатність судді ухвалити неупереджене рішення у справі, яка перебуває в провадженні судів з 2023 року.
Матеріали справи передано до канцелярії суду для перерозподілу.
Також ухвалою судді Дубенського міськрайонного суду Рівненської області Макеєва С.В. від 23.09.2025 задоволено його самовідвід з розгляду матеріалів зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання належним платежу, отриманого ФОП ОСОБА_2 згідно розрахункового документу банку CITADELE 31369 DSL 29.07.2020 на підставі та в рахунок оплати інвойсу №1-07 від 29.07.2020, оскільки ухвалою 23.09.2025 задоволено заяву ОСОБА_1 про відвід судді Макеєву С.В. як головуючому у цивільній справі №559/3058/23 за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "OptiLat" (Латвія), ФОП ОСОБА_2 , Акціонерного товариства "ПРО КРЕДИТ БАНК" про визнання права власності на грошові кошти, визнання неукладеним договору, зобов'язання усунути перешкоди у користуванні грошовими коштами та стягнення суми винагороди гонорару; матеріали справи передано до канцелярії суду для перерозподілу.
Також ухвалою судді Дубенського міськрайонного суду Рівненської області Макеєва С.В. від 23.09.2025 задоволено його самовідвід з розгляду матеріалів зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договору недійсним, оскільки ухвалою 23.09.2025 задоволено заяву ОСОБА_1 про відвід судді Макеєву С.В. як головуючому у цивільній справі №559/3058/23 за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "OptiLat" (Латвія), ФОП ОСОБА_2 , Акціонерного товариства "ПРО КРЕДИТ БАНК" про визнання права власності на грошові кошти, визнання неукладеним договору, зобов'язання усунути перешкоди у користуванні грошовими коштами та стягнення суми винагороди гонорару; матеріали справи передано до канцелярії суду для перерозподілу.
У результаті повторного автоматизованого розподілу від 23.09.2025 дану цивільну справу та дві зустрічні позовні заяви було передано у провадження судді Дубенського міськрайонного суду Рівненської області Томіліна О.М.
Вивчивши вищенаведені обставини суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульований Цивільним процесуальним кодексом України. Подання позовної заяви має відбуватись з дотриманням певних умов.
Відповідно до вимог ст.175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Позовна заява повинна містити:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи;
10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
У разі пред'явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.
У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
Відповідно до вимог ч.ч. 1,4,5 ст.188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги). Не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом. Не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам.
У зв'язку з великим обсягом справи, яка налічує 6 томів, великою кількістю процесуальних рішень, замінами та відводами судів та суддів, великою кількістю заяв по суті справи, а також часом, який пройшов з моменту подання первісного позову, можливими помилками суддів при прийняті до розгляду позовних вимог, про що вказує і позивач у своїх клопотаннях, та що в подальшому приводило до заявлення численних відводів суддям, позивачу необхідно визначитися з конкретними позовними вимогами, які він на даний час заявляє та підтримує, а також конкретизувати вимоги, які він просить залишити без розгляду, вказавши їх повністю, а не посилаючись на редакцію позовів.
При цьому суд звертає увагу позивача, що апеляційний суд постановою від 30 січня 2025 року скасував ухвалу Млинівського районного суду Рівненської області (суддя Лободзінський А. С.) у даній цивільній справі про залишення без розгляду усіх вищеперелічених позовних вимог.
Крім того, позивачу слід вказати, яким чином та які його позовні вимоги є такими, задоволення яких залежить від задоволення іншої позовної вимоги.
Також суд враховує, що правила підсудності ґрунтуються на основних засадах судочинства, передбачених ст. 129 Конституції України, засадах цивільного судочинства, а також принципах побудови системи судів загальної юрисдикції. Підсудність виступає процесуальним інститутом, що має велике значення для належного відправлення правосуддя. По кожній справі, незалежно від її категорії, перше питання, яке вирішує суддя, - це підсудність.
Встановлення правил підсудності має важливе значення для правильного функціонування судової системи, а також для виконання судами покладених на них завдань і визначення суду, компетентного здійснювати цивільне провадження. Підсудність є ефективним засобом, який сприяє тому, щоб конкретна цивільна справа розглядалася і вирішувалася судом законним, компетентним, незалежним і неупередженим, як того вимагають ст. 7 Загальної декларації прав людини та ч. 1 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права.
А відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.
За допомогою правил про підсудність забезпечується також рівність всіх громадян перед законом і судом (ст. 24 Конституції України). Будучи одним з проявів цієї конституційної засади, чітко встановлена законом підсудність набуває ознак суб'єктивного права людини на законного суддю, тобто права будь-якої людини знати наперед, який саме суд і в якому складі відповідно до закону правомочний здійснювати стосовно нього судове провадження, якщо така необхідність виникне.
Важливість суворого дотримання правил про підсудність доводиться і відповідною практикою Європейського суду з прав людини.
Відповідно до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV, інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, закріпленого у п.1 ст.6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини дає підстави для висновку, що суд буде вважатися встановленим законом лише за умови, що він утворений безпосередньо на підставі закону, діє в межах своєї предметної, функціональної та територіальної юрисдикції й у законному складі суду.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 жовтня 2018 року в справі № 604/614/17 вказано, що «у міжнародному праві категорія «підсудність» застосовується для визначення розподілу як компетенції між судами існуючої в державі системи розгляду цивільних справ, так і компетенції судів щодо вирішення справ з іноземним елементом, тобто міжнародної підсудності. Вирішуючи питання про підсудність справ з іноземним елементом, суди України відповідно до вимог статей 2, 497 ЦПК України повинні керуватися нормами Закону України «Про міжнародне приватне право» та нормами відповідних міжнародних договорів. Закон України «Про міжнародне приватне право» встановлює порядок урегулювання приватно-правових відносин, які хоча б через один зі своїх елементів пов'язані з одним або кількома правопорядками, іншими, ніж український правопорядок, зокрема, визначає підсудність судам України справ з іноземним елементом (пункт 3 частини першої статті 1, статті 75-77 Закону)».
Відповідно до ст.497 ЦПК підсудність судам України цивільних справ з іноземним елементом визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. У випадках, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, підсудність судам України цивільних справ з іноземним елементом може бути визначено за угодою сторін..
Згідно статті 75 Закону України «Про міжнародне приватне право» передбачено загальні правила підсудності судам України справ з іноземним елементом. Підсудність судам України справ з іноземним елементом визначається на момент відкриття провадження у справі, незважаючи на те, що в ході провадження у справі підстави для такої підсудності відпали або змінилися. Суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо у суді чи іншому юрисдикційному органі іноземної держави є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав та про наявність таких підстав суду стало відомо до відкриття провадження у справі. Суд залишає позов без розгляду, якщо після відкриття провадження у справі буде з'ясовано, що у суді чи іншому юрисдикційному органі іноземної держави є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Відповідно до ст.76 Закону України «Про міжнародне приватне право» суди розглядають будь-які справи з іноземним елементом у таких випадках:
1) якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону;
2) якщо на території України відповідач у справі має місце проживання або місцезнаходження, або рухоме чи нерухоме майно, на яке можна накласти стягнення, або знаходиться філія або представництво іноземної юридичної особи - відповідача;
3) у справах про відшкодування шкоди, якщо її було завдано на території України;
4) якщо у справі про сплату аліментів або про встановлення батьківства позивач має місце проживання в Україні;
5) якщо у справі про відшкодування шкоди позивач - фізична особа має місце проживання в Україні або юридична особа - відповідач - місцезнаходження в Україні;
6) якщо у справі про спадщину спадкодавець у момент смерті був громадянином України або мав в Україні останнє місце проживання;
7) дія або подія, що стала підставою для подання позову, мала місце на території України;
8) якщо у справі про визнання безвісно відсутнім або оголошення померлим особа мала останнє відоме місце проживання на території України;
9) якщо справа окремого провадження стосується особистого статусу або дієздатності громадянина України;
10) якщо справа проти громадянина України, який за кордоном діє як дипломатичний агент або з інших підстав має імунітет від місцевої юрисдикції, відповідно до міжнародного договору не може бути порушена за кордоном;
11) якщо у справі про банкрутство боржник має місце основних інтересів або основної підприємницької діяльності на території України;
12) в інших випадках, визначених законом України та міжнародним договором України.
Відповідно до ст.76 Закону України «Про міжнародне приватне право» підсудність судам України є виключною у таких справах з іноземним елементом:
1) якщо нерухоме майно, щодо якого виник спір, знаходиться на території України, крім справ, що стосуються укладення, зміни, розірвання та виконання договорів, укладених в рамках державно-приватного партнерства, зокрема концесійних договорів, згідно з якими нерухоме майно є об'єктом такого партнерства, зокрема об'єктом концесії, а спір не стосується виникнення, припинення та реєстрації речових прав на такий об'єкт;
2) якщо у справі, яка стосується правовідносин між дітьми та батьками, обидві сторони мають місце проживання в Україні;
3) якщо у справі про спадщину спадкодавець - громадянин України і мав в ній місце проживання;
4) якщо спір пов'язаний з оформленням права інтелектуальної власності, яке потребує реєстрації чи видачі свідоцтва (патенту) в Україні;
5) якщо спір пов'язаний з реєстрацією або ліквідацією на території України іноземних юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців;
6) якщо спір стосується дійсності записів у державному реєстрі, кадастрі України;
7) якщо у справах про банкрутство боржник був створений відповідно до законодавства України;
8) якщо справа стосується випуску або знищення цінних паперів, оформлених в Україні;
9) справи, що стосуються усиновлення, яке було здійснено або здійснюється на території України;
10) в інших випадках, визначених законами України.
Позивач, посилаючись на підсудність спору Дубенському міськрайонному суду Рівненської області, перелічує усі зазначені норми, не конкретизуючи підстави для визначення підсудності за даним конкретним місцевим судом України.
Враховуючи вищезазначене, позивачу необхідно конкретно вказати, керуючись якими нормами законодавства він обґрунтовує подачу позову за підсудністю до Дубенського міськрайонного суду Рівненської області, визначивши компетенцію і конкретного суду в державі Україна, так і компетенції суду України щодо вирішення справи з іноземним елементом, тобто міжнародної підсудності.
Згідно з ч. 11 ст. 187 України, суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Згідно з ч. 12 ст. 187 ЦПК України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.
Згідно з ч. 13 ст. 187 ЦПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Таким чином, позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу час для усунення вищенаведених недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст. 187 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "OptiLat" (Латвія), ФОП ОСОБА_2 , Акціонерного товариства "ПРО КРЕДИТ БАНК" про визнання права власності на грошові кошти, визнання неукладеним договору оплати юридичних послуг, зобов'язання усунути перешкоди у користуванні грошовими коштами, стягнення гонорару, визнання неправомірним переказу грошових коштів, солідарного стягнення суми винагороди та перерахування грошових коштів на банківський рахунок - залишити без руху.
Надати позивачу термін для усунення вказаних недоліків - 5 днів з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити позивачу, що в разі невиконання вказівок суду у встановлений строк, позовна заява буде вважатися неподаною і повернута йому без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Томілін