Дата документу 24.09.2025Справа № 554/12062/24
Провадження № 1-кп/554/516/2025
«24» вересня 2025 року Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава кримінальне провадження № 12024170420001181 за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бахмут, Донецької області, громадянина України, із середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, непрацюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою (як ВПО): АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,
за участю прокурора - ОСОБА_4 ,
представника потерпілого - адвоката ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_6 ,
В провадженні Шевченківського районного суду міста Полтави перебуває кримінальне провадження № 12024170420001181 за ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст. 286 КК України.
Згідно обвинувального акту, 12.07.2024, приблизно о 21.20 годині, ОСОБА_3 , керуючи транспортним засобом - автомобілем VOLKSWAGEN PASSAT, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався по вулиці Героїв України у напрямку від вулиці Великотирнівська до вулиці 23-го Вересня в місті Полтава.
Наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, який знаходиться неподалік будинку №11 по вулиці Героїв України та позначений інформаційно-вказівними знаками 5.38.1, 5.38.2 «Пішохідний перехід» Розділу 33 ПДР України та горизонтальною дорожньою розміткою 1.14.1 «Зебра» Розділу 34 ПДР України, ОСОБА_3 не стежив за дорожньою обстановкою, не реагував на її зміну, будучи об?єктивно спроможним виявити небезпеку руху у вигляді пішохода ОСОБА_7 , який почав перетинати проїзну частину вулиці Героїв України по нерегульованому пішохідному переходу зліва направо відносно напрямку руху автомобіля, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, не дав дорогу пішоходу, виїхав на нерегульований пішохідний перехід, де скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_7 .
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження у вигляді: закритого перелому медіальної кісточки правої гомілки та закритих переломів основ II-IV-ої плесневих кісток з підшкірною гематомою правої стопи, які кваліфікуються, як ушкодження середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров?я.
За вищевказаних обставин, причиною вказаної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідків стало порушення водієм автомобіля VOLKSWAGEN PASSAT, реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_3 вимог п. 18.1. Правил дорожнього руху України, згідно з яким: водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.
Порушення вказаних вимог Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_3 з технічної точки зору знаходилися в причинному зв?язку з виникненням вказаної дорожньо-транспортної пригоди та ОСОБА_3 мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода, шляхом виконання вимог п.18.1. Правил дорожнього руху України.
Дії ОСОБА_3 під час досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 286 КК України, а саме порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
В судовому засіданні захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_6 заявив клопотання про звільнення його підзахисного від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження відносно нього, у зв'язку з примиренням з потерпілим та повним відшкодуванням йому завданої матеріальної та моральної шкоди. На підтвердження чого долучив до свого клопотання розписку та письмову заяву потерпілого, згідно яких останній не має до обвинуваченого жодних претензій, в зв'язку з відшкодуванням завданої йому шкоди у повному обсязі, не заперечує проти звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності в зв'язку їхнім примиренням.
Обвинувачений підтримав клопотання свого захисника, просив його задовольнити.
Представник потерпілого - адвокат ОСОБА_5 не заперечував проти задоволення клопотання захисника обвинуваченого, підтвердив, що обвинувачений та потерпілий дійсно примирились, обвинувачений повністю відшкодував завдану шкоду, потерпілий не заперечує проти звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження.
Суд, вислухавши доводи клопотання захисника, думку обвинуваченого, позицію потерпілого, викладену в письмовій заяві, думку представника потерпілого та прокурора, вивчивши матеріали кримінального провадження, приходить до наступних висновків:
Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Статтею 285 КПК України визначено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. Особі, яка підозрюється, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення та щодо якої передбачена можливість звільнення від кримінальної відповідальності у разі здійснення передбачених законом України про кримінальну відповідальність дій, роз'яснюється право на таке звільнення. Підозрюваному, обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз'яснено суть підозри чи обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. У разі якщо підозрюваний чи обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, досудове розслідування та судове провадження проводяться в повному обсязі в загальному порядку.
З вимог ч. 1 ст.286 КПК України вбачається, що звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
З вимог ч.3 ст. 288 КПК України вбачається, що суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
За правилами ст. 44 КК України особа, яка вчинила злочин звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно з вимогами ст. 46 КК України особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Згідно з п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №12 від 23.12.2005 р. «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» примирення винної особи з потерпілим належить розуміти як акт прощення її ним в результаті вільного волевиявлення, що виключає будь-який неправомірний вплив, незалежно від того, яка зі сторін була ініціатором, та з яких мотивів. Умовою звільнення особи (обвинуваченого, підсудного) від кримінальної відповідальності у зв?язку з примиренням із потерпілим (ст. 46 КК) є вчинення нею вперше злочину невеликої тяжкості. Звільнення винної особи від кримінальної відповідальності та закриття справи у зв?язку з примиренням із потерпілим можливе тільки в разі відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди. За наявності передбачених у ст.46 КК України підстав, звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов?язковим.
Відповідно до санкції ч.1 ст. 286 КК України за порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження передбачена кримінальна відповідальність у виді штрафу від трьох тисяч до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років.
Згідно з ч. 4 ст.12 КК України нетяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якогопередбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п'яти років.
Таким чином, кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 286 КК України, відноситься до необережних нетяжких злочинів.
Суд, відповідно до положень ч.3 ст. 285 КПК України, роз'яснив обвинуваченому суть обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності, право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави.
Також, обвинуваченому роз'яснено, що звільнення від кримінальної відповідальності, у зв'язку із примиренням винного з потерпілим, не є закриттям кримінального провадження з реабілітуючих підстав та роз'яснив його право на проведення судового провадження у повному обсязі в загальному порядку.
Обвинувачений висловив свою згоду на закриття кримінального провадження з цієї підстави та звільнення його від кримінальної відповідальності.
Враховуючи вищенаведене, а також те, що обвинувачений ОСОБА_3 вперше вчинив необережний нетяжкий злочин, не перебував у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, примирився з потерпілим, потерпілий претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має, надав згоду на звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, в зв'язку із їх примиренням, суд приходить до висновку, що обвинувачений ОСОБА_3 може бути звільнений від кримінальної відповідальності за кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України, на підставі ст. 46 КК України.
Тож, враховуючи клопотання обвинуваченого, його згоду, згоду потерпілого та прокурора на звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження, а також інші вищевикладені обставини, суд вважає можливим задовольнити заявлене клопотання.
Крім того, у зв'язку із звільненням ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України, на підставі ст. 46 КК України, кримінальне провадження відносно нього підлягає закриттю.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 118 КПК України процесуальні витрати складають із витрат, пов'язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів.
Згідно з ч. 1 ст. 126 КПК України суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку або ухвалою.
Частина 1 статті 122 КПК України передбачає, що витрати, пов'язані із залученням експертів, несе сторона кримінального провадження, яка залучила експерта, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.4 ст. 122 КПК України експертам, спеціалістам, перекладачам оплачуються проїзд, а також добові в разі переїзду до іншого населеного пункту. Експертам, спеціалістам і перекладачам повинна бути сплачена винагорода за виконану роботу, якщо це не є їх службовим обов'язком.
Стаття 124 КПК України встановлює порядок розподілу процесуальних витрат.
У випадку ухвалення обвинувального вироку, суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта (ч.2 ст. 124 КПК України).
Стягнення з обвинуваченого процесуальних витрат у випадку закриття кримінального провадження чинний КПК України не регулює.
Разом з тим, відповідно до постанови ВС від 01.02.2024 року у справі №930/497/23 (провадження №51-4798км23) закриття кримінального провадження стосовно особи з нереабілітуючих підстав і застосування до неї м'якшої форми закінчення кримінального провадження, ніж обвинувальний вирок, не звільняє її від сплати процесуальних витрат, пов'язаних із проведенням судових експертиз.
Аналогічна правова позиція міститься і в постанові Касаційного кримінального суду ВС від 29 вересня 2021 року у справі №342/1560/20 (провадження № 51-2331км21).
Таким чином з обвинуваченого підлягають стягненню витрати на проведення судової експертизи у розмірі 1591,80 грн. у відповідності до наданої довідки.
Крім цього, в рамках кримінального провадження потерпілим ОСОБА_7 заявлений цивільний позов про відшкодування моральної шкоди, спричиненої кримінальним правопорушенням.
Проте, враховуючи той факт, що обвинувачений з потерпілим примирилися та обвинувачений відшкодував потерпілому завдану матеріальну та моральну шкоду у повному обсязі, суд дійшов до висновку, що заявлений потерпілим цивільний позов слід залишити без розгляду.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 23.07.2024 року, з урахуванням вимог ст. 174 КПК України, підлягає повному скасуванню.
Питання про долі речових доказів слід вирішити на підставі ст. 100 КПК України.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 284-288, 314, 369-372 КПК України, ст. ст. 12, 44, 46, ч. 1 ст. 286 КК України, суд
Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_6 про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, у зв'язку із примиренням винного з потерпілим - задовольнити повністю.
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, у зв'язку з примиренням винного з потерпілою.
Кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14 липня 2024 року за № 12024170420001181 - закрити.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та фактично проживає за адресою (як ВПО): АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , на користь держави витрати за проведення судової експертизи в розмірі 1 591 /одна тисяча п'ятсот дев'яносто одну/ гривню 80 копійок.
Цивільний позов ОСОБА_7 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди, спричиненої кримінальним правопорушенням - залишити без розгляду.
Арешт накладений ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 23.07.2024 року на автомобіль VOLKSWAGEN PASSAT, реєстраційний номер НОМЕР_4 , 2019 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_5 , що належить ОСОБА_3 - скасувати.
Речові докази:
- автомобіль VOLKSWAGEN PASSAT, реєстраційний номер НОМЕР_4 , 2019 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_5 , що належить ОСОБА_3 , який, згідно постанови про визнання речовим доказом від 15.07.2024 року, переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_3 - повернути законному власнику ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Полтави протягом семи днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя Шевченківського районного суду
міста Полтави: ОСОБА_1