Дата документу 26.09.2025Справа № 545/3784/25
Провадження № 3-зв/554/7/2025
26 вересня 2025 року Шевченківський районний суд міста Полтави в складі:
головуючого судді - Савченко Л.І.,
за участю секретаря судового засідання - Титаренко Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Полтава заяву судді Шевченківського районного суду міста Полтави Лизенка Андрія Вікторовича про самовідвід від розгляду справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-5 КУпП,-
23 вересня 2025 року до провадження судді Шевченківського районного суду міста Полтави Лизенка А.В. надійшла справа про адміністративне правопорушення за протоколом, складеним відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.172-5 КУпАП.
23 вересня 2025 року суддя Лизенко А.В. заявив самовідвід від розгляду вище вказаної справи, у зв'язку з тим, що він перебуває у тривалих дружніх стосунках із особою, відносно якої складений протокол про адміністративне правопорушення №39-01/8 від 28 липня 2025 року за ч.1ст.172-5 КУпАП, а саме суддею Полтавського районного суду Полтавської області Потетієм А.Г., який на теперішній час є суддею у відставці. ОСОБА_2 зазначив, що вказаний факт може викликати сумніви в його неупередженості під час розгляду вказаної справи та довіру до можливого судового рішення. У заяві про самовідвід суддя Лизенко А.В. просив проводити розгляд заяви без його участі.
Інші учасники в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду заяви судді про самовідвід повідомлялися належним чином.
Дослідивши матеріали судового провадження в межах заявленого самовідводу, суд приходить до таких висновків.
КУпАП не врегульовує підстав та порядку вирішення суддею питання про відвід (самовідвід) судді, у зв'язку з чим за аналогією закону необхідно керуватися нормами КПК України та загальними принципами процесуальної й етичної поведінки суддів у подібних ситуаціях.
У разі існування обставин, які викликають сумніви у неупередженості судді (п.4 ч.1 ст.75, ст.81 КПК України), чи якщо у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді, суддя повинен заявити собі самовідвід.
17 липня 1997 року Україна ратифікувала Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод і Протоколи1, 2, 4, 7, 11, чим визнала її дію в національній правовій системі, а також обов'язковість рішень Європейського суду з прав людини, які стосуються тлумачення та застосування норм Конвенції.
В силу змісту статті 6 Конвенцією «Про захист прав людини і основоположних свобод» кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Наявність безсторонності суду відповідно до п.1 ст.6 Конвенції повинна визначатись за суб'єктивними та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Об'єктивний критерій безсторонності означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (Рішення ЄСПЛ від 09.11.2006 року в справі «Білуха проти України», п.49).
Правосуддя повинно не тільки чинитись, повинно бути також видно, що воно чиниться. Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (Рішення ЄСПЛ від 09.11.2006 року в справі «Білуха проти України», п.53).
Відповідно до практики ЄСПЛ (рішення від 28.10.1998 р. у справі «Ветштан проти Швейцарії») важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.
Тривалі дружні стосунки між суддею і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, як зазначено у заяві про самовідвід, є обставиною, яка може у стороннього спостерігача викликати сумнів у неупередженості судді під час розгляду справи.
Суд вважає, що наявність чи відсутність у судді тривалих дружніх стосунків із учасником справи не підлягає перевірці, оскільки визначальним є сама заява судді про неможливість розгляду справи.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що самовідвід судді Шевченківського районного суду міста Полтави Лизенка А.В. у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.172-5 КУпАП, є вмотивованим, обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.
Отже, з метою усунення можливих сумнівів у стороннього спостерігача щодо неупередженості судді, заяву судді Лизенка А.В. про самовідвід від розгляду справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1ст.172-5 КУпАП, необхідно задовольнити.
Керуючисьст.ст.1, 2,283 КУпАП, п.4 ч.1 ст.75, ст.81 КПК України,
Заяву судді Шевченківського районного суду міста Полтави Лизенка Андрія Вікторовича про самовідвід від розгляду справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1ст.172-5 КУпАП, - задовольнити.
Матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.172-5 КУпАП передати для здійснення повторного автоматизованого розподілу.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Л.І.Савченко