Справа № 344/11535/25
Провадження № 2/344/4081/25
25 вересня 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Татарінової О.А.,
секретаря Кондратів Х.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,-
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів.
Відповідач заявив клопотання про надання йомк та позивачу строку для примирення 6 місяців, оскільки вважає за можливе збереження шлюбу та цей час необхідно для вирішення питання щодо проживання їхньої спільної дитини.
Позивач в судовому засіданні, в режимі відео конференції, заперечила щодо надання строку для примирення. Суду пояснила, що вона не проживає з відповідачем 4 роки, примирення між ними не можливо.
Згідно ст. 111 Сімейного кодексу України суд вживає заходи щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Закон не визначає, які саме заходи можуть застосовуватися судом для примирення подружжя, оскільки такі питання можуть вирішуватися виключно у процесі розгляду конкретної справи.
Важливою особливістю справ про розірвання шлюбу є те, що суд з урахуванням усіх фактичних обставин може відкласти розгляд справи та призначити подружжю строк для примирення, як це визначено частиною сьомою статті 240 ЦПК України.
Отже, шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя, збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. З цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Надання строку для примирення є виключно правом суду, а не його обов'язком.
Беручи до уваги те, що позивач категорично заперечила щодо примирення, відповідач не обґрунтував необхідність надання строку на примирення подружжя, а також враховуючи те, що ОСОБА_1 не бажає зберігати подружні відносини, суд вважає, що доводи відповідача про надання подружжю строку для примирення є безпідставними.
Керуючись ст. 111 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 240, 260 Цивільно- процесуального кодексу України, суд,-
В задоволенні заяви ОСОБА_2 про надання строку для примирення відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Татарінова О.А.